Canal Зейгарнік Ефект - @zeigarnikeffect - №6099
Епоха тривоги: як відбулася 38 церемонія Європейської кіноакадемії і хто боїться ядерної війни. Матеріал Соні Вселюбськоїколи 38-ма церемонія проходить у розпал кількох війн, переворотів і репресій, логістичні зміни були не такими нагальними, як повернення політичного авторитету – зробити EFA потужним голосом активізму в такий необхідний час, як сказав CEO, додаючи: "Ми ніколи не говорили переможцям чи ведучим уникати певних тем. Академія має багату історію відстоювання свободи слова". В інтерв'ю він також акцентує на українському кейсі – як академія проводила кампанію на захист Олега Сенцова, а також створила надзвичайний фонд для українських кінематографістів.***Фільм Ольги Журби "Пісні землі, що повільно горить" мав надзвичайно насичене фестивальне життя, забравши щонайменше 12 великих нагород у світі, і загалом став візитівкою таланту українського кіно переробляти біль в аудіовізуальне мистецтво. Журба провела сотні Q&A, невтомно розповідаючи про війну й узагалі борючись із російською пропагандою від самого моменту прем'єри у Венеції в 2024, де стрічка стояла в одній секції із сумнозвісними "Росіянами на війні". Ретроспективно, фільм запам'ятається як один із найпопулярніших документальних фільмів про російсько-українську війну не лише через важливість теми, а й через свою вражаючу художню форму.***Йоаким Трієр: «Я належу до так званого покоління 89-го. Мені було 15 у 1989 році, коли впала Берлінська стіна", – сказав він, згадуючи свої дитячі страхи, коли жив поруч з Росією. "Я дуже боявся ядерної війни».
Примітно, як озвучений страх Трієра й усіх солідарних із ним кристалізує причинно-наслідкове попередження, представлене у документальній категорії. Роздуми про авторитарне насильство, повернення фашизму й, нарешті, реальну загрозу російської агресії – всі вони віддзеркалюють актуальне, про яке так жваво говорили весь вечір, ніби натякаючи що травма Другої світової наздоганяє на порозі Третьої.
490
26-01-20 12:35