Вікімедіа Україна

🌄 214 статей та 24 учасника(-ці) — результати Тижня ДонеччиниЗ 13 по 29 квітня в українській Вікіпедії тривав Тиждень Донеччини — тематична акція, покликана покращувати та створювати статті про історію, культуру та географію регіону. Ми присвятили цей Тиждень пам’яті Олені Гашинської — логістці та офіс-менеджерці «Вікімедіа Україна» родом з Донеччини, яка померла на початку березня цього року.📊 У результаті під час Тижня 24 учасника та учасниці опрацювали 214 статей — 165 створено і 49 поліпшено. Наприклад, тепер є стаття про Катерину Шакалову — українську професійну бійчиню змішаних мистецтв родом із Донецька; оркестрову композицію «Heart of Courage», яка супроводжувала вихід футбольних гравців на поле під час Євро-2012; Єжи Фачинського — польського військовослужбовця та архітектора, що народився у Єнакієвому та багато інших. Усі створені під час кампанії статті можна переглянути тут.Також учасники та учасниці покращили статті про низку населених пунктів Донеччини — Званівку, Ягідне, Клинове, Зеленопілля та інші —, донецьке літературне об’єднання «Обрій»; актора Віктора Жданова, відомого зокрема роллю Сергія Сергійовича у фільмі «Сірі бджоли» (2026) тощо.«Тиждень Донеччини 2026 — це вже четвертий (п'ятий, якщо рахувати Тиждень Маріуполя у 2022 році) тематичний тиждень в українській Вікіпедії, присвячений регіону. І, хоч здається, що це багато — існують ще тисячі тем про історію краю, його видатних мешканців — діячів політики, науки, культури і спорту, котрі не мають статті. Події російсько-української війни, які розгортаються на території Донеччини, вимагають широко висвітлення і покращення статей про особистостей і географію області. Тому проведення чергового тематичного заходу, присвяченого Донеччині, завжди на часі.Цього разу користувачі, котрі долучилися до тижня особливу увагу звернули на спортивну славу Донеччини — видатних баскетболістів (гравців "Донецька", "Маріуполя/Азовмашу"), футболістів, хокеїстів (гравців "Донбасу"). Було також покращено десятки статей про населені пункти краю, а також його видатних уродженців-митців — театралів, художників, літераторів. Було приємно побачити серед учасників як досвідчених користувачів, так і ряд новачків. Сподіваюсь, вони продовжать розширювати тематику рідного краю в українській Вікіпедії.Свого часу, на жаль, не вдалося побувати на Донеччині, тому подорожую туди "віртуально", розширюючи інформаційну присутність краю. Хоч це й був п'ятий за ліком тематичний захід — підозрюю, що не останній, і що в майбутньому ми ще раз зберемось, щоб "закрити" білі плями», — розповів Василь Шиманський, патрульний української Вікіпедії та співорганізатор Тижня.Дякуємо усім, хто долучився! Учасникам та учасницям, котрі створили/поліпшили хоча б три статті, ми надіслали тематичні сувеніри від медіа «Східний варіант» (на фото).▪️ Усі опрацьовані статті можна переглянути за посиланням

​​💬 Q&A: відповідаємо на поширені питання про міжнародну наукову вікімедійну конференцію «Вікімедіа та дослідження»До 24 травня включно триває зголошення на стипендію для офлайн-участі у міжнародній науковій вікімедійній конференції «Open Knowledge: Wikimedia & Research in the CEE Region». Детальніше про конференцію можна прочитати за посиланням, а у цьому дописі відповідаємо на поширені питання.1. Хто може подаватися на стипендію для офлайн-участі?Члени вікіспільноти з України та інших країн Центрально-Східної Європи (до списку входять 26 країн — повний перелік за посиланням), які або самі є дослідниками, або цікавляться дослідженнями вікіпроєктів і ширшої екосистеми відкритих знань Єдина додаткова умова для подання — учасник чи учасниця має бути повнолітнім(-ьою).Щоб податися на стипендію, заповніть форму за посиланням до 24 травня включно2. Чи передбачені стипендії для науковців, які не є дописувачами вікіпроєктів?На жаль, наразі ні. Можна долучатися своїм коштом, коштом своєї установи або онлайн. Якщо відкриються нові можливості, повідомимо про них.3. Чи є реєстраційний внесок?Для офлайн-участі передбачений невеликий конференційний внесок — 100 злотих або 25 євро (і вдвічі менше для студентів і аспірантів).Внесок покриває:▪️участь у всіх сесіях та воркшопах▪️харчування під час конференції: вітальна вечеря в четвер, обід і вечеря в п'ятницю, обід у суботу, кава-брейки впродовж усього заходу▪️набір учасникаУчасть онлайн буде безкоштовною. Якщо вартість внеску є для вас перешкодою, ви можете подати заявку на стипендію (до 24 травня включно) і у випадку погодження участь буде безкоштовною.4. Як зареєструватися на онлайн-участь у конференції?Буде можливість онлайн-участі, але реєстрація на неї ще не відкрилася, про неї повідомимо окремо. 5. Чи можна виступити онлайн?Наразі плануємо виступи лише для офлайн-участі.6. Якою мовою пройде конференція?Три робочі мови — англійська, польська, українська. Виступи будуть перекладатися поміж усіма цими мовами. Загальна комунікація буде відбуватися здебільшого англійською.7. Чи планується збірник тез конференції по її завершенню?Наразі організатори працюють над питанням збірника тез конференції. Деталі повідомимо згодом. Нагадуємо, що до 30 червня ви також можете подати свою пропозицію до програми за посиланням8. Що робити, якщо я не знайшов(ла) відповідь на своє питання?Будь ласка, прочитайте матеріали на порталі конференції на Мета-вікі — головну сторінку, поширені питання та інші сторінки в менюЯкщо після цього у вас залишилися питання, звертайтеся за адресою [email protected] або пишіть у коментарях.

​​🇷🇴 CEE Meeting 2026 — зголошуйтеся до української делегації та подавайте заявки до програми18—20 вересня відбудеться Wikimedia CEE Meeting 2026 — щорічна конференція вікіспільноти Центрально-Східної Європи. Вона пройде наживо у Клуж-Напоці (Румунія).🙋‍♂️🙋‍♀️ Зараз розпочалося зголошення на участь в українській делегації у цій конференції. До делегації увійдуть орієнтовно 3 людини; вони отримають компенсацію проїзду, проживання та інших пов’язаних із участю витрат.Основні критерії, які будуть враховуватися при відборі:🔹досвід у Вікіпедії та/або інших вікіпроєктах та/або проєктах «Вікімедіа Україна»;🔹очікувана користь від поїздки заявника для української вікіспільноти.Додатковим бонусом буде подання якісної пропозиції до програми конференції.Передумови для надання стипендії:🔸вільне володіння англійською мовою на рівні, достатньому як для розуміння інших учасників, так і для виступів / участі в обговореннях;🔸логістика — можливість поїхати до Румунії та відвідати конференцію протягом всіх її днів.Оцінюватиме заявки стипендійний комітет, який складатиметься із досвідчених волонтерів та волонтерок.Щоб податися на стипендію, заповніть гугл-форму за посиланням до 20 травня включно.Також ви можете:▪️ До 31 травня — подати свою пропозицію до програми за посиланнямМаєте питання? Пишіть на [email protected]Читайте також:▪️ CEE Meeting 2025: українські виступи під грецьким сонцем

🙋‍♀️ Українська вікімедійка стала членкинею правління Ендавменту ВікімедіаЕндавмент Вікімедіа (The Wikimedia Endowment) — це постійний фонд, який генерує дохід для безстрокової фінансової підтримки проєктів Вікімедіа.У січні 2026 року українська вікімедійка, членкиня ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків (користувачка Antanana) зайняла одне з трьох місць у правлінні ендавменту, зарезервованих для представників вікімедійних спільнот. До того вона понад дев’ять років була в Раді повірених Фонду Вікімедіа, зокрема кілька років була головою Ради.Наталія — активна волонтерка вікіпроєктів з 2011 року, а також адміністраторка української Вікіпедії та членкиня оргкомітету «Вікі любить пам’ятки». Ми попросили її розповісти детальніше про Ендавмент Вікімедіа:«Загалом, саме поняття ендавменту — як відкладених коштів на майбутнє, поки справи ще йдуть більш-менш, щоб мати своєрідну "фінансову подушку" — є не дуже поширеним в Україні для організацій, хоча, звісно, персональні відкладення на "чорний день" всі намагаються мати. В українських організацій горизонт планування часто не включає "працювати вічно і мати для цього якісь кошти про запас", тож ця концепція більш поширена (і звична) саме для США.Чисто механічно — ендавмент наповнюється з бюджету організації, який не був використаний на щоденну діяльність, а також із прямих пожертв до нього — частина великих донорів не дуже прагнуть жертвувать кошти на операційні потреби організацій, а пожертва на "підтримку діяльності вічно" — допомагає фандрейзингу. Також прийнято отримувати "планові пожертви" (planned giving) — коли людина включає організацію чи ендавмент у свій заповіт. Кошти самого ендавменту не використовуються для потреб організації — їх інвестують, а на отримані відсотки вже можна планувати витрати. Звісно, щоб отримувати досить коштів з самих відсотків — "тіло" ендавменту має бути доволі значною сумою.З цих міркувань ще наприкінці 2015 року Фонд Вікімедіа вирішив започаткувати свій власний ендавмент — станом на тоді не було проблем із фандрейзингом, які постають зараз, коли через використання ШІ люди менше переходять прямо на сторінки Вікіпедії, де вони можуть отримати прохання про пожертву; але було розуміння, що Інтернет зміниться колись, а розбудова "подушки" забере час, це не вийде зробити швидко, а підтримувати платформу потрібно постійно, навіть якщо пожертв буде менше. Коли я приєдналася до Ради повірених Фонду Вікімедіа у червні 2016 року — розмови як саме це організувати і як зробити краще тільки починалися. А тепер сам ендавмент перевищує 150 мільйонів доларів, а гранти для Руху Вікімедіа за попередній рік вже становили понад 3,5 мільйонів доларів: переважно це інвестиції у технічний розвиток платформи, у Вікідані тощо.Я була у Раді повірених Фонду Вікімедіа майже 10 років, зокрема чотири роки очолювала її — це доволі багато інституційної пам'яті про рішення та помилки. Мені цікаво приєднатися до правління Вікімедіа Ендавменту, адже, по суті, проєкт почався і розвивався за мого часу на посаді, і це гарна можливість поволонтерити "на вічність". Останній рік у Фонді я займалася передачею справ наступному голові Ради — Лоренцо Лоса, а також змінами в урядуванні самої Ради та організації».Правління Ендавменту забезпечує стратегічне керівництво та нагляд за активами ендавменту. Членів правління обирають на основі їхньої активної участі у філантропічній діяльності, попереднього досвіду роботи в радах неприбуткових організацій, експертизи у сфері фандрейзингу та інвестицій, а також відданості місії Фонду Вікімедіа. До складу правління входять донори та члени вікімедійної спільноти. Усі вони працюють на волонтерських засадах.

​​📚 Від Галичини до Курщини: як студенти НаУКМА рятують діалектологічну спадщину у ВікіджерелахІз січня до квітня цього року студенти 2-го курсу Національного університету «Києво-Могилянська академія» (спеціальність «Українська мова та література») у межах дисципліни «Українська діалектологія» долучилися до опрацювання видань у Вікіджерелах.Студенти опрацьовували спарений 37-38-ий том «Етноґрафічного збірника», що побачив світ у 1916 році. У збірнику вміщено звіриний епос із різних куточків України. Значну частину байок зібрано на теренах Галичини, зокрема є записи з села Пужники Бучацького повіту, яке радянська влада ліквідувала у 1949 році.Зокрема у опрацьованому студентами томі наявні тексти з Курщини, багато з яких записав Павло Тарасевський — український етнограф, що зробив величезний внесок в українську науку, але тривалий час був несправедливо забутим (навіть у фахових енциклопедіях донедавна про нього не було жодної інформації). Його праця є неоціненною для документування культури українців Курщини, і відтепер частина цієї унікальної спадщини доступна для читання у Вікіджерелах.Загалом студенти опрацювали понад 300 сторінок. Робота з матеріалами, зібраними понад століття тому, дозволила майбутнім філологам ознайомитися з традиційними підходами до записування діалектних текстів та наочно переконатися у стійкості діалектних рис, відображених у байках і збережених в українських говірках до сьогодні. Цю масштабну роботу вдалося успішно завершити попри постійні російські обстріли та відключення електроенергії.▪️ Ознайомитися із виданням можна за посиланнямЯкщо ви представник(-ця) університету і хотіли б, щоб ваші студенти пройшли практику у Вікіджерелах, звертайтеся за адресою: [email protected]

​​👥 Запрошуємо на Форум адміністраторів і патрульних у червні 2026 року!У другій половині червня ми проведемо Форум адміністраторів та патрульних. Подія стане платформою для спілкування, обміну досвідом і обговорення актуальних викликів.Цільова аудиторія — адміністратори і активні патрульні української Вікіпедії. Однак онлайн-частина і, якщо залишаться місця, офлайн-зустріч будуть доступні для всіх дописувачів україномовних вікіпроєктів (які були зареєстровані до анонсу форуму і не є заблоковані).Форум відбудеться у два етапи:▪️Офлайн-зустріч у Києві в суботу 27 червня (орієнтовно 10:00—18:00, точні години можуть змінитися)▪️Онлайн-частина у форматі Zoom-зустрічі в суботу 20 червня (орієнтовно 11:00—17:00, точні години можуть змінитися)Для офлайн-зустрічі передбачені стипендії на проїзд до Києва в межах України та проживання.Зараз запрошуємо усіх охочих подавати пропозиції виступів та обговорень до програми. Щоб форум був максимально цікавим та продуктивним, ми не плануємо включати до програми довгі презентації, а натомість хочемо пріоритизувати три типи сесій:▪️нетворкінг і динамічний обмін досвідом; ▪️короткі бліц-доповіді (5-10 хвилин); ▪️обговорення.Наразі триває реєстрація і подання пропозицій до програми:🔸Для реєстрації на офлайн-участь та/чи подачі пропозиції до програми — заповніть гугл-форму за посиланням до 31 травня🔸Для участі онлайн достатньо зареєструватися на сторінці Форуму у будь-який момент до його початкуПодію організовує громадська організація «Вікімедіа Україна» в межах програми підтримки адміністраторів і патрульних.▪️Головна сторінка Форуму

📖🍀 Долучайтеся до «Травня літературного» у Вікіджерелах до 31 травня!З 2 до 31 травня у Вікіджерелах триває конкурс «Травень літературний». Він покликаний зробити доступними твори авторів, що святкують ювілеї у травні.Серед цьогорічних ювілейних постатей:🔸Сидір Воробкевич (190 років) — український буковинський письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священник та педагог. До опрацювання подано його збірку віршів «Над Прутом», а також зібрання творів у трьох томах.🔸Василь Стефаник (155 років) — майстер психологічної новели та один із найяскравіших представників українського експресіонізму. Його творчість, пронизана глибоким болем і співчуттям до селянської долі, а мова творів вирізняється якравим покутським діалектом. До опрацювання подано 11 видань творів Стефаника.Загалом до опрацювання запропоновано 14 видань.Захід триває до 31 травня 2026 року. Долучитися можуть всі охочі, хто хоче допомогти відкрити ці тексти для читачів, дослідників, педагогів та усіх зацікавлених у культурній спадщині.🏅 Учасники(-ці) можуть обирати твори для вичитки, перевіряти тексти, долучатися до обговорень і взаємопідтримки. Активні учасники та учасниці отримають сертифікати від ГО «Вікімедіа Україна».🔗 Детальніше про конкурс та участь читайте на його головній сторінці за посиланнямДолучайтесь до спільної справи — повертаймо українську спадщину!

​​🧑‍🏫 Результати конкурсу «Вікіпедія для школи 2025—2026»Підбиваємо підсумки «Вікіпедія для школи» — кампанії, що вже шостий рік об’єднує освітян, вікіпедистів та всіх охочих навколо створення та покращення якісних статей зі шкільної програми в українській Вікіпедії. 📊 З 22 грудня 2025 року до 31 січня 2026 року 28 учасників та учасниць створили та покращили 230 статей, які охоплювали широкий спектр освітніх галузей, і працювали над тим, щоб зробити навчальні теми доступнішими для школярів, учителів і всіх читачів.Згідно з регламентом конкурсу, переможців визначали за сумою балів, нарахованих окремо за кожну статтю, а також за весь внесок у галузь. Для нових та доповнених статей враховували їхній розмір та якість. Якість статей оцінювало журі за шкалою від 1 до 5. Додатковий бал можна було отримати за значно покращений вступ статті. Окремі бонуси також нараховувалися, якщо стаття під час конкурсу здобула статус «доброї» або «вибраної».Галузі, у межах яких працювали учасники та учасниці: 🔸Загальнопедагогічна 🔸Здоров'язберігаюча та фізкультурна🔸Математична-інформатична-економічна🔸Історична, громадянська та соціальна🔸Мовно-літературна🔸Природнича 🔸Технологічна та мистецькаТакож цього року «Вікіпедія для школи» проходила у Вікімандрах — за організацію цієї частини взявся Андрій Гриценко, а також написав багато нових статей, крім того ще 2 людини взяли участь. 🔗 Детальні підсумки по кожній галузі, бали найпродуктивніших учасників та про оргкомітет читайте у повному дописі за посиланням

​​📸🍀 Підбиваємо підсумки Місячника ілюстрування української природи у 2026 році!З 10 лютого до 10 березня в українській Вікіпедії та Вікіданих проходив Місячник ілюстрування української природи 2026. Завдяки йому за весь час проведення таких місячників тисячі світлин з українського Вікісховища, раніше подані на фотоконкурс «Вікі любить Землю», знайшли практичне застосування у Вікіпедії та Вікіданих. Розповідаємо про результати цьогорічної кампанії:✅9 учасників та учасниць долучилися. ✅Опрацьовано 388 статей про об’єкти ПЗФ України.✅308 елементів Вікіданих проілюстровано.✅124 статті та елементи Вікіданих про об’єкти ПЗФ України вперше проілюстровано.✅Створено та проілюстровано 29 нових статей про об’єкти ПЗФ України.Найактивніші учасники та учасниці:🏅Luda.slominska (925 балів)🏅Domalchuk (639 балів)🏅Мандрівниця (348 балів)🏅Kyslinka27 (184 бали)🏅Звірі (74 бали)Усі учасники й учасниці отримають офіційний сертифікат участі та тематичні сувеніри. А 5 найактивніших — сертифікати інтернет-магазинів.🗣Людмила Сломінська, найрезультативніша учасниця Місячника ілюстрування української природи у 2026 році, розповіла про свої думки та враження від участі: «Я намагаюсь по можливості долучитись до всіх тематичних заходів, пов'язаних з поліпшенням статей у Вікіпедії про природоохоронні території та пов'язаного контенту в інших вікіпроєктах. Одразу після завершення кампанії із завантаження світлин конкурсу “Вікі любить Землю” я почала категоризувати світлини у Вікісховищі, додавати їх до статей у Вікіпедії, впорядковувати конкурсні списки. Всі ці напрямки завжди потребують уваги і активної участі волонтерів. До елементів Вікіданих якось не доходили руки, а захід з ілюстрування надихнув приділити час і увагу ще цьому напрямку. Загалом, враження від участі позитивні. Радію, що є люди, яких також цікавлять природоохоронні території. Хотілося б, щоб до роботи в цьому напрямку долучалося більше людей на постійній основі».🗣Також своїми враженнями поділилася Жанна Олексієнко, одна з найактивніших учасниць кампанії: «Мене мотивував простий азарт упорядника: знайти красиве фото для заповідника, про який раніше був лише текст. Це як збирати великий пазл, де після твоїх дій знання стають наочними. Іноді мимоволі перемикалася з ілюстрування на споглядання фото, бо траплялися просто надзвичайні світлини. Захоплююсь тими людьми, які можуть так красиво зафіксувати природу! Цікаво було ще й тому, що, поки шукаєш потрібні ілюстрації для статей, мимохідь дізнаєшся про існування унікальних заказників, про які раніше й не чула. Тепер деякі з них хочеться побачити на власні очі. Мотивувало також розуміння, що мій невеликий внесок (кілька кліків для додавання фото) реально покращує якість інформації, яку щодня шукають тисячі людей. Це просто корисна справа, яку приємно робити у вільний час».🔎 Опрацьовані статті та детальніший внесок учасників шукайте на сторінці кампаніїДякуємо усім, хто долучився до цьогорічної ініціативи з ілюстрування української природи. Заохочуємо доповнювати та ілюструвати статті не тільки під час кампаній, а й протягом року!

​​📚 Встигніть взяти участь у «Кожній книзі — свій читач» До 30 квітня в українській Вікіпедії триває міжнародна кампанія «Кожній книзі — свій читач» (#EveryBookItsReader). Тож якщо давно хотіли зробити корисний внесок у Вікіпедію — зараз чудова нагода.У межах кампанії можна покращувати статті про:▪️книги▪️письменників і письменниць▪️літературні премії▪️персонажів▪️літературні напрями та явища▪️усе, що пов’язане зі світом літератури.Наприклад, уже були доповнені статті про шотландського письменника Роберта Луїса Стівенсона, азербайджанську поетесу Гамер-беїм Шейду та «Повний ілюстрований словник есперанто». Загалом 9 учасників та учасниць вже доповнили 38 статей.🧑‍💻 Цьогоріч в українській Вікіпедії враховуються саме покращення вже наявних статей. Тож можна доповнювати, оновлювати і розширювати ту інформацію, яка вже додана. Учасники й учасниці, які суттєво покращать щонайменше дві статті, отримають сувеніри від «Вікімедіа Україна». ❗️ Зверніть увагу: новостворені статті цього року не беруть участі у кампанії.Щоб участь зарахували, не забудьте додати до опису редагування хештег #EveryBookItsReader.👉 На сторінці кампанії є добірки статей до покращення, але можна обирати й власні теми — головне, щоб вони стосувалися літератури.Долучайтеся — ще є 2 дні!