Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2026 року (справа N758/9/18) #ухилення_від_сплати_податків#податкове_повідомлення_рішення#преюдиція#показання#висновок_експерта Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Ключовим аспектом для доведення винуватості особи у справах про ухилення від сплати податків є наявність узгоджених податкових повідомлень-рішень контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання. У тому разі, якщо особа не згодна з тим, що певний податок чи збір підлягає сплаті, питання про «узгодженість» відповідного зобов’язання розглядається судами адміністративної юрисдикції і набрання законної сили рішенням цього суду дає підстави вважати певне зобов’язання узгодженим. ✅ Відсутність рішень, згідно з якими особа повинна сплатити податки, та набрання законної сили судовими рішеннями, якими скасовано відповідні податкові повідомлення-рішення, тягне за собою відсутність об’єктивних ознак (об’єкта та об’єктивної сторони) складу злочину, передбаченого ст. 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)). ✅ Наявність висновків експертів та/або показань свідків не дозволяють суду зробити висновок про винуватість в ухиленні від сплати податків, якщо щодо цих же сум податків, які сторона обвинувачення вважає несплаченими, скасовані податкові повідомлення-рішення. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135082941
Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2026 року (справа N742/502/24) #провокація#огляд#оперативна_закупка Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Про відсутність ознак провокації злочину свідчить те, що залегендована особа не вдавалась до вмовлянь чи інших способів тиску, а обвинувачений не вчиняв жодних дій щодо відмови закупнику в зустрічі та/або збуті психотропної речовини. Такі ж наслідки мають місце і тоді, коли обвинувачений намагався убезпечити себе від викриття і відповідальності, безпосередньо коштів за психотропну речовину не отримував, місце зустрічі із закупним змінював декілька разів, розуміючи відповідальність за свою протизаконну діяльність. ✅ Зазначення в протоколах вручення грошових коштів, огляду покупця та огляду місця події про те, що вони були проведені відповідно до вимог ст. 237 КПК (огляд), яка знаходиться в главі 20 (слідчі (розшукові) дії) і регламентує проведення огляду місцевості, приміщення, речей, документів та комп’ютерних даних, а проведення оперативної закупки визначено главою 21 КПК, не є підставою вважати недопустимими окремі докази чи вважати, що протоколи були складені з порушенням вимог закону, за відсутності обґрунтованих претензій до фактичного змісту самих протоколів. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134881185
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2026 року (справа N686/26097/23) #вимагання#неправомірна_вигода#законний_інтерес Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Правильне визначення меж вимагання неправомірної вигоди обґрунтовується правильним визначенням саме змісту прав та інтересів особи (їх законність чи незаконність), можливістю реалізації (захисту) цих прав та інтересів за допомогою неправомірної вигоди, законністю чи незаконністю дій службової особи, якими вона погрожує в разі відмови від давання неправомірної вигоди, а також спрямованістю погроз службової особи на заподіяння шкоди правам і законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду. ✅ Найбільш значущою ознакою вимагання є те, що примушування до надання неправомірної вигоди може бути вчинено тільки шляхом погрози заподіяння шкоди правоохоронюваним, законним інтересам особи. При цьому під законними інтересами слід розуміти інтереси, які забезпечуються нормами закону (до яких можна застосувати нормативний критерій), а також ті, що не суперечать чинному законодавству. Незаконний інтерес, на відміну від правоохоронюваного, не захищається ні законом, ні правом і не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ним. ✅ Вимагання неправомірної вигоди як ознака може бути поставлена за вину лише в тому випадку, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожує вчиненням або невчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав та інтересів, які особа, що надає неправомірну вигоду, захищає шляхом давання неправомірної вигоди, має бути однією з основних і обов’язкових ознак вимагання. На відміну від цього, у разі якщо особа, яка надає неправомірну вигоду, зацікавлена в незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів тощо, то вимагання неправомірної вигоди виключається. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135000616
Вирок колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2026 року (справа N991/5786/23) #одержання_неправомірної_вигоди#допустимість#істотне_порушення#заява_про_злочин#провокація#відеоконференція#консул#зупинення_судового_проводження#мобілізація Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Прохання надати неправомірну вигоду слід розглядати як виявлення бажання суб’єкта кримінального правопорушення одержати неправомірну вигоду за вчинення або не вчинення ним дій з використанням певного становища або у зв’язку з певною його діяльністю. Таке прохання полягає у зверненні відповідного змісту в чіткій і коректній формі з розумінням водночас можливості особи, яка потенційно здатна надати неправомірну вигоду, відмовити в задоволенні такого прохання. ✅ Одержання неправомірної вигоди передбачає будь-який спосіб прийняття неправомірної вигоди суб’єктом кримінального правопорушення (заволодіння майном, користування послугами тощо). Відповідальність настає лише за умови, якщо особа одержала неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням свого становища, повноважень, пов’язаних з ними можливостей, в інтересах того, хто надав таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Тобто має бути нерозривний зв’язок між одержанням неправомірної вигоди і вчиненням (не вчиненням) указаних дій. Водночас, фактичне виконання або невиконання зазначених дій знаходиться поза межами об’єктивної сторони цього кримінального правопорушення. У зв’язку з цим, для кваліфікації дій винної особи за відповідною нормою КК не має значення: 1) коли (до чи після вчинення діянь з використанням повноважень, становища, яке займає особа) одержано неправомірну вигоду; 2) чи було фактично вчинено ці діяння і чи мала особа намір вчиняти їх; 3) за виконання (невиконання) яких дій (законних чи незаконних) одержується неправомірна вигода. ✅ Метою встановлення та дотримання порядку отримання доказів є насамперед: (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини під час збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних. ✅ Законодавство не встановлює жодного обов’язку негайного звернення особи із заявою про злочин. ✅ Провокація злочину передбачає активне спонукання до протиправної поведінки, вона має місце лише тоді, коли органи влади чи треті особи: 1) ініціюють злочинну поведінку, якої без їх втручання не було б; 2) впливають на волевиявлення особи, створюючи у неї мотив або намір вчинити злочин; 3) не просто пасивно фіксують злочинну діяльність, а штучно її створюють. ✅ Мотив покращення показників виявлення кримінальних правопорушень повинен мати очевидний зовнішній прояв, виражений об’єктивними та конкретними діями, словами, поведінкою. ✅ Наявність об’єктивних обставин, пов’язаних із перебуванням свідка (громадянина України) за межами території України та його неможливістю найближчим часом прибути в судове засідання в приміщення національного суду, з метою забезпечення оперативного судового розгляду, суд може провести допит свідка в режимі відеоконференції із приміщення консульської установи. ✅ Зупинення судового проводження, у разі якщо обвинувачена була призвана для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період не є безумовним, а є правом суду вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для зупинення судового провадження, ураховуючи стадію судового розгляду, умови проходження особою військової служби, склад учасників судового провадження тощо. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134664682
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2026 року (справа N138/1733/25) #незаконне_переправлення#організація_незаконного_переправлення#керівництво_незаконним_переправленням#сприяння_незаконному_переправленню#корисливий_мотив#обман#шахрайство#провокація#відкриття_матеріалів Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Підготовка перетину державного кордону з визначенням часу та місця такого перетину, сум винагороди та її розподіл, залучення інших осіб свідчить, що умисел обвинуваченого спрямований саме на отримання грошових коштів за організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, а не шахрайське заволодіння коштами за неіснуючу послугу. ✅ Активна підтримка бесіди в ході зафіксованих розмов, повідомлення деталей, здійснення контактів за обопільною згодою являють ознаки відсутності провокації злочину з боку правоохоронних органів, а застосовані оперативні заходи були формою пасивного документування злочинної поведінки. ✅ Саме собою відкриття ухвал слідчого судді у суді не може бути підставою для визнання результатів НСРД недопустимими доказами. У такому випадку суд має забезпечити стороні захисту достатній час і реальну можливість ефективно здійснювати захист та наводити під час судового розгляду свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134833353
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2026 року (справа N279/6353/19) #преюдиція#допустимість#відкриття_матеріалів Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Хоча рішення судів адміністративної юрисдикції не мають преюдиціального значення в кримінальному провадженні, однак суд не може ігнорувати ці докази, аби не створити ситуацію, в якій визнані протиправними та скасовані рішення суб’єкта владних повноважень в інших правовідносинах будуть вважатися законними для мети кримінального переслідування працівника такого суб’єкта владних повноважень. ✅ Долучення під час судового розгляду раніше не відкритих прокурору стороною захисту документів не становить порушення процесуальної форми, якщо сторону обвинувачення не було позбавлено можливості ознайомитися із вищезазначеними документами та надати вмотивовані заперечення, щодо їх змісту, належності та допустимості. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134801981
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2026 року (справа N725/722/24) #заволодіння#привласнення#розтрата#службове_становище#зловживання_службовим_становищем#службова_особа#офіційний_документ Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Визначальною ознакою, яка виокремлює (відмежовує) заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем від інших форм посягання на чужу власність, є те, що безоплатне обернення чужого майна на користь винної особи чи на користь іншої особи (осіб) відбувається через умисне протиправне використання можливостей службового становища. Злочинне використання службового становища може виявлятися у формі рішень, вказівок чи іншої спонукальної (зобов’язальної тощо) інформації. ✅ Інкриміноване особі заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, полягає в тому, що службова особа, здійснюючи заволодіння майном, використовує надані їй правовим актом повноваження всупереч інтересам служби. Водночас використання службового становища за змістом включає в себе використання службовою особою адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих функцій. Отже, службова особа повинна мати повноваження (компетенцію) з розпорядження чи управління майном (коштами), заволодіння яким їй інкримінується, або ж право дати вказівку підлеглій особі, яка має згадані повноваження, тобто наділена правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. ✅ На відміну від привласнення чи розтрати предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні. ✅ Про службове зловживання може свідчити укладення та виконання договорів між суб’єктами господарювання, предмет яких був нетиповим, таким, що явно виходив за межі звичайної статутної діяльності обох контрагентів. ✅ Наявність порушень укладеного господарського договору не тягне за собою можливість кваліфікації діяння обвинуваченого як злочинного заволодіння майном, оскільки не є частиною реалізації умислу особи на таке заволодіння. ✅ Офіційний документ як предмет злочину має відповідати таким ознакам: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов’язків чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності. ✅ Лист-пропозиція про укладення додаткової угоди не є офіційним документом, оскільки пропозиція не має юридичної сили, не засвідчує юридичних фактів і є лише підготовчим етапом до укладення додаткової угоди. Офіційним документом може вважатися вже укладена угода після її підписання сторонами. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134833351
Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 березня 2026 року (справа N127/15500/25) #виклик#спеціальне_судове_провадження #істотне_порушення Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Основний зміст ч. 5 ст. 139 КПК полягає в тому, що перед тим як ухвалити рішення про здійснення спеціального судового провадження суд має переконатися, що обвинувачений ухиляється від прибуття на виклик до суду без поважної причини. ✅ Факт такого ухилення за позицією законодавця може бути підтверджений шляхом щонайменше трьох належних викликів обвинуваченого у порядку, визначеному положеннями КПК, до суду, його троєкратною неявкою до суду за вказаними щонайменше трьома викликами без повідомлення про причини неявки. Таким чином, указані вище щонайменше три виклики й три факти неявки обвинуваченого до суду є значимими не самі по собі, а як спосіб встановлення факту ухилення певного обвинуваченого від прибуття за викликом до суду, що є передумовою для можливого ухвалення судом рішення про здійснення спеціального судового провадження й можливість його здійснення за відсутності обвинуваченого. ✅ У випадку, коли факт ухилення обвинуваченого від прибуття за викликом до суду в контексті змісту положень ч. 5 ст. 139 КПК встановлено безсумнівно (значну кількість разів належно викликався до суду, не прибувавза викликом і не повідомляв про причини неявки), але вказаний факт не було належно підтверджено саме на етапі ухвалення рішення про про здійснення спеціального судового провадження, це не утворює істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134647811
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2026 року (справа N307/2796/20) #спеціальна_конфіскація#спільна_сумісна_власність#майно_подружжя#неподільна_річ#знаряддя#засоби#речові_докази Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ У випадку, коли майно, яке було використано як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, перебуває у спільній власності подружжя і воно було використано одним із подружжя в ході вчинення кримінально-караного діяння, то таке майно підлягає спеціальній конфіскації в повному обсязі, оскільки його власник (той з подружжя, який вчинив кримінальне правопорушення) усвідомлено використав його в протиправних цілях. ✅ Якщо майно є неподільною річчю у розумінні ст. 183 Цивільного кодексу (наприклад, транспортний засіб), то другий з подружжя, вправі ініціювати провадження у порядку цивільного судочинства для визначення та відшкодування грошової вартості своєї частки у спільній сумісній власності на транспортний засіб у тому разі, за умови що він не знав і не міг знати про його незаконне використання (ч. 9 ст. 100 КПК). У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю). Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134688258
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2026 року (справа N567/10/20) #допустимість#показання#допит_свідка#безпосередність#оголошення_показань Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку статті 225 КПК (допит під час досудового розслідування в судовому засіданні), лише навівши мотиви такого рішення. ✅ Суд під час судового розгляду має право допитати свідка, потерпілого, який допитувався відповідно до правил статті 225 КПК, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з’ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування. ✅ З метою перевірки правдивості показань свідка, потерпілого та з’ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому статтею 225 КПК, вони можуть бути оголошені при його допиті під час судового розгляду. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134499663
TGLIST.COM.UA
