❗️Завершено розробку сервісу "Електронні виконавчі документи"Як це буде працювати?🔸Електронні виконавчі документи, після підписання КЕП судді, надсилаються до Електронного кабінету стягувача та боржника;🔸Боржник зможе онлайн оплатити всі передбачені у виконавчому документі платежі, в тому числі адміністративні штрафи, судовий збір та інші зобов’язання;🔸Інформація про сплату платежів надходитиме в Електронний кабінет стягувачу та в матеріали справи до Автоматизованої системи діловодства суду.Незабаром (орієнтовно, у січні-лютому 2023 року) в Електронному суді стане доступним додатковий функціонал пред’явлення електронних виконавчих документів до примусового виконання.Відповідні роботи вже виконані на стороні Електронного суду. Ведеться розробка на стороні Міністерства юстиції.Після цього:🔹У кабінеті стягувача (фізичної особи) стане доступною можливість дистанційно пред’являти до виконання отриманий виконавчий документ в електронному вигляді, обравши відповідний орган виконавчої служби чи приватного виконавця;🔹Для судів з’явиться можливість автоматизованого надсилання до органів виконання електронних виконавчих документів, які відповідно до процесуального законодавства мають пред’являтись до виконання безпосередньо судами (зокрема рішення про накладення адміністративних штрафів).🔹Для Державної судової адміністрації України також з’являється можливість електронного пред’явлення до виконання виконавчих документів, стягувачем з якими відповідно до законодавства визначено ДСА України (за рішення про стягнення судового збору та про накладання штрафу як засобу процесуального примусу).
❗️Ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) державного виконавця не є обов’язковим для вирішення іншої справи, в якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями.Постанова ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 910/6355/20Як зауважила ВС, водночас у постанові ВСУ від 25.10.2005 у справі №32/421 містяться протилежні висновки — про те, що «збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом, а тому предметом доказування у такій справі будуть факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіянням ним шкоди. Причому належним доказом неправомірності дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування збитків».ВП уважає цей висновок ВСУ таким, що не може бути врахований у цій справі, та не вбачає підстав для відступу від нього. Адже висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах ВСУ, мають враховуватись, якщо вони висловлені після набрання чинності законом «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 № 2453-VI (див. mutatis mutandis висновки ВП ВС у пп.29, 33—35 постанови від 1.09.2020 у справі №233/3676/19). Отже, правова позиція, викладена у постанові ВСУ від 25.10.2005 у справі № 32/421, хоч і є частиною практики ВСУ, однак не створює для судів процесуального обов’язку щодо її врахування чи необхідності відступу від неї.Також ВП ВС не вбачає підстав для відступу від висновків КЦС, від яких колегія суддів КГС, пропонувала відступити в ухвалі від 8.07.2021. Адже на відміну від згаданого висновку ВСУ вони не визначають надання рішення суду про задоволення скарги на дії судового виконавця як необхідної преюдиційної обставини у доказуванні підстав для задоволення позову про стягнення із судового виконавця збитків, завданих утратою арештованого майна, а зазначають про можливість подання такого доказу поряд з іншими доказами.
❗️Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном🧷Постанова КЦС ВС від 12.10.2022 № 203/3435/21Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).Установивши, що виконавчий лист, задля виконання якого накладений арешт на майно боржника, визнано таким, що не підлягає виконанню, і боржник звертався із заявою про зняття цього арешту, уповноважена особа відділу ДВС МЮУ відповідно до вимог частини четвертої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, мала б винести постанову про скасування заходів примусового виконання у вигляді арешту майна боржника.
😡100 тис грн. за стягнення аліментів ?!?!Вимагав хабар за стягнення аліментів – на одержанні 100 тис. гривень затримано державного виконавцяЗа процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури на вимаганні та одержанні неправомірної вигоди викрито державного виконавця одного з районних відділів державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ч. 3 ст. 368 КК України).Розслідуванням встановлено, що у державного виконавця на примусовому виконанні перебуває рішення суду про стягнення з батька малолітньої дитини аліментів на її утримання. Переслідуючи мету власного протиправного збагачення, службовець у жовтні 2021 року висунув представнику матері вимогу про необхідність передачі йому особисто 20 % від суми отриманих нею аліментів.У разі несплати цих коштів він погрожував зупинити виплати аліментів жінці. На підтвердження своїх погроз інспектор безпідставно зупинив відповідні виплати, продовжуючи наголошувати на необхідності задоволення його вимог, інакше поновлення виплат.28 жовтня у ході контролю за вчиненням злочину службовця затримали в одному з закладів громадського харчування під час одержання ним 100 тис. гривень неправомірної вигоди.Наразі затриманому повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Слідчі дії у кримінальному провадженні тривають.
Допущені державним виконавцем порушення при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».Адже ні ЗУ «Про виконавче провадження», ні ЗУ «Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ні постанова КМУ від 10.09.2003 № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» не встановлюють порядку й правил проведення прилюдних торгів, а регламентують лише підготовчі дії виконавця щодо визначення вартості чи оцінки майна, що не відносяться до порядку проведення прилюдних торгів.Можливість оскарження дій державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у межах вимог про визнання електронних торгів недійсними не передбачена законодавцем та не може визначатися за рішенням ВПВС у порядку вирішення виключної правової проблеми.До таких висновків дійшла ВПВС в ухвалі від 17.08.2022 якою справу № 661/107/19 було повернуто на розгляд до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд опублікував огляд практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"До вашої уваги Огляд практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження" у господарських справах (за січень 2021 – червень 2022 року) – https://bit.ly/3f4lCvG. Матеріал напрацьовано управлінням забезпечення роботи судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС. Огляд містить правові висновки Верховного Суду, які сприятимуть забезпеченню сталості та єдності судової практики у питаннях щодо: ✅️ оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця; ✅️ накладення (зняття) арешту на(з) майно боржника; ✅️ заміні сторони виконавчого провадження; ✅️ інших питань, які виникають під час застосування Закону України "Про виконавче провадження". Правові висновки стануть у пригоді суддям, адвокатам, юристам, науковцям, а також усім, хто хоче бути в курсі останньої судової практики щодо застосування положень Закону України "Про виконавче провадження".
#НампишутьДобрый день. Существует большая проблематика в двс по Харьковской области. Органы плюют на запреты, а нюанс с неработающим счетом органа и предложением оплатить на карту меня вообще поразил. Это текст скарги с фактами. Я є біженкою з міста Харків. Зараз я внутрішньо переміщена особа, вдома не проживаю, бо моє житло частково зруйноване. Все, що було у Харкові я втратила. Живу на допомогу від державиВимушена звернутися до вас зі скаргою на роботу виконавчої служби у Московському районі міста Харкова та керівництва обласного управління.На мій банківський рахунок, на який приходить допомога, накладено арешт та повністю заблоковано. Як повідомили мені працівники банку, на мене відкрите виконавче впровадження та арештовано кошти вже після набрання чинності законом 2468-IX від 28.07.2022 яким ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій".Територіальна громада Харкова входить до цього переліку. Тому і накладати арешти забороняється.Коли я звернулася до виконавця, він повідомив, що знімати арешт він не буде, бо вважає, що все зробив по закону. Запропанував сплатити мені борг на його карту, бо рахунок органу не працював.Я приїзджала до Харкова, жила у знайомих, щоб попасти до керівника обласного управління на прийом та донести до нього, що виробляють його підлеглі, проте мені цього зробити не вдалося, бо його не було на робочому місці. Як повідомили мені охоронці, він з’являється дуже рідко і спіймати я його не зможу.У цей важкий час, коли людям ніде жити, коли люди виживають лише завдяки гуманітарній допомозі, виконавча служба порушує закони, всупереч заборонам арештовують рахунки із державними виплатами, а керівництву навіть поскаржитися неможливо, контроль за підлеглими органами виконавчої служби та працівниками не здійснюється.❗️Запропонувати новину: [email protected]
Не виконавче провадження і не СЕТАМ але...❗️Якщо торги завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) не є належними та ефективними способами захисту.На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20Суди першої та апеляційної інстанцій визнали договір недійсним на підставі положень ч.1 ст.203 ЦК, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Проте, ВП зауважила, що ці положення застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб’єктного складу. У тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб’єкт. За загальним правилом п.1 ч.1 ст.512, ст.514 ЦК у цьому разі заміна кредитора у зобов’язанні не відбувається.Аналогічно відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору у будь-якого суб’єкта) також не створює жодних правових наслідків для особи — власника майна, яке було обтяжено іпотекою.Тож ВП ВС скасувала попередні рішення та ухвалила нове — про відмову в позові.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду роз’яснив, як правильно розрахувати суму індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі.Постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20Так, КЦС ВС не погодився з розмірами сум індексації аліментів, визначеними судами першої та апеляційної інстанцій, і зробив правові висновки щодо правильного розрахунку такої суми.Позивачці присуджено аліменти на утримання сина в розмірі 1500 грн щомісяця. Оскільки виник борг, вона просила суд стягнути з відповідача суму індексації розміру аліментів за період із грудня 2017 року до січня 2020 року.Індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 % до 1 січня 2016 року, з 1 січня 2016 року така індексація проводиться у разі перевищення 103 %.Оскільки згідно з рішенням суду від 26 грудня 2017 року розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання сина, збільшено до 1500 грн, то саме з грудня 2017 року повинна проводитися індексація аліментів. Кінцевий термін розрахунку обмежений січнем 2020 року, оскільки саме цю дату зазначала позивачка в позовній заяві.Навівши таблицю індексів інфляції за розрахунковий період (грудень 2017 року – січень 2020 року), Верховний Суд зробив помісячні відповідні розрахунки.
КГС ВС висловився щодо визнання грошовим зобов’язанням боржника суми основної винагороди приватного виконавцяУ межах справи про неплатоспроможність фізичної особи приватний виконавець звернувся як конкурсний кредитор до господарського суду із заявою про визнання його грошових вимог на суму основної винагороди приватного виконавця.Ухвалою Господарського суду Одеської області, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, в задоволені заяви приватного виконавця відмовлено з мотивів відсутності доказів фактичного виконання виконавчих документів, на підставі яких приватний виконавець нарахував собі заявлену суму основної винагороди.Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду ухвалені у справі судові рішення залишив без змін, зробивши такий висновок.Грошове зобов’язання боржника як особи, неспроможної виконати свої грошові зобов’язання (ст. 1 КУзПБ) зі сплати основної винагороди приватного виконавця, пов’язане з фактичним стягненням приватним виконавцем із боржника суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, і виникає в разі, якщо після фактичного стягнення цієї суми з боржника в нього не залишилося коштів на сплату основної винагороди приватного виконавця.Тож КГС ВС підтримав раніше викладений у постанові від 2 червня 2021 року у справі № 910/11384/20 правовий висновок: оскільки норми Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-ІІІ «Про виконавче провадження» зумовлюють виплату основної винагороди приватного виконавця задоволенням вимог стягувача, право вимоги приватного виконавця на виплату основної винагороди виникає в момент фактичного виконання виконавчого документа, одночасно з яким у боржника виникає і відповідне грошове зобов’язання в розумінні ст. 1 КУзПБ. Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 7 липня 2022 року у справі № 916/1456/21 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106150190.Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.#ВС #КГС_ВС #практика_ВС #правова_позиція #судова_практика #банкрутство #приватний_виконавець
