Обухів first!

​​ЧОМУ НОВИЙ СПОРТКОМПЛЕКС В ОБУХОВІ ПІД ЧАС ВІЙНИ – ЦЕ ПОГАНО?***В 2017, коли Обухівська міська рада знущалася (сорі, реконструювала) Площу Матері, я думав – ну все, більше такого не буде. Це востаннє.В 2019, коли Обухівська міська рада заставляла Обухів «горщиками і мушлями», я думав – ну все, більше такого не буде. Це востаннє.***ПЛОЩАПриблизна площа Школи і Піщаної біля 2 кв. км. В їх межах діє купа спортивних секцій. Крім них є:-  Спорткомплекс ім. Мельника-  Відкриті майданчики біля 3-ї школи-  Відкриті майданчики біля 5-ї школи-  Спортзали у 3-й школі-  Спортзали у 5-й школі-  Спортзала у Будинку культури-   Кілька приватних спортзалів-   Біля 3 басейнів.Обухів потопає у спорті, тому нічого нового йому не треба, треба наповнення того, що вже є.***МІСЦЕРеально гірше вибрати годі. -  Загазована промзона, затиснута між різними видами трафіка, заводом і тд.-  Це далеко не тільки для жителів Яблуневого, Центра і Автошколи. Це далеко навіть для мешканців Школи і Піщаної, бо при всіх рівних туди ще треба дійти.***ОБГРУНТУВАННЯ. Автор посилається на експертизу якихось міфічних урбаністів. Я більш ніж впевнений, що їх не було. Бо жодна психічно здорова людина не запхне ЩЕ один по суті спорткомплекс під назвою «парк» подалі від людей, поближче до промзони, по суті - ЗА територію міста.І це при тому, що Обухів – не лише Школа і Піщана. Місто давно треба «вирівнювати». На Автошколі, в Центрі, Автостанції, Яблуневому теж живуть люди, їм теж треба магазини, спортзали і тд.Ну і наостанок. Відкриття планується на весну 2026. Так, ніби війна закінчиться і на носі маячитимуть вибори. А шо може бути краще перед ними ніж розрізання «червоних стрічок» з фальшивими посмішками і черговими антиобухівськими планами? Для тих, хто вже бачить себе новими-старими керівниками міста.***ВИСНОВКИ-  В цьому районі Обухову не треба ще один, по суті продубльований спорткомплекс, називайте його «парком» чи інакше.-  Під час війни будівництво розважальної інфраструктури – злочин, іншого слова не підберу.

​​«ОСВЕНЦИМ ДЛЯ ТВАРИН»: ЗООЗАХИСНИКИ РОЗПОВІЛИ ПРО ТРАГЕДІЮ НА ОБУХІВЩИНІ***У селі Кременище Обухівського району Київської області зоозахисники виявили 51 тіло загиблих тварин, які перебували на перетримці у жінки, що представлялася волонтеркою під псевдонімом Вікторія Дика. Про це повідомили зоозахисниця Сніжана Бугрик та Kyiv Animal Rescue Group (KARG).На місці події зоорятівники працювали спільно з поліцією Київської області. За їхніми словами, операція з порятунку тривала всю ніч. У результаті вдалося врятувати 40 котів та одну собаку, яких негайно доправили до ветеринарних клінік.За словами Сніжани Бугрик, жінка, яка називала себе волонтеркою та утримувала міні-притулок, насправді роками приймала тварин у неналежних умовах. Зоозахисниця зазначає, що справжнє ім’я підозрюваної — Галина Бондаренко. За попередніми даними, тварини гинули від голоду, спраги та хвороб, а живі змушені були виживати серед мертвих.У KARG повідомили, що серед врятованих були тварини, раніше евакуйовані із зони бойових дій, зокрема кішка з Очеретиного Донецької області, якій вдалося вижити.Зоозахисники зазначають, що власниця помешкання наразі не виходить на зв’язок, її місцеперебування невідоме. Також існують підозри, що частина загиблих тварин могла бути закопана на території подвір’я.Правоохоронці отримали повідомлення про жорстоке поводження з тваринами 18 грудня. Слідчі Обухівського районного управління поліції відкрили кримінальне провадження за частиною 3 статті 299 Кримінального кодексу України — жорстоке поводження щодо двох і більше тварин.Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до восьми років.

​​Чи повинні чиновники складати іспит з історії та географії Обухова?Ні. А хотілося б.***В останній голосувалці я навів приклад Бенедикта Андерсона, котрий вважав 1 з 3 передумов формування ідентичності наявність музею.Кажуть, у Польщі зараз бум - музеї потопають у спеціалістах, котрі хочуть в них працювати і політиках, котрі хочуть інвестувати в них свої кошти і увагу.Одразу зауважу, що на моє розуміння Обухова і себе в ньому вплинув наш музей і його колишній директор - Юрій Корнійович Домотенко.Саме тому, я впевнений, що кандидати на будь-які чиновницькі посади в Обухові повинні складати іспит на знання його географії і історії. Бо те, що знімає про Обухів наш відділ культури нічим не відрізняється від "знань" лідерів опозиції - в обох випадках це так званий "історичний аутизм".Я ж у свою чергу і в міру можливостей намагаюся подолати цей хіатус (розрив) в другому пункті теорії Андерсона - формуванні карти території.Історичної, передусім.Відтак, сьогодні з неї можна дізнатися про те,1. хто і коли жив на березі Дніпра від Трипілля до Стайок;2. Де в Обухові у 1966 році була перукарня?3. Про те як жили і чим займалися у Стайках у 17 ст?частина 1частина 24. про Українку - "Місто на краю" :)))5. про "царицині" міфи в Обухові і Українці6. про "патронімічні" (відчоловічі) топоніми Обухова і Українки в 15-17 ст.7. про "святих " і "розбійників" Обухова і Українки8. про суголосність (схожість звучання) частини обухівських назв.9. про мамонтів в фольклорі Трипілля.10. Обхівські "легенди про гігантів".11. Про зникле середньовічне селище між Обуховом і Трипіллям.і трохи загального про "Перунові дуби", розселення слов'ян, фанатів "шизосторії" і тдНе будьте чиновниками і політиканами. Поважайте землю, на котрій живете. Вивчайте її.

​​Ігор Чава, котрий чи не єдиний в Україні займається т.зв. "брендингом територій", на питання щоб він робив аби мав ресурси для розвитку міста, відповів так:1. ВКЛАДАВ У ЛЮДЕЙ... у їхнє розуміння цінності свого міста, у здатність бачити не лише проблеми, а потенціал, у те, щоб вони відчували свою причетність до місця, в якому живуть. Я б розвивав вміння взаємодіяти з містом, розуміти, яку користь воно може дати людині і яку користь людина може повернути назад.2. ІНВЕСТУВАВ У КУЛЬТУРУ... яка не мала б бути просто набором заходів чи подій “для статистики”, а мала б стати голосом міста.Щоб на сусідній вулиці люди впізнавали тих, хто представляє їхнє місто на всеукраїнському чи європейському рівні у спорті, у творчості, у будь-якому напрямку і гордилися ними як тими, хто робить місто видимим.Іншими словами, 1. люди повинні приїздити сюди (бо тут класно), а не виїздити (бо тут ...)2. ми повині цінити тих, хто шось робить. Але цінність не у черговій роздачі грамот, а у допомозі в масштабуванні ініціатив.Що з цього було чи є в Обухові?Отож бо.

​​КАДРИ ВИРІШУЮТЬ ВСЕ***13–14 листопада на Київщині пройшов Обласний форум-фест української ідентичності «Свої. Рідні». Захід об’єднав понад 70 учасників із різних громад області — молодь, освітян, митців, культурних діячів та військових.Відбулося це у Богуславі, що вкотре підтвердило мою гіпотезу про існування так званого "богуславського культурного чуда".Явище це багатомірне і включає в себе купу взаємодоповнюваних напрямків: від етнографічних до історичних досліджень; від екскурсій до фестивалів; від майстер-класів до виставок тощо.Питання чому у них вийшло мучить мене не перший день.Але більш-менш притомне припущення з'явилося лише нещодавно.1. ВІК. Більшість учасників руху люди віком 25-45.2. КОМАНДА. Наскільки я розумію в тій чи іншій формі кістяк є.3. МЕНЕДЖМЕНТ. Найважливіша частина. Є ті, хто вміє шукати і залучати ресурси.4. БЛАГОДІЙНИКИ. Не буду стверджувати, що в основі ривка лежить діяьність МХП, але те, що холдинг вкладається в Богуслав і Миронівку, поза сумнівом.5. ВЛАДА. Теж не знаю, втім, здається, що колаборація якшо і існує то незначна. Іншими словами, люди розуміють, що хоч зіпсувати - скооперуйся з чиновниками.Відтак, формула "богуславського культурного чуда" проста: менеджмент + фандрайзинг + ентузіазм - бюрократи.Іншими словами, кадри вирішують все.Чи є вони в Обухові?Ні. У нас немає людей певного віку, заряженості містом і з потрібними комерційними скілами.Немає молоді (вона у Києві), немає команд (крім "рушникістів"), немає менеджера (об'єднавчого фактора), немає благодійників ("картонка" вдавиться).***Втім, я не вважаю це моральною проблемою з її вічним пошуком винних. Проблемка соціальна: те, що раніше "вимивав" Київ "домила" війна. Відтак, Обухів просто позбавлений потрібного для ривка людського капіталу. І здається, не лише у культурній сфері.

​​Це сумна і безумовно - повчальна історія.Йдеться про те, що на Київщині чоловік і жінка отруїлися блідою поганкою, але вижили.***У спільноті «Гриби України» користувачка Sazha Gazova розповіла історію знайомих, які отруїлися грибами, зібраними у лісі Київської області. Подружжя потрапило до лікарні з тяжким отруєнням після того, як зібрало кошик грибів, серед яких виявилися бліді Модератор групи Євген Руденко підтвердив, що на фото в кошику видно сім плодових тіл блідої поганки — одного з найнебезпечніших отруйних грибів у Європі. За його словами, головне, що постраждалі вчасно звернулися до лікарів. Жінка провела у лікарні три дні, а чоловік лікувався довше, але обоє вижили.Учасники спільноти наголосили, що бліда поганка дуже схожа на деякі їстівні гриби — зокрема сироїжки та мухомори. Її можна впізнати за потовщенням біля основи ніжки та «спідничкою» під капелюшком.Коментатори закликали грибників бути максимально обережними й не брати до кошика гриби, в їстівності яких є хоч найменший сумнів.«Якщо не впевнені — не збирайте. Краще втратити гриб, ніж життя», — зауважили учасники обговорення.

​​Де в Обухівській громаді завтра буде темно***ДТЕК потихеньку розходиться і відключає швидше, більше, частіше. З цікавого: їх бази даних. Згідно з ними, виявляється, в Обухові є адміністративно-територіальна одиниця "Урочище Педина". Можливо, йдеться про духів цього місця, позаяк офіційно це ботанічний заказник. Але світло вимикатимуть і їм👻. Спойлер: світло хтонічним жителям Педини вимикатимуть 23 жовтня.***По суті, ЗАВТРА, 22.10.2025, постраждаютьКРАСНЕ, де обіцяють відсутність електрики з 08:30 до 19:30 по вул. Виноградна, вул. Приозерна, вул. Загребля, вул. Косинки, вул. Малишка Андрія, вул. Миру, вул. Набережна, вул. Нова, вул. Новоселиця, вул. Підгірна, вул. Садова, вул. Соборна, вул. Українки Лесі, вул. Франка, вул. Шевченка, вул. Юність, вул. Юності.ДОЛИНА, де те саме буде з 08:30:00 до 19:30:00 на вул. Калинова, вул. Козацька, вул. Лісова, вул. Миру, вул. Молодіжна, вул. Незалежності, вул. Садова, вул. Солов`їна, вул. Франка, вул. Шевченка, вул. Ярова.СЛОБІДКА, 08:30-19:30, вул. ШкільнаДЕРЕВЯНА, 08:30-19:30, СТ «Діброва»КОЗІЇВКА, 08:30-19:30, І. Франка, вул. Миру, вул. Приозерна, вул. Франка***Темрява електрична це погано, але темрява душевна - гірше. Не губіться в ній. Любіть Україну, ненавидьте кацапів.

У лісах Обухівського району осінь принесла кілька вражаючих грибних відкриттів — від рідкісних до небезпечних. Рідкісний павутинникЯк розповіла користувачка Людмила Капшученко, її донька знайшла гриб із червоними пластинками та оливково-коричневою шапинкою. Міколог Євген Руденко підтвердив визначення виду — павутинник кроваво-опоясаний (Cortinarius semisanguineus). Смертельно небезпечна свинушкаІншу знахідку опублікував грибник Юрій Полукаров, який натрапив у мішаному лісі на гриб, пізніше визначений мікологом Віталієм Дроздовим як Paxillus involutus, або свинушка тонка. Дехто з учасників спільноти спочатку прийняв її за піддубник, однак досвідчені грибники застерегли: цей гриб — смертельно отруйний, діє повільно, але невблаганно. Гриб із запахом милаТретя знахідка того ж грибника, Юрія Полукарова, — рядовик мильний (Tricholoma saponaceum). Міколог Віталій Дроздов підтвердив ідентифікацію, зазначивши, що гриб отримав свою назву завдяки характерному запаху мила, який особливо відчутний при розрізі.

​​У Обухові засудили чоловіка, який пошкодив виставку про військовополонених***Як повідомили у пресслужбі Обухівського районного суду Київської області, подія сталася на площі Матері. Чоловік на ім’я Ф., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, порізав ножем один із вуличних банерів, що розповідав про українських військових у російському полоні та їхні родини.Суд розглянув справу як дрібне хуліганство й, врахувавши обставини правопорушення, призначив максимальне покарання — 15 діб адміністративного арешту.***Подія як і годиться викликала надзвичайне пожвавлення в обухівських мережах.Континіум побажань розтягнувся вздовж "на ноль його", "розстріляти" і тд. і тп. сталінізму, котрий так і не вивітрився з голів. Ну і класичного і вічного, мого улюбленого - "чому не показуєте обличчя". Це цікаво чути від людей із закритими профілями.З іншого боку, якщо відкинути аномальну кровожерливість святих обухівських людей відповіді на питання про мотиви сабжа немає.Пояснення "я був бухий" - не канає. Можливо, людина, котра паплюжить пам'ять тих, кому зобов'язана життям або не тямиться, або ідеологічно заточена. В першому випадку йому не можна алкоголь. В другому - гуляти по вулиці.

​​ІГОР СУХІХ: МИ ВИСТОЇМО, БО У НАС НЕМАЄ ІНШОГО ВИБОРУ***Відомий обухівський активіст і мій друг Ігор Сухіх на фронті з перших днів. Попри зайнятість він погодився розповісти про час, котрий вважає становим у своєму житті.(повніша текстова і фото-версія інтерв'ю у фейсбуці)***Отже, пригадай, як і коли ти прийняв рішення стати на захист Батьківщини?У 2014 році через хворобу я не зміг пройти ВЛК. А коли у 2022 році почалась повномасштабна війна і кацапи намагалися взяти Васильків - ніхто вже не дивився на медичні документи і я просковзнув до лав ЗСУ. Це був 135 батальйон територіальної оборони. Скажи чесно, були сумніви, побоювання, страхи?Сумнівів точно не було ніяких. Єдине, що напрягало - це відсутність повної картини того, що відбувається. Ми не були готові до війни. Я вперше в житті взяв до рук зброю і не знав чи стріляє вона взагалі. Ніяких навчань тоді ще не було, все робилось абияк і все, чим ми тоді займались - охороняли самі себе та сиділи у полях навколо міста в очікуванні ворога.Ти у строю з перших днів. Розкажи, де ти воював?З 2022 року наш батальйон брав участь по всій лінії фронту на сході. Бахмут, Купʼянськ, Часів яр, Кліщіївка, Макіївка, Серебрянський ліс і тд. В минулому році я змінив місце служби і зараз двіжую десь на Сумському напрямку.Де було найважче?Найважче було в Кліщіївці. Дуже важка дорога до позицій, перші контузії, мороз більше 20 градусів, дуже довгий час перебування на позиціях і дуже багато втрат побратимів. Важко було і морально, і фізично.Про таке не говорять, хоча я і вважаю, що даремно. Багато здичавілих відправилися до праотців?Дуже багато. Я колись навіть вів підрахунок, зараз цього не роблю. Але правду кажуть, що орки пруть як зомбі, переступаючи тіла своїх же дохлих співвітчизників. Втрат у них дохєра і вони не заморочуються з евакуацією двохсотих. Попри чисельні травми ти не лише не покинув ЗСУ, але і просунувся вгору. Чим займаєшся зараз?В армії все просто - якщо ти не дурак, маєш бажання рости і розвиватися - всі дороги відкриті. В якийсь момент я для себе прийняв рішення отримати військову освіту, підписати контракт і долучитись до офіцерського складу. Я вже закінчив Академію сухопутних військ ім. П.Сагайдачного, де отримав артилерійський фах і зараз знаходжусь на етапі підписання контракту. Зараз я керую вогневою підтримкою. Наскільки і як змінилася війна за ці три роки? Кажуть, сильно.Війна змінюється щодня. Хочеш жити - вмій крутитись. Саме так можна описати ці процеси. Технології ведення війни ростуть як чужі діти - швидко и непомітно. Бої «толпа на толпу» вже давно відійшли у минуле. Зараз перевага надається роботизованим системам - дрони бачать все, і головна задача для воїна - замаскуватись. Найкращий твій друг - лопата і маскувальна сітка. Що ти думаєш про нові технології, дрони, зокрема. Геймчейнджер чи данина моді?Вище я сказав що вся війна зводиться до роботи дронів. Звісно, без піхоти нікуди, але основна робота на лінії розмежування саме у операторів дронів. Банальний приклад - уявна група веде бій за певний шматок лісу. Розвідка доповіла про наявність в ньому 50 ворожих одиниць особового складу. Протягом певного часу по виявленим цілям працюють дрони і артилерія, потім заходить піхота і бачить картину - ліс пустий. Знищувати більше нема кого. Все було зроблено дистанційно і без втрат з нашої сторони. Ми вистоїмо?А у нас інших варіантів немає. Звичайно, маючи підтримку країн-партнерів це набагато легше, без сучасного озброєння і фінансових вливань було б дуже важко. Ми маємо розуміти, що всі війни колись закінчуються. Причому не на полі бою, а за столом переговорів. Так буде і тут. Єдине питання - ціна, яку готові обидві сторони заплатити за мир.Думав чим займешся після повернення в Обухів?Давай виграємо війну спочатку, а потім будемо думати чим займатись.А взагалі - в планах створити сімʼю і спокійно собі жити, мандрувати і забути всю цю історію як страшний сон.