Висновки ВС та ВАКС від АО АС

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2026 року (справа N138/1733/25) #незаконне_переправлення#організація_незаконного_переправлення#керівництво_незаконним_переправленням#сприяння_незаконному_переправленню#корисливий_мотив#обман#шахрайство#провокація#відкриття_матеріалів Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Підготовка перетину державного кордону з визначенням часу та місця такого перетину, сум винагороди та її розподіл, залучення інших осіб свідчить, що умисел обвинуваченого спрямований саме на отримання грошових коштів за організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, а не шахрайське заволодіння коштами за неіснуючу послугу. ✅ Активна підтримка бесіди в ході зафіксованих розмов, повідомлення деталей, здійснення контактів за обопільною згодою являють ознаки відсутності провокації злочину з боку правоохоронних органів, а застосовані оперативні заходи були формою пасивного документування злочинної поведінки. ✅ Саме собою відкриття ухвал слідчого судді у суді не може бути підставою для визнання результатів НСРД недопустимими доказами. У такому випадку суд має забезпечити стороні захисту достатній час і реальну можливість ефективно здійснювати захист та наводити під час судового розгляду свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134833353

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2026 року (справа N279/6353/19) #преюдиція#допустимість#відкриття_матеріалів Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Хоча рішення судів адміністративної юрисдикції не мають преюдиціального значення в кримінальному провадженні, однак суд не може ігнорувати ці докази, аби не створити ситуацію, в якій визнані протиправними та скасовані рішення суб’єкта владних повноважень в інших правовідносинах будуть вважатися законними для мети кримінального переслідування працівника такого суб’єкта владних повноважень. ✅ Долучення під час судового розгляду раніше не відкритих прокурору стороною захисту документів не становить порушення процесуальної форми, якщо сторону обвинувачення не було позбавлено можливості ознайомитися із вищезазначеними документами та надати вмотивовані заперечення, щодо їх змісту, належності та допустимості. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134801981

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2026 року (справа N725/722/24) #заволодіння#привласнення#розтрата#службове_становище#зловживання_службовим_становищем#службова_особа#офіційний_документ Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Визначальною ознакою, яка виокремлює (відмежовує) заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем від інших форм посягання на чужу власність, є те, що безоплатне обернення чужого майна на користь винної особи чи на користь іншої особи (осіб) відбувається через умисне протиправне використання можливостей службового становища. Злочинне використання службового становища може виявлятися у формі рішень, вказівок чи іншої спонукальної (зобов’язальної тощо) інформації. ✅ Інкриміноване особі заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, полягає в тому, що службова особа, здійснюючи заволодіння майном, використовує надані їй правовим актом повноваження всупереч інтересам служби. Водночас використання службового становища за змістом включає в себе використання службовою особою адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих функцій. Отже, службова особа повинна мати повноваження (компетенцію) з розпорядження чи управління майном (коштами), заволодіння яким їй інкримінується, або ж право дати вказівку підлеглій особі, яка має згадані повноваження, тобто наділена правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. ✅ На відміну від привласнення чи розтрати предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні. ✅ Про службове зловживання може свідчити укладення та виконання договорів між суб’єктами господарювання, предмет яких був нетиповим, таким, що явно виходив за межі звичайної статутної діяльності обох контрагентів. ✅ Наявність порушень укладеного господарського договору не тягне за собою можливість кваліфікації діяння обвинуваченого як злочинного заволодіння майном, оскільки не є частиною реалізації умислу особи на таке заволодіння. ✅ Офіційний документ як предмет злочину має відповідати таким ознакам: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов’язків чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності. ✅ Лист-пропозиція про укладення додаткової угоди не є офіційним документом, оскільки пропозиція не має юридичної сили, не засвідчує юридичних фактів і є лише підготовчим етапом до укладення додаткової угоди. Офіційним документом може вважатися вже укладена угода після її підписання сторонами. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134833351

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 березня 2026 року (справа N127/15500/25) #виклик#спеціальне_судове_провадження #істотне_порушення Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Основний зміст ч. 5 ст. 139 КПК полягає в тому, що перед тим як ухвалити рішення про здійснення спеціального судового провадження суд має переконатися, що обвинувачений ухиляється від прибуття на виклик до суду без поважної причини. ✅ Факт такого ухилення за позицією законодавця може бути підтверджений шляхом щонайменше трьох належних викликів обвинуваченого у порядку, визначеному положеннями КПК, до суду, його троєкратною неявкою до суду за вказаними щонайменше трьома викликами без повідомлення про причини неявки. Таким чином, указані вище щонайменше три виклики й три факти неявки обвинуваченого до суду є значимими не самі по собі, а як спосіб встановлення факту ухилення певного обвинуваченого від прибуття за викликом до суду, що є передумовою для можливого ухвалення судом рішення про здійснення спеціального судового провадження й можливість його здійснення за відсутності обвинуваченого. ✅ У випадку, коли факт ухилення обвинуваченого від прибуття за викликом до суду в контексті змісту положень ч. 5 ст. 139 КПК встановлено безсумнівно (значну кількість разів належно викликався до суду, не прибувавза викликом і не повідомляв про причини неявки), але вказаний факт не було належно підтверджено саме на етапі ухвалення рішення про про здійснення спеціального судового провадження, це не утворює істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134647811

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2026 року (справа N307/2796/20) #спеціальна_конфіскація#спільна_сумісна_власність#майно_подружжя#неподільна_річ#знаряддя#засоби#речові_докази Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ У випадку, коли майно, яке було використано як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, перебуває у спільній власності подружжя і воно було використано одним із подружжя в ході вчинення кримінально-караного діяння, то таке майно підлягає спеціальній конфіскації в повному обсязі, оскільки його власник (той з подружжя, який вчинив кримінальне правопорушення) усвідомлено використав його в протиправних цілях. ✅ Якщо майно є неподільною річчю у розумінні ст. 183 Цивільного кодексу (наприклад, транспортний засіб), то другий з подружжя, вправі ініціювати провадження у порядку цивільного судочинства для визначення та відшкодування грошової вартості своєї частки у спільній сумісній власності на транспортний засіб у тому разі, за умови що він не знав і не міг знати про його незаконне використання (ч. 9 ст. 100 КПК). У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю). Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134688258

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2026 року (справа N567/10/20) #допустимість#показання#допит_свідка#безпосередність#оголошення_показань Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку статті 225 КПК (допит під час досудового розслідування в судовому засіданні), лише навівши мотиви такого рішення. ✅ Суд під час судового розгляду має право допитати свідка, потерпілого, який допитувався відповідно до правил статті 225 КПК, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з’ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування. ✅ З метою перевірки правдивості показань свідка, потерпілого та з’ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому статтею 225 КПК, вони можуть бути оголошені при його допиті під час судового розгляду. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134499663

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2026 року (справа N607/12186/22) #строки_досудового_розслідування#завершення_досудового_розслідування#відкриття_матеріалів Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ КПК не передбачає окремого повідомлення про завершення досудового розслідування захисника, який набув повноважень захисника у кримінальному провадженні після повідомлення підозрюваному та іншому захиснику про завершення досудового розслідування й надання доступу до матеріалів досудового розслідування, як підставу для зупинення перебігу строку досудового розслідування, оскільки такий строк є зупинений з моменту виконання слідчим вимог ч. 1 ст. 290 КПК щодо повідомлення підозрюваного та захисника, які мали відповідний статус на момент завершення досудового розслідування й надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134456432

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2026 року (справа N175/2096/17-к) #фахівець#експертиза#висновок_експерта#шкода#відшкодування_шкоди Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Чинне законодавство не висуває вимог щодо наявності атестації фахівців, які залучаються експертами для проведення окремих лабораторних досліджень, та наявності відповідної акредитації установи, у якій працює такий фахівець. ✅ За доведеності факту заподіяння шкоди, спричиненої злочинними діями, спроби особи усунути таку шкоду не свідчать про відсутність в її діях інкримінованого складу кримінального правопорушення, а відповідно і не дають підстав стверджувати про відсутність події злочину як такої. В умовах обізнаності такої особи про порушення за вказаним фактом кримінального провадження, усунення заподіяної шкоди може свідчити про її бажання уникнути кримінальної відповідальності, а тому не впливає на правильність кваліфікації її дій, як і не вказує про відсутність у її діях складу будь-якого кримінального правопорушення Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134346545

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2026 року (справа N285/3755/20) #група_слідчих#обєднання_матеріалів#виділення_матеріалів#підпис_у_протоколі #оголошення_документів#безпосередність#преюдиція Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ КПК не передбачено кількаразового призначення слідчого у кримінальному провадженні, яке було виділено або об’єднано з іншим, якщо після початку досудового розслідування вже було визначено слідчого чи групу слідчих для його проведення. Не спонукають до цього й правила ст. 217 КПК. ✅ Положення КПК, зокрема ст. 104 КПК, не передбачає проставлення підпису на кожному аркуші протоколу слідчої (розшукової) дії особою, яка її проводить. ✅ Оголошення змісту документів у судовому засіданні прокурором, а не головуючим суддею, якщо ним було запропоновано сторонам оголосити документи, які вони вважають за необхідне дослідити, не є порушенням судом принципу безпосередності дослідження доказів. ✅ Особи, щодо яких кримінальне провадження слухається окремо і які не переховуються від суду, можуть бути допитані у тому провадженні, у якому особу обвинувачують у спільному вчиненні з ними інкримінованого злочину. Окрім цього, суду необхідно дослідити і врахувати судові рішення, які ухвалені щодо інших осіб, вчинення діяння спільно з якими й інкриміновано обвинуваченому. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134384294

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 лютого 2026 року (справа N522/1621/24) #декриміналізація#амністія#дія_закону_у_часі#зворотна_дія#звільнення_від_кримінальної_відповідальності Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» за своєю правовою природою є декларативно-процесуальним актом, який не вносить змін до КК та не встановлює підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених Розділом ІХ Загальної частини цього Кодексу. Також, на відміну від закону про амністію, він не має самостійної прямої дії для звільнення особи від відповідальності. ✅ Амністія та декриміналізація можуть мати місце лише на підставі спеціального закону, який безпосередньо скасовує кримінальну відповідальність. ✅ Норма, яка не містить прямої декриміналізації, не встановлює конкретного механізму звільнення, не є законом про кримінальну відповідальність, не може тлумачитись як така, що автоматично усуває кримінальну караність. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134197254