WAS. Популярна Історія

7 грудня 1972 року о 00:33 з мису Кеннеді стартувала місія «Аполлон-17» — шоста, остання на сьогодні, висадка людей на Місяць. Екіпаж складався з командира Юджина Сернана, пілота командного модуля Рональда Еванса та пілота місячного модуля Гаррісона Шмітта, який був єдиним професійним геологом, що працював на поверхні Місяця. Основними завданнями місії були відбір зразків високогірних порід басейну Серенітатіс і прилеглих лавових рівнин, а також перевірка гіпотези про відносно пізню вулканічну активність у районі долини Таурус–Літтров, обраній місцем посадки. Сернан і Шмітт тричі виходили на поверхню Місяця, провівши сумарно понад 22 години поза місячним модулем, використовуючи всюдихід для роботи у долині Таурус–Літтров. Під час другого виходу біля кратера Шорті виявили так званий «помаранчевий ґрунт» — склоподібні частинки вулканічного походження, утворені давнім виверженням лавового фонтану, що дало важливі дані про ранню вулканічну історію Місяця. «Аполлон-17» повернувся на Землю 19 грудня 1972 року.

На цьому фото — сержант Джон Крістофер Вуд, офіційний кат армії США, який увійшов в історію як людина, що виконала вироки Нюрнберзького трибуналу. У ніч на 16 жовтня 1946 року саме Вуд стратив десятьох керівників Третього Райху, зокрема Ріббентропа, Кейтеля, Кальтенбруннера та Розенберга. Йому було 35 років, і він запевняв, що за військову кар’єру повісив понад 300 людей, проте пізніше виявилося, що це, ймовірно, було брехнею. Навпаки, виникли серйозні сумніви щодо його компетентності.Страти в Нюрнберзі виявилися недбало організованими. За даними очевидців і післявоєнних звітів, деякі засуджені помирали повільно, протягом 15–25 хвилин. Причиною могли бути неправильні розрахунки довжини падіння — мотузки були або надто довгі, або надто короткі. У деяких випадках смерть не наставала миттєво від зламу шиї, а внаслідок повільного удушення або навіть черепно-мозкової травми. Попри все, Вуд залишився на службі. Але загинув через чотири роки на військовій базі в Панамі від удару струмом під час ремонту обладнання.

У серпні 1945 року Управління стратегічних служб США запустило операцію «Скріпка» (Operation Paperclip) — програму з вербування і перевезення до США німецьких вчених, які працювали на Третій Райх. Перші кроки були зроблені ще в травні: 22 травня майор Роберт Ставер надіслав телеграму до Міністерства війни США, передавши заклик полковника Джоела Голмса евакуювати 100 із 400 німецьких учених, яких тримали під вартою, оскільки ті мали ключове значення для зусиль США у війні на Тихому океані. Спершу метою було лише опитування спеціалістів, але після знайомства з їхніми знаннями і досвідом було вирішено змінити підхід.Зрештою, понад 1600 вчених, інженерів та технічних фахівців були перевезені до США. Серед них — Вернер фон Браун (на фото), конструктор ракет V-2, який згодом став одним із лідерів американської космічної програми. Завдяки операції «Скріпка» ці фахівці долучилися до розробок у сфері оборони, авіації, хімії, медицини та ракетобудування.Ще про одну цінну здобич американців - у нашому новому відео.

Якщо ви цікавитеся історією, ви точно знаєте, що у всі переломні моменти саме вмотивовані люди змінювали хід подій. Уявіть, що ви заходите до шкільного класу, а діти дивляться на вас із цікавістю. Бо для них ви не просто вчитель — ви той, хто повірив у них. Хто приїхав із великого міста в їхню громаду, щоб ділитися знаннями, підтримкою й упевненістю: у тебе все вийде.Програма «Навчай для України» шукає саме таких людей — небайдужих, сміливих, відкритих до змін. Учасники на 1 або 2 роки переїжджають до шкіл у малих громадах Київщини, Одещини та Полтавщини. Вони не просто викладають — вони змінюють життя. І своє — теж.Менторська підтримка, стипендія, спільнота однодумців і досвід, який залишиться з вами назавжди. Понад 80 учасників уже допомогли майже 20 тисячам дітей побачити нові горизонти.Можливо, наступна історія буде вашою?📌 Якщо маєте вищу освіту й відчуваєте, що готові до виклику — реєструйтесь до 19 травня.Зробіть цей крок. Бо зміни починаються з людей. І сьогодні — саме той день.

Сьогодні розпочинається конклав - збори кардиналів для вибору нового папи. Людство дізнається про хід виборів за кольором диму над Сікстинською капелою після кожного туру голосування. Спалювання бюлетенів після кожного туру голосування стало звичним у 1400-х роках. Це робилося для збереження таємниці голосування.У 1800 році стали використовувати дим як сигнал для публіки. У 1914 році вперше офіційно використано білий дим для сповіщення про обрання Папи — Бенедикта XV. Спочатку дим утворювався шляхом спалювання бюлетенів, іноді з додаванням вологого сіна для чорного диму. Однак це часто призводило до плутанини через невиразний колір диму. Щоб уникнути непорозумінь, з 2005 року Ватикан почав додавати хімічні речовини до спалюваних матеріалів для отримання чітких кольорів диму. Чорний дим - перхлорат калію, антрацен і сірка, білий дим - хлорат калію, лактоза і каніфоль.Крім того, з того ж року білий дим супроводжується дзвоном дзвонів базиліки Святого Петра, щоб уникнути будь-якої плутанини.

Поки ми спостерігаємо за небезпечними фондовими стрибками, нагадаємо вам, про 19 жовтня 1987 року. Цей день увійшов в історію як «чорний понеділок» — того дня індекс Доу-Джонса впав на рекордні 22,6%, чим перевершив обвал 1929 року. І навіть (поки що) "гойдалки Трампа".Тоді у світовій економіці панувала впевненість, комп’ютерні системи автоматичного трейдингу працювали без перепочинку, а інвестори насолоджувались зростанням ринку. Аж раптом щось пішло не так. Причинами краху вважають програмний трейдинг, переоціненість ринку та ефект доміно на глобальних біржах.Наступного ранку деякі брокери з подивом виявили, що їхні компанії більше не існують, а фінансові аналітики кинулись вигадувати нові терміни, щоб пояснити ситуацію. Серед наслідків — прискорений розвиток регуляцій, нові правила для фондових бірж і трохи менше ентузіазму щодо безконтрольного автоматизованого трейдингу. Але головне — «чорний понеділок» 1987 року нагадав, що навіть на електронному автопілоті варто іноді перевіряти карту.

Виявляється, на Алясці могла б бути козацька Січ. Принаймні це пропонував зробити випускник Києво-Могилянської академії Михайло Антоновський, який народився 30 вересня 1759 року в містечку Борзна Ніжинського полку. У 1783 році він склав секретну інструкцію для таємної експедиції, спорядженої для подальших відкриттів і опанувань земель у Північній Америці. Антоновський пропонував російській цариці Єкатєріні ІІ переселити на Аляску та прилеглі острови колишніх запорожців та й взагалі українських козаків. Єкатєріна ІІ його підтримала, присвоїла звання майора й надала посаду секретаря Адміралтейської колегії. Але, захопившись війнами за Крим, Грузію і розділами Речі Посполитої, цариця, мабуть, забула про аляскінський проєкт Антоновського. А сам він захопився історичними дослідженнями в Петербурзі.Як вважаєте, яким шляхом пішла б Аляска, якби там встигли організувати велике козацьке поселення?На фото — Агапій Гончаренко, перший український православний священник на Алясці.Як продали Аляску - дивіться тут!

21 березня 2025 року у Великій Британії на 86-му році життя помер Олег Гордієвський — колишній полковник КДБ, один з найвідоміших подвійних агентів ХХ століття. У 1970–80-х роках він курував напрямки Великої Британії та Скандинавії в КДБ, одночасно співпрацюючи з британською розвідкою МІ-6 під псевдонімом Ovation.Його ідеологічний зсув відбувся після Празької весни 1968 року, коли радянські війська придушили демократичні реформи в Чехословаччині. Гордієвський врятував планету від ядерної катастрофи під час навчань НАТО «Able Archer 83» у листопаді 1983 року. Ці навчання імітували перехід до ядерної війни, що викликало паніку в радянській владі. Гордієвський повідомив про це британців, вони скоригували навчання, ядерний конфлікт не відбувся.У 1985 році, після викриття його подвійної діяльності, Гордієвський зумів втекти до Великої Британії. У СРСР його заочно засудили до смертної кари. Після втечі він продовжував консультувати західні спецслужби та став автором кількох книг про радянську розвідку.

20 березня 1916 року Альберт Ейнштейн опублікував у журналі «Annalen der Physik» статтю «Основи загальної теорії відносності», яка змінила уявлення про гравітацію. На відміну від ньютонівської концепції сили тяжіння, Ейнштейн запропонував модель, у якій масивні об’єкти викривляють простір-час, створюючи ефект гравітації. Його рівняння передбачили існування гравітаційних хвиль, чорних дір та розширення Всесвіту. Спочатку теорія сприймалася скептично, адже її наслідки були надзвичайно революційними та складними для експериментальної перевірки. Переломний момент настав у 1919 році, коли британський астроном Артур Еддінгтон під час сонячного затемнення підтвердив передбачений Ейнштейном ефект викривлення світла поблизу Сонця. Це стало сенсацією: теорія загальної відносності здобула світове визнання, а Ейнштейн перетворився на культову наукову постать. Підтвердження його ідей тривають і в XXI столітті – зокрема, відкриття гравітаційних хвиль у 2015 році стало черговим доказом правдивості його передбачень.

18 березня 1871 року в Парижі спалахнуло повстання, яке стало початком Паризької комуни. Причиною стало рішення уряду Адольфа Тьєра вивезти з міста 227 гармат, які після франко-прусської війни перебували під контролем Національної гвардії. Цей уряд прагнув розпустити Національну гвардію, створену під час війни з Німеччиною, яка тривала. Урядові війська зранку спробували захопити артилерію на висотах Монмартра, але натрапили на опір місцевих жителів і гвардійців. Солдати регулярної армії відмовилися виконати наказ стріляти по натовпу, а деякі з них навіть перейшли на бік повстанців. Після невдалої спроби встановити контроль над столицею урядові війська почали відступ до Версаля. Паризькі гвардійці без бою зайняли стратегічні об'єкти, включно з ратушею, вокзалами та міністерствами. Влада міста опинилася в руках Центрального комітету Національної гвардії, який почав готувати вибори нового революційного уряду. Адольф Тьєр разом із членами уряду залишив Париж, що стало фактичним початком влади Паризької комуни.