КІК: секретні матеріали

Revolut отримав банківську ліцензію у Великій БританіїОнлайн-банк Revolut отримав ліцензію на банківську діяльність у Великій Британії, яку він вимагав понад три роки.Ліцензія, отримана Revolut, поки що має обмеження, які діють для всіх нових банків у країні на початковій стадії. Протягом дії обмежень Revolut має підготувати процеси перед повноцінним виходом на британський ринок. До завершення цього етапу та запуску як британський банк клієнти Revolut у Великобританії залишаться в Revolut Ltd, британській установі електронних грошей, регульованому FCA. На першому етапі, відомому також як авторизація з обмеженнями і що займає, як правило, кілька місяців, Revolut не зможе зберігати більше 50 тис. фунтів на клієнтських рахунках, повинен буде створити власну ІТ-інфраструктуру та налагодити інші процеси для розширення діяльності.Вперше компанія подала заявку на отримання ліцензії у січні 2021 року, проте тоді регуляторам не сподобалася її звітність. На той момент Revolut вже мала відповідну ліцензію Європейського центрального банку, що дозволяла йому діяти в країнах ЄЕЗ (ЄС, Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія).Онлайн-банк Revolut був створений у 2015 році і зараз налічує 9 млн клієнтів у Британії та понад 45 млн по всьому світу. За результатами останнього інвестиційного раунду компанія оцінюється у 33 млрд доларів.👉 КІК: секретні матеріали

Залік податкуУ минулих постах про УУПО ми проаналізували «особливу» частину угод, розповівши про застосування їх положень до певних видів доходів на наочних прикладах. Майже всі вони мають спільну рису — можливість зарахування раніше сплачених податків.Розберемо цей механізм на прикладі УУПО з Італією. Залік податків — це з методів усунення подвійного оподаткування. Порядок його застосування міститься у ст. 23 УУПО.Як це працює?Положення ст. 23 УУПО передбачають загальне правило, відповідно до якого резиденти обох країн можуть провадити відрахування або відповідний залік сплаченого в одній державі податку з отриманого в такій державі доходу в рахунок податку, який необхідно буде сплатити з цього ж доходу в державі, резидентом якої є одержувач доходу.При цьому такий залік чи відрахування можливі лише в рамках суми податку, який має сплатити платник податків у державі, резидентом якої він є. Це означає, що не можна повернути з бюджету позитивну різницю між сплаченим в іноземній державі податком та сумою податку, що належить у державі, резидентом якої є платник податків.Розглянемо приклад 🔍Вадим є податковим резидентом України, при цьому має віллу в Тоскані, яку він здає в оренду туристам. Як оподатковуватимуться орендні платежі?Доходи Вадима від здачі в оренду вілли будуть доходами від нерухомого майна. У зв'язку з цим, вони оподатковуватимуться як в Італії, країні місцезнаходження нерухомого майна, так і в Україні, як доходи від джерел за кордоном (п. 1 ст. 23 УУПО, пп. 170.11 ст. 170 ПКУ), з яких він повинен сплатити ПДФО.Вадим має право скористатися положеннями ч.1 ст. 24 УУПО та пп. 170.11.2 ст. 170 ПКУ і зарахувати податки, сплачені в Італії, у рахунок ПДФО. При цьому, якщо в Італії Вадим заплатив з орендних доходів податків більше, ніж він мав би заплатити в Україні, то в Україні він тільки має право не платити ПДФО — тобто різницю він повернути не зможе.Для заліку знадобиться підтвердження суми отриманого в іноземній державі доходу та сплаченого з нього податку, а саме: довідка, яку необхідно легалізувати в Італії. У випадку з Італією - це апостиль. Потім довідку необхідно перекласти українською мовою та нотаріально завірити переклад.👉 КІК: секретні матеріали

Оподаткування операцій з акціями та частками Сьогодні на прикладі Угоди між Україною та Швейцарією ми розберемо застосування положень УУПО до операцій з акціями (частками).Загальне правилоЗа загальним правилом дохід від приросту вартості акцій чи часток, тобто позитивна різниця між ціною реалізації та витратами на придбання (так зване capital gains), підлягає оподаткуванню. Оподаткування доходів як приросту капіталу здійснюється за правилами ст. 13 Угоди зі Швейцарією. Відповідно до п. 2 ст. 13 УУПО дохід від реалізації акцій (часток) компанії, активи більшість яких (як правило, 50% і більше) складаються з нерухомого майна, розташованого в одній з країн (так звана real estate rich company), то доходи від їх реалізації будуть оподатковуватися у країні, де вони виникають.У разі, якщо відбувається відчуження акцій (часток), активи яких в більшості складаються НЕ з нерухомого майна, то доходи будуть оподатковуватися в державі, резидентом якої є особа, що їх відчужує (п. 5 ст. 13 УУПО).Розглянемо на прикладі 🔍Марк, податковий резидент Швейцарії, кілька років тому придбав частку в українській компанії, понад 50% активів якої складає нерухоме майно, а також значний пакет акцій української IT-компанії.У певний момент Марк вирішив продати активи, які він має.Відповідно до п. 5 ст. 13 УУПО дохід від продажу акцій української IT-компанії оподатковуватиметься лише у Швейцарії. При цьому оподаткування доходу від реалізації частки в українській компанії, яка володіє активами у вигляді нерухомого майна, оподатковуватиметься в Україні.На цьому ми закінчили розгляд особливої частини УУПО, що визначає оподаткування конкретних видів доходів. У наступних двох заключних постах ми повернемося до «загальної» частини та детальніше розповімо про залік сплачених податків та концепцію фактичного одержувача доходів.👉 КІК: секретні матеріали

Оподаткування роялтіУ рамках нашого циклу статей про УУПО ми вже встигли розібрати оподаткування доходів від нерухомого та рухомого майна та дивідендів. На черзі роялті 💶 (ліцензійні платежі), які будуть розглянуті на прикладі УУПО з Кіпром. Загальне правилоВідповідно до п. 2 ст. 12 УУПО «роялті» визнаються доходи від використання чи надання авторських прав, ліцензій та інших прав на об'єкти інтелектуальної власності. Такі виплати зазвичай здійснюються виходячи з ліцензійних договорів.Положення ст. 12 УУПО передбачають, що роялті можуть оподатковуватись як у державі-джерелі доходу, так і в державі, резидентом якої є одержувач роялті.Роялті можуть бути оподатковані у державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї держави, але якщо особа - фактичний власник роялті є резидентом іншої держави. При цьому податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми всіх платежів (п.3 ст.12.УУПО).Незважаючи на положення п.3 ст.12 УУПО, у випадку сплати роялті відносно будь-яких авторських прав на наукові твори, будь-якого патенту, торгової марки, таємної формули, процесу або інформації щодо промислового, комерційного або наукового досвіду, податок не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми роялті.Наведемо прикладДмитро володіє інтернет-магазином в Україні. Бажаючи залучити додаткових клієнтів та збільшити прибуток, наш герой вирішив запровадити більш досконалу CRM-систему та уклав ліцензійну угоду з компанією, розташованою на Кіпрі.Відповідно до положень п. 103.2 ст. 103 ПКУ Дмитро (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену УУПО на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом Кіпру, з яким Україною укладено УУПО.👉 КІК: секретні матеріали

Кажуть, що цей вислів належить Маргарет Тетчер:«Коли Ваша дитина заробить свої перші гроші на морозиво, то зробіть таке:1. Перед тим, як вона встигне лизнути своє морозиво, вихопіть його в неї і відкусіть 13%. Це буде прибутковий податок.2. Поки дитина буде з подивом витріщатися на вас, відкусіть ще 22%. Це - пенсійні внески.3. а потім ще 5% і ще 3%. Фонд обов'язкового медичного страхування, фонд соціального страхування - відповідно.4) І на додачу відкусіть 18%. Це буде ПДВ на саме морозиво.Після цього віддайте йому залишок морозива і поясніть, що так держава чинить з усіма грошима, які заробляє громадянин. І є ще багато виплат і податків, які треба платити із зарплати.Якщо так робитимуть кожні батьки, є надія, що в країні виросте покоління людей, які зрозуміють, що в держави немає своїх грошей - є тільки гроші платників податків. І що платники податків не просто можуть, а й повинні стежити за тим, як державні чиновники витрачають їхні гроші.»У світлі законопроекту про підвищення податків як ніколи актуальненько.👉 КІК: секретні матеріали

Оподаткування дивідендівТепер розглянемо оподаткування дивідендів на прикладі УУПО між Україною та США. Нагадаємо, дивіденди — це дохід, який розподіляє компанія на користь акціонерів після оподаткування прибутку.Загальне правилоВідповідно до п. 1 ст. 10 УУПО дивіденди можуть оподатковуватись як у державі-джерелі доходу (де знаходиться компанія, яка виплачує дивіденди), так і в державі, резидентом якої є одержувач дивідендів. При цьому п. 2 ст. 10 УУПО встановлює обмеження щодо ставки податку, що стягується в державі-джерелі.П. 2 ст. 10 УУПО закріплює такі граничні ставки з податку з дивідендів у державі:— 5% відсотків від суми дивідендів, якщо одночасно виконуються такі умови: одержувач дивідендів є компанією та одержувач дивідендів володіє не менше 10% голосуючих акцій та, у випадку України, нерезидент України володіє не менше ніж 20% акцій, що дають право голосу, або 20 % статутного фонду;— 15% від суми дивідендів у всіх інших випадках.Фактично УУПО знижує ефект від подвійного оподаткування, але не виключає його повністю.УУПО встановлює «пільговіші» ставки для корпоративних структур, де участь у компанії, що розподіляє дивіденди, здійснюється через юридичні особи.Наприклад,Сергій, будучи перспективним програмістом, разом зі своїми друзями вирішив започаткував стартап у Кремнієвій долині в США. Розробки та ідеї виявилися успішними і стартап залучив інвестиції від кількох великих фондів. В результаті у Сергія залишилося лише 11% акцій компанії. Інвестори ухвалили рішення про виплату дивідендів усім акціонерам. На момент виплати дивідендів Сергій був українським податковим резидентом.Відповідно до пп. "b" п. 2 ст. 10 УУПО у США з дивідендів Сергія буде утримано податок за ставкою 15%. Тож в Україні Сергій тепер не повинен сплачувати 9% ПДФО з отриманого доходу. А при поданні річної декларації достатньо надати до податкових органів довідку з IRS (податкова США) про суму утриманого податку в США.👉 КІК: секретні матеріали

Оподаткування доходів від рухомого та нерухомого майнаСьогодні на прикладі УУПО між Україною та Францією ми розглянемо, яким чином оподатковуються доходи від рухомого та нерухомого майна.За загальним правилом, передбаченим ст. 6 УУПО та п. 1 ст. 22 УУПО, доходи податкового резидента однієї держави від нерухомого майна, розташованого в іншій державі, можуть оподатковуватися одночасно в обох державах.Це означає, що будь-які доходи від нерухомого майна🏡 (наприклад, доходи від продажу нерухомості, від здачі нерухомості в оренду тощо) можуть оподатковуватись як у державі місця знаходження нерухомості, так і державі резидентства одержувача доходу .Зовсім інша ситуація із рухомим майном 🚗. Відповідно до п. 5 ст. 22 УУПО доходи від рухомого майна, незалежно від місця його перебування, оподатковуються тільки в тій державі, де одержувач доходу є податковим резидентом.Розглянемо на прикладі 🔍Олексій переїхав до Франції і через 1,5 року вирішив продати квартиру і автомобіль, що залишилася в Україні. В Україні в Олексія також залишилася дача, яку він вирішив не продавати і здав в оренду. За півтора року проживання у Франції Олексій встиг стати податковим резидентом Франції. Отже, які податки та де доведеться заплатити Олексію?Дача та квартира є нерухомим майном. Відповідно до п. 1 ст. 6 УУПО Олексію доведеться сплатити з доходів від продажу квартири ПДФО в Україні та особистий податок у Франції. Сплачений в Україні податок можна буде зарахувати у Франції відповідно до ст. 23 УУПО. Дохід від здачі дачі в оренду також визнаватиметься доходом від нерухомого майна відповідно до п. 3 ст. 6 УУПО і, отже, буде оподатковуватись ПДФО в Україні та особистим податком у Франції.Оскільки автомобіль є рухомим майном, то він оподатковуватиметься лише у Франції.👉 КІК: секретні матеріали

Де жити, щоб платити менше криптоподатківУсім відомо, що неминучі тільки смерть і податки, але на друге можна впливати вибором правильної країни для життя. Ось 12 юрисдикцій зі сприятливими криптоподатковими режимами або зовсім відсутністю податків.1. СальвадорБіткойн є законним платіжним засобом, немає податків на технологічні інновації. Є варіанти резидентства для криптопідприємців. Серед мінусів - високий рівень злочинності та вразливість до стихійних лих.2. Пуерто-РікоНемає податку на приріст капіталу для резидентів, зате є спільнота Crypto Rico.3. ГрузіяНе оподатковує прибуток від продажу криптовалют для фізичних осіб, корпорації оподатковуються низьким 15-відсотковим податком.4. МальтаСприятливі податкові умови поєднуються з екосистемою, що динамічно розвивається («острів блокчейна»). Відсутній довгостроковий податок на приріст криптокапіталу, а прибутковий податок залежить від статусу резидента і виду діяльності.5. Британські Віргінські островиНемає податку на прибуток від продажу криптовалют, є місцем розташування (або як мінімум реєстрації) багатьох криптовалютних стартапів.6. Кайманові островиНульовий прибутковий податок і податок на приріст капіталу, один із центрів реєстрації VC. Юридичні особи можуть отримати сертифікат, який гарантує, що протягом 20-50 років до них не буде застосовуватися закон, що встановлює податки на прибуток, дохід, приріст або оцінку.7. Об'єднані Арабські ЕміратиЗдебільшого немає прибуткового податку та податку на приріст капіталу в крипті (проте умови можуть відрізнятися в різних еміратах). Є амбітна ініціатива зі створення міста на основі блокчейну.8. ГонконгВеликий світовий фінансовий центр. Інвестиційний дохід не оподатковується.9. МалайзіяНемає податку на приріст капіталу для індивідуальних інвесторів, бурхливе зростання трейдингу.10. СінгапурВільне від криптоналогів місце і популярне місце для ICO-майданчиків.11. СловеніяСприятливе податкове середовище для криптовалют, високий рівень адопшна серед ритейлу.❗️Зверніть увагу, що цей список - скоріше стартова точка для роздумів, тому що законодавство по всьому світу постійно змінюється. Крім того, при виборі країни для життя податки - важливий, але не єдиний параметр😉👉 КІК: секретні матеріали

І знову про резидентство або загальні положення УУПОСьогодні ми зупинимося на загальних положеннях Частини 1, а саме на суб'єктах, до яких застосовується угода.Головна умова, що дозволяє застосовувати правила УУПО, – людина має бути податковим резидентом однієї із держави сторони УУПО.За загальним правилом резидентство визначається за національним законодавством. Однак, коли виникає конфлікт між нормами щодо визначення резидентства в різних юрисдикціях, варто звертатися до правил відповідного УУПО.У модельній конвенції УУПО податковому резидентству фізичних осіб присвячено статтю 4. У ній міститься тест із чотирьох етапів:(1) Коли особа визнається податковим резидентом двох і більше країн, її статус платника податків визначається наявністю постійного житла на території однієї з держав.(2) Якщо це не допомогло встановити правовий статус, то застосовується критерій більш тісних особистих та економічних зв'язків (центр життєвих інтересів).(3) Якщо центр життєвих інтересів не дає відповіді, то податкове резидентство визначається за громадянством.(4) У випадку, коли особа буде громадянином обох держав або жодної з них, їх компетентні органи вирішать це питання за взаємною згодою.Як це працює на практиці?Андрій живе у Франції разом із сім'єю, його діти ходять до місцевої школи. У Франції у Андрія є нерухомість та власна компанія, якою він керує. В Україні у Андрія також є квартира. Обидві країни вважатимуть його своїм податковим резидентом. Україна – за критерієм місця проживання, а Франція – за місцем постійного проживання Андрія та його сім'ї. Тобто, житло він має і в Франції, і в Україні. Саме в такій конфліктній ситуації ми звертаємось до пп. (а) п. 2 ст. 4 УУПО із Францією. У такій ситуації Андрій сплачуватиме податки там, де розташоване постійне житло і де найтісніші економічні та особисті зв'язки. Отже, Андрій вважатиметься податковим резидентом Франції та сплачуватиме свої особисті податки саме там.👉 КІК: секретні матеріали

Банки, Гроші 💵, Два РезидентстваЩо таке угоди про уникнення подвійного оподаткування і навіщо вони потрібніУ податковому законодавстві більшості країн існує правило про те, що податковий резидент повинен сплачувати податки в цій державі з усіх своїх доходів як отриманих від джерел у цій країні (локальні джерела), так і від джерел в інших державах (іноземні джерела).В Україні це зафіксовано у ст. 162.1 ПКУ. Платниками податку є:🔹фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;🔹фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;Коли у вас є доходи від джерел у різних державах, це може призвести до подвійного оподаткування цього доходу, якщо дотримуватися цього правила.Наприклад, Дмитро є податковим резидентом України та одночасно володіє акціями американської корпорації, від якої отримує дивіденди. Припустимо, що у США існує аналогічне правило, як і ст. 162.1 ПКУ (а воно існує). Тоді дивідендний дохід Дмитра оподатковуватиметься як у США, так і в Україні.Не дуже справедливо з позиції платника податків, чи не знаходите?Щоб це виправити держави, почали укладати між собою так звані угоди про уникнення подвійного оподаткування або УУПО. Перша УУПО була укладена між Великобританією та Швейцарією ще 1872 року. На даний момент між країнами укладено понад 3000 УУПО, і це число продовжує зростати.В Україні на сьогодні укладено 73 УУПО - весь список і самі угоди можна подивитися на сайті Міністерства фінансів України. ❗️Звертаємо увагу, що денонсовано Угоду між Україною та РФ (з 01.01.2023р.) та припинено дію Угоди між Україною та Білоруссю (з 20.12.2022р.)Положення УУПО, як правило, стосуються таких видів доходів:🔹Доходи від нерухомого майна;🔹Дивіденди;🔹Відсотки за борговими зобов'язаннями;🔹Доходи від авторських прав та ліцензій;🔹Доходи від надання незалежних особистих послуг;🔹Доходи від роботи за наймом.👉 КІК: секретні матеріали