ОЛЕНА ШУЛЯК

Рішення про позбавлення Президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі викликало щире нерозуміння і розчарування. Особливо сьогодні, коли Україна щодня платить високу ціну за безпеку не лише власної держави, а й усієї Європи. І, на жаль, такі кроки не сприяють зміцненню довіри та партнерства між нашими країнами.Водночас пам’ятаємо і цінуємо підтримку польського народу, яку українці відчули з перших днів повномасштабного вторгнення. Саме тому важливо не дозволити окремим політичним рішенням перекреслити те, що вдалося побудувати між нашими народами за ці роки.Очевидно, що найбільше від подібних рішень виграє росія, яка роками намагається посварити українців і поляків, використовуючи для цього історичні теми та старі образи.Ми поважаємо право кожного народу на історичну пам’ять і завжди демонстрували відкритість до діалогу навіть щодо найскладніших сторінок спільної історії. Але майбутнє українсько-польських відносин має будуватися на спільних інтересах, взаємній повазі та усвідомленні спільних викликів.Без тісної співпраці України та Польщі в умовах російської агресії навряд чи можна гарантувати безпеку нашої частини Європи. Саме тому політичні рішення повинні зміцнювати партнерство між нашими державами, а не створювати нові підстави для розбіжностей.

🏠 Власне житло для тих, хто захищав і захищає Україну, має бути не мрією, а реальною можливістю.Уряд ухвалив важливе рішення — розширив програму доступного іпотечного кредитування єОселя зі ставкою 3% річних для ветеранів і ветеранок, а також членів родин загиблих Захисників і Захисниць України.На необхідності зміни умов іпотечної програми для ветеранів і ветеранок я неодноразово наголошувала. І рада, що це питання нарешті вдалося вирішити.Це рішення, на яке чекали тисячі українських родин. Воно допоможе багатьом нашим Захисникам і Захисницям швидше отримати власний дім і впевненіше планувати майбутнє після повернення до цивільного життя.Відтепер скористатися ставкою 3% річних зможуть:🔹 ветерани й ветеранки;🔹 ветерани й ветеранки з інвалідністю внаслідок війни;🔹 учасники війни;🔹 члени сімей загиблих (померлих) ветеранів та ветеранок;🔹 члени сімей загиблих Захисників і Захисниць України.Раніше для цих категорій діяли інші умови: 7% річних протягом перших десяти років і 10% — починаючи з одинадцятого року.Подати заявку можна буде через місяць після офіційного оприлюднення відповідної постанови — через портал або застосунок Дія.Забезпечення житлом ветеранів і ветеранок має бути одним із пріоритетів державної політики. Це питання не лише соціальної підтримки, а й поваги та вдячності тим, хто захищає Україну.

Якою має бути роль районних рад у сучасній системі місцевого самоврядування?Це питання стало головною темою зустрічі у «страсбурзькому форматі», яка нещодавно відбулася у Львові за участі представників парламенту, уряду, органів місцевого самоврядування, всеукраїнських асоціацій, експертного середовища та міжнародних партнерів, що була організована Офісом Ради Європи в Україні у межах проєкту «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України» за участі програми U-LEAD з Європою.Реформа децентралізації стала однією з ключових трансформацій в історії незалежної України. Громади отримали більше повноважень, ресурсів і відповідальності, а повномасштабна війна лише підтвердила важливість цього рішення. Сильні громади стали однією з основ стійкості держави.Втім, реформа ще триває. Наступний етап — завершити розмежування повноважень між різними рівнями влади та визначити місце районних рад у новій системі багаторівневого врядування. Сьогодні йдеться не про кількість рівнів управління чи збереження наявної моделі заради самої моделі.Йдеться про ефективність.Які питання громади можуть вирішувати самостійно? Де потрібна координація між кількома громадами? Які функції доцільно виконувати на районному рівні, щоб не дублювати повноваження області чи держави?Саме тому в центрі обговорення були:👉 майбутня роль і статус районних рад;👉 розмежування повноважень між громадами, районами, областями та державою;👉 спільні інтереси громад, які потребують координації на субрегіональному рівні;👉 фінансове та ресурсне забезпечення районного рівня;👉 роль районних рад під час війни та у процесі післявоєнного відновлення.Ну і, звісно, якщо ми говоримо про районні ради та їхнє місце у владній вертикалі, то нікуди не подітися від принципу субсидіарності. Того самого принципу, за яким рішення мають ухвалюватися на тому рівні, який є найближчим до людей і здатний найефективніше виконати відповідне завдання.Це означає, що кожне повноваження має пройти просту перевірку:🔹 чи може його реалізувати громада;🔹 чи потребує воно координації між кількома громадами;🔹 чи не дублює воно функції області або держави;🔹 чи забезпечене воно необхідними ресурсами.Жодних повноважень заради повноважень. Жодних функцій без фінансування. Жодного дублювання. Бо ефективне багаторівневе врядування — це система, у якій кожен рівень влади має чітко визначену роль, достатній ресурс і зрозумілу відповідальність перед людьми.Адже сильна держава починається зі спроможного місцевого самоврядування.

📉 Крамниці, майстерні, сервіси, невеликі виробництва, сімейні бізнеси — війна зупинила тисячі власних справ. Одні люди втратили бізнес через окупацію, інші — через обстріли та руйнування. Багато хто був змушений припинити роботу через втрату клієнтів, персоналу, логістики чи можливості вести діяльність у небезпечних умовах.Сьогодні важливо фіксувати кожну таку втрату.У міжнародному Реєстрі збитків для України RD4U відкрито нову категорію заяв — A3.5 «Втрата приватного підприємництва». Вона призначена для фізичних осіб-підприємців, які припинили або суттєво обмежили свою діяльність через наслідки російської агресії.Йдеться про можливість зафіксувати втрату доходів, яких зазнали підприємці безпосередньо внаслідок війни.❓ Чому це важливо?1️⃣ По-перше, кожна подана заява — це офіційно зафіксований факт завданих збитків, який стане частиною міжнародної доказової бази.2️⃣ По-друге, це ще один крок до створення справедливого механізму компенсації та відновлення.3️⃣ По-третє, кожне подання допомагає сформувати повну цифрову картину наслідків російської агресії — не лише зруйнованого житла чи інфраструктури, а й втрат українського бізнесу, робочих місць та економічного потенціалу країни.Тому, якщо ви втратили можливість вести підприємницьку діяльність через війну, не відкладайте подання заяви до міжнародного Реєстру збитків.📱 Процедура є максимально простою та цифровізованою — подати заяву можна онлайн через портал «Дія».Кожна заява має значення. Кожен зафіксований факт — це внесок у майбутню відповідальність держави-агресора та відновлення України.

🦄 Публічно-приватне партнерство в Україні — інструмент, який роками нагадував міфічного єдинорога: усі про нього чули, малювали його на слайдах у презентаціях, але в дикій природі української економіки його ніхто не зустрічав. Старий закон про ДПП був настільки перевантажений бюрократичними залізобетонними плитами, що приватний капітал обходив державні інфраструктурні проєкти десятою дорогою.Війна остаточно показала, що зі старим іржавим інструментарієм ми відбудовуватимемо країну до наступного століття. Масштаби відбудови, потреба в модернізації критичної інфраструктури та обмеженість державних ресурсів поставили перед Україною чітке завдання: навчитися залучати приватний капітал швидко, прозоро та на зрозумілих правилах.Про це говорили під час V Business & Legal Infrastructure Forum, організованого видавництвом «Юридична практика».Сьогодні, коли Україні відкрили перший переговорний кластер «Основи» на шляху до членства в ЄС, питання інфраструктури виходить далеко за межі будівництва доріг, житла чи енергетичних об'єктів. На перший план виходить спроможність держави стратегічно планувати свій розвиток, формувати якісні портфелі публічних інвестицій та створювати передбачуване середовище для бізнесу.Адже європейський підхід до розвитку територій базується на взаємозв’язку трьох складових: стратегічного, фінансового та просторового планування. Лише їхня синхронізація дозволяє громадам розуміти власну траєкторію розвитку, бізнесу — бачити перспективи для інвестицій, а державі — ефективно використовувати ресурси.Саме тому з 2024 року Україна вперше системно формує портфелі публічних інвестицій на державному, регіональному та місцевому рівнях. Для бізнесу це важливий орієнтир, який дає розуміння, які сектори та території стануть точками зростання в найближчі роки.Однак навіть найкращі стратегії та фінансові плани залишаться лише документами без активної участі приватного сектору. Бізнес має бути не лише інвестором, а й повноцінним учасником формування стратегій розвитку громад і регіонів.Для цього новий Закон України «Про публічно-приватне партнерство» створює якісно інші умови: гарантує стабільність правил для інвесторів, розширює можливості гібридного фінансування, спрощує процедури для невеликих проєктів та дозволяє ефективніше залучати міжнародну допомогу.Завдяки цьому найбільший потенціал нові механізми мають у сферах енергетики, житлової та комунальної інфраструктури, модернізації систем водо- і теплопостачання, а також у проєктах швидкого відновлення.Особливе значення це має для прифронтових громад. Саме вони сьогодні формують пояс стійкості країни та потребують додаткових економічних стимулів для розвитку бізнесу й залучення інвестицій.У цих умовах конкуренція за капітал у сучасному світі відбувається не між територіями, а між якістю рішень, рівнем довіри та спроможністю держави бути надійним партнером.Україна має всі передумови, щоб перетворити публічно-приватне партнерство на один із ключових інструментів відбудови та довгострокового розвитку. Тепер важливо, щоб нові можливості були підкріплені якісним плануванням, сильною інституційною спроможністю та спільною відповідальністю держави, громад і бізнесу.

⚡️Сьогодні Україна отримала згоду держав-членів Європейського Союзу на старт переговорів щодо першого переговорного кластера «Основи». Він має особливий статус у процесі розширення: переговори щодо нього починаються першими, а завершуються останніми, і саме цей розділ визначає загальний темп переговорів.З цього кластера і починається реальна оцінка готовності держави до членства в ЄС, і він охоплює речі, без яких неможлива сильна європейська держава: демократію, верховенство права, якісну публічну адміністрацію, фінансовий контроль, прозорість рішень і спроможність інституцій.Для України це надважливо, бо навіть в умовах повномасштабної війни ми не зупинили реформи. Європейська Комісія у своєму звіті відзначає, що демократичні інституції України залишаються стабільними попри обмеження воєнного стану, а Верховна Рада продовжує виконувати свої повноваження та ухвалювати євроінтеграційні рішення.Для нашого Комітет цей кластер має дуже практичний зміст. Адже йдеться про реформи, які напряму стосуються державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та відновлення.Що вже зроблено?🟢 Ухвалено законодавство про публічні консультації, щоб рішення держави та громад ухвалювалися разом із людьми;🟢 Продовжено реформу децентралізації. Європейська Комісія підкреслює, що багаторівневе врядування в Україні продовжує функціонувати ефективно попри війну, а децентралізація має залишатися одним із ключових елементів євроінтеграції.🟢 Відновлено середньострокове бюджетне планування на місцевому рівні, що дає громадам можливість планувати розвиток стратегічно, а не жити лише в логіці поточного року;🟢 Розвиток цифрової екосистеми управління відновленням DREAM! Для нас це принципово: відбудова має бути прозорою, підзвітною і зрозумілою як для громадян, так і для міжнародних партнерів.Але надання згоди на старт переговорів щодо першого кластера це і про початок значно складнішої роботи. Нам потрібно завершити та впровадити багато важливих ініціатив та змін:🟡 Завершити процес законодавчого розмежування повноважень між державою та місцевим самоврядуванням на принципі субсидіарності;🟡 Врегулювати питання місцевих військових адміністрацій і повернення повноцінного місцевого самоврядування на деокупованих територіях;🟡 Посилити якість законодавчого процесу: оцінку впливу рішень, моніторинг виконання законів, взаємодію парламенту й уряду у впровадженні права ЄС.Європейська інтеграція це історія про якість держави тут, в Україні: як працює парламент, як ухвалюються рішення, як держава чує громади, як планується відновлення і як кожна гривня та кожне євро можуть бути простежені й пояснені суспільству. Тому маємо чіткий дороговказ: далі потрібна ще більша дисципліна, якість рішень і відповідальність.🇺🇦🇪🇺 Україна йде до ЄС не як країна, яка просить політичного жесту, а як сильна, демократична і смілива держава, яка змінюється, воює, реформується і щодня доводить свою європейськість.

🏙 Серйозний бізнес планує розвиток на роки вперед. Найуспішніші компанії — на десятиліття. А от багато українських міст досі живуть від одного рішення до іншого. Жити одним днем — чудова стратегія, якщо ти метелик-одноденка, але катастрофічна, коли відповідаєш за тисячі людей і гігантську інфраструктуру.Так, війна створює величезну кількість викликів. Але майбутній розвиток не може стояти в нескінченній черзі під назвою «Коли прийде кращий час». Він не прийде, якщо його не спроєктувати і не спланувати вже зараз. Бо справжня спроможність громад визначатиметься не лише тим, скільки коштів вдасться залучити на відбудову. Не менш важливо, чи мають вони чітке бачення власного розвитку.Про це говорили під час конференції Forbes Ukraine - Forbes Development 2026 «Нова географія».📍 Сьогодні громади фактично конкурують між собою за людей, бізнес та інвестиції. І в цій конкуренції перемагають ті, хто має зрозумілі правила, якісне планування та бачення того, яким місто буде через 10–20 років.📈 Але таке бачення сьогодні мають далеко не всі. І найцікавіше, що серед лідерів часто опиняються не великі міста з багатомільярдними бюджетами. Навпаки — невеликі громади, які добре розуміють просту істину, що у сучасному світі недостатньо просто рухатися вперед. Щоб залишатися конкурентними, потрібно рухатися швидше за інших.На сьогодні понад 500 громад уже ухвалили рішення про розроблення комплексних планів просторового розвитку. Водночас повністю завершили цю роботу лише одиниці. Хоча саме такі документи визначають, де буде житло, де з'являться підприємства, як розвиватиметься інфраструктура та які території можуть стати новими точками економічного зростання.🗺 Тому питання просторового планування давно перестало бути суто професійною темою архітекторів чи проєктантів. Насправді йдеться про економічне майбутнє громад. Про те, чи зможе інвестор швидко реалізувати проєкт, чи будуть створені нові робочі місця, чи матиме громада ресурси для розвитку.💼 Капітал завжди шукає передбачуваність. Інвестор готовий працювати з ризиками, але хоче розуміти правила гри. Тому громади, які вже сьогодні формують власне бачення розвитку, отримують суттєву перевагу в боротьбі за інвестиції, бізнес та людей.🇺🇦 Фактично зараз формується нова економічна географія України. І від того, наскільки якісно громади використають цей шанс, залежатиме їхній розвиток на багато років уперед.Маємо усвідомити, що час хаотичної забудови безповоротно минув. Отримають фінансування та партнерство лише ті, хто здатен показати інвестору готову дорожню карту, а не декларацію про наміри. Держава створює інструменти та цифрові платформи, але заповнювати їх змістом і реальними проєктами — це домашнє завдання кожної конкретної громади.🎯 Перемогу у відновленні здобуде той, хто почне креслити майбутнє прямо зараз, на карті свого комплексного плану, не чекаючи ідеальних умов. Спроєктувати завтра — це єдиний спосіб його наблизити.

Питання підтримки територій, наближених до району ведення бойових дій, не можуть чекати. На цьому наголосила під час сьогоднішньої наради з Прем’єр-міністром України Юлії Свириденко та Головою Офісу Президента Кирило Буданов щодо підтримки прифронтових територій.Сьогодні на лінії вогню у 10 областях живуть понад 6 мільйонів людей. Попри щоденний терор ворога, обстріли, пошкоджену інфраструктуру та постійні безпекові ризики, вони залишаються в Україні і працюють, навчають дітей, лікують, забезпечують роботу громад та тримають країну поруч із фронтом.Масштаб викликів, з якими наші люди щодня стикаються, вимагає від держави системної політики. І йдеться про дуже конкретні речі: захист енергетичних об’єктів і критичної інфраструктури, дефіцити місцевих бюджетів, підтримку медиків, освітян і комунальників, які працюють під обстрілами, безпечні умови для навчання дітей, питання ВПО, компенсації за втрачене житло, підтримку бізнесу, аграріїв і зайнятості в громадах.Уряд уже реалізує комплексний пакет підтримки для людей, громад і бізнесу у прифронтових регіонах. Це понад 80 урядових рішень, 60 механізмів підтримки та понад 140 млрд грн фінансування.Але ситуація на прифронтових територіях кардинально відрізняється від глибокого тилу. Тому дуже потрібна цілісна законодавча рамка щодо особливостей правового регулювання на прифронтових територіях.Зазначила, що на майданчику Міністерства розвитку громад та територій України за участі нашого Комітету держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування вже триває робота над підготовкою такої законодавчої рамки. Разом із тим запропонувала створити Міжвідомчу робочу групу для швидкої координації між усіма міністерствами і профільними парламентськими комітетами, щоб невідкладно напрацювати відповідний документ і винести його на розгляд Верховної Ради.Наша ціль, щоб цей документ охоплював ключові чинники розвитку прифронтових територій: соціальні, економічні, безпекові, гуманітарні, інфраструктурні та управлінські.Маємо зробити так, щоб громади, які сьогодні тримають країну поруч із лінією фронту, мали спеціальні інструменти підтримки, адаптовані до їхніх реальних умов. І щоб держава могла швидко, системно та справедливо реагувати на потреби людей, бізнесу й місцевого самоврядування на цих територіях.

📊 Закон «Про основні засади житлової політики» став головною реформою 284-го випуску Індексу реформ Вокс Україна та отримав оцінку експертів — 2 бали.У всіх, у кого зараз з’явився скепсис щодо цих 2 балів. І ні, це не за 12-бальною системою і навіть не за 5-бальною.Для розуміння: в Індексі реформ нормативні акти оцінюються за шкалою від -5 до +5 балів. Оцінку у 2 бали отримують рішення, які експерти вважають справді важливими для системних змін у відповідній сфері. Саме тому Закон став головною реформою цього випуску.Для мене важливо не стільки саме місце в рейтингу, скільки те, що Україна нарешті починає змінювати підхід до житлової політики.Десятиліттями основним механізмом отримання житла від держави залишалася квартирна черга. Довга як дорога в нікуди. Безкінечна як очікування дива. Нереальна як шанс виграти в лотерею. Несправедлива до людей, які роками чекали на відповідь від держави.Проте сучасні виклики, а особливо наслідки повномасштабної війни, вимагають інших рішень.Ухвалений Закон закладає основу для нової житлової політики, яка передбачає різні механізми підтримки громадян: доступну оренду, соціальне житло, пільгове кредитування, компенсацію частини вартості житла та інші інструменти, які давно працюють у багатьох європейських країнах.Окрема увага приділена людям, які найбільше потребують підтримки: внутрішньо переміщеним особам, громадянам із низькими доходами, дітям-сиротам, а також тим, хто втратив житло внаслідок війни.Важливо, що цей Закон став результатом великої спільної роботи. Ініціатором реформи виступило @Міністерство розвитку громад та територій України. Зі свого боку ми в Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування разом з експертним середовищем, представниками громадянського суспільства та міжнародними партнерами працювали над тим, щоб закласти справді якісну законодавчу основу для майбутньої житлової реформи.Водночас це лише початок великої роботи. Попереду розробка необхідного законодавства для запуску всіх механізмів на практиці та створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, яка зробить житлові програми більш прозорими та зрозумілими для людей.Дякую експертам за оцінку. Найголовніше, щоб результатом цієї реформи стали не бали в рейтингах, а реальні можливості для українців отримати доступне та якісне житло.⬇️ Детальніше про оцінку експертів та результати випуску «Індексу реформ» — за посиланням.

Головні рішення парламенту від 10 червня 2026 року ✅ Законопроєкт №15224 про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони. Законопроєктом пропонується збільшити видатки на безпеку та оборону на 1,56 трлн грн. Основне фінансування планують спрямувати на грошове забезпечення військових, закупівлю та виробництво озброєння, розвиток оборонно-промислового комплексу та інші потреби сектору безпеки.Зокрема:🔹 174,3 млрд грн — на грошове забезпечення військовослужбовців;🔹 1,37 трлн грн — на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки;🔹 40 млрд грн — на збільшення резервного фонду державного бюджету;🔹 40 млрд грн — на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст, зокрема для підготовки до осінньо-зимового періоду та захисту критичної інфраструктури;🔹 спрямування частини надходжень від «військового» ПДФО на виплату винагород за знищення ворожих безпілотників;🔹передачу військового збору та окремих митних платежів до спеціального фонду для фінансування потреб Міністерства оборони;🔹залучення додаткової фінансової допомоги Європейського Союзу в межах нової програми підтримки України на 2026–2027 роки;🔹збільшення доходів державного бюджету на 2,29 трлн грн та одночасне скорочення потреби у зовнішніх запозиченнях на 651,5 млрд грн. ✅ Законопроєкт №6506-1 про внесення змін до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" щодо осучаснення розміру грошового забезпечення поліцейських.Спрямований на встановлення законодавчих гарантій грошового забезпечення поліцейських та підвищення рівня їх оплати праці. Також має на меті підвищення престижу служби в поліції та посилення кадрового забезпечення Національної поліції.Законопроєкт передбачає:🔹 встановлення мінімального посадового окладу поліцейського на рівні не менше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;🔹 закріплення на рівні закону основних складових грошового забезпечення поліцейських;🔹 врахування посади, спеціального звання, вислуги років, кваліфікації та умов служби при визначенні розміру грошового забезпечення;🔹 визначення надбавок, доплат та премій як складових грошового забезпечення поліцейських.