Висновки ВС та ВАКС від АО АС

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2025 року (справа N527/819/23) #огляд#повторний_огляд#огляд_місця_події#понятий#відвід#неупередженість#судимість Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Кримінальний процесуальний закон не встановлює чітких часових меж для проведення огляду. Проведення повторного, через більше ніж місяць з моменту здійснення первинного, огляду не становить порушення кримінального процесуального закону. ✅ Закон (ч. 7 ст. 223, ч. 3 ст. 237 КПК) не вимагає обов’язкової участі понятих під час огляду місця події. ✅ Перелік підстав, з яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК. Однією з них є наявність сумніву в його неупередженості. Такі обставини мають створювати сумніви в неупередженості судді, тоді як незгода засудженого з процесуальними рішеннями та діями суду не свідчить сама собою про існування таких обставин. ✅ Вказівка у судовому рішенні на те, що особа раніше судима є безпідставною та підлягає виключенню з судових рішень, якщо на момент постановлення судових рішень у кримінальному провадженні не мала судимості (судимість погашена або знята). Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132043848

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2025 року (справа N754/4243/23) #провокація#тест_на_провокацію#істотне_порушення Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Відсутність в судовому рішенні відповіді на твердження захисника про провокацію, викладені лише у письмовому виступі у судових дебатах, не свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. ✅ Суди зобов’язані, оцінюючи доводи сторони захисту про провокацію, провести так звані тести на провокацію, що включають «матеріальний (сутнісний, змістовний) тест» (substantive test of incitement) і «процесуальний тест» (procedural test of incitement). Під процесуальним тестом розуміється наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін. У свою чергу, матеріальний тест включає відповіді на запитання: чи були підстави для проведення таємної операції, зокрема, чи існували об’єктивні підозри в тому, що заявник брав участь у злочинній діяльності або був схильним до вчинення кримінального правопорушення, поки до нього не звернулася поліція; чи була поведінка правоохоронних органів по суті пасивною. ✅ Для перевірки критерію чи була поведінка правоохоронних органів по суті пасивною, оцінці підлягають їх дії та дії конфідентів на предмет проведення розслідування в пасивний спосіб. Умовно випадки активності правоохоронних органів щодо схиляння до вчинення злочину можна поділити на дві групи: 1) безпосередня активна поведінка конфідента під час спілкування з обвинуваченим, що спрямована на схиляння його до злочинної діяльності; 2) інші активні дії співробітників правоохоронних органів у процесі розслідування, які виходять за межі здійснення розслідування, у переважно пасивний спосіб. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132043973

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 листопада 2025 року (справа N640/23773/18) #провокація#ознаки_провокації#визнання_вини#початок_досудового_розслідування#НСРД Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ У випадку визнання заяви про підбурювання такою, що не є явно необґрунтованою, для визнання доказів допустимими суду належить з’ясувати, (1) чи існували об’єктивні підозри в тому, що обвинувачений був причетним до злочинної діяльності або схильним до вчинення кримінального правопорушення; (2) у який момент була залучена особа до конфіденційного співробітництва: до першої зустрічі з посадовцями (що може свідчити про провокацію) або після того, як посадові особи висунули їй вимоги щодо отримання неправомірної вигоди; (3) хто був ініціатором зустрічей - першої та подальших; (4) чи носили дії органів правопорядку пасивний характер, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діяли за їхніми вказівками, з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів протиправної діяльності, впливали на суб’єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений; (5) чи була особа, яка залучена до конфіденційного співробітництва, залежною від правоохоронних органів. Жодна з таких обставин сама по собі не може бути визначальною для висновку про наявність або відсутність провокації, і лише оцінивши всі фактичні і юридичні аспекти події в сукупності, суди можуть зробити висновок, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, які та не вчинила б без їх втручання. Тягар доведення того, що підбурення не було, покладається на сторону обвинувачення. ✅ Заперечення обвинуваченим своєї винуватості поряд із висуненням версії про провокацію вимагають від прокурора переконливого спростування її шляхом надання суду допустимих доказів і таке спростування є необхідним для цілей кримінального провадження. ✅ Об’єктивні підстави для початку досудового розслідування та проведення НСРД відсутні у разі, якщо єдиним джерелом інформації про нібито злочинну діяльність особи є заява, що ґрунтується виключно на показаннях з чужих слів за відсутності інших вагомих даних. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132043931

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2025 року (справа N991/5553/21) #привласнення#розтрата#заволодіння#повідомлення_про_підозру#службове_становище#зловживання_службовим_становищем#головуючий Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Одночасне виникнення з одного юридичного факту кримінально-правових та цивільно-правових (господарсько-правових відносин) є можливим та не може означати відсутність події злочину чи складу злочину в діянні особи. Як критерії зазначеного розмежування можуть використовуватися: елементи суб’єктивної сторони складу злочину: злочинна ціль (корислива мета, мета надання правомірного вигляду володінню відповідним чужим майном, яке набуте злочинним шляхом, відсутність ділової мети відповідного правочину тощо) та спрямованість і момент формування умислу (зокрема, направленість умислу на викрадення майна); а також елементи об’єктивної сторони складу злочину: характеристика діяння та способу його вчинення, наприклад, вчинення дій, які спричинюють неможливість вирішення ситуації цивільно-правовими способами (неможливість повернути майно, стягнути заборгованість тощо), здійснення діяння, яке явно відхиляється від усталеної ділової практики, використання повноважень всупереч інтересам організації чи всупереч їх призначенню тощо. ✅ Кваліфікація діяння як привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ст. 191 ч. 2 КК), не обумовлене обов’язковою наявністю в службової особи компетенції щодо майна, яке підлягало розкраданню, а також фактом перебування майна у віданні саме цієї службової особи. Принциповим є лише використання службовою особою свого службового становища (влади) для здійснення викрадення майна. ✅ Відсутність захисника під час повідомлення особи про підозру не впливає на законність цієї процесуальної дії, і КПК не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при повідомленні особу про підозру. ✅ Різна поведінка головуючого судді під час судового  розгляду судом першої інстанції щодо схожих питань, заданих різним свідкам різними сторонами кримінального провадження сама по собі не свідчить про упереджене ставлення до однієї з сторін або про порушення принципу рівності та змагальності сторін, а свідчить про виконання головуючим свого обов’язку щодо контролю ходу судового засідання, що є його дискрецією. ✅ Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірене чи перебуває у їх віданні. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132084117

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 листопада 2025 року (справа N642/7051/23) #ефективність_захисту#повітряна_тривога#істотне_порушення Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей із використанням власних процесуальних прав і кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов’язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність. ✅ Проведення судового засідання в умовах оголошення сигналу «повітряна тривога» не утворює істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, за умови відсутності клопотання про відкладення судового розгляду, забезпечення відповідного рівня безпеки та дотримання процесуальних прав учасників судового процесу. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132043826

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2025 року (справа N302/1098/24) #крадіжка#знахідка#чуже_майно Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала, кому належить це майно, мала підстави вважати, де знаходиться власник речі, й усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна. ✅ На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, якщо місцезнаходження цього майна власнику не відомо, між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим, а особа, яка знайшла це майно, не була очевидцем події втрати та сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника, а також відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/131885341

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2025 року (справа N357/3787/24) #строки_досудового_розслідування#закриття_кримінального_провадження#повідомлення Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ При обґрунтуванні дотримання строків досудового розслідування прокурор має довести перед судом, що територіальній підрозділ Національної поліції та його структурний підрозділ - слідчий відділ перебувають у різних приміщеннях і мають різне місцезнаходження (юридичне чи фактичне), що могло вплинути на строки отримання слідчим заяви (повідомлення) сторони захисту, або що визначена певними нормативними документами організація роботи та діловодства у територіальному підрозділі поліції передбачає (дозволяє чи навпаки зобов’язує) або дає іншу можливість учасникам провадження звертатись безпосередньо до слідчого відділу з відповідними заявами та клопотаннями. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132117412

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року (справа N757/29843/19-к) #прокурор#старший_прокурор#група_прокурорів Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Якщо прокурор був включений до групи прокурорів, однак не брав участі у судових засіданнях, він має право на подання апеляційної чи касаційної скарг. Група прокурорів, визначена у конкретному кримінальному провадженні відповідно до ст. 37 КПК, діє як єдиний суб’єкт на стороні обвинувачення - прокурор. ✅ Всі прокурори, які входять до складу групи прокурорів, мають однакові процесуальні права і обовʼязки, а отже, однаковий процесуальний статус. Процесуальні дії, що вчиняють прокурори, які входять до групи, мають характер взаємодоповнюваності та взаємозамінності й спрямовані на реалізацію прав та обов’язків прокурора відповідно до норм КПК. ✅ Всі прокурори, визначені у групі прокурорів для здійснення процесуального керівництва (за винятком старшого прокурора, на якого, крім іншого, покладається додаткові повноваження з керівництва діями інших прокурорів групи), є взаємозамінні та рівнозначні між собою в межах визначеного кримінального провадження. Протилежне розуміння нівелює саму мету створення такої групи прокурорів у кримінальному провадженні. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/131495437

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2025 року (справа № 953/6086/22) #закриття_кримінального_провадження#ЄРДР#непрямі_докази Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ У статті 217 КПК не встановлено обов’язку перед закриттям провадження щодо одного з епізодів в рамках одного і того ж кримінального провадження попередньо здійснювати його виділення в окреме провадження. Також не заборонено змінювати відомості про правову кваліфікацію дій особи в ЄРДР без закриття провадження за вже існуючою кваліфікацією. ✅ КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих (стосовно цього елемента доказування) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв’язку. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/131853081