«Ніхто не є занадто далеким від Бога»Пам’ятаєш історію жінки біля криниці з Івана 4:1-42?Це така сильна історія про те, як Ісус руйнує кордони й зустрічає людей такими, якими вони є. Він попросив у самарянки води, хоча, за мірками того часу, це було абсолютно немислимо. Потім запропонував їй «живу воду» — життя, яке вгамує її найглибшу спрагу.Що нас надихає, так це те, що Ісус не створював бар’єрів між людьми й Богом.Він знав життя самарянки, знав її помилки, але не засуджував. Натомість Він відкрився їй, і вона побігла в місто, щоб розповісти всім. І знаєш, багато хто повірив завдяки її словам.Ось схожа історія з нашої спільноти:👇«У мене є одна колега, яка постійно висміює віру. Здавалося, марно намагатися говорити з нею про Бога. Якщо хтось і не захоче чути про Ісуса, то це точно вона.Але одного разу ми заговорили про минуле, і я розповів, як віра допомогла мені пройти важкий період. Вона тоді нічого не сказала, але через кілька тижнів сама підійшла й почала розмову. Вона поділилася, що проходить труднощі в сім’ї, і хотіла дізнатися, як я справлявся з подібним. Так я розповів їй, що Ісус дає мені мир і надію навіть у труднощах».У цьому вся суть. Ніхто не є занадто далеким від Бога. І навіть якщо тобі здається, що хтось не готовий, ділися вірою — розповідай, що Бог зробив у твоєму житті. Ти можеш навіть не помітити, як ці слова почнуть змінювати чиєсь життя.Історія надихнула? Став 🔥Чи ти коли-небудь благовістив колезі? Розкажи нам!@yesheisua
Чим Божий гнів відрізняється від нашого?Ділитися з іншими Божою любов’ю — це чудово. Але що робити з такою темою, як гнів? Як пояснити, що Божий гнів відрізняється від людського?Розібратися нам допоміг пастор Микола Савчук🙌Насамперед важливо зазначити, що Біблія не забороняє нам проявів емоцій, але попереджає про межі, за якими ці почуття можуть призвести до неконструктивних наслідків.Скажімо, бажання щось мати — природне, а от заздрість (зазіхання на чуже) вже є гріхом. Скорбота і смуток — нормальні, тоді як нарікання та постійне незадоволення шкодять нашим душам.Те ж саме стосується гніву. Часто це перша спонтанна реакція на те, що здається нам несправедливістю та беззаконням. Питання лишень у тому, що ми із нею зробимо і якими будуть подальші слова і вчинки.«Гніваючись, — не грішіть; сонце хай не заходить у вашому гніві, і не давайте місця дияволові» (Єфесянам 4:26).Інший текст гарно доповнює цю думку: «Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів. Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості» (Якова 1:19-20).Тож, ось кілька відмінностей, які варто враховувати у якості «червоних прапорців»👇1. Божий гнів об’єктивний, наш — ні.Саме тому Біблія не раз закликає нас не судити того, що виходить за рамки наших повноважень та розуміння (Матвія 7:1-5, Рим. 14:4), і залишати останнє слово за Верховним Владикою: «В Моїй владі є помста, і Я віддам, — каже Господь» (Рим. 12:19).2. Божий гнів виявляється вчасно, наш — буває надмірно поспішним.Відповідно, нам потрібно вчитися практикувати стриманість і також бути у цьому «повільнішими». Адже «не бариться Господь з обітницею, хоч це деякі вважають за зволікання, але є довготерпеливий до нас, не бажаючи, аби хтось загинув» (2 Петра 3:9).3. Божий гнів мотивований любов’ю, наш — як правило, егоїстичний.Ісус нерідко дивився на фарисеїв «з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець» (Марка 3:5). Однак при цьому у центрі Його уваги була радикальна незгода з їх станом, а не поранені амбіції чи особисті претензії.Тому, підсумовуючи, можна прийти до кількох дуже практичних висновків:👇- Наш гнів — лише сигнал про те, що щось пішло не так. Неначе датчик на табло автомобіля: його не можна ігнорувати, але й не варто панікувати.- Наш гнів — лише сигнал, що ми потребуємо узгодження своїх емоцій з Божими. Візьміть паузу, заспокойтеся, помоліться і тільки тоді робіть висновки.- Наш гнів — лише сигнал. Відтак не дозвольте йому стати постійним фоном. Згідно із Біблією, сьогоднішні почуття варто переосмислювати і відпускати до заходу сонця, не переносячи їх у наступний день.«Бог же надії нехай наповнить вас усякою радістю і миром…» (Римлян 15:13)Тема актуальна? Став 🔥Розкажи, з ким ти востаннє говорив про Бога?
Істина без любові жорстока. Любов без істини — руйнівнаУяви, що ти кажеш другу: «Послухай, ти грішиш!»Так, можливо, ти кажеш правду, але якщо у твоїх словах немає любові, він закриється від тебе.Ісус так не робив. Він завжди говорив правду, але з любов’ю — пропонуючи вихід і підтримку. Згадай історію жінки біля криниці!З іншого боку, якщо ти боїшся сказати другові, що він помиляється, — це також не любов.Уяви, лікар знає, що в пацієнта хвороба, але каже: «Все ок, відпочивай, усе мине». Це звучить турботливо, але без правди людина не одужає. Те ж саме з істиною про Бога: вона потрібна, щоб людина зрозуміла, як жити по-справжньому вільно.Ось приклад, як ти можеш говорити з другом у любові та істині.Уяви, що друг розповідає тобі про складні стосунки з батьками та як він перестав із ними спілкуватися. Ти можеш повернути діалог до благовістя:– Так, звісно, я також це проходив. Але знаєш, я зрозумів, що образа тільки руйнує мене самого. Я багато читав у Біблії про прощення і усвідомив, що пробачити — це наче зробити подарунок самому собі. Ти коли-небудь думав, як відпустити свої образи?– Чесно, не дуже. А як ти впорався?І далі ти можеш розповісти, як Бог допоміг тобі впоратися з образою.Коли ти говориш із любов’ю, людина не відчуває засудження. Вона відчуває турботу і відкривається до змін.Актуальна тема? Став 🔥З ким ти востаннє говорив про Бога? Розкажи нам!@yesheisua
Що Ісаак Ньютон може підказати благовісникам?Ти точно знаєш Ньютона як великого вченого, але він також був людиною глибокої віри. Ось його уроки для благовісників:1. Віра і розум — чудова командаНьютон казав: «Справжня філософія веде до віри в Бога». Наука допомагала йому захоплюватися Творцем (Псалом 18:2: «Небеса звіщають славу Божу»).Коли пояснюєш Євангеліє, покажи, що віра логічна. Закони природи говорять про порядок, а порядок вимагає Творця.2. Божий порядок у всьомуНьютон бачив у законах гравітації відображення Божої мудрості. Павло це підтверджує: «Бо Бог не є Богом безладу, а миру» (1 Коринтянам 14:33).Розповідаючи про Бога, покажи, що любов, прощення і мир — частина Його божественного порядку.3. Смирення перед Божими таємницямиНьютон вважав свої відкриття лише малою частиною істини. Писання вчить: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать» (Якова 4:6).Не бійся зізнатися, що ти теж на шляху до пізнання Бога. Це робить твоє свідчення щирим.4. Докази Бога — у кожному дніНьютон вважав, що Всесвіт — «свідчення Божої слави». Павло пише: «Бо Його невидиме… через розгляд творіння стає видиме» (Римлянам 1:20). Використовуй природу та науку як приклади: захід сонця або закони фізики показують велич Бога.Ньютон також казав: «Я стою на плечах гігантів». Твоя віра теж базується на «плечах» — ученні Ісуса та твоїх наставників. Тому вчися в тих, хто у вірі довше за тебе!Пост надихає? Став 🔥Які поради використаєш у наступній розмові про Ісуса?@yesheisua
Він сказав: «Я не хочу говорити про Бога»Історія нашого підписника надихне тебе не здаватися, навіть якщо твій друг не дуже хоче говорити про віру:«Мій друг не дуже цікавився вірою і духовністю та навіть не був відкритий до подібних розмов.Коли ми лише познайомилися, я розповів, що я християнин і вірю в Бога. Але він сказав, що не дуже готовий говорити на такі теми і віра його не цікавить. Я поважаю його позицію, і ми продовжили спілкуватися.Однак минулого тижня я потрапив у серйозну аварію. Мене вже виписали з лікарні, і друг прийшов відвідати мене вдома. Коли він зайшов, я якраз читав Біблію.Тоді він нарешті запитав: «Чому Бог дозволив цій аварії статися? І чому ти все ще слідуєш за Ним?»Я відповів, що Бог допускає різні події — не для того, щоб заподіяти нам біль, а щоб ми навчилися не покладатися на власні сили, а довіряти Йому. Я розповів йому про свободу вибору і що Бог хоче, щоб ми прийшли до Нього добровільно.Таким чином у нас відбулася чудова, глибока розмова! Тепер він навіть зацікавився відвідати церкву, і я дуже радий піти туди разом із ним!»Навіть якщо твій друг поки не зацікавлений у вірі, продовжуй підтримувати дружбу. Ти ніколи не знаєш, у який момент він захоче дізнатися більше про Бога 🙌❗️Хто востаннє питав тебе про твою віру? Поділися з нами!@yesheisua
Благовістити / Вчитися / ВдосконалюватисяВи запитуєте: що краще — благовістити, поглиблювати свої знання про благовістя чи аналізувати помилки в благовістю?Ми відповідаємо: ТАК!ВчитисяКоли ти поглиблюєш свої знання в теології, у стосунках із Богом або переймаєш досвід інших, ти стаєш впевненішим у благовісті. Страх говорити про Бога поступово зникає.Наприклад, заведи звичку читати Біблію з питанням: «Якою з цих істин я можу поділитися зі своїми друзями?»БлаговіститиОднак якщо лише накопичувати знання й не застосовувати їх, ефект може бути негативним. Тобі здаватиметься, що благовістя — це занадто складно й потребує надмірної підготовки. Але сила — в балансі!Став за мету говорити про Бога з кимось поза церквою щотижня. Так ти відразу будеш застосовувати свої знання на практиці.ВдосконалюватисяПомилки — це невід'ємна частина благовістя. Вони трапляються навіть у найкращих теологів. Тому не опускай рук після невдалої спроби, а враховуй помилки й пробуй знову.Був занадто нервовим, коли востаннє ділився Євангелієм із колегою? Цього разу запроси його на каву й просто поділися своєю історією замість складних біблійних істин. І ти, і він почуватиметеся комфортніше.Якщо тобі потрібна допомога — звертайся до нас!Ми підкажемо, як поглибити знання, здобути сміливість і благовістити. А якщо ти не розумієш, чому не вдається зав’язати розмову про віру з другом, — допоможемо виявити, що варто змінити.Актуально? Став 🔥В якому з трьох аспектів тобі потрібна допомога? Поділися з нами!@yesheisua
Залишай 1% на те, що ти можеш помилятисяХристиянам часто дуже легко говорити про Бога з іншими християнами. Але чому розмови про Нього з людьми поза церквою даються складніше?Можливо, тому, що не всі вміють дискутувати з тими, хто має іншу думку.Сьогодні ми допоможемо тобі навчитися вести діалог про Бога з нехристиянином.Говори впевненоБудь впевнений у своїй позиції, але не нав’язуй її. Висловлюй свою думку, аргументуй її та, можливо, підкріплюй прикладами.У цьому тобі допоможуть твоя особиста історія, посилання на Біблію та Євангеліє.Залишай хоча б 1% на те, що ти можеш помилятисяКоли співрозмовник ділиться своєю думкою, слухай із щирим зацікавленням. Не перебивай і намагайся зрозуміти.Слухай так, ніби сам можеш помилятися й ще не все знаєш. Це не означає, що ти маєш прийняти думку іншого та відмовитися від своєї. Але такий підхід допоможе краще зрозуміти позицію співрозмовника.Обмінюйся думками, а не нав’язуй їхПам’ятай, що тобі не потрібно нікого переконувати. Твоя мета — поділитися своїм поглядом та зрозуміти думку друга.Коли співрозмовник побачить, що ти слухаєш і поважаєш його, він буде ставитися так само до твоєї позиції.Не використовуй шаблониВислухавши уважно, відповідай актуально для конкретної ситуації, а не повторюй завчені фрази.Не бійся складних запитаньЯкщо ти не знаєш відповіді одразу, занотуй питання друга. Скажи: «Я не знаю, але спробую знайти відповідь». Можливо, саме такі запитання поглиблять твою віру та знання.Актуально? Став 🔥Які з цих порад ти вже застосовував у своєму благовісті? Поділися з нами!@yesheisua
Навіщо Ісус приймав хрещення?Невже Ісусу потрібно було обіцяти Богові добру совість, якщо Він і так безгрішний? 🤔Розбираємось у цій темі з пастором Миколою Савчуком 🙌А для чого люди взагалі приймають хрещення? Яке воно має значення?Біблія чи не найкраще відповідає на це запитання у Марка 16:16: «Хто повірить і охреститься, буде спасенний, а хто не повірить, осуджений буде».Іншими словами, воно має бути не просто зовнішнім обрядом, а видимим проявом щирої віри.Суть при цьому криється у глибокому внутрішньому рішенні присвятити себе Господу:«Цей прообраз — хрещення — не позбавлення від тілесної нечистоти, а обітниця доброго сумління Богові» (1 Петра 3:21).Тож без справжнього покаяння людина заходить у воду «сухим грішником», а виходить із неї «мокрим грішником». саме тут і виникає суперечність: «Але ж Ісус був абсолютно досконалим? Йому не було в чому каятися!»Звісно. Якраз це, до речі, і шокувало Івана Хрестителя, який спершу «стримував Його, кажучи: Це мені потрібно від Тебе хреститися, а Ти йдеш до мене?» (Матвія 3:14).Тоді як «Ісус сказав йому: Облиш тепер, бо так належить нам виконати всю правду» (Матвія 3:15).Зверніть увагу на слова «так належить». «Так» — це відповідь на питання «Як?» Інакше кажучи, як нам слід хреститися? Так, як Ісус.Тож найпоширеніше пояснення, чому Він мав особисто це звершити — щоб показати нам приклад.Або як метафорично пише апостол: «…щоб ми йшли Його слідами» (1 Петра 2:21)Зокрема, при цьому, зазвичай, звертають увагу на наступні моменти:1. Ісус прийняв хрещення у свідомому віці.Очевидно, що людина, яка іде на такий вагомий крок, має розуміти свою особисту відповідальність і робити це за власним вибором.2. Ісус прийняв хрещення через повне занурення.Зрештою, саме слово «хрестити» має в оригіналі значення «занурити». Для нас сьогодні це слугує символом Його смерті та воскресіння.Адже, опускаючись під воду, людина начебто хоронить своє старе гріховне життя, а підіймаючись з-під води — воскресає до нового (Рим. 6:4).3. Ісус прийняв хрещення і розпочав Своє служіння.Відповідно, якщо слідувати моделі «як Христос, так і Христові», усе наше подальше життя має бути спрямованим на виконання Його волі.«У наполегливості не лінуйтеся, духом палайте, Господу служіть…» (Рим. 12:11)Також, окрім уже згаданих практичних принципів, хрещення Ісуса стало явленням усієї Трійці:👇- Бог Син перебував у людському тілі;- Бог Отець засвідчив про Себе голосом із неба;- Святий Дух — сходженням у вигляді голуба.Тож не дивно, що далі й нам заповідано хреститися саме «в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Матвія 28:19).❗️Якщо текст корисний, став 🔥❗️Які теми ти порушуєш у благовісті?@yesheisua
Як не бути тим, хто руйнує міст до БогаУяви собі, що між твоїм другом і Богом є міст. Перейти цей міст і прийти до Бога — це рішення твого друга, але зі свого боку ти можеш або зміцнити, або зруйнувати цей міст.Ось наші поради, як не перешкоджати другові прийти до Бога👇1. Не осуджуйСтиль життя твого друга може не відповідати Біблії, але не варто лякати його Божим гнівом чи законом. Друг навряд чи захоче прийти до Бога за новою порцією почуття провини.Зосередься на тому, що Бог може принести порядок, баланс і мир у його життя. Запропонуй йому надію, а не осуд.2. Не гордисьЯкщо друг зробив помилку, ні в якому разі не говори: «Як добре, що я дотримуюся Біблії й не опиняюся в таких ситуаціях». Другу може здатися, що християнство — це лише для бездоганних людей, а для нього там немає місця.Насправді ніхто не є ідеальним, навіть християни. Будь чесним і співчутливим до друга. Поділися тим, як Бог допомагає тобі долати труднощі та прощає твої помилки.3. Не закривайсяНавіть якщо друг не покаявся після твого благовістя, не розривай із ним стосунки. Це може створити враження, що ти товаришував із ним лише заради благовістя.Продовжуй будувати дружбу. Твоя відкритість покаже, що у потрібний момент друг може знову запитати про віру і, можливо, ближче познайомитися з Ісусом.Якщо ці поради тобі знадобляться, став 🔥Коли востаннє ти розмовляв про віру? Розкажи, як пройшла розмова!@yesheisua
Чому люди хочуть бути щасливими?Що б ми не мали, відчуття порожнечі підштовхує нас шукати щастя… Але звідки в нас це прагнення до щастя, і чи існує воно насправді?Пастор Микола Савчук допоміг нам у цьому розібратися!Думаю, кожен із нас висловлював та приймав у відповідь побажання щастя. От тільки погодьтеся, що ми дуже по-різному розуміємо сенс цього слова.Одним для щастя не вистачає шматка хліба, а іншим — ще однієї яхти. Здається, що меж тут немає. А що значить «бути щасливим» особисто для вас?Ще у першій половині минулого століття американський психолог Абрахам Маслоу відобразив наші бажання у формі ієрархічної піраміди.Її стартовий рівень — фізичні потреби («Я не голодний»), далі ідуть — безпека («Я захищений»), соціальні зв’язки («Я не один»), повага («Мене визнають») і лише потім — пошуки самореалізації («Я знаю, для чого живу»).І дійсно, зазвичай, люди скоріше думають саме про матеріальні речі. Однак, як говориться у відомому афоризмі, за гроші можна купити:👇- будинок, але не сім'ю;- ліжко, але не сон;- годинник, але не час;- ліки, але не здоров'я;- розваги, але не щастя.Тож, «піраміда Маслоу» неминуче підштовхує нас до логічного висновку: «Якщо у підсумку ми все одно приходимо до питань, повʼязаних із сенсом життя, то чому б одразу не починати із головного?»Саме цей шлях і пропонує людям Євангеліє: «Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться» (Матвія 6:33).Хтось зазначив, що всередині кожного з нас є порожнеча, яка має «форму Господа», і чим би ми не намагалися її заповнити, це виявиться марним.Творець навмисне заклав у нас підсвідоме прагнення внутрішньої гармонії, чистоти, добра, світла та миру, яке не може втамувати ніхто і ніщо, окрім Нього Самого.Ви запитаєте: «Навіщо?» Апостол Павло говорить про це так: «…щоб шукали Бога: може, відчують Його і знайдуть, бо ж недалеко Він від кожного з нас. У Ньому ми живемо, рухаємося та існуємо…» (Дії 17:27-28).Тож чому ми так хочемо бути щасливими? Бо наша душа постійно відчуває ностальгію за Тим, Хто її сотворив.Щоб описати це, відомий теолог Клайв Льюїс використав таке порівняння: «Дитина відчуває голод, бо існує таке поняття, як їжа. Каченя хоче плавати, бо є така річ, як вода.Тому якщо я бачу у собі бажання, яке не здатний задовольнити жодний досвід у цьому світі, то найбільш імовірно, що я створений для іншого світу».Але повернімося до запитання, з якого ми починали: «А що значить «бути щасливим» особисто для вас?» Чи включає ця відповідь близькі стосунки із вашим Творцем?Запам’ятайте, чого б ми не досягнули й що б не спробували, кожному варто врешті сказати: «Тільки в Бозі заспокоюється моя душа, — адже від Нього моє спасіння» (Псалом 61:2).Якщо цей пост для тебе актуальний, став 🔥З ким ти востаннє ділився Євангелієм? Розкажи нам!@yesheisua
