Шарварок | Що нам допомагає правильне розуміння «чженьмін», так це проаналізувати...

Що нам допомагає правильне розуміння «чженьмін», так це проаналізувати понятійний зсув, який виник в останні 100-200 років у розумінні політичних ідеологій. Візьмем, наприклад, популярну тезу «лібералізм прогресивний, консерватизм архаїчний». Після чого відкриємо словник української мови (СУМ-11) і подивимося визначення «прогресивний»: 1. політично, суспільно, економічно передовий; який веде до удосконалення, поліпшення чого-небудь завдяки своїм ідеям, настроям, поглядам. 2. Те саме, що новітній Але ж саме в такому ключі консерватизм є прогресивнішим за лібералізм, тому що він виник після лібералізму для того, щоб покращити лібералізм! Популярне уявлення, що до Кромвеля і Французької революції суспільства були консервативними, а потім на зміну прийшли ліберальні революціонери вкрай неправильне: до 18 сторіччя в абсолютних монархіях Європи говорити про консерватизм було так само абсурдно, як, наприклад, в Древньому Єгипті. Ці суспільства були законсервованими, а не консервативними. І саме лібералізм був першою спробою науково перебудувати суспільство, а оскільки він дуже швидко проявив ряд недоліків, консерватизм став спробою відкоригувати суспільні зміни і покращити їх – що і є однозначною ознакою прогресивності. Саме тому, що він був реакцією на суспільні зміни, звідси і пішло слово реакційний, яке з часом набуло однозначно негативних конотацій, хоча первісно означало саме спробу покращити ліберальні експерименти і вживалося на ознаку поступовства. Більше того, коли сучасні неокомуністи, що почали називати себе лібералами, звинувачують у печерній реакційності нинішніх консерваторів вони творять мовознавчу диверсію, тому що сьогоднішній консерватизм фактично змагає до повернення класичного лібералізму 19-го століття, який і дав нині практично згаслий поштовх до цивілізації. Печерні ж теорії повернення до архаїки якраз мали назву романтизм, як уважається, пов’язану із романським стилем в архітектурі раннього середньовіччя, переважно церковній, і протиставлялися раціоналізму. Цей ретроглядний погляд сформований значною мірою книгами Джорджа Байрона, Чарлза Метьюріна та молодого Віктора Гюго, до нього ж з певними застереженнями можна віднести Тараса Шевченко з Адамом Міцкевичем. Від романтизму пішло і слово роман, як літературний жанр Але з іншого боку значення слова романтизм настільки змінилося за двісті років, що із позначення радикально ретроглядної «правої» ідеології воно перетворилось на ознаку чи не футуризму, наприклад, революційний романтизм, що по суті своїй є оксимороном. Зараз би романтистів 19-го сторіччя, певно, назвали б «готами», як себе називає наприклад гурт «Кому вниз», що добре відчуває готику Тараса Шевченка. А ще сучасники Гоголя робити наголоси «ДобчИнський та БобчИнський», а сучасники Чехова вимовляли «Палата номєр шестой». Живіть тепер з цим. А кого цікавить, де я це вичитав, можу адресувати до праць не раз уже згаданого мною Фета, який дуже вплинув свого часу на формування мого світогляду (тут треба ВПН).