Золочівська сільська рада

ШУКАЄМО ПРИТУЛОК ДЛЯ СОБАК У Золочівській територіальної громади залишається невирішеною проблема безпритульних собак, які перебувають на вулицях населених пунктів.З метою забезпечення належного поводження з тваринами, безпеки мешканців громади та впорядкування ситуації Золочівська сільська рада зацікавлена в організації постійного утримання безпритульних собак у спеціалізованих притулках або інших закладах відповідного профілю.Значна частина собак, які перебувають на території громади, вже стерилізована, однак після цього тварини продовжують перебувати на вулицях та створювати потенційні ризики для мешканців. Особливо для дітей.У зв’язку з цим Золочівська сільська рада запрошує спеціалізовані притулки, підприємства, установи та організації, які мають відповідні умови та можливості для постійного утримання безпритульних собак, надати пропозиції щодо співпраці на договірних засадах.Зацікавлені організації просимо надсилати комерційні пропозиції на офіційну електронну адресу Золочівської сільської ради: 🔴[email protected]

ПАМ’ЯТАЄМОСьогодні ми схиляємо голови перед мужністю та жертовністю Олександра Анатолійовича Кошіля — Воїна, який став на захист рідної землі й до останнього подиху залишався вірним військовій присязі.Народився Олександр 18 вересня 1970 року. Він навчався, працював і прожив усе своє свідоме життя у рідних Вишеньках. Разом із коханою дружиною виховав сина, якому передав щиру любов до України та почуття обов'язку перед нею.Із перших днів повномасштабного вторгнення Олександр став на захист Золочівської громади у складі місцевого добровольчого формування. У березні 2023 року був мобілізований на військову службу та став на захист України. Брав участь у виснажливих боях під Ізюмом, воював на Сумщині та на Куп’янському напрямку. Попри поранення та серйозні проблеми зі здоров’ям, він із честю та гідністю разом із побратимами продовжував боронити цілісність нашої країни на Донеччині.На жаль, 17 серпня 2024 року, виконуючи чергове бойове завдання поблизу міста Торецьк Бахмутського району, Олександр Кошіль загинув.Світла пам'ять та вічна слава воїну-герою! Низький уклін за мужність і самопожертву. Дякуємо за захист.

ОСТАННЯ ДОРОГА ДОДОМУ12 серпня 2026 року став важким днем для Золочівської громади. Днем скорботи, болю і прощання. Днем, коли ми провели в останню земну дорогу того, хто віддав своє життя, захищаючи Україну та кожного з нас.29 липня 2026 року поблизу населеного пункту Діброва Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України загинув житель села Петропавлівське, солдат Сергій Вікторович АСТАФ’ЄВ.Сергій запам’ятався усім, хто його знав, як надзвичайно спокійна, врівноважена і безконфліктна людина. Від нього ніхто й ніколи не чув лихого слова. Та за цим зовнішнім спокоєм була глибока внутрішня сила, чесність і принциповість. Він не терпів лицемірства, завжди говорив правду в очі й ніколи не залишав без допомоги того, хто її потребував.У Сергія було багато мрій, планів на майбутнє і безмежна жага до життя. Але повномасштабна війна змінила його долю.У серпні 2024 року Сергій став до лав Збройних Сил України. Вірність українському народові він присягнув берегти у складі легендарної 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Обіймав посаду оператора 2-го відділення роти протитанкових ракетних комплексів.Він брав участь у важких боях на Сумщині, Харківщині, Запорізькому напрямку, стримуючи ворога та захищаючи українську землю.Відвага Сергія не була бездумною. Це була усвідомлена готовність захищати свою країну. Він неодноразово брав на себе найскладніші завдання. Не відступив і тоді, коли погодився на виконання спеціального бойового завдання високої складності на Курському напрямку, на території росії.Сергій був людиною слова. Якщо брав на себе відповідальність — виконував. Він не шукав легших шляхів і не відступав перед небезпекою. Просто робив свою справу. На жаль, 29 липня внаслідок штурмових дій переважаючих сил ворога його життя обірвалося. Бойове завдання було виконано ціною власного життя.Сергій повернувся додому на щиті. Золочівська громада зустріла свого Захисника живим коридором шани та провела в останню земну дорогу.Схиляємо голови перед пам’яттю Сергія Астаф’єва.Перед його мужністю.Перед його жертовністю.Перед його любов’ю до України.Світла пам’ять Захиснику України Сергію Астаф’єву.Вічна шана і низький уклін. Дякуємо за захист.

НАВІКИ В СТРОЮСьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять полеглого Захисника, жителя села Вишеньки Сергія Анатолійовича Капрана.Він народився 3 травня 2000 року. У 2017 році разом з родиною переїхав із Києва до Вишеньок, які стали для нього рідним домом. У 2021 році юнак поповнив лави Збройних сил України. Влітку наступного року Сергій Капран, ще перебуваючи на строковій службі, брав участь у запеклих боях під час звільнення Харківської області.Він мав можливість чекати на демобілізацію, але свідомо обрав шлях Воїна-Захисника. Ухвалив мужнє й вольове рішення: підписав контракт із Національною гвардією України та став на захист рідної землі.11 серпня 2024 року під час виконання чергового бойового завдання Сергій отримав важкі поранення. Чотири доби лікарі боролися за його життя, але отримані травми виявилися не сумісними з життям. На жаль, 15 серпня 2024 року його серце зупинилося.Йому було лише 24… Він мріяв про щасливе майбутнє, прагнув одружитися з коханою дівчиною… Та клята війна безжально обірвала плани на майбутнє, залишивши глибокий біль у серцях тих, хто його знав і любив.Сергій Капран віддав найдорожче – своє життя заради кожного з нас. Його подвиг назавжди залишиться у пам’яті нашої громади і всієї України. Вічна пам’ять, слава і честь Герою! Дякуємо за захист.

ВІДБУЛОСЯ ТРЕТЄ ЗАСІДАННЯ РОБОЧОЇ ГРУПИ 13 серпня 2026 року відбулося третє засідання Робочої групи з розроблення Стратегії розвитку Золочівської сільської територіальної громади до 2034 року.Основною метою зустрічі стало завершення обговорення планувальної частини Стратегії, розгляд пропозицій і правок, напрацьованих під час попередніх етапів роботи, та узгодження редакції проєкту документа перед його поданням на розгляд сільської ради.Розроблення Стратегії відбувається як відкритий процес із залученням представників органів місцевого самоврядування, комунальних установ, громадськості, бізнесу та інших зацікавлених сторін. Під час підготовки документа були проведені опитування мешканців і представників бізнесу, результати яких стали важливою складовою соціально-економічного аналізу та були враховані під час визначення сильних і слабких сторін громади, ключових викликів та пріоритетів її подальшого розвитку.На третьому засіданні члени Робочої групи детально розглянули зміни і доповнення до проєкту Стратегії, обговорили пропозиції, що надходили у процесі роботи над документом, та визначили, які з них доцільно врахувати у фінальній редакції.Окрему увагу було приділено уточненню SWOT- та TOWS-аналізу, сценаріїв розвитку громади до 2034 року, стратегічного бачення, системи стратегічних та операційних цілей і завдань. Учасники також обговорили механізми реалізації Стратегії, систему моніторингу та індикаторів, а також принципи переходу від стратегічних завдань до конкретних проєктів і заходів.У процесі обговорення підтверджено погоджену архітектуру Стратегії: стратегічні, операційні цілі та перелік завдань, необхідних для їхнього досягнення. Такий підхід дозволяє зберегти документ на стратегічному рівні, а конкретні об’єкти, проєкти, строки реалізації, джерела фінансування та відповідальних виконавців визначати вже у Плані заходів з реалізації Стратегії.Важливою складовою засідання стала саме робота з пропозиціями та зауваженнями. Члени Робочої групи мали можливість висловити позицію щодо запропонованих змін, запропонувати уточнення до формулювань та обговорити, наскільки система цілей відповідає реальним потребам громади. Такий формат дозволяє не лише формально погодити документ, а й забезпечити його змістовне доопрацювання на основі публічного обговорення та професійної дискусії.За результатами засідання Робоча група погодила основні положення проєкту Стратегії розвитку Золочівської сільської територіальної громади до 2034 року та рекомендувала проєкт Стратегії до розгляду Золочівською сільською радою.Наступним етапом стане перехід від стратегічного планування до формування конкретного пакету ініціатив. Після 17 серпня розпочнеться збір проєктних ідей для підготовки Плану заходів з реалізації Стратегії, до якого зможуть увійти інвестиційні проєкти, місцеві програми, організаційні заходи та партнерські ініціативи, спрямовані на досягнення визначених Стратегією цілей.Таким чином, завершення роботи Робочої групи над проєктом Стратегії є важливим етапом формування довгострокового бачення розвитку громади та переходу до наступної фази — визначення конкретних проєктів і рішень, через які стратегічні пріоритети мають бути реалізовані на практиці.

ДВА РОКИ НЕВИМОВНОГО БОЛЮСьогодні минає два роки з дня загибелі нашого Захисника, жителя села Гнідин Володимира Анатолійовича Зуєнка. Вірний військовій присязі та українському народові, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, Володимир загинув у бою за Україну, її свободу і незалежність 12 серпня 2024 року в районі населеного пункту Свердликово Суджанського району Курської області.Схиляємо голови у глибокій скорботі та шані перед пам’яттю Захисника. Світлий спомин про Володимира назавжди залишиться у наших серцях.Згадаємо…Володимир народився 4 листопада 1981 року в місті Вишневе на Київщині. Коли ж сім’я залишилася без батька, мама з двома маленькими дітками повернулася до рідного Гнідина. Тут він закінчив школу, де запам’ятався своєю артистичністю та любов’ю до сцени. Здобув професію будівельника, пройшов строкову службу, працював та допомагав мамі… Він був справжньою опорою для своїх рідних — доброзичливим, мрійливим і надзвичайно працьовитим. Особливою гордістю Володимира був сад, який він власноруч посадив і з любов’ю плекав біля рідного дому.4 травня 2024 року Володимир був мобілізований до Збройних Сил України. На фронті служив гранатометником 2-го батальйону військової частини А2582. Але не довгим виявився бойовий шлях рядового Зуєнка. 12 серпня 2024 року мамі надійшла жахлива звістка, що під час виконання бойового завдання її син зник безвісти. Понад півтора року материнське серце жило надією. Тривожні дні, безсонні ночі й віра в те, що син живий, що одного дня він обов’язково повернеться додому… Та у квітні 2026 року судово-медична експертиза на підставі аналізу ДНК підтвердила найстрашніше: Володимир Зуєнко загинув у тому запеклому бою.Він повернувся додому на щиті, знайшовши свій вічний спочинок на Алеї Героїв. Спи спокійно, Володю… Вічна і світла пам’ять тобі.Дякуємо за захист.

РІЧНИЦЯ НЕПОПРАВНОЇ ВТРАТИМинає рік від дня, коли Золочівська громада втратила ще одного свого Захисника. 11 серпня 2025 року вступив у свій останній бій наш Захисник, мужній Воїн Андрій Савон. Андрій народився 13 березня 1997 року у Вишеньках. Тут минули його дитинство та юність, тут він зростав, навчався, мріяв, кохав і будував плани на майбутнє.Свій військовий шлях Андрій розпочав ще у 2017 році зі строкової служби в лавах Національної гвардії України. Захищати державу вважав справою честі, тому вже через пів року уклав свій перший контракт і добровольцем вирушив на схід України, у зону проведення АТО. Брав участь у важких боях за Попасну.За відвагу, професіоналізм і вірність військовому обов’язку Андрія неодноразово відзначали грамотами та подяками. У липні 2022 року йому було присвоєно військове звання молодшого сержанта.Від перших днів повномасштабного російського вторгнення Андрій, уже маючи бойовий досвід, разом із побратимами став на захист Київщини та брав участь у її звільненні від окупантів. Згодом продовжив боронити Україну у складі одного з підрозділів Національної гвардії України — провідному підрозділі Сил оборони у сфері розвитку та застосування безпілотних літальних апаратів.11 серпня 2025 року в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області, під час виконання бойового завдання зі знищення бронетехніки ворога, внаслідок атаки ворожого FPV-дрона сержант Національної гвардії України Андрій Вікторович Савон загинув. Йому було лише 28 років…Минув рік… Та пам’ять про Андрія живе у серцях рідних, друзів, побратимів, односельців...Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя. Доземний уклін за мужність, відвагу та вірність Україні.Пам’ятаємо. Не забудемо. Дякуємо за захист.

ПІЛЬГИ ДЛЯ РОДИН ЗАХИСНИКІВ На виконання рішення Золочівської сільської ради від 19.06.2026 № 2492-79-VIII та рішення виконавчого комітету Золочівської сільської ради від 31.07.2026 № 173, у Золочівській територіальній громаді запроваджено 100% пільгу зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно для родин загиблих (померлих), полонених та зниклих безвісти військовослужбовців Збройних Сил України.ЯКІ ПІЛЬГИ ВСТАНОВЛЕНО?Земельний податок- 100% звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, розташовані на території Золочівської територіальної громади.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки100% звільнення від сплати податку на житлову нерухомість у межах таких граничних норм:- квартири (у тому числі їхні частки) — до 100 кв. м (включно);- житлові будинки (у тому числі їхні частки) — до 200 кв. м (включно).(Пільга надається на майно, розташоване на території Золочівської територіальної громади, що перебуває у власності фізичної особи, яка має право на пільгу).ХТО МAЄ ПРАВО НА ПІЛЬГИ?Право на пільги мають члени сімей загиблих (померлих), полонених та зниклих безвісти військовослужбовців Збройних Сил України, а саме:- батьки;- один із подружжя (чоловік або дружина), який не одружився (не одружилася) вдруге;- діти, які не мають (і не мали) власних сімей;- діти, які мають сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;- діти, обоє з батьків яких загинули або зникли безвісти;- утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія.ЯК ОФОРМИТИ ПІЛЬГУ ТА ЯКІ ДОКУМЕНТИ ПОТРІБНІ?Для отримання пільги необхідно подати заяву та пакет документів до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Золочівської сільської ради.Перелік документів:1. Заява встановленого зразка (із зазначенням об'єктів нерухомості та/або земельних ділянок).2. Копія паспорта громадянина України.3. Копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП)4. Документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку або об'єкт нерухомості.5. Документ, що підтверджує статус:- для родин загиблих: посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця або ветерана війни;- для родин зниклих безвісти: витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або повідомлення (довідка) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи військової частини;- для членів сімей військовополонених — документ, що підтверджує перебування військовослужбовця у полоні відповідно до вимог чинного законодавства.6. Документи, що підтверджують родинні відносини (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження тощо).Копії документів подаються разом із оригіналами для звірки.Заява розглядається уповноваженим органом протягом 10 робочих днів із дня її надходження.За детальною інформацією звертайтеся: - с. Гнідин: вул. Нова, 1. Тел.: (068) 663-79-93; - с. Вишеньки: вул. Центральна, 79-А. Тел.: (095) 538-45-88; - с. Петропавлівське: вул. Переселенців, 17. Тел.: (050) 057-44-78.

ЗНОВУ БОЛЮЧА ВТРАТА У ЗОЛОЧІВСЬКІЙ ГРОМАДІ…З глибоким сумом повідомляємо, що 29 липня 2026 року поблизу населеного пункту Діброва Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України загинув житель села Петропавлівське, солдат Сергій Вікторович АСТАФ’ЄВ. Сергій народився 2 листопада 1980 року в селі Велика Круча на Полтавщині, де минули його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення Великокручанської школи проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Повернувшись до рідного села, згодом вирушив на Київщину в пошуках роботи. Працював на одному з підприємств у селі Петропавлівське. Саме тут доля подарувала йому зустріч із майбутньою дружиною. Вони створили сім’ю, а з народженням сина та доньки Сергій пізнав найбільше щастя — бути батьком. Петропавлівське стало для нього рідною домівкою, де він жив, працював і разом із дружиною виховував дітей.9 серпня 2024 року Сергій Астаф’єв став на захист України від російських окупантів. Служив оператором відділення протитанкових ракетних комплексів, сумлінно виконував свій військовий обов’язок, захищаючи Україну та кожного з нас.На жаль, під час виконання чергового бойового завдання життя Захисника обірвалося. Сергію було лише 45 років…Ще одна родина втратила найдорожчу людину. Ще двоє дітей залишилися без батька. Ще одне ім’я назавжди вписане у трагічну історію нашої громади та всієї України.Висловлюємо щирі співчуття дружині та дітям Сергія, його братам і сестрі, усім рідним і близьким, друзям та побратимам. Розділяємо ваш невимовний біль і схиляємо голови у скорботі.Світла і вічна пам’ять Захиснику України Сергію Астаф’єву.Низький уклін за мужність, службу та захист рідної землі.Про дату, час та місце прощання із Захисником буде повідомлено додатково.

ШАНОВНА ЗОЛОЧІВСЬКА ГРОМАДО! Завтра, 4 серпня 2026 року, повертається додому на щиті марксмен стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу штурмового батальйону, солдат Андрій ЛОГІН.Закликаємо жителів громади долучитися до церемонії прощання та зустріти Героя живими коридорами шани. Жалобний кортеж із тілом полеглого Захисника України о 10:00 прибуде до Петропавлівського та проїде центром села. Орієнтовний час прибуття до Вишеньок — 10:15. О 10:30 скорботна колона проїде головною вулицею Гнідина та зробить зупинку біля садиби загиблого за адресою: вул. Центральна, 7 А. Далі траурний кортеж вирушить на кладовище. Зверніть, будь ласка, увагу! Кортеж буде рухатися вулицями Заводська та Соснова орієнтовно (приблизно) о 12:00. О 12:20-12:30 на гнідинському кладовищі, біля каплички, відбудеться траурний мітинг. Поховають Андрія ЛОГІНА на Алеї Героїв.Виконавчий комітет Золочівської сільської ради закликає всіх жителів громади взяти участь у прощанні із Захисником. Проведемо ГЕРОЯ в останню земну дорогу живими коридорами зі свічками, лампадами, квітами та державними й червоно-чорними прапорами.Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та побратимам полеглого Воїна. Вічна слава Герою і Вічна пам’ять…