📌 КРИТЕРІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ ДОГОВОРІВ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СЕРВІТУТУ ТА ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Основна відмінність між договором про встановлення сервітуту та договором оренди земельної ділянки полягає в тому, що встановлення земельного сервітуту не припиняє прав власника (землекористувача) земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, володіти, користуватися (згідно із цільовим призначенням земельної ділянки) та розпоряджатися нею, у той час як договір оренди надає орендареві права володіння та користування орендованою земельною ділянкою і зобов’язує повернути її після закінчення договору оренди орендодавцеві.

❗️

Таким чином, в орендних правовідносинах земельна ділянка вибуває з володіння та користування орендодавця, тоді як власник (землекористувач) земельної ділянки, обтяженої сервітутом, продовжує володіти і користуватися нею згідно з її цільовим призначенням. Сервітут встановлюється лише у тому разі, коли користування чужою ділянкою є вимушеним та неминучим, а потреба не може бути задоволена в інший спосіб.

✍️

Водночас договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати її відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

🔗 Постанова - https://reyestr.court.gov.ua/Review/109046103, Постанова, 07/02/2023, 918/86/22, визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку, Касаційний господарський суд - https://reyestr.court.gov.ua/Review/134688069