На території Києво-Могилянської академії зупинилися розкопки Богоявленського собору (відкритий шурф було самовільно заасфальтовано). А разом з ними і пошук місця поховання гетьмана Петра Сагайдачного. У нас є фахівці, наукова програма і навіть бюджетні кошти. Немає лише одного — доступу до ділянки.

Богоявленський собор це рана нашої пам'яті, яку намагалися нанести двічі. Вперше у 1936 році, коли радянська влада стерла з лиця землі храм, зведений за сприяння гетьмана Івана Мазепи (так само, як вона стирала мову, церкву, ім'я нації). Вдруге — зараз, коли асфальт і бюрократична бездіяльність вкотре ховають те, що ми маємо право знати про самих себе.

У 1620 році саме тут гетьман Петро Сагайдачний привів Військо Запорозьке до Київського братства і цей жест назавжди пов'язав українську зброю з українською освітою і духом. Сьогодні, коли Україна щодня платить життями своїх людей за право на власну державу, ми не маємо морального права дозволити, щоб могила одного з батьків цієї традиції лишалася похованою під асфальтом. Бо це вже історія не про археологію, а про те, чи вистачить нам волі довести собі й світові: ми завжди тут були, і нас не стерти.

Вчора Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та представниками нашого Комітетом держвлади разом з представниками Мінкульту, МОН, Мінфіну, КМДА, науковцями, експертами, археологами, а також представниками НаУКМА на чолі з президентом Сергієм Квітом провели засідання щодо цієї ситуації. Дискусія вийшла настільки гострою, що засідання довелося перервати — майже за три години обговорення остаточного рішення так і не ухвалили.

Зі свого боку переконана, що єдиним чесним і правильним рішенням було б наступне:
➡️ визнати продовження цих досліджень питанням загальнодержавного значення, рекомендувати НаУКМА невідкладно відкрити доступ фахівцям, а Міністерству освіти і науки — проконтролювати це;
➡️ створити спільну робочу групу з представників Мінкультури, МОН, КМДА, НаУКМА, науковців та громадськості, яка вже до 15 жовтня має подати комітетам погоджений план дій і графік досліджень.

І наостанок раджу подивитися 20-хвилинний сюжет проєкту «Україна Інкогніта» під назвою «Під асфальтом. Де ховають могилу Сагайдачного?». Він розкриває всю глибину цієї проблеми саме зараз, коли Україна платить життями своїх громадян за свободу і власну державність.