Fuente
Золочівська сільська рада | ДВА РОКИ НЕВИМОВНОГО БОЛЮСьогодні минає два роки з дня загибелі нашого...
1 770 Vistas/Alcance
2026-08-12 13:04
Mensaje №12393
ДВА РОКИ НЕВИМОВНОГО БОЛЮСьогодні минає два роки з дня загибелі нашого Захисника, жителя села Гнідин Володимира Анатолійовича Зуєнка. Вірний військовій присязі та українському народові, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, Володимир загинув у бою за Україну, її свободу і незалежність 12 серпня 2024 року в районі населеного пункту Свердликово Суджанського району Курської області.Схиляємо голови у глибокій скорботі та шані перед пам’яттю Захисника. Світлий спомин про Володимира назавжди залишиться у наших серцях.Згадаємо…Володимир народився 4 листопада 1981 року в місті Вишневе на Київщині. Коли ж сім’я залишилася без батька, мама з двома маленькими дітками повернулася до рідного Гнідина. Тут він закінчив школу, де запам’ятався своєю артистичністю та любов’ю до сцени. Здобув професію будівельника, пройшов строкову службу, працював та допомагав мамі… Він був справжньою опорою для своїх рідних — доброзичливим, мрійливим і надзвичайно працьовитим. Особливою гордістю Володимира був сад, який він власноруч посадив і з любов’ю плекав біля рідного дому.4 травня 2024 року Володимир був мобілізований до Збройних Сил України. На фронті служив гранатометником 2-го батальйону військової частини А2582. Але не довгим виявився бойовий шлях рядового Зуєнка. 12 серпня 2024 року мамі надійшла жахлива звістка, що під час виконання бойового завдання її син зник безвісти. Понад півтора року материнське серце жило надією. Тривожні дні, безсонні ночі й віра в те, що син живий, що одного дня він обов’язково повернеться додому… Та у квітні 2026 року судово-медична експертиза на підставі аналізу ДНК підтвердила найстрашніше: Володимир Зуєнко загинув у тому запеклому бою.Він повернувся додому на щиті, знайшовши свій вічний спочинок на Алеї Героїв. Спи спокійно, Володю… Вічна і світла пам’ять тобі.Дякуємо за захист.