Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 лютого 2026 року (справа N753/7396/23) #строки_досудового_розслідування#завершення_досудового_розслідування#відкриття_матеріалів#зобовязання_вчинити_дію#відновлення_досудового_розслідування Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Ухвала суду про зобов’язання слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити певну дію під час досудового розслідування, постановлена після повідомлення про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів досудового розслідування, не відновлює досудове розслідування і перебіг його строку. ✅ Відновлення досудового розслідування після його завершення у зв’язку з необхідністю проведення процесуальних дій належить до виключної компетенції сторони обвинувачення, яка приймає відповідне рішення з огляду, серед іншого, на достатність строку, визначеного статтею 219 КПК, для вчинення відповідних дій. ✅ Ухвалення слідчим, дізнавачем або прокурором постанови про відмову у проведенні слідчої дії не є процесуальною дією, яка відновлює перебіг строку досудового розслідування. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134085555
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2026 року (справа N642/3947/20) #законодавство#незнання_законів#нормативно_правові_акти Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Презумпція знання законодавства поширюється тільки на закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у встановленому законом порядку. Основна умова набуття нормативно-правовим актом чинності, і відповідно обов’язку його знати, є його офіційне оприлюднення, яке здійснюється шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях. Отже, опублікування нормативно-правового акта є юридичною підставою презумпції знання законодавства. ✅ Обов’язок особи щодо знання та дотримання норм Конституції України і законів України стосується усіх нормативно-правових актів (актів Президента України, Кабінету Міністрів України тощо), які в передбаченому законодавством порядку були доведені до відома населення та набрали законної сили. ✅ Відсутність володіння обвинуваченим юридичних знань в цій сфері жодним чином не спростовують можливості особи отримати таку інформацію будь-яким чином (зокрема з мережі Інтернет, на офіційних сайтах тощо). Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133475370
Ухвала колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 лютого 2026 року (справа N991/2100/24) #допустимість#підслідність#конфіденційне_співробітництво#походження_грошових_коштів#імітаційні_засоби#НСРД#провокація#зловживання_впливом#виконання_судових_рішень Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Законодавство не передбачає обов’язку отримувати письмову згоду від особи на її залучення до конфіденційного співробітництва та до участі в НСРД. ✅ Документами, які вказують про джерело походження коштів, які використовувались у межах кримінального провадження, зокрема, є: довідка, відповідно до якої правоохоронним органом (його структурним підрозділом) для проведення НСРД надавалися грошові кошти; протоколи огляду та вручення грошових коштів. ✅ Джерела походження коштів, які використовуються для документування отримання неправомірної вигоди, законодавством не обмежуються, їх походження має значення лише для вирішення питання про долю речових доказів, а саме кому їх має бути повернуто після набрання вироком законної сили. ✅ Недотримання процедури виготовлення та вручення несправжніх імітаційних коштів (відсутність у матеріалах кримінального провадження протоколу виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних НСРД, як передбачено ч. 2 ст. 273 КПК) не є істотним порушенням вимог КПК. ✅ Незазначення в протоколі НСРД технічних характеристик пристрою (фіксація на власний технічний засіб), на який велася фіксація розмови не ставить під сумнів належність та допустимість як доказу протоколу НСРД та додатку до нього. ✅ Надавши неповний запис зафіксованого негласним шляхом спілкування осіб, сторона обвинувачення обмежує захист у можливості здійснення захисту, що має кваліфікуватися як підстава визнання недопустимими доказами відомостей з відповідного протоколу НСРД на підставі ч. 1 і п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК. ✅ Якщо орган розслідування здійснює слідчі дії, прямо передбачені КПК, такі дії не можуть вважатися «реалізацією повноважень, не передбачених КПК» у значенні п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК і мати наслідком автоматичне визнання доказів недопустимими. ✅ Досліджуючи довід щодо порушення підслідності, слід враховувати чи були факти, які би вказували на упередженість слідчого чи прокурора або могли свідчити про їх особисту заінтересованість у результатах кримінального провадження чи перешкоджали участі в ньому в силу інших прямих заборон, передбачених КПК.Ймовірність притягнення заявника до кримінальної відповідальності у іншому кримінальному провадженні не свідчить про наявність у його діях ознак провокації в даному кримінальному провадженні. ✅ Зловживання впливом охоплює як безпосереднє одержання вигоди, так і її прийняття для подальшої передачі іншим особам з метою впливу на прийняття рішення. ✅ Реальність фізичного впливу на особу перебуває за межами складу кримінального правопорушення, оскільки головним тут є отримання неправомірної вигоди, посилаючись на можливість подальшого впливу. ✅ Обвинувачений може бути взятий під варту відразу після проголошення ухвали апеляційного суду, якою завершено перегляд вироку суду першої інстанції, у порядку виконання рішення про позбавлення волі. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133929249
Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 лютого 2026 року (справа N766/2466/24) #розяснення_судового_рішення#заява_про_розяснення#апеляційне_оскарження Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Роз’ясненню підлягають ті судові рішення, які прийняті за результатами судового провадження у судовому засіданні та якими вирішено питання, що становило предмет його розгляду. ✅ Заяви про роз’яснення таких рішень суд повинен розглянути у окремому судовому засіданні після повідомлення особи, яка звернулася із такою заявою й учасників судового провадження, та за результатами судового розгляду постановити ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову в його роз’ясненні. ✅ Якщо ж заявник просить роз’яснити судове рішення, яке не було результатом судового провадження і не становило предмет його розгляду, то суд за результатами розгляду такої заяви повинен постановити ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову у його роз’ясненні без призначення судового засідання. ✅ Питання про те, чи є судове рішення таким, що прийняте за результатами судового провадження, тобто чи становило воно предмет розгляду, суд вирішує з урахуванням підстав відкриття та здійснення конкретного провадження. ✅ Якщо заявник просив роз’яснити судове рішення, яке не є самостійним предметом роз’яснення за процедурою, визначеною ст. 380 КПК, оскільки не є результатом судового розгляду, то суд апеляційної інстанції вправі відмовити у відкритті провадження або закрити апеляційне провадження у разі, якщо воно було відкрите за апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду за підсумком розгляду такої заяви. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133909925
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2026 року (справа N464/2208/24) #знаряддя#засоби#речові_докази#мобільний_телефон#спеціальна_конфіскація Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення характеризуються як речі матеріального світу, що були використані для вчинення кримінального правопорушення. При цьому знаряддя вчинення злочину безпосередньо використовується для завдання шкоди об’єктові кримінально-правового регулювання, а також для виконання об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, а засоби - для полегшення чи прискорення його вчинення або (та) для створення умов його вчинення. ✅ Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно (для прикладу, мобільний телефон) було використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину. Аргументом проти застосування спеціальної конфіскації не може бути те, що диспозиція конкретного кримінального правопорушення не забороняє використання відповідного майна. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133509777
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2026 року (справа N369/12790/18) #неправомірна_вигода#службова_особа#службове_становище#колегіальний_орган#посередник#пособник#походження_грошових_коштів#звільнення_від_покарання#конфіскація_майна Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає тільки за умови, якщо службова особа одержала її за виконання або невиконання в інтересах того, хто дає, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Й важливо, щоб вона одержала незаконну винагороду за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або хоч і не мала повноважень вчинити відповідні дії, але завдяки своєму службовому становищу могла вжити заходів до їх вчинення іншими службовими особами. ✅ Використанням влади чи службового становища є вчинення дій, зумовлених покладеними на службову особу обов’язками з виконання відповідних функцій, їх застосування всупереч тим цілям і завданням, для досягнення і реалізації яких вони надані службовій особі. Дії обвинуваченого повинні перебувати у безпосередньому зв’язку з його службовими повноваженнями, бути зумовленими тими фактичними можливостями, що походять від службового становища, виконуваних функцій і наданих повноважень. І вчинення чи невчинення службовою особою відповідних дій перебуває за межами об’єктивної сторони даного злочину, а отже кримінальна відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій, зокрема, було одержано неправомірну вигоду, була чи не була вона обумовлена до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це робити. ✅ Дії особи, яка є членом колегіального органу, можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК і у тих випадках, якщо вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування. ✅ Дії посередника в наданні/отриманні неправомірної вигоди за змістом та характером фактично полягають у пособництві надавачу неправомірної вигоди чи її одержувачу в скоєнні кримінально-караного діяння. Єдиною ознакою за якою відповідно до ч. 5 ст. 27 КК України фізичного посередника в наданні/отриманні неправомірної вигоди можна визнати пособником злочину, є сприяння злочину усуненням перешкод (наприклад, шляхом схиляння певної особи до надання неправомірної вигоди). ✅ Окремий розгляд щодо пособника не позбавляє його можливості ставити під сумнів не лише докази і обставини, що стосуються його ролі у стверджуваному злочині, а й усі аспекти пред’явленого обвинувачення, і не свідчить автоматично про порушення права особи на справедливий суд. ✅ Джерела походження коштів, які використовуються для документування отримання неправомірної вигоди, законодавством не обмежуються, їх походження має значення лише для вирішення питання про долю речових доказів, а саме кому їх має бути повернуто після набрання вироком законної сили. ✅ Питання про наявність підстав для звільнення особи від призначеного покарання за хворобою може бути вирішено в порядку виконання вироку згідно зі статтями 537, 539 КПК. ✅ Доводи про те, що під час призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді конфіскації майна суд безпідставно звернув стягнення на майно, належне на праві власності його дружині, стосуються інтересів останньої. Зазначені доводи можуть бути предметом оцінки судами апеляційної чи касаційної інстанцій лише за відповідною скаргою особи, інтересів якої вони стосуються. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133475372
Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 січня 2026 року (справа N301/3018/23) #істотне_порушення#відкриття_матеріалів#кримінальний_проступок Висновок про застосування норм ст. 290 КПК та їх взаємозвязку із тими, про які йдеться в ч. 5 ст. 301 цього Кодексу, щодо ознайомлення сторони захисту із матеріалами дізнання: ✅ Виконання стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування проступку (дізнання) правил, передбачених ст. 290 КПК, які, серед інших, забезпечують реалізацію права на захист від обвинувачення у вчиненні злочину, а не тих, що встановлені з цією метою в ч. 5 ст. 301 КПК за обвинуваченням у скоєнні найменш суспільно небезпечного кримінального правопорушення - проступку, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону,оскільки забезпечує належне ознайомлення сторони захисту із матеріалами дізнання, що становить дієве підґрунтя до належної реалізації права на захист від висунутого обвинувачення. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133656391
Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 січня 2025 року (справа N336/4830/22) #обшук#технічний_запис#допустимість#істотне_порушення#обовязкова_участь Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Частина четверта статті 234 КПК визначає, що клопотання про обшук розглядається за участю слідчого або прокурора і у такому разі вимагає здійснення обов’язкового фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час його розгляду слідчим суддею. ✅ Винесення за таких обставин ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання тягне за собою відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК визнання доказів, що були отримані під час виконання такої ухвали, недопустимими. ✅ У тих випадках, коли в законі йдеться про те, що участь когось із учасників є обов’язковою, це чітко визначено в його приписах шляхом використання формулювань «за обовязкової участі», «лише за участю». Колегія суддів не вважає, що використання в законі формулювання «за участю» є тотожним формулюванню «за обов’язкової участі». Вочевидь вказівка на те, що розгляд клопотання здійснюється за участі певного учасника, зумовлює обов’язок суду повідомити сторону обвинувачення про судовий розгляд, який має бути проведено у визначеному КПК порядку й строки. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133579181
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2025 року (справа N626/1948/17) #провокація#прямий_допит#перехресний_допит#ЄРДР#НСРД Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Для висновку про наявність або відсутність провокації визначальним є з’ясування питання, чи мало місце з боку правоохоронних органів спонукання особи до вчинення злочину, для чого мають прийматися до уваги, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції попри початкову відмову особи, наполегливі нагадування тощо. Жодна зі згаданих обставин сама по собі не має визначального значення і лише оцінивши всі фактичні і юридичні аспекти події в сукупності, суди можуть зробити висновок, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, які та не вчинила б без їх втручання. ✅ Порушення права на перехресний допит можливе у разі проведення прямого допиту особи в судовому засіданні, а у тих випадках, коли такий прямий допит взагалі не проводився і особа фактично не допитувалася як свідок у судовому засіданні, порушити право на перехресний допит неможливо. ✅ Складання протоколу попередження заявника про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та роз’яснення прав особі, залученої до проведення слідчих дій, а також отримання її письмової згоди на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення НСРД до та у час внесення даних до ЄРДР не свідчать про незаконність постанови про залучення такої особи до проведення слідчих дій, оскільки навіть за відсутності такої постанови відсутні підстави для визнання результатів таких слідчих дій незаконними. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132789579
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2025 року (справа N334/11049/13-к) #службове_зловживання#зловживання_службовим_становищем#неправомірна_вигода Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Обґрунтовуючи перед судом наявність умислу, спрямованого на вчинення злочину, всупереч інтересам служби, сторона обвинувачення має довести, що обвинувачений, зокрема, одноособово приймав рішення, звертався із проханням або вказівками стосовно позитивного вирішення певного питання до уповноважених на те осіб. ✅ Службове зловживання передбачає встановлення обставин, які об’єктивно свідчать про зацікавленість обвинуваченого в одержанні будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи. ✅ Зловживання службовим становищем відсутнє у випадку, коли складений службовою особою документ дає підстави лише для розгляду певного питання, але не є безумовною підставою для прийняття депутатами місцевої ради виключно позитивного рішення з зазначеного приводу. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132789577
TGLIST.COM.UA
