Не пам’ятаю, хто це казав: абсолютно тотожний чин, що у виконанні чорної сотні називався «погром» і загалом засуджувався, у виконанні більшовиків уже чомусь звався «музикою революції» і оспівувався поетом Олександром Блоком. Оце теж чомусь звернув увагу, що твори Стругацьких, у яких на зміну людям приходить більш розвинута розумова формація «людени», то це передова радянська фантастика. А абсолютно така самісінька теорія приходу «юберменша» авторства Ніцше – так то чомусь махровий фашизм.А ще я думаю, що глобалізація соціального інстинкту генетично запрограмована ще тоді, коли австралопітек, вибираючи між двома стадами вирішив, що потрібно приставати до більшого. Чим більше людей обіцяє врятувати якась суспільна теорія, тим більше фанатизму буде у її прихильників. Тільки цим я можу пояснити наявніть рухів штибу «ЛБГТ за Палестину» — це не буде здаватися таким абсурдним, якщо ми виходитимемо з того, що носії цього гасла (тятівники за Карптманом) значно збільшили базу потенціальних ними порятованих. А будь-які теорії, що ставлять наперед аристократію чи будь-яку обмежену групу (нагадаю, що і «олігархія» первісно означала лише «владу небагатьох», а не Пінчука з Ахметовим), будуть сприйматися рятівниками всього людства максимально вороже.