Золочівська сільська рада | І ЗНОВУ СУМНА ЗВІСТКАЗ глибоким сумом повідомляємо жителів Золочівсько...

Logotipo de la comunidad de telegram -
2021-11-20

Número de suscriptores:
3235
Fotos:
9400 
Videos:
520 
Enlaces:
707 
Categoría:
Noticias y Medios
Descripción:
Офіційний telegram-канал Золочівської сільської ради

Canal Золочівська сільська рада - @zolochivskaotg - №11289

І ЗНОВУ СУМНА ЗВІСТКАЗ глибоким сумом повідомляємо жителів Золочівської громади про загибель ще одного нашого з вами Захисника. Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув солдат-кулеметник Олексій Олексійович Цит.Він народився 7 листопада 1992 року в селі Миронівка Шосткинського району Сумської області. Навчався у Шалигинській школі. Після закінчення дев’яти класів не побоявся дорослого життя — одразу пішов працювати на будівництво. Був працьовитим, відповідальним, звик покладатися на власні сили. Згодом його життєва дорога привела до села Усок, де він і проживав до повномасштабного вторгнення фашистської росії.Саме на Сумщині Олексій познайомився зі своєю майбутньою дружиною — Євгенією Ковальчук, жителькою села Гнідин. Молоді люди зустрілися у місті Шостка. Їхнє знайомство поступово переросло у щирі почуття. У 2024 році Євгенія стала до лав Збройних Сил України, а згодом і Олексій пішов боронити державу. Служили в різних підрозділах, але підтримували зв’язок, чекали на зустрічі й берегли своє почуття.4 грудня 2025 року закохані офіційно стали подружжям та щастя молодят виявилося надто коротким… Уже 16 грудня 2025 року Євгенія отримала страшну звістку: під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області її чоловік зник безвісти.Дружина, друзі та побратими сподівалися на диво, але 4 березня 2026 року експертиза підтвердила загибель Олексія.У загиблого Воїна не залишилося рідних: батьки відійшли у вічність, а брат Олександр, який також захищав Україну, вважається зниклим безвісти.Дружина Олексія, Євгенія, нині перебуває вдома на реабілітації після поранення. Попри можливість залишити службу за станом здоров’я, вона не планує цього робити, адже її найбільше бажання — вистояти, помститися ворогам за свого чоловіка і всіх українців та повернутися додому з Перемогою. Вона згадує про чоловіка як надзвичайно добру і щиру людину. За її словами, Олексій завжди був готовий кожному допомогти, ніколи не залишав людей у біді, був відповідальним і надійним. Побратими довіряли йому і поважали його за людяність і доброту.Золочівська громада розділяє біль втрати та висловлює щирі співчуття дружині, близьким людям, побратимам та всім, хто знав Олексія.Поховають Олексія Цита 12 березня 2026 року в Гнідині, на Алеї Героїв. Саме серед тих, хто віддав життя за Україну, він знайде свій останній спочинок. Закликаємо жителів громади долучитися до церемонії прощання та зустріти Героя живими коридорами шани. Жалобний кортеж із тілом полеглого Захисника України о 10:00 прибуде до Петропавлівського та проїде центром села. Орієнтовний час прибуття до Вишеньок — 10:20. Далі скорботна колона проїде головною вулицею Гнідина. Об 11:00 на гнідинському кладовищі, біля каплички, відбудеться відспівування загиблого Воїна та траурний мітинг.Вічна пам’ять Олексію!Вічна шана і вдячність нашим захисникам і захисницям!
1890
26-03-10 16:15