Земельний Фонд України | ​​​​🤔Земля — державна, вигода — приватна: як працюють земельні схеми й...

​​​​🤔Земля — державна, вигода — приватна: як працюють земельні схеми й у який спосіб їх можна зупинити🗂️В Україні працюють схеми, які дозволяють приватним забудовникам без відкритої конкуренції будувати житлові будинки, торговельні й офісні центри на землі, яка належить державі або громаді. І часто навіть не платити податок за користування цією землею. Є й «туалетні схеми», за якими власники маленьких будівель без аукціону отримують гектари землі нібито для їхнього обслуговування. Держава або громада не лише втрачають можливість розпоряджатися своїми землями, а й зазнають збитків. Усе це можливо через шпарини в законодавстві, які існують десятиліттями.✍️Щоб припинити використання державних земель поза конкурентними процедурами й закрити ці лазівки, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкти № 14038 та № 14039. Якщо парламентарі ухвалять їх, дві найпоширеніші схеми виведення державних і комунальних земель у тіньовий обіг мають зникнути. hromadske разом з експертами пояснює, що саме зміниться. 📂Прибуток — бізнесу, утримання — державі«Подібні схеми виникають через людський фактор, — говорить виконавча директорка аналітичного центру EU-LEAP Валерія Гриценко. — Домовитися завжди простіше, ніж проходити складні процедури. А для забудовника це ще й вигідніше: не потрібно виходити на аукціон, підвищувати ціну, сплачувати реєстраційні й гарантійні внески. Посадовці, які мали б пропонувати бізнесу прозорий і справедливий шлях, так само діють у власних інтересах, а не в інтересах держави чи громади. Тому обидві зацікавлені сторони шукають лазівки в законодавстві й винаходять непрозорі механізми». 📍Зараз в Україні є дві найпопулярніші схеми виведення державних і комунальних земель у тіньовий обіг. Перша — забудова ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних або комунальних підприємств, установ, організацій: наукових інститутів, лікарень тощо.👉Формально вони не мають права продавати чи передавати землю, однак можуть укладати інвестиційні договори. За ними забудовник може будувати на їхніх землях житло або комерційні об’єкти, не набуваючи прав на ділянку.❗️Держава в таких випадках мала б отримувати частку від побудованої нерухомості. Та ці інвестиційні договори майже не врегульовані законом, тому забудовника обирають без аукціону, а частка, яку отримує держава, іноді становить 3–5% від площі. І хоча реальний прибуток отримує бізнес, земельний податок за забудовану ділянку часто далі платить державна інституція.📝Згідно з даними Державної аудиторської служби України, за понад 20 років лише Національна академія наук України уклала 44 інвестиційні договори, з яких 20 — уже під час повномасштабної війни. За цими договорами під забудову передали понад 130 гектарів землі, з яких 116 гектарів — у Києві. Це 8% земельного фонду академії.🔗Читати далі