Дивитись попередній допис☝️З точки зору гештальт-психології це зображення є гарним прикладом того, як працює наше сприйняття. Тут задіяно одразу кілька ключових принципів. Співвідношення Фігура — ФонНаш мозок не може бачити обидва варіанти одночасно з однаковою інтенсивністю. Він обирає, або тонкі темні силуети стають «фігурою» на світлому фоні, або світлий простір між ними стає «фігурою», а люди перетворюються на контур.Ваш вибір того, що саме стає «фігурою» в перші секунди, залежить від вашого актуального стану, потреб або професійної деформації.Закон Прегнантності (цілісності)Мозок завжди прагне організувати хаотичні стимули у максимально просту, стабільну та завершену форму. Оскільки велика світла форма нагадує нам щось дуже знайоме та біологічно значуще, він добудовує образ значно швидше, ніж зчитує окремі фігури людей з піднятими руками.Феномен «Завершення» Ми бачимо цілісний об'єкт там, де його насправді немає. Автор не малював центральну фігуру повністю, він лише розставив акценти у вигляді птахів та ліній одягу людей, а все інше ваша уява домалювала самостійно.Контекст та проекціяТе, що ми бачимо, багато в чому визначається нашим внутрішнім контекстом.