✍🏻ВІДМОВА У ВІДКЛАДЕННІ РОЗГЛЯДУ ЧЕРЕЗ ВІДСУТНІСТЬ АДВОКАТА, ЯКИ ВОЛОДІЄ ЖЕСТОВОЮ МОВОЮ, ПОРУШУЄ ПРАВО ОСОБИ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ НА РІВНИЙ ДОСТУП ДО ПРАВОСУДДЯ⚖️Правова позиція ВС у справі № 756/15702/17👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 756/15702/17 від 20.05.2026У касаційній скарзі адвокат вказав, що суд розглянув справу за відсутності заявника та його представника, відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю адвоката, хоча знав, що заявник є особою з вадою слуху, а адвокат спеціалізується на наданні правничої допомоги людям з такими особливостями, володіє мовою жестів.КЦС ВС надаючи оцінку доводам адвоката виходив з такого.Відповідно до ст. 6 Конвенції право на доступ до суду має бути ефективним, а не лише формальним, а принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Ст.14 Конвенції має тлумачитися з урахуванням вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю щодо «розумного пристосування», що розуміється як внесення необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не становлять непропорційного чи невиправданого тягаря, для забезпечення реалізації всіх прав людини особами з інвалідністю нарівні з іншими.Забезпечення участі особи з порушенням слуху в судовому процесі через залучення перекладача та (або) адвоката, який володіє мовою жестів, є не просто бажаним, а обов'язковим елементом гарантування її прав. Відмова в задоволенні клопотання про відкладення справи через тимчасову відсутність адвоката, який володіє жестовою мовою, ставить особу з порушенням слуху в нерівні умови порівняно з іншими учасниками процесу. Формальні підстави не можуть переважати над принципом рівного доступу до правосуддя і забезпеченням реальної можливості користуватися процесуальними правами.❓Поділяєте думку ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻РЕАЛІЗАЦІЯ ВІЙСЬКОВИМИ АДМІНІСТРАЦІЯМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ПОВНОВАЖЕНЬ ЩОДО УПРАВЛІННЯ МІСЦЕВИМ БЮДЖЕТОМ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ З МОМЕНТУ ЇХНЬОГО УТВОРЕННЯ⚖️Правова позиція ВС у справі № 620/4737/23👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 620/4737/23 від 28.05.2026У цій справі КАС ВС досліджував ключове спірне питання про розмежування повноважень (компетенції) між органом місцевого самоврядування - міською радою та тимчасовим державним органом - міською військовою адміністрацією щодо управління місцевим бюджетом в умовах воєнного стану.З цього приводу ВС зазначив, що утворення військової адміністрації населеного пункту не тягне за собою автоматичного припинення повноважень відповідної ради чи її виконавчих органів.Сільські, селищні, міські ради, їхні виконавчі органи після введення в Україні воєнного стану продовжують виконувати свої повноваження, надані їм Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виникнення передбачених законом підстав для їх передання відповідним військовим адміністраціям.В умовах воєнного стану з метою оперативного та ефективного прийняття управлінських рішень для забезпечення безперебійного функціонування установ і закладів бюджетної сфери, комунальних підприємств та задоволення життєво необхідних потреб жителів територіальних громад Закон України «Про правовий режим воєнного стану», БК України уповноважують військові адміністрації населених пунктів, у разі їх утворення, здійснювати бюджетні повноваження.Отже, реалізація військовими адміністраціями населених пунктів повноважень, передбачених п.5 ч.2 ст.15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», щодо складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього здійснюється з моменту їхнього утворення й не вимагає ухвалення Верховною Радою України рішення в порядку, передбаченому ч.2 ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».❓Згодні з висновком ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻У РАЗІ СПЛИВУ СТРОКУ ДАВНОСТІ НА ЧАС УХВАЛЕННЯ ВИРОКУ СУД ПРИЗНАЧАЄ ПОКАРАННЯ ЗА ЗАГАЛЬНИМИ ЗАСАДАМИ ТА ОДНОЧАСНО ЗВІЛЬНЯЄ ВІД НЬОГО⚖️Правова позиція ВС у справі № 214/43/19👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 214/43/19 від 18.05.2026Сторона обвинувачення вважає, що у разі спливу відповідного строку давності за вчинене правопорушення особі, у разі визнання її вироком суду винуватою, не має призначатися покарання, передбачене відповідною санкцією кримінального закону. Тобто сторона обвинувачення вважає, що «звільнення від покарання» у згаданому положенні має тлумачитися як відмова від призначення покарання.ККС ВС надаючи оцінку суті спору виходив з такого.Відповідно до ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу. У ч.3 ст.88 КК України законодавець чітко розрізняє засудження «без призначення покарання» і засудження «зі звільненням від покарання», що дає підстави вважати, що під «звільненням від покарання» закон розуміє саме звільнення від уже призначеної міри кари.Якщо обвинувачений заперечує проти закриття провадження та наполягає на загальному порядку розгляду справи (ч.8 ст.284 КПК України), суд у разі визнання особи винуватою зазначає в резолютивній частині вироку покарання, призначене по кожному з обвинувачень, та остаточну міру покарання. Якщо обвинувачений звільняється від відбування покарання, суд зазначає про це в резолютивній частині вироку (п.2 ч.4 ст.374 КПК України).Отже, у разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими ст.65 КК України, і одночасно звільняє її від цього покарання. У разі спливу строків давності на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд у разі залишення в силі вироку в частині засудження, має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції.❓Погоджуєтеся з аргументацією ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻ПОРУШЕННЯ ОБОВ'ЯЗКУ ЩОДО ПІДПИСАННЯ АКТА ПРО ПРИДБАННЯ МАЙНА ТА ЩОДО ПЕРЕДАЧІ ОБ'ЄКТА ПРИДБАННЯ Є САМОСТІЙНИМИ ПІДСТАВАМИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СТ.87 ТА СТ.88 КУзПБ⚖️Правова позиція ВС у справі № 925/1240/21(925/268/25)👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 925/1240/21(925/268/25) від 28.05.2026Одним із питань, що постало перед ВС було питання про те, чи передбачають ст.ст.87, 88 КУзПБ відповідальність за два самостійні порушення, або ж одночасне стягнення пені за обома статтями є подвійною відповідальністю за одне й те саме правопорушення.КГС ВС надаючи відповідь на спірне питання вказав на таке.Законодавець виокремлює дві групи обов'язків замовника аукціону: обов'язок щодо належного оформлення результатів аукціону (складання та підписання акта) та обов'язок щодо передачі об'єкта придбання.Зазначені обов'язки відрізняються за своєю правовою природою, змістом та наслідками їх невиконання. Перший із них спрямований на документальне закріплення результатів аукціону як юридичного факту, з яким закон пов'язує виникнення права; другий - на забезпечення реального переходу об'єкта цивільних прав до покупця та можливості здійснення ним відповідних правомочностей.Отже, акт про придбання майна на аукціоні та дії щодо передачі майна або відступлення права вимоги є різними юридичними фактами у складі складного юридичного складу, який забезпечує набуття та реалізацію покупцем відповідного права. Кожен із цих елементів має самостійне значення, а їх сукупність забезпечує досягнення правового результату, передбаченого законом.Невиконання обов'язку щодо підписання акта про придбання майна на аукціоні та невчинення дій щодо передачі об'єкта придбання становлять окремі порушення різних за своєю правовою природою обов'язків, встановлених законом, що виключає можливість їх ототожнення як одного правопорушення.❓Згодні з позицією ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ ЗА УЧАСТЮ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ📁Добірка 845СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ ZAKONONLINE 🇺🇦28908 правових позицій ВС 🇪🇺4845 правових позицій ЄСПЛПравова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 листопада 2025 року у справі № 524/7691/23Щодо відсутності у районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки цивільною процесуальної дієздатності Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 грудня 2025 року у справі № 676/5900/24Щодо юрисдикції спору з приводу оскарження відмови в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 травня 2026 року у справі № 686/26736/25Щодо рішення суду про встановлення факту самостійного виховання батьком дитини як підстави для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізаціїПравова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 травня 2026 року у справі № 140/8613/23Щодо протиправності відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у прийнятті рішення за заявами військовозобов’язаного про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізаціїПравова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 червня 2026 року у справі № 725/8242/25Щодо права територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на апеляційне оскарження судового рішення, яким встановлено факт самостійного виховання та утримання дитини військовослужбовцем у період дії воєнного стануZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ У ЦИВІЛЬНИХ СПОРАХ📁Добірка 844СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ ZAKONONLINE 🇺🇦28885 правових позицій ВС 🇪🇺4846 правових позицій ЄСПЛПравова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 листопада 2025 року у справі № 761/11951/22Щодо розподілу тягаря доказування у спорах про відшкодування шкоди Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 грудня 2025 року у справі № 203/2012/23Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої працівникові внаслідок розповсюдження роботодавцем конфіденційної інформації про стан його здоров'я Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 квітня 2026 року у справі № 461/3566/24Щодо тлумачення поняття «самообмова» у справі про відшкодування шкоди за незаконне кримінальне переслідування Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 травня 2026 року у справі № 761/42970/23Щодо відсутності підстав для відшкодування майнової шкоди у разі визнання протиправним рішення про відмову у наданні особі статусу учасника бойових дій Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 травня 2026 року у справі № 211/198/22Щодо відсутності підстав для звільнення особи від обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду у разі подання нею клопотання про закриття кримінального провадження за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 травня 2026 року у справі № 761/22509/24Щодо належних позивачів у справах про відшкодування шкоди на підставі ч. 3 ст. 47 Закону України «Про охорону культурної спадщини» ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ВИПРАВДОВУВАННЯ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ У ПРИВАТНОМУ ЛИСТУВАННІ МОЖЕ КВАЛІФІКУВАТИСЯ ЗА Ч.1 СТ.436-2 КК ЗА УМОВИ ДОВЕДЕННЯ УМИСЛУ НА ДОНЕСЕННЯ ТАКОЇ ПОЗИЦІЇ ДО ІНШОЇ ОСОБИ⚖️Правова позиція ВС у справі № 681/432/25👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 681/432/25 від 26.05.2026У даній справі засуджений вважав, що в його діях відсутня об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст.436-2 ч.1 КК України, оскільки надіслані ним повідомлення носили особистий характер, ні до чого не закликали і не були публічними. ККС ВС не погодився з позицією засудженого з огляду на таке.Ч.1 ст.436-2 КК України встановлено відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України.Диспозиція ч.1 ст.436-2 КК України не передбачає публічність дій особи як обов'язкову ознаку для кваліфікації її дій за цією статтею. Положення зазначеної статті не містять такої обовязкової умови для кваліфікації дій особи, як розповсюдження інформації саме невизначеному колу осіб, а об'єктивна сторона даного кримінального правопорушення передбачає встановлення самого факту виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії, а також глорифікації її учасників, виявленого зовні у відповідній поведінці особи.Отож, просте написання текстового повідомлення з виправдовуванням збройної агресії, тимчасової окупації частини території України або ж глорифікації, передбачених ст.436-2 ч.1 КК України, у приватному листуванні може бути кваліфіковане за ч.1 цієї статті, якщо буде доведено умисел на донесення такої позиції до іншої особи.❓Згодні з доводами ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻ПЕРЕВІРИТИ НАЯВНІСТЬ АБО ВІДСУТНІСТЬ АНАЛОГІЧНОГО ПОЗОВУ І ЙОГО ПОВЕРНЕННЯ АБО ВІДМОВА У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ Є ІМПЕРАТИВНИМ ОБОВ'ЯЗКОМ СУДУ⚖️Правова позиція ВС у справі № 320/14498/24(1)👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 320/14498/24(1) від 29.04.2026У цій справі, на переконання КАС ВС, суд апеляційної інстанції правильно зробив висновок про те, що рішення суду першої інстанції про відкриття провадження у цій справі є незаконним, оскільки суду першої інстанції було відомо про наявність тотожного позову (копія якого наявна у матеріалах справи), який перебуває на розгляді у цьому ж суді.Свою позицію ВС мотивував тим, що суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів), з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.З аналізу наведених процесуальних норм слідує, що вони спрямовані на недопущення штучного вибору позивачем судді, що буде вирішувати спір по суті, а тому, незалежно від стадії розгляду на якій судом виявлено факт зловживання позивачем своїми правами, шляхом одночасного подання кількох аналогічних позовів КАС України встановлює можливість присікання таких зловживань.Таким чином, перевірити наявність або відсутність аналогічного (подібного, тотожного) позову і його повернення або відмова у відкритті провадження у справі є імперативним (безальтернативним) обов'язком суду.❓Згодні з висновком ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻УХВАЛА ПРО ВІДМОВУ У ВІДВОДІ СУДДІ ПОВИННА ВИКЛАДАТИСЯ ОКРЕМИМ ДОКУМЕНТОМ У ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ МОТИВІВ, З ЯКИХ ВИХОДИВ СУД, ВИРІШУЮЧИ ТАКУ ЗАЯВУ⚖️Правова позиція ВС у справі № 320/14498/24👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 320/14498/24 від 29.04.2026У касаційній скарзі позивач наголосив на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме - норм ч.12 ст.40 КАС України, ч.ч.5,7 ст. 43 КАС України, за відсутності висновку Верховного Суду щодо правильного застосування цієї норми за аналогічних обставин.На переконання касатора, такий висновок може полягати в наступному: ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про відвід, яка надійшла до суду менше ніж за три робочих дні та була розглянута тим самим складом суду, який розглядає справу може бути постановлена без складення окремого документа, оскільки така ухвала не входить до переліку ухвал, які згідно з ч.5 ст.243 КАС України повинні бути оформлені окремим документом, а інші процесуальні норми не визначають такого обов'язку. При цьому, норми ч.2 ст.40 КАС України не застосовуються, оскільки ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід не є ухвалою про самовідвід.КАС ВС відхилив ці доводи касаційної скарги.ВС виснував, що ухвала про відмову у відводі судді повинна викладатися окремим документом у письмовій формі із зазначенням мотивів, з яких виходив суд, вирішуючи таку заяву.При цьому, відсутність такої ухвали у переліку ухвал, які викладаються окремим документом, згідно ч.5 ст.243 КАС України, не суперечить такому висновку, оскільки абз.2 ч. 5 цієї статті передбачено, що окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду. На користь такого висновку вказують також і положення ч.8 ст.40 КАС України.❓Згодні з висновком ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻СМЕРТЬ СТОРОНИ ДО УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ Є САМОСТІЙНОЮ ТА БЕЗУМОВНОЮ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЙОГО СКАСУВАННЯ, ЯКЩО СУДУ УХВАЛИВ РІШЕННЯ ЩОДО ПОМЕРЛОЇ ОСОБИ БЕЗ ЗАЛУЧЕННЯ ПРАВОНАСТУПНИКІВ⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 367/8835/16-ц👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 367/8835/16-ц від 13.05.2026У справі, яка переглядається суд першої інстанції ухвалив судове рішення щодо померлої особи і це порушення не було усунуто апеляційним судом у спосіб, передбачений п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України (скасування судового рішення та ухвалення нового рішення).ВП ВС надаючи оцінку рішенням судів попередніх інстанцій вказала, що смерть фізичної особи припиняє її цивільну правоздатність та процесуальну правосуб'єктність (ч.4 ст.25 ЦК України). Після смерті особа більше не може бути стороною процесу, не може реалізовувати процесуальні права. Відповідно, суд, ухвалюючи рішення щодо померлого як суб'єкта права, фактично вирішує спір щодо суб'єкта, який на момент ухвалення рішення не існував, рішення ухвалено за відсутності належної сторони, процес фактично відбувся без відповідача, було неможливо реалізувати принцип змагальності та право бути вислуханим. Йдеться не про порушення процесуальних норм, а про дефект суб'єктного складу спору, який унеможливлює ухвалення законного й обґрунтованого рішення суду.У разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення правонаступника (п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України), а якщо не допускають — закрити провадження (п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України). Після смерті довірителя представництво припиняється, а тому участь представника після смерті довірителя не створює належного представництва.Таким чином, смерть сторони до ухвалення рішення судом першої інстанції є самостійною, достатньою і безумовною підставою для скасування судового рішення, якщо суд ухвалив його щодо померлої особи без залучення правонаступників.❓Поділяєте підхід ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #правова_позиція
TGLIST.COM.UA
