ПАМ’ЯТІ ВАЛЕРІЯ ЧЕПУРКАСьогодні минають другі роковини від дня загибелі нашого Захисника, військовослужбовця Збройних Сил України, старшого солдата Валерія Миколайовича Чепурка.Валерій народився 12 травня 1982 року у Вишеньках. Тут минули його дитинство та юність, найкращі роки життя. Його знали як доброго, чуйного чоловіка, люблячого батька, сина і брата, надійного друга, який завжди був готовий прийти на допомогу.Із перших днів повномасштабного вторгнення Валерій не залишився осторонь. Долучився до місцевого ДФТГ та вів активну волонтерську діяльність. У червні 2024 року він отримав повістку. Не вагаючись, став до лав Захисників України. Після короткого навчання одразу потрапив на Покровський напрямок, де тривають важкі бої. Разом із побратимами без відпочинку тримав позиції на передовій, мужньо виконував свій військовий обов’язок.Із 30 серпня 2024 року Валерій перестав виходити на зв’язок. Протягом року рідні, не втрачаючи надії, розшукували його, брали участь в акціях на підтримку родин зниклих безвісти, їздили на всі обміни військовополоненими, але, на жаль, дива не сталося. 14 серпня 2025 року надійшла страшна звістка. За результатами експертизи ДНК непоправне підтвердилося: 30 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання, проявивши незламність і мужність в бою за Україну, вірний військовій присязі старший солдат Валерій Миколайович Чепурко загинув.Він віддав своє життя за Україну, за нашу свободу, за можливість жити на своїй землі. Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі перед світлою пам’яттю нашого Захисника і дякуємо йому за захист. Вічна пам’ять і слава Валерію Чепурку. Ми пам’ятаємо…