Ще раз про ррзробника логоттипу ПЦУ, який плідно працював на РПЦ.Нестор Воля:- Всі ж розуміють, чому Чекаля ще не запросили на розмову в СБУ щодо співпраці з "Домом русского зарубежья", партнером фонду "Русский мир"?! Бо має гарного покровителя. І якщо у 202-23 я думав, що це помилка, то сьогодні - ні.Нема помилок.Розберу:1️⃣ Принципи (декларовані) Митрополит Епіфаній щодо співпраці з РПЦ і "русским міром" - Прощення можливе лише після публічного, щирого розкаяння.- Співпраця з РПЦ та її інституціями після 2014 року вважається духовною зрадою.- Апеляція до "аполітичності" є формою участі у злі.- Особлива вимога — до митців і лідерів думки, бо їхній приклад формує рамки допустимого.2️⃣ Хроніка діяльності Чекаля: від співпраці з РПЦ до "візуального кодексу ПЦУ"**- 2007–2017: участь у меморандумах, виставках, конференціях у структурах Фонду "Християнська Росія" та РПЦ за кордоном.- 2015: дизайн обкладинки Журналу Московської Патріархії зі статтею Кирила про "русскую цивилизацию".- 2019: виставка в Ріміні про мати Марію (Скобцову), оформлена Чекалем у контексті РПЦ.- 2021–2025: стає ключовим дизайнером айдентики ПЦУ, розробляє шрифтову мову, оформлює герб Епіфанія та візит Варфоломія.- Після 2022 року: не припиняє роботу над виставками в контексті "русского христианского наследия".3️⃣ Відсутність публічного покаяння- У статтях 2022–2025 років Чекаль називає свою співпрацю з російськими церковними структурами "неофітськими помилками юності". У 2014 році Чекалю було 41 рік.- Немає чіткої заяви з визнанням співучасті, назв організацій, відмежування від проросійських зв'язків.- Немає прямого вибачення перед жертвами російської агресії або громадами, які могли зазнати духовної маніпуляції через його роботи.4️⃣ Реакція Епіфанія: мовчазна легітимація**- Попри власні принципи, Епіфаній продовжує публічно співпрацювати з Чекалем.- Жодної критичної згадки або вимоги до Чекаля про покаяння з боку ПЦУ не зафіксовано.- Чекаль отримує статус "головного дизайнера ПЦУ", що зміцнює його моральний авторитет.5️⃣ Етична дилема: прощення без покаяння**- У світлі чітких принципів Епіфанія це виглядає або як інституційна сліпота, або як прагматичний компроміс.- Така ситуація підважує авторитет моральної позиції ПЦУ.- Декларування візуальної деколонізації набуває характеру симуляції, якщо її провадить людина без внутрішнього розриву з колоніальним кодом.-------------Але особисто я вважаю це лицемірством Предстоятеля.Були спроби достучатися у 2022-23.Проігноровані.https://www.facebook.com/share/p/1LVJYsNUux/?mibextid=wwXIfr
Крило має бути в тюрмі, а не в монастирі. Епіфаній Думенко відмазує закарпатського єпископа Кирила від кримінальної відповідальності за торгівлю довідок про священство для уникнення мобілізації - синод ПЦУ відправив на спокій Кірила в монастир, а він мав би вже готуватися сісти на нари.Офіційне првідомлення ПЦУ: Заслухавши звіт Комісії Священного Синоду для вивчення стану справ в Ужгородсько-Хустській єпархії, утвореної згідно з Розпорядженням №74 від 13 листопада 2025 р., беручи до уваги прохання Преосвященного Кирила про звільнення його на спокій, а також відповіді на питання та пояснення від єпископа Кирила (Михайлюка), які він особисто надав під час засідання Священного Синоду, після докладного обговорення отриманої інформації було констатовано наявність істотних канонічних порушень з боку єпископа Ужгородського і Хустського Кирила, що в сукупності завдає значної шкоди Церкві. Синод вирішив звільнити єпископа Кирила (Михайлюка) від управління Ужгородсько-Хустською єпархією на спокій. У зв’язку з цим владика Кирил також був виключений зі складу синодальної Комісії з питань канонізації святих. Місцем перебування на спокої для єпископа Кирила (Михайлюка) визначений Чоловічий монастир святого великомученика Пантелеймона у с. Шипинці Чернівецько-Буковинської єпархії.Нагадаємо, що наприкінці минулого року Львівське управління СБУ розслідує схему видачі фіктивних посвідчень священнослужителів Православної церкви України (ПЦУ) військовозобов’язаним чоловікам для ухилення від мобілізації. У матеріалах справи вказано, що сан священника або диякона могли незаконно отримати 25 чоловіків.«Керуючий (єпископ) Ужгородсько-Хустською єпархією ПЦУ Кирил за грошову винагороду організував видачу військовозобов’язаним особам фіктивних посвідчень про духовний сан диякона або священника, вирішенні проблемних питань у клієнтів з працівниками ТЦК, шляхом переконання посадових осіб ТЦК у їх намірах мобілізувати осіб з числа дияконів чи ієреїв ПЦУ. Використання вказаних посвідчень створювало у працівників ТЦК хибне уявлення про приналежність вказаної категорії осіб до духовенства, яке нібито не може брати участі у бойових діях», – сказано в одній з ухвал Галицького районного суду Львова. Іншими ухвалами цього ж суду слідчі СБУ отримали доступ до документів, зокрема до записів телефонних дзвінків людей, які фігурують у справі.Слідчі підозрюють, що єпископ ПЦУ організував та впровадив механізм перешкоджання законній діяльності ЗСУ, залучивши до схеми інших чинних та колишніх священнослужителів. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань). Сан диякона або священника могли незаконно отримати 25 чоловіків, серед яких мешканці Львова, Стрия, Івано-Франківська, Закарпаття. Досудове розслідування кримінального провадження триває.❗️Не забувайте заходити на наш телеграмканал і підписуватися. Тут більше інформації 👉 https://t.me/zaukrainskucerkvu
Як ви думаєте, хто на фото? Це 1979 рік, Одеська духовна семінарія.На день народження годиться робити подарунки. От і наші читачі вирішили зробити приємне вчорашньому імениннику, предстоятелю ПЦУ митрополиту Епіфанію, надіслали це чудове фото. На ньому у колі друзів майбутній митрополит Рівненський Даниїл, а на той час - випускник семінаріі Богдан Чокалюк. Він же справжній батько Епіфанія Думенка.Типова ідилія тих часів: на столі на газеті нарізана ковбаса, шпроти, чарки. Треба віддать належне, бачимо ще й кіножурнал!Як співав Скрябін:Старі фотографії на стіл розклади,Дитячі історії смішні розкажиІ справжнім друзям не забудь, подзвониБо добре чи зле, з тобою завжди вони.Ми, як майбутні біографи предстоятеля ПЦУ, усвідомлюючи його непересічну роль у житті українського Православʼя, раді зробити внесок у вивчення його славетного творчого та життєвого шляху. Дякуємо небайдужим читачам за шану до владики Епіфанія та памʼять про його батька.❗️Не забувайте заходити на наш телеграмканал і підписуватися. Тут більше інформації 👉 https://t.me/zaukrainskucerkvu
І тут виникає не лише моральний, а й репутаційний ризик: коли найпомітнішими стають заяви про “гоніння” у ситуаціях, де проблеми пов’язані з українським законодавством, дисциплінарними або майновими конфліктами, — а історія священника, який у неволі саме за вірність Україні й власній Церкві, не стає предметом такої ж послідовної публічної адвокації.Питання, які (на мою думку) вже неможливо обійтиЯ не знаю всього, що робиться непублічно. Можливо, якісь кроки відбуваються тихо. Але якщо сім’я каже, що не має навіть елементарного контакту, тоді автор колонки має право поставити кілька прямих запитань — без ультиматумів, але й без самообману.Чому тема “гонінь” звучить вибірково?Чому вона найчастіше піднімається тоді, коли йдеться про конфлікти окремих кліриків з українським правом або суспільною реакцією, — і значно рідше тоді, коли є колонія, вирок, ізоляція і фактичне переслідування окупантами?Чому історія отця Костянтина не стала міжнародним кейсом захисту?Якщо є можливості комунікації з міжнародними релігійними й правозахисними середовищами — чому ця історія не звучить там системно? Де публічна вимога його звільнення? Де регулярне нагадування про нього як про цивільного полоненого?Чому представники і симпатики УПЦ у США не говорять про нього вголос?Чому в дискусіях про релігійні свободи та “переслідування” ця історія не стає центральною — як доказ того, що окупація карає за вірність Україні й відмову прийняти анексію?Як поєднується теза “ми поза політикою” з відсутністю видимої підтримки свого священника?Отець Костянтин, за словами рідних, проявив вірність насамперед церковній громаді та єдності Київської митрополії УПЦ, не прийнявши окупаційну владу і нав’язувану “анексію” під РПЦ. Якщо це не привід для пастирської присутності — то що тоді є пастирською присутністю?І нарешті: що саме зроблено — і чому про це не можна сказати хоча б мінімально?Навіть якщо багато чого не можна виносити в публічний простір, елементарні речі можливі: контакт із матір’ю, слово підтримки, чіткий сигнал, що людина не залишена.Ці питання — не для того, щоб “побити”. Вони для того, щоб повернути реальність у фокус. Бо тиша в таких історіях дуже швидко перетворюється на вакуум, а вакуум завжди заповнює чужа інтерпретація.Мінімум відповідальності — і мінімум людяностіУ цій ситуації йдеться не про піар і не про політичні кампанії, а про мінімум пастирської й людської відповідальності:публічний знак підтримки (навіть короткий) — що священника не забули;системний контакт із родиною;зрозуміла комунікація щодо кроків із правозахисними структурами та державними механізмами щодо цивільних полонених;і просте “ми — з вами”, сказане вчасно.Бо лист із колонії — це не “інформаційний привід”. Це нагадування про межу, за якою слова втрачають сенс. І про те, що справжня ціна вірності вимірюється не в пресрелізах, а в тому, чи залишає спільнота людину саму тоді, коли їй найтемніше.А запитання з листа — дуже просте і дуже важке:“Ваше Блаженство, а Ви знаєте, що я у в’язниці?”Фінансову підтримку отцю Костянтину та його мамі можна надіслати на картку.Реквізити:Світлана Павлівна Максімова4731 2196 1856 1710❗️Не забувайте заходити на наш телеграмканал і підписуватися. Тут більше інформації 👉https://t.me/zaukrainskucerkvu
Сьогодні, 23 січня, свій 97-й день народження відзначає Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет - Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату, духовний лідер, Першосвятитель і символ багаторічної боротьби за духовну свободу України.У цей благословенний день ми, архієреї, духовенство і вірні Київського Патріархату, складаємо щиру смиренну подяку Богові за дар Вашого життя, за Ваше багаторічне патріарше служіння, за мудрість, духовність, мужність і непохитну вірність Христовій Церкві та українському народові.Життєвий шлях Вашої Святості - це шлях жертовного служіння Богові, Церкві й Україні. Ви увійшли в історію як духовний провідник Української нації, як той, хто у вирішальні моменти новітньої історії України підтримував народ ділом, словом і молитвою. Зокрема, Ваші молитви і патріарше благословення у час російської агресії, стало джерелом сили, надії й духовної єдності для мільйонів українців. Особливим свідченням Вашої величі стали особисті подвиги і жертовність у боротьбі за автокефалію Української Церкви. Ваші слова про свободу і незалежність як найбільший дар для України стали духовним дороговказом для цілого покоління. Ваші молитви за Батьківщину й українських воїнів і сьогодні є міцним духовним щитом, що підтримує наш народ у час важких випробувань.Ваша Святосте, у цей урочистий день молитовно бажаємо Вам міцного здоров’я, кріпості духу і тілесних сил, миру душі та невпинної Божої благодаті. Нехай Господь Бог благословляє Ваші першосвятительські труди, а Пресвята Богородиця покриває Своїм чесним омофором.Молимось за Вас, щиро вітаємо і дякуємо Господу Богу за Ваше життя та служіння.Многії та благії літа, Ваша Святосте!
Але дивним чином, як і у випадку з храмом Живоносного джерела, на шляху до вирішення проблеми виникають все нові й нові перешкоди.Нам чудово відомо, яку концепцію спротиву обрано. І як у цій концепції сформувалося своєрідне «світсько-емпешне партнерство». Не маючи можливості прямо і публічно перешкодити звільненню Лаври від русміра, наші опоненти роблять все можливе для того, аби Лавра не могла повноцінно діяти як український монастир. Щоб було якнайменше богослужінь. Щоби печери та мощі святих не були доступні для українських паломників та української молитви.Аби водночас на всіх нарадах і в усіх доповідних записках розповідати про те, що ПЦУ «не хоче, не бажає, не спроможна». Колись ті самі наративи активно просувала попередня очільниця з питань релігій Олена Богдан, яку за це Павло Лебідь називав «мудрая женщіна». Її було звільнено, але концептуальний підхід пошуку приводів для всіляких зволікань і затягувань, щоби дати можливість МП якнайдовше лишатися в Лаврі, а ПЦУ якнайменше дозволяти розвивати її саме як український монастир - залишився і діяв.І те, що з боку ПЦУ ці проблеми не виносилися на загал - не означає, що їх не було і нема.Лавра має бути монастирем, який разом з музеєм у співпраці зберігають і примножують наш духовний і культурний спадок. Але не музеєм, де монастирю і монахам відведена роль експонатів та аніматорів. І де МП нібито нема, але він звідти ніяк не хоче виходити і продовжує тримати багатьох за непомітні, але міцні ниточки…
«Служба внєшнєй развєдкі» Рашки тут учора перднула в борошно… Гнила кантора моральних уродів путіна розродилася базарною, благанною заявою проти Константинопольського патріарха Варфоломія Архондониса!🤦♂️Навіщо Рашистська Підерація🇷🇺+🏳️🌈 вона ж росія, тобто - Мокша, публікує такі заяви (аналіз)?Цей документ пояснює, навіщо Російська Федерація через свої державні структури публікує різкі та провокативні заяви релігійного характеру. Мова йде не про релігію як таку, а про інструмент гібридної війни.1. Легітимізація агресії проти УкраїниРФ намагається заднім числом виправдати агресію проти України, подаючи автокефалію Православної церкви України як результат «змови Заходу». Таким чином війна подається не лише як політична, а як «цивілізаційна» або «сакральна».2. Тиск на країни БалтіїУ подібних заявах навмисно згадуються Литва, Латвія та Естонія. Це робиться для залякування російськомовного населення, створення напруги між громадами та підготовки інформаційного ґрунту для майбутніх звинувачень у «утисках віруючих».3. Атака на Константинопольський патріархатМосква втратила можливість домінувати в православному світі канонічно, тому перейшла до дискредитації. Замість богословських аргументів використовується мова демонізації та змови, що підриває авторитет Вселенського патріарха.4. Вплив на внутрішню аудиторію РФТексти написані емоційною, істеричною мовою, розрахованою на масову внутрішню аудиторію. Мета — спростити картину світу до примітивної схеми «ми — добро, вони — зло» і мобілізувати населення.5. Сигнал іншим помісним церквамТакі публікації є попередженням іншим православним церквам: підтримка Константинополя або української автокефалії матиме наслідки. Це елемент тиску і залякування.Висновок: Це не випадкові емоційні заяви, а елемент координованої інформаційної операції. Віра використовується як зброя, страх — як інструмент, а хаос — як бажаний результат.Чому росія використовується саме така лексика:1. Загальний контекстПублікації з різкою релігійно-апокаліптичною лексикою є елементом гібридної інформаційної війни. Вони не мають богословської чи дипломатичної мети, а спрямовані на психологічний вплив, мобілізацію та залякування.2. Навіщо використовується така лексика (по пунктах)Демонізація замість аргументаціїВикористання слів «антихрист», «диявол», «зло» дозволяє уникнути раціональної дискусії. Демон не є опонентом — з ним не сперечаються, його знищують. Це знімає потребу щось доводити.Мова секти, а не церквиЦя лексика не є богословською. Вона апокаліптична, радикальна та чорно-біла. Такі формулювання характерні для культів і добре працюють на страх, покору та сліпу віру.Активація архетипів страхуЗгадки про антихриста, кінець світу і вселенську змову активують глибинні страхи. Людина реагує емоційно, минаючи критичне мислення.Дегуманізація ціліКоли людину називають демоном або антихристом, вона перестає сприйматися як людина. Це створює моральне виправдання для будь-якого насильства проти неї.Перенесення відповідальностіЗамість визнання поразки або втрати впливу використовується риторика змови, спецслужб і «темних сил». Це дозволяє уникнути відповідальності за власні помилки.Орієнтація на внутрішню аудиторіюТекст не адресований міжнародній спільноті. Його ціль — внутрішній споживач, радикальні та маргінальні групи. Тому відсутні докази, логіка та дипломатична мова.Навмисне зниження рівня дискусіїПровокаційна лексика змушує опонента виправдовуватися і переводить дискусію в хаос. Це руйнує серйозний формат обговорення і грає на користь автора заяв.3. Висновок: Така лексика є ознакою не сили, а слабкості. Вона свідчить про втрату аргументів, контролю та легітимності. Коли закінчуються факти і право, починається апокаліптична риторика.❗️Не забувайте заходити на наш телеграмканал і підписуватися. Тут більше інформації 👉 https://t.me/zaukrainskucerkvu
Про нього ми молимося Миротворцю Господу, щоб Він схилив серця сильних цього світу до думок і рішень, які зупинять і припинять звіряче та нелюдське лихо війни.І ми знову, як і багато разів, закликаємо ту шановану ієрархію, що залишилася в Україні під проводом митрополита Онуфрія, переглянути свою позицію. Закликаємо самих себе і одне одного до невпинної молитви насамперед за церковне примирення. Беззастережно засуджуємо крайнощі, звідки б вони не походили. Радимо державним органам утриматися від втручання у внутрішні церковні справи.Ще раз даємо можливість і запрошуємо до єдності тих, хто залишився осторонь, і, зрештою, з відвагою просимо прощення, якщо через наше смиренне мовчання ми дали декому враження, що з нашого боку була якась інша — людська, а не церковна — перспектива щодо всієї проблеми.Ваше Блаженство! Велика Христова Церква, згадуючи сьогодні цю «суботню» річницю — надання з її боку інституційного підґрунтя через дарування автокефального устрою та підписання тут відповідного Томосу — звертає до Вас щирі материнські настанови. Вона вказує, отже, шлях: повністю виснажувати себе у ділах миру; виходити на площі й вулиці, щоби кликати дітей Божих на трапезу Його Царства; шукати шляхів наближення до співєпископів в Україні через діалог і пошук спільних точок до єдності; просвічувати паству правдивими аспектами й виявами цієї справи.Ми певні, що здобутий Вами досвід сприятиме знаходженню виходу і доведе, хто прагне миру «що перевищує всякий розум», а хто — небажаної нетерпимості та смути.Якщо так учинимо, буде велика радість і на небі, і в Соборному Тілі нашої Святої Православної Церкви, яке з очікуванням і надією чекає примирення та співдії у Святому Дусі між тими, що розділені.А ми, у цій Материнській Оселі, що вміщає Вселенну, очікуємо добрих звісток про початок нового періоду у ваших справах.А наостанок вітаємо народ України, що тяжко страждає від війни, та бажаємо йому миру і Великого Милосердя від Христа Спасителя, Який сьогодні хрестився в Йордані.
Всіх, хто сьогодні святкує Різдво Христове, щиросердно вітаю із цим величним та світлим святом та зичу щирої радості, Божої благодаті, духовної міцності й благословення! Як неодноразово наголошував Вселенський Патріарх Варфоломій, Різдво Христове незалежно від дат, календарів і традицій є ОДНЕ. Воно Христове і не ділиться за національними чи політичними ознаками, не ділиться за календарями та традиціями. В одній зі своїх проповідей 7 січня 2024 р., вітаючи свою паству з нагоди Різдва Христового за старим стилем, Патріарх Варфоломій наголосив:"В сьогоднішнє Свято я не міг не бути разом з вами, як отець не може не бути разом зі своїми дітьми. Ми відзначали Різдво Христове 25 грудня, але оскільки частина пастви нашого Вселенського Патріархату дотримується юліанського календаря, я не міг не долучитись сьогодні, щоб разом з вами розділити радість та вшанувати Різдво Христове, яке покликане єднати всіх незалежно від національностей і традицій... Різдво є святом всіх і я хочу у цей святий день висловити привітання, любов і піклування Константинопольської Матері-Церкви всім вам".Вселенський Патріарх Варфоломій неодноразово наголошував, що різноманітність літургійних традицій у Церкві є виявом Любові і єдності во Христі. Як відомо, у складі Вселенського Патріархату об'єднані єпархії і парафії різних народів з різними традиціями, зокрема й календарними. Є там і "новостильні", і "старостильні", які святкують Різдво 25 грудня н.ст., і які святкують Різдво 25 грудня ст.ст. (тобто 7 січня н.ст.). Це не створює жодних проблем, розбіжностей чи протистояння, ніхто нікого не обвинувачує і не шукає "заради". І Вселенський Патріарх радо вітає і тих, і тих парафіян. Бо ж Різдво є Христове, а не "грецьке", "українське", "російське", "католицьке", "православне" чи ще якесь, незалежно від умовних дат та календарів. Лишається тільки приєднатись до такого мудрого прикладу ))Тож ще раз всіх вітаю одночасно і з Різдвом і з Богоявленням! Миру Вам і Різдвяної радості та любові! Українці переможуть, якщо зберігатимуть єдність, розум і взаємоповагу поміж собою, попри другорядні розбіжності. Тож не піддаваймося на штучні провокації і не шукаймо "зради" там, де її немає ))Христос народився! Славімо Його!З повагою,Сергій Шумило
Розпочато досудове розслідування за фактами, оприлюдненими журналістами Слідство.Інфо, щодо підпільної школи на території монастиряЗа процесуального керівництва ювенальних прокурорів Київської міської прокуратури слідчі Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області розпочали досудове розслідування за ч. 1 ст. 436-1 Кримінального кодексу України.Підставою для початку кримінального провадження стали факти, оприлюднені у журналістському розслідуванні щодо діяльності на території одного з монастирів Голосіївського району міста Києва підпільного навчального закладу. За оприлюдненою інформацією, у цій школі дітей навчали за радянськими підручниками та залучали до виконання радянських пісень.У межах досудового розслідування правоохоронці встановлюють обставини створення та функціонування зазначеного навчального закладу, перевіряють, чи відвідували діти державні заклади освіти, у яких вони мали навчатися офіційно, а також з’ясовують джерела фінансування діяльності підпільної школи.Досудове розслідування триває. Усім встановленим фактам буде надано правову оцінку відповідно до вимог кримінального законодавства.Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено обвинувальним вироком суду.За матеріалами Офісу Генерального прокурора.❗️Не забувайте заходити на наш телеграмканал і підписуватися. Тут більше інформації 👉 https://t.me/zaukrainskucerkvu
