В Україні можуть переглянути строки оренди землі📝 У Верховній Раді зареєстровали законопроєкт №15321, який передбачає зміни строків оренди земель сільськогосподарського призначення. Про це повідомляє AgroPolit.com.📑 Наразі законодавство встановлює, що договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського та особистого селянського господарства не можуть укладатися на строк менше семи років. На думку авторів ініціативи, така норма обмежує сторони договору у виборі оптимального терміну користування землею відповідно до потреб господарської діяльності.🖋️ Законопроєкт пропонує зберегти загальне правило про мінімальний семирічний строк оренди, але дозволити сторонам за взаємною згодою встановлювати інший термін у договорі. Таким чином орендодавці та орендарі отримають більше свободи у визначенні умов співпраці.📌 Метою документа є вдосконалення норм земельного законодавства та уточнення правил щодо строків оренди сільськогосподарських земель. Автори законопроєкту наголошують, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету. Очікується, що запропоновані зміни сприятимуть більш гнучкому регулюванню орендних відносин у сільському господарстві та врахуванню інтересів учасників ринку землі.🔗Джерело
Куди зникла дорога або чи можна законно переорати під’їзд до паю❓📍Кожного сезону в аграрних масивах розігрується одна й та сама драма: трактор сусіда "випадково" захопив шматок польової дороги, або ж вона взагалі зникла під посівами. Здавалося б, клаптик землі невеликий, але конфліктів через нього вистачає.📝Давайте розберемося мовою закону, але легко та доступно: кому належать ці дороги, хто має їх утримувати і чи можна їх перетворювати на ріллю.🌱Більшість польових доріг, спроєктованих ще під час розпаювання колишніх колективних господарств, сьогодні перебувають у комунальній власності місцевих громад. Вони є частиною масиву земель сільськогосподарського призначення.❗️Головна перевага для аграріїв: якщо ви обробляєте істотну частину масиву, закон дозволяє взяти ці дороги в оренду без проведення земельних торгів (аукціону).Чи дозволено переорювати польову дорогу❓📚Закон поділяє дороги в полях на два типи, і правила для них кардинально відрізняються:👉Внутрішні дороги масиву: Їх переорювати можна. Якщо ви офіційно орендуєте цю дорогу (або весь масив), ви маєте повне право долучити її до своєї ріллі, оптимізувати площу та засіяти.👉Дороги, що обмежують масив: Переорювати категорично заборонено. Це прохідні шляхи, які розділяють різні масиви, і вони повинні залишатися у своєму первісному стані.🤔Навіть якщо ви законно орендували внутрішню дорогу і вирішили її переорати, ви зобов'язані забезпечити іншим власникам чи орендарям у цьому масиві вільний та безкоштовний доступ (проїзд) до їхніх ділянок. Залишити сусіда без під'їзду до власного майна - це пряме порушення закону, яке оскаржується в суді.Хто несе відповідальність за утримання❓❗️Тут діє проста логіка: чия дорога у користуванні, той за нею і доглядає.🌿Якщо дорога в оренді: орендар (фермер або агрокомпанія) бере на себе всі витрати з утримання, збереження та регулярно сплачує орендну плату до бюджету громади.📂Якщо дорога в загальному користуванні: офіційно вона перебуває на балансі місцевої ради. Проте на практиці громади часто укладають договори про співпрацю з місцевими землекористувачами, і аграрії самостійно розчищають шляхи для проїзду власної техніки.✍️Якщо через сусідський трактор ви не можете під'їхати до свого паю, першим кроком має бути звернення до місцевої ради з вимогою перевірити умови оренди, а наступним - офіційне встановлення земельного сервітуту (права проїзду).
Чи маєте ви право зрізати дерево сусіда, якщо воно затінює ваш город❓🌿Гілки можуть затіняти ділянку, засмічувати територію, заважати обробітку землі або створювати інші перешкоди для повноцінного користування власністю. У таких ситуаціях виникає закономірне питання: чи має право власник самостійно обрізати гілки сусідського дерева?❗️Відповідь - так, але в межах, визначених законом.🌳Якщо гілки або коріння дерева із сусідньої земельної ділянки проникають на вашу територію та перешкоджають її використанню за цільовим призначенням, власник має право усунути такі перешкоди шляхом обрізки в межах своєї ділянки.🤔Водночас важливо дотримуватись принципу розумності: такі дії не повинні призводити до пошкодження або загибелі дерева. Якщо внаслідок обрізки рослині буде завдано істотної шкоди, це може стати підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності та відшкодування завданих збитків.📍Нормативна відстань висадки дерев📌З метою недопущення подібних спорів встановлені рекомендовані відстані висадки зелених насаджень від меж суміжних ділянок:◾️високорослі дерева - 4-6 метрів;◾️кущі - не менше 1 метра.👉Недотримання цих норм може створювати підстави для звернення із вимогою усунути порушення права користування земельною ділянкою.🗂️Практичний алгоритм дій👤Доцільно насамперед звернутися до сусіда та запропонувати добровільно усунути порушення. Мирне врегулювання спору завжди є пріоритетним способом захисту прав.❗️Якщо домовленості досягти не вдалося, власник вправі самостійно обрізати гілки, що знаходяться в межах його ділянки, за умови відсутності шкоди для дерева.Коли самовільна обрізка заборонена❓📌Самостійне втручання не допускається, якщо дерево:▪️занесене до Червоної книги України;▪️має статус об’єкта культурної спадщини;▪️перебуває під спеціальним режимом екологічної охорони.❗️У таких випадках рішення щодо обрізки приймається виключно уповноваженими органами.🌱Отже, власник земельної ділянки має право захищати своє право користування землею, однак реалізація такого права повинна здійснюватися виключно в межах закону та без завдання шкоди сусідньому майну.
Що таке «конфіскація землі», якщо власником став не громадянин України❓📚Земельне законодавство України передбачає особливі правила щодо набуття у власність земель сільськогосподарського призначення іноземцями та особами без громадянства. Одне з найпоширеніших питань - що відбувається із земельною ділянкою, якщо її успадкував не громадянин України.📂Відповідно до частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки у порядку спадкування.🌿Однак щодо земель сільськогосподарського призначення діють спеціальні обмеження.📂Частина четверта статті 81 Земельного кодексу України прямо передбачає, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.❗️Тобто після державної реєстрації права власності у спадкоємця виникає обов’язок протягом одного року відчужити земельну ділянку.📌Відчуження може здійснюватися шляхом:▪️купівлі-продажу;▪️дарування;▪️міни;▪️укладення інших цивільно-правових договорів.👤Закон надає власнику достатній строк для самостійного вирішення питання щодо подальшої долі земельної ділянки.‼️У разі не відчуження земля підлягає конфіскації📑Відповідно до пункту «е» частини першої статті 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк.🗂️Згідно зі статтею 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати у її власності, ця ділянка підлягає відчуженню власником протягом року з моменту переходу такого права.⚖️У разі якщо власник не виконав цей обов’язок, земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.🔺При цьому:◾️конфіскація не здійснюється автоматично;◾️обов’язковою є судова процедура;◾️після конфіскації земельна ділянка продається на земельних торгах.🤔Порада власникам📌Щоб уникнути судових спорів та ризику втрати земельної ділянки, спадкоємцям - іноземцям або особам без громадянства - варто:◾️своєчасно перевірити цільове призначення земельної ділянки;◾️не зволікати з оформленням документів;◾️завчасно звернутися за консультацією до державного реєстратора, нотаріуса або юриста;◾️пам’ятати про річний строк для відчуження землі сільськогосподарського призначення.❗️Дотримання вимог законодавства допоможе уникнути негативних правових наслідків та забезпечить належне оформлення прав на нерухоме майно.
Найпоширеніші помилки заявників, які затягують державну реєстрацію прав на нерухоме майно🗂️Державна реєстрація прав на нерухоме майно є важливим етапом оформлення права власності. Однак на практиці заявники нерідко припускаються помилок, які призводять до зупинення розгляду заяви або відмови у проведенні реєстраційних дій.❗️Щоб уникнути затримок, варто звернути увагу на найпоширеніші недоліки у поданих документах.🔺Розбіжності даних документівЧасто виявляються невідповідності між інформацією у поданих документах та даними, що вже містяться у Реєстрі. Це може стосуватися адреси об’єкта, площі нерухомості, прізвища власника, паспортних даних або реєстраційного номера облікової картки платника податків.🔺Технічні помилки та опискиДрукарські помилки у прізвищі, імені, по батькові, адресі чи характеристиках об’єкта нерухомості потребують додаткової перевірки та часто стають причиною призупинення розгляду заяви.🔺Відсутність необхідних реквізитівПодання документів без підписів, печаток, дати укладення або інших обов’язкових реквізитів унеможливлює проведення реєстраційних дій.🔺Неповний пакет документів🤔Однією з найпоширеніших причин затримок є неподання всіх необхідних документів, зокрема:▪️технічного паспорта;▪️правовстановлюючих документів;▪️рішень суду;▪️документів про присвоєння адреси;▪️нотаріально посвідчених згод чи довіреностей.🔺Невідповідність документів вимогам законодавстваДокументи, оформлені з порушенням установлених вимог або такі, що втратили чинність, не можуть бути підставою для державної реєстрації.❗️У разі виявлення вищевказаних помилок, державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху та невідкладно повідомляє про це заявника. 📝Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви. Якщо ж після завершення строку, встановленого ч.3 статті 23 Закону про реєстрацію, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.🔺Рекомендація заявникам:Перед поданням документів варто уважно перевірити правильність усіх даних, відповідність інформації у документах між собою та повноту пакета документів. Це допоможе уникнути затримок і забезпечить оперативний розгляд заяви державним реєстратором.Своєчасна та коректна підготовка документів - запорука швидкої та успішної державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Коли земельна ділянка переходить у власність громади❓🤔Іноді після смерті людини залишається майно, яке… ніхто не оформлює.Без спадкоємців, без заяв, без руху.🌿І тут виникає логічне питання: що буде із землею в такому випадку?📂Трапляються випадки, коли після смерті особи залишається майно, яке з певних причин ніхто не успадковує. Це може бути як відмова від прийняття спадку, так і усунення спадкоємців від їхнього права на нього.📍У такій ситуації майно може перейти у власність територіальної громади як відумерла спадщина.Що таке відумерла спадщина❓🔺Відумерлою вважається спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи неіснування) кількох юридичних фактів.🗂️Окрім самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути:▪️відсутність спадкоємців за заповітом та законом;▪️усунення спадкоємців від спадщини;▪️інші підстави, передбачені законом.❗️Також обов’язковою є участь органу місцевого самоврядування, який має пройти відповідну процедуру для набуття прав на таке майно.‼️Важливо розуміти, земля НЕ переходить громаді автоматично.👤Так, якщо власник земельної ділянки помирає, а спадкоємця немає, у визначений законом термін така земельна ділянка має перейти у власність територіальної громади.📝Однак такий перехід відбувається не автоматично. Представницькому органу територіальної громади (місцевій раді) необхідно здійснити низку дій та отримати відповідне рішення суду.🖋️Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Битва за пай: чому здати землю місцевому фермеру вигідніше, ніж агрохолдингу (навіть якщо ціна однакова)❗️На перший погляд, вибір орендаря для земельного паю здається простим і навіть очевидним: хто платить більше - тому і віддаємо землю.Але що робити, коли пропозиції однакові❓Коли і місцевий фермер, і великий агрохолдинг готові платити ту саму орендну плату, пропонують схожі строки та формально однакові умови?Саме в цей момент починається справжня «битва за пай», у якій вирішальну роль відіграють не цифри, а деталі, які часто залишаються поза увагою власника.🌿Бо оренда землі - це не просто фінансовий дохід раз на рік.Розберемося, де насправді ховається різниця.1️⃣Гнучкість у відносинахМісцевий фермер:▪️швидше йде на контакт;▪️готовий домовлятись індивідуально;▪️може оперативно вирішити питання (межі, доступ, обробіток).Агрохолдинг:▪️працює за стандартами та шаблонами;▪️комунікація через менеджерів;▪️будь-яке питання - «через Київ і 2 тижні очікування».У результаті: менше нервів і більше контролю для власника паю.2️⃣Реальна турбота про землюМісцевий фермер:🔹зацікавлений у довгостроковій якості ґрунту;🔹працює «на репутацію» в громаді.Агрохолдинг:🔹орієнтація на масштаб і прибуток;🔹іноді - інтенсивне використання ґрунтів.Важливо: ваш пай - це актив, який має зберігати цінність, а не виснажуватись.3️⃣Додаткові «неформальні» вигодиМісцеві фермери часто:🔸допомагають із обробітком городу;🔸підвозять продукцію або дають зерно;🔸підтримують у побутових питаннях.Агрохолдинги:✔️працюють виключно в межах договору.Формально цього немає в договорі, але цінність - дуже відчутна.4️⃣Вплив на громадуОбираючи місцевого фермера, ви:🔸підтримуєте локальну економіку;🔸сприяєте розвитку села;🔸створюєте робочі місця.Агрохолдинг:🔸централізує прибутки;🔸менше впливає на розвиток конкретного села.Це вже не лише про гроші - це про економіку вашої громади.5️⃣Юридичні нюанси, про які часто забувають🔺У великих компаній договори часто максимально захищають саме їх.Місцевий фермер частіше погоджується на:▫️коротші строки;◽️гнучкі умови розірвання;◽️індивідуальні положення.Тобто ви отримуєте більше контролю над своєю землею❗️У виборі орендаря немає універсально правильного рішення - є лише те, яке підходить саме вам і вашим пріоритетам. Хтось обирає стабільність великої компанії, чіткість процесів і передбачуваність. А хтось - людський підхід, живу комунікацію і відчуття, що його землю справді цінують, а не просто використовують.🌱Але важливо пам’ятати: пай - це не просто джерело доходу. Це актив, який має свою довгострокову цінність, свою історію і своє майбутнє. І від того, кому ви довірите землю сьогодні, залежить, якою вона буде завтра.Тому, обираючи орендаря, варто дивитися глибше, ніж цифра в договорі.
Чи можна відмовитися від спадщини на користь іншої людини — що каже закон👤Спадкоємці в Україні можуть не лише відмовитися від спадщини, а й передати своє право іншій особі — однак із чіткими обмеженнями.📑Згідно з нормами Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом або за законом має право відмовитися від прийняття спадщини протягом шести місяців. Цей строк відліковується з моменту відкриття спадщини або з дня державної реєстрації смерті в окремих випадках.❗️Відмова є безумовною та беззастережною. Водночас її можна відкликати — але лише в межах того ж шестимісячного строку, вказують у Мін’юсті.Кому можна передати спадщину❓🖇️Закон дозволяє відмову на користь іншої особи, однак лише в межах визначеного кола:▪️спадкоємець за заповітом — на користь іншого спадкоємця за заповітом;▪️якщо визначено підпризначеного спадкоємця — лише на його користь;▪️спадкоємець за законом — на користь будь-кого зі спадкоємців за законом, незалежно від черги.❗️Водночас відмова не допускається на користь осіб, усунених від спадкування, або відказоодержувачів, оскільки вони не вважаються спадкоємцями.Як подати заяву❓🖋️Заяву про відмову потрібно подати особисто нотаріусу у письмовій формі. Представники за довіреністю таке право реалізувати не можуть.🖇️Подати документ можна:▪️особисто — без необхідності нотаріального засвідчення підпису;▪️поштою або електронно (із кваліфікованим електронним підписом) — у такому разі нотаріус може вимагати додаткове підтвердження.📌Особливі випадки🖇️Для окремих категорій осіб діють додаткові вимоги:▪️обмежено дієздатні особи — лише за згодою піклувальника та органу опіки;▪️неповнолітні (14–18 років) — за згодою батьків, піклувальника і органу опіки;▪️від імені малолітніх або недієздатних — лише з дозволу органу опіки та піклування.Коли відмову можуть скасувати❓❗️Відмова від спадщини може бути визнана недійсною через суд. Підставами є, зокрема, насильство, обман, погрози, помилка чи інші обставини, що вплинули на рішення спадкоємця.📚Окрім цього, закон дозволяє спадкоємцю відмовитися і від частки у спадщині, яка перейшла до нього від іншого спадкоємця.
Як обміняти пай посеред поля на ділянку біля краю і не втратити в якості землі❓🤔Для багатьох власників паїв ситуація, коли ділянка заблокована в середині масиву, стає перешкодою для самостійного господарювання. Доїхати туди своєю технікою неможливо, а виділити межі в натурі - означає вступити в конфлікт з орендарем.🔺Найкращий вихід - міна (обмін) вашої ділянки на іншу, що розташована біля дороги чи краю поля, але як зробити це правильно, щоб не отримати замість родючого чорнозему виснажений пісок чи ділянку під лінією електропередач?Що каже закон❓🗂️Згідно зі ст. 37-1 Земельного кодексу, власники паїв в одному масиві мають право на обмін.📌Головні умови:▪️Однакове призначення: обидві ділянки повинні мати однакове цільове призначення (наприклад, для ведення товарного сільгоспвиробництва).▪️Рівна вартість: різниця в нормативній оцінці не повинна перевищувати 10%. Якщо різниця більша, той, чия земля дорожча, має отримати грошову доплату.🗂️Юридичний алгоритм обміну▪️Згода та аудит документів. Насамперед обидва власники мають підтвердити готовність до угоди. Згідно зі ст. 79-1 ЗКУ, ділянка може бути об'єктом обміну лише після того, як вона має кадастровий номер та офіційно зареєстроване право власності.▪️Питання оренди. Перехід права власності не припиняє дію договору оренди, якщо інше прямо не передбачено договором, тому право оренди в більшості випадків автоматично переходить на нову ділянку.▪️Оформлення в нотаріуса. Оскільки договір міни регулюється тими ж правилами, що й купівля-продаж (ст. 657 та ст. 716 ЦКУ), угода обов’язково укладається вписьмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
ДПС пояснила, чи вважається гараж без фундаменту нерухомим майном🏗️ Металевий гараж без фундаменту вважається тимчасовою спорудою, тому не належить до нерухомості й не підлягає державній реєстрації.📄 У Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області пояснюють, що Податковий кодекс України відносить до об’єктів нежитлової нерухомості, зокрема, гаражі — як наземні, так і підземні, а також криті автостоянки. До цієї категорії також належать господарські (присадибні) будівлі — тобто різні допоміжні нежитлові приміщення: сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, туалети, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції та інші подібні споруди.📚Водночас Цивільний кодекс України визначає, що до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об’єкти, які на них розташовані і які неможливо перемістити без втрати їх вартості або зміни призначення.👉 Крім того, закон може поширювати статус нерухомості й на інші об’єкти, якщо права на них підлягають державній реєстрації.📂 Законодавство також передбачає, що право власності на нерухомість та інші речові права, а також будь-які обтяження, їх виникнення, передача чи припинення обов’язково мають бути зареєстровані державою.🖇️ Така реєстрація є відкритою і здійснюється уповноваженими органами, які повинні надавати інформацію про зареєстровані права у встановленому законом порядку відповідно до закону про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.👉 Разом із тим, закон прямо визначає, що не всі об’єкти підлягають такій реєстрації. Зокрема, це стосується тимчасових і некапітальних споруд — тобто таких, які можна перемістити без шкоди для їхнього стану та призначення.❗️ Отже, металевий гараж без фундаменту вважається тимчасовою спорудою. Через це він не належить до нерухомого майна, не вважається капітальною будівлею і, відповідно, не підлягає державній реєстрації.
TGLIST.COM.UA
