Плагіатор, схематозник і лицемір - заступник міністра освіти і депутат Київради Андрій Вітренко має бути звільнений з посади. Ми з колегами подали на реєстрацію проєкт постанови Верховної Ради із відповідним зверненням до уряду, але керівництво апарату ВР затягує з реєстрацією - слуги захищають свого.Людина, яка крала чужі тексти для дисертації не повинна бути серед очільників освітнього міністерства. Ця влада і так з освіти зробила особисті корупційні годівниці, як у випадку з «вчителькою року» віце-премʼєркою Свириденко, що отримувала мільйонні гонорари у ВИШі діяча, якого вона просувала членом наглядових рад державних корпорацій.Так само, депутат-слуга і посадовець Вітренко брав участь в розпилі київського майна і «рєшал вапроси», що чітко зафіксовано на прослуховуванні головного схематозника Комарницького. Уявляєте рівень цинізму? В залі Київради і у медіа слуги народу імітують щире обурення дерибаном, а поза людські очі йдуть до дерибанщика отримувати свою долю «пирога». Тому, гнати Вітренка треба не лише з посади заступника міністра освіти, а і з депутатів Київради. Мав би сам написати заяви, але не пише. Немає честі у зелених корупціонерів - він через підозри повноважень не складе, буде зубами триматись за обидва крісла. І наразі керівництво апарату ВР йому допомагає.
Цей короткий текст для всіх, у кого з-під ніг йде земля. Чиї цінності руйнуються там, де раніше шукали зразок для наслідування. Чия віра у принципи зараз похитнулася.Звичний розподіл на добро і зло стає іншим. Чорне, каліброване зло може залишилося тим самим. Тільки на місцях правди і добра виростають роги і хвости. На чолі держав - персони, для яких демократія, свободи і права людини мають значення лише тоді, коли це в їхніх інтересах. Які грають принципами, а не живуть ними. Які розтоптують їх, коли треба. У кооператива «Озеро», 95 кварталу і гольф-клуба Мар-а-Лаго забагато спільного, навіть якщо вони ворогують. І найбільш видиме - презирство до демократії і свобод. Туди ж рухаються і настрої в європейських країнах. І хоча наразі вдається не допустити катастрофічних наслідків, це не означає, що їх не буде в осяжному майбутньому. А про вплив комуністичного Китая, напевно, годі й нагадувати.Що робити? Не опускайте рук! Випробування віри не означає поразки. Обʼєднуйтеся! Якщо ваша цінність - свобода і вільний вибір, забудьте про стару конкуренцію, навіть якщо вона була жорсткою. Це знову обʼєднання перед розстрілом, якщо хочете. Майдан стає світовим. Переконуйте людей! Всі засоби комунікації можна і треба використовувати. Можете, звісно, написати в коментарях що завгодно чи навести сотні прикладів політичної боротьби, яка розділяє будь-які демократичні суспільства. Але зараз є питання виживання виду і мірилом є фундаментальні цінності. Наша війна проти дракона не повинна зробити драконами нас самих. Згадайте з чого все почалося і для чого. Це має стати базою. Попереду багато чого станеться, але головне не дати зацементувати новий світ у версії зла.
Я цілком розумію багатьох блогерів, які жваво накинулися на Трампа і компанію. Чому? Трамп і Зеленський (з компаніями) є однаковими. Самозакохані і нетерплячі до критики, не вміють чути інших і не терплять, ледь щось не по-їхньому, авторитарні і мстиві. Але нашим лідерам думок безпечніше атакувати Трампа, бо Зеленського страшно, адже дивись вище. Тому, сублімація відбувається саме так.І хай би сублімували, якби це не призводило до ланцюгової реакції антиамериканських настроїв. Але без співпраці з США ми найближчими роками не вигребемо, бо наші нарциси навіть попри вторгнення і призупинення допомоги рік тому не потурбувалися про альтернативні потужності для забезпечення ЗСУ. Точніше, потурбувались, але своєрідно - про виведені гроші і міни, які не вибухають, писано і переписано. Тому, кого би не обрали американці, наша справа знайти шляхи. Нам, як країні, конче треба зрозуміти пріоритети, бо це новий світ, в якому виживати буде важко. Треба шукати нові підходи до всього і Америка зараз для нас є стрес-тестом, який поки не вдається пройти. Ну і бажано витримати стрес-тест не лише у зовнішній політиці, а і на здатність зберегти демократію всередині. Поки це теж вдається погано. Але давайте якось спробуємо, щоб потім не було шкода.
Чим швидше у Вашингтоні зрозуміють, що путін і компанія їх дурять з мирними перемовинами і що росія не збирається зупиняти війну цього року, тим краще буде для всіх, з Вашингтоном включно.Стратегія москви - затягувати час. Якомога довше. На кожну пропозицію американців вони відповідатимуть «так, але…». І після цього «але» будуть висуватись неприйнятні умови на кшталт безумовного зняття секторальних санкцій. Як відомо, на переговорах все, що до «але» не має сенсу. Що зараз вдається російській стороні, то це просувати вигідні для них теми. Питання безпеки моря - це можливість вийти воєнному флоту за межі Новоросійська, куди їх загнали морські дрони України. Питання енергетичної інфраструктури для рф зараз не менш, а може і більш гостре через атаки українських дронів, недосяжних для російської ППО. І американська сторона, на жаль, наразі уважна до росіян, оскільки адміністрація Трампа вважає, що може розірвати зв’язок росії і Китаю через задоволення певних російських інтересів. Не зможе, звісно, ані розірвати, ані задовольнити.Завдання української сторони - довести Білому Дому хибність цього плану. Судячи з мого ефіру з одним зі слуг на прізвище Камельчук (раніше - Кривокобилко), вони взагалі поняття зеленого не мають що відбувається. А пропозиції посилення української переговорної групи для ефективнішого донесення адміністрації США меседжів про реальну політику росії та планів подальших дій, сприймають апріорі вороже. Я лише одного не можу зрозуміти: якщо мозгів немає, то хоча б інстинкти мали би бути? Ні? Але це питання риторичне. Тому, багато хто може, зараз працюють над комунікацією і без дозволу ОП. Ставки зависокі для виживання України.
Років 6 тому я вже чув про «ворог не в кремлі». Наслідки того ми побачили також.Зараз я читаю популярного експерта зі взятими невідомо звідки твердженнями про певну прихильність американців до росії (соціологія каже інше). Або популярного блогера, який аргументує, що головним злом епохи є Трамп, а не путін.Філософія антиамериканської чи то пак, антизахідної накачки, нічого позитивного у боротьбі з російським агресором нам не принесе. Попри всі дуже аргументовані і обгрунтовані претензії до американських партнерів, робити з них ворогів - стріляти собі в ногу. У прямому сенсі.Ви замислювалися, чи вистоїмо ми без американської допомоги? Чи в нас готові потужності свого, хронічно недофінансованого ВПК перекрити потреби ЗСУ? Чи є інші джерела звідки брати зброю і боєприпаси (підказую - наразі немає, а до «потім буде» треба якось дотягнути)?Так, всі ці жахливі і несправедливі заяви осіб, дотичних до адміністрації Трампа, змушують хапатися за голову. Чи означає, що послати їх всіх подалі із Трампом на чолі - це саме те, що треба? Якщо це те, що треба для рашистів - однозначно. Але нам потрібні не шоу, а результат. Має включатись ефективна і професійна дипломатія замість дилетантського, хоча і ефектного «fuck you”, яке сподобається масам на телеку чи в соцмережах, але не сподобається за наслідками. Наслідками, які більшість громадян навіть не зможуть привʼязати до логічної причини. Скажете, нема сенсу навіть витрачати час на дипломатичну роботу? Але професійна (ключове слово) дипломатія досягала успіху і конкретних результатів з Трампом 7-8 років тому. Нам треба зрозуміти, що зі змінами адміністрації лише змінилися завдання, які стали значно складнішими після втрати безумовної підтримки. Тепер за неї треба боротись, в тому числі і проти російського впливу, а не демонструвати образу.Тому, я не мовчатиму, коли бачу ознаки саморуйнування. Ворог саме у кремлі - і це має ніхто з українців ніколи не повинен забувати.
Соцмережі не відображають стан суспільства повною мірою. Вони радше відображають стан інформаційного простору користувача. Останнім часом алгоритми почали активно закидати абсолютно нецікавий мені розважальний контент, з яким я безуспішно боровся видаленням зі стрічки. Тепер за ним влетіла купа різноманітного політичного бруду, в тому числі про осіб, яких я волів би ніколи не бачити у своїй стрічці. Зараз фальшивок і брудних технологій буде дуже багато. Настільки, що після кожного заходу в соцмережі захочеться помити руки. Російські технології розбрату мають джерела навіть не з КГБ, а від нацистів. Це дієві технології, а доступ до споживача відбірного лайна зараз набагато легший, ніж за часів КГБ. Тому, ФСБ буде кидати фейки на кшталт флешки з «валізами грошей» або «висловлювання Порошенка», розповсюдженого каналами пропагандистів. Мета одна і дуже - розхитати країну зсередини. На превеликий жаль, в цьому бере участь і українська влада.Радянський метод Гнилого Оселедця передбачає привʼязку обʼєкта до чогось дуже брудного. «Вбивство» брата чи «гроші» літаком з москви - головне, щоб до цього приліпити Порошенка. Точніше, запах гнилого оселедця - гнилої справи, себто - має міцно причепитись до нього. І не важливо, правда то чи брехня - головне гнилий запах. Моя родина теж стала жертвою цього методу, родини моїх колег так само. Поточна українська влада, якій волею долі судилось протистояти злочинному рускому міру, сама активно тягне створені за КГБістською методикою фейки і бруд не лише в інформаційний простір, а і у правове поле. Тобто, копіюючи ворогів і допомагаючи ворогам досягнути загострення внутрішньої боротьби в Україні. Для влади Зеленського спроба самозбереження важливіша за збереження України. А якщо вже тонути, то вона намагатиметься потягнути за собою всіх, включно з Україною. І єдиний спосіб завадити цьому - масова і активна протидія інформаційній агресії. Правда - не лише зброя проти брудних засобів, а і та сила, яка укріпить країну. І ця сила також у ваших руках, якщо ви читаєте це.
Словосполучення «хмельницькі правоохоронці» скоро стане таким самим сумновідомим, як «печерський суд». Про прокурорів-«інвалідів» всі в курсі. Тепер відзначилась поліція Шепетівського району, тільки цього разу у політичному тиску. Історія почалася з того, що міська рада Славути прийняла звернення до президента, уряду і Верховної Ради про захист військових і місцевого самоврядування. Фактів по всій країні було для цього достатньо. Офісу президента це, звісно не сподобалось і звідти настукали по голові Хмельницькій обласній військовій адміністрації. Далі пішов принцип курника - ті, що сидять вище гадять на нижчих. ОВА з криками «Наведіть вирайоні порядок» почала строїти Шепетівських правоохоронців. Районна нацполіція не знайшла нічого кращого, як зареєструвати фальшиве повідомлення про кримінальне правопорушення (заяву, як положено в таких випадках ніхто не писав і до поліції не звертався) і почала викликати депутатів Славутської міськради з вимогами надати пояснення, а в неофіційних розмовах попередили - мовляв, не робіть більше так, бо якщо на вас всерйоз натиснуть, то тоді буде не до голосування заяв. Така собі демократія і свобода слова в стилі влади Зеленського. Коли я слухав цю історію, мені згадувався російський письменник Салтиков-Щедрін з його історією «города Глупова». Перепрошую за референс на немитих, бо в європейській літературі немає таких влучних відсилань до владних дурощів, які є в російській. І дуже прикро, що нинішня влада змушує до таких порівнянь.
Трохи жорстко напишу, але вже вибачте. Зараз читаю, що знову Європейська Солідарність не така, бо мало нападає на США і недостатньо глумиться над її керівництвом.По-перше, керівництво США - це, передусім вже проблема самих США. Що обрали, то обрали, але жити з цим не тільки їм, а і нам. Нам - вижити.І от тут, по-друге. Ще рік тому, коли американська допомога була поставлена на паузу, було зрозуміло, що далі можливі проблеми. Дуже можливі! Що робила весь цей час Європейська Солідарність? Вимагала від влади посилити фінансування виробництва власної зброї, вимагала зупинити божевільне марнотратство, щоб всі гроші йшли на потреби оборони, вимагала повернути гроші бригадам, щоб вони швидше могли себе забезпечити. Ми зареєстрували купу законопроєктів і поправок. Що робила влада у відповідь на все це? Варто нагадати про ігнор наших вимог? Чи зриви постачань армії і браковані міни? Чи перерахувати ту кількість марнотратних дурощів, на які пішли гроші і ресурси за цей згаяний час? Можете згадати це в коментарях. А по-третє, Європейська Солідарність якось намагається шукати вихід з ситуації замість красиво вийти з влучними сентенціями і похизуватись без костюма. Бо наші Збройні Сили повністю залежні від американського забезпечення і думати треба не про шоу, а про мету. А мета ця - життя України, не більше і не менше. Трамп і його команда дуже схожі на Зеленського і Ко, обидва понад усе люблять себе і обидва терпіти не можуть, коли щось не по їхньому. З ним буде дуже важко, принципово інакше, ніж з Байденом, але дипломатія - це мистецтво неможливого. І не забувайте - наш головний ворог в кремлі. І він нікуди не дівся.
Європейські лідери не дарма радили Зеленському налагодити стосунки зі Сполученими Штатами. Щоб він на практиці довів свої же слова про те, що це відносини не між двома президентами, а між двома націями.Призупинка військової допомоги збоку адміністрації Трампа - це дуже болючий удар по обороноздатності. Можна сто разів обкласти його в соцмережах з тисячею мемів і дотепних та влучних характеристик. Що це дасть? Нічого. На Трампа це не вплине аж ніяк. Не ми його обрали, але нам з ним мати справу. Я десятки разів казав і ще раз повторюю - нам потрібні не емоції, а глибоко продуманий і раціональний підхід. Тим більше, варіантів виходу вистачає, оскільки республіканське ядро не схвалює гру Білого Дому на користь росії.Дипломатія придумана для того, щоб тримати баланси. Хороша дипломатія - це мистецтво робити неприятелів принаймні нейтральними. А нам зараз потрібна блискуча дипломатія, бо йдеться не про іміджеві здобутки, а про виживання країни. Ігри в серіал закінчились три роки тому, але тепер критично важливо це усвідомити. Всім.
Україна потребує чіткого плану дій, а не струсу повітря в соцмережах. Панегірики не рятують, вони лише спотворюють реальність. Реальність все одно наздожене. Отже,1. Внутрішня політика: відмова влади від домінування і перехід до партнерства. Любові не буде, буде необхідна кооперація для порятунку. Вся система влади негайно перебудовується з потреб персони-лідера на потреби захисту спільноти. Уряд лояльних змінюється урядом фахових на коаліційній основі всіх проукраїнських сил. Всі ресурси йдуть на потрчні потреби безпеки. Дипломатія посилюється професіоналами, які зараз поза процесом.2. Європейський напрям: єдність України, якщо вона буде, стане прикладом єдності для Євросоюзу та ключових сусідів (Британія і Норвегія), які не можуть виробити єдиної безпекової політики. Маємо просувати кілька ключових напрямків: відмова від будь-якої економічної співпраці з росією, яка досі триває; конфіскація всіх російських активів на потреби спільної оборони з максимальним фінансуванням зброї для ЗСУ, створення всеєвропейської оборонної спільноти з відповідним матеріально-технічним забезпеченням і спільним ВПК.3. Американський напрям: заміна вербальної конфронтації фаховими переговорниками, відповідними духу нинішньої американської адміністрації. Якщо уважно прочитати Project2025, за яким йде команда Трампа, можна виробити стратегію контактів з новою реальністю, якою би вона нам не здавалася. Ми не маємо розкоші створювати нової лінії конфлікту. Ключові месиджі: посилення росії це послаблення США, план відірвати її від Китаю мертвонароджений; допомога у боротьбі проти агресії є наслідком вимог США до України позбутися ядерної зброї та скоротити звичайні озброєння і тому не може йтися про оплату за вже надану допомогу; перемовини щодо економічних інтересів Америки повинні вестися в контексті залізних гарантій безпеки і постачання зброї. Це далеко не повний план, але терміновий. Його можна і треба розвивати і доповнювати. Але передусім, треба припинити безрезультатні оди, відкинути емоції і амбіції, увімкнути холодний розрахунок чи хоча б інстинкт самозбереження і перейти до справ. Якщо хочемо не просто вижити, а й перемогти.
TGLIST.COM.UA
