Земельний банк іде в ва-банкПоки світ зі швидкістю світла котиться в чорну діру, в нашому дурдомі все стабільно - українська земля як і раніше залишається об’єктом махінацій, маніпуляцій та дерибану.Впевненою ходою по поки ще державній землі йде головний український латифундист -ТОВ Державний земельний банк. Впевнено - бо поки повністю підтримується державним апаратом в лиці міністерства агрополітики. Більше того, саме завдяки тиску на управління Держгеокадастру в областях ДЗБ вдається максимально швидко переоформлювати право оренди на землі, які ще нещодавно були у користуванні державних підприємств НААН.Сьогодні вже маємо перші наслідки цього галопу. Мова йде про ділянки у прифронтових областях, де у НААН було багато земель, допоки їх чемно не віджав ДЗБ.Однією з важливих умов, на яких ГУД зараз передає ДЗБ земельну ділянку в оренду, є інформація про наявні обмеження у використанні - наприклад, на ділянці можуть бути міни, що є звичним явищем для таких регіонів, або на ділянках також є фортифікаційні споруди. Реальна ситуація. Фермер в одній з прифронтових областей купив на аукціоні у ДЗБ право суборенди на ділянки с\г призначення. Відповідно до договору - ділянки чисті, ніяких мін чи оборонних ліній. Приїжджає фермер на ті ділянки подивитись, а тут сюрприз - ділянки зайняті силами оборони та оборонними лініями.На питання, щоб якось врегулювати орендну плату на час військового стану, ДЗБ не реагує. Фермер використовувати ділянки за цільовим призначенням фактично не може. Виникає питання. Хто тут олень? Фермер з прифронтового регіону, який повірив офіційним документам і купив право суборенди, не перевіривши ділянки? Чи може, начальник ГУД, який своєю не дуже розумною головою не подумав, що ділянка в 10 км від кордону, де точаться бойові дії, може бути не зовсім придатною для обробки. Або може цього начальника просто змусили підписатись під таким договором, погрожуючи з Києва звільненням? Цей варіант найбільш ймовірний. І в цей же час ДЗБ рапортує, що схеми з суборендою фантастично наповнюють держбюджет. І тихо умовчує, що для такого наповнення директор ДЗБ Ярославський, прикриваючись міністерством, пресує ГУДи підписуватись під завідомо неправдивими документами.При цьому всі якось упускають момент, що на тому типу «незабрудненому» полі в якійсь момент хтось може загинути. Думайте. Бо ваші дії завжди призводять до наслідків. Тихих всім вихідних, друзі, бережіть себе!
Добрий ранок. Стільки всього несеться, що писати про все просто немає можливості. 1. Пам'ятаєте, я писала про ймовірного кандидата на посаду федерального міністра продовольства та сільського господарства Німеччини? Так от, він зняв свою кандидатуру. І тепер йдуть перемовини щодо нового обличчя. Багато питань по аграрному блоку в перемовинах нової німецької коаліції ще не закриті. З того, що є вже зараз: фермери критикують плани підняття мінімальної заробітної платні до 15 євро за годину, бо це типу зробить їх неконкурентними. Але про гастарарбайтерів в німецькому агро напишу, можливо, пізніше. Цікава тема.2. На роїсі на 10 років хочуть посадити засновника найбільшого агрохолдингу рф, "Русагро". Вадима Мошковича звинувачують в шахрайстві. Його статки десь 2.5 млрд.дол.ЄС запровадив санкції проти Мошковича у 2022 році після того, як він був присутній на зустрічі бізнесменів з президентом владіміром путіним у день, коли роїся вдерлась до нас. Після санкцій Мошкович подав у відставку з посади голови «Русагро» у 2022 році і скоротив свою частку власності нижче 50%. Цікаво, що Мошкович під санкціями, а «Русагро» не перебуває під західними санкціями (отака принциповість, ага), і є єдиною великою російською сільськогосподарською компанією, акції якої котируються на біржі. Ну зараз десь на третину впали акції. Прогинання під Кремль нічого не дало теж, як бачимо: «Русагро» змінила місцезнаходження з Кіпру на Росію після рішення російського суду у справі, порушеній Міністерством сільського господарства проти кіпрської материнської компанії “Русагро”.Ну і в цілому, це черговий урок всім російським багатіям, чи тим з наших, хто думає, що в окупації теж можна жити, що ніяке пристосуванство до режиму людожерів не врятує.
Доброго суботнього! З цікавого аграрного за тиждень виділила б те, Єврокомісія що на закритому засіданні в понеділок повідомила депутатам Європарламенту, що завершує роботу над деталями довгострокової тарифної лібералізації з Україною, яка замінить АТП, розрізняючи імпорт продовольства на нечутливий, чутливий і «потенційно» чутливий, повідомили Euractiv два джерела в парламенті.Чутливі продукти, ймовірно, включатимуть ті, імпорт яких наразі обмежений в рамках УВЗВТ, такі як яйця, м'ясо птиці, цукор або мед.Хоча продукти, які можуть бути включені до «потенційної» категорії, залишаються невідомими, у грудні коаліція сільськогосподарських організацій ЄС назвала картоплю, свинину, молочні продукти та етанол продуктами, які Україна могла б масово експортувати в майбутньому. У листі також містилося застереження проти скасування тарифів на ці продукти. Окремо хочу зазначити, що аргументи з нашого боку щодо того, що ми в негативному сценарії недоотримуємо скількісь там мільярдів євро експортної виручки не так щоб дуже сприймаються вже в ЄС (з різних причин). І тому все більше потрібно в перемовинах, офіційно і ні, робити наголос на тому, чому і в чому це вигідно самим країнам ЄС. І шукати і країни, і галузі, які найменш критично налаштовані до нас, щоб робити їх нашими союзниками. Приємно бачити, що ті, хто працює в ЄС в представництві наших інтересів, вже відходить від риторики про "ми потужні і страшні і завоюємо вас на раз-два", а починає більш обережно і з врахуванням ось таких позицій спілкуватись з європейцями. Може і мої поради тут читають;)Друге спостереження з Німеччини або як працює демократія чи інститут репутації насправді. Хочу, щоб колись і у нас таке було. Зараз активна фаза перемовин щодо формування нового німецького уряду. На посаду федерального міністра продовольства і сільського господарства основним претендентом є Президент Баварського Союзу Фермерів пан Гюнтер Фельснер. Я його знаю як дійсно переконаного аграрія, але от деякі неурядові організації Німеччини вважають, що він є типовим лоббістом аграрної індустрії в її найгірших проявах, і тому НУО Campact та Мюнхенський екологічний інститут запустили онлайн-петицію зі збору підписів проти його призначення міністром. Але, увага, на чому базується їх звинувачення: в 2018 році потенційний міністр був фігурантом справи про незаконне скидання фільтрату з його ферми, бо порушив правила відведення цих фільтратів з с.г.виробництва і отримав за то штраф, який сплатив. На сьогодні петиція зібрала вже 400 тис. голосів. І хоча я не думаю, що вона реально вплине на призначення пана Фельснера міністром, такий підхід, коли всі стейкхолдери сектору мають свій голос і не бояться свою позицію озвучувати щодо тих чи інших призначень, мені дуже імпонує. Бо у нас до сьогодні, нажаль, превалює таке собі мовчазне пристосуванство або блюзнірство, яке в результаті має негативні наслідки для всіх.
І про торгівлю. Або чому важливо бачити завжди всю картину у перемовинах з партнерами (я про подовження чи неподовження автономних торгових преференцій ЄС в торгівлі з нами в червні). ЄС в 2022 році після дев'яти років перерви відновив перемовини з Індією щодо угоди про вільну торгівлю. Зараз триває десятий раунд перемовин. Урсула фон дер Ляєн хоче завершити перемовини до кінця цього року. Зрозуміло, що аграрочка є, за традицією, головним каменем спотикання. Для ЄС важливість угоди зрозуміла: в Індії мешкає 18% населення світу. З точки зору економічних систем, Індія і ЄС на різних кінцях спектру, я б сказала: У 2023 році індійський аграрний сектор становив майже 16% ВВП, в ньому було зайнято 44% робочої сили країни. Для порівняння, в Європейському Союзі на сільське господарство припадає десь 1,3% ВВП і 5% робочих місць.Другий момент: середня ставка імпортних тарифів на сільськогосподарську продукцію в ЄС становить 11,7%, тоді як в Індії - 39,2%, а це означає, що Нью-Делі мав би погодитися на більше зниження тарифів в ході перемовин. Індія загалом складна країна для торгівлі з точки зору використання нею імпортних тарифів, ми в Україні це відчули і на собі. Коли треба, вони завжди прикриваються аргументом, що "імпортні тарифи є «найважливішим інструментом Індії» для підтримки мільйонів дрібних фермерів". Хоча іноді ці тарифи захищають не зовсім дрібних, і не зовсім фермерів. З боку європейців на сьогодні найбільше занепокоєні можливою угодою про вільну торгівлю з Індією цукровики. По-перше, Індія субсидує своє виробництво цукру (знову ж, прикриваючись аргументом: "ми бідна країна, що розвивається"). В ЄС же ситуація в цукровій галузі досить напружена: з 2017 року десь два цукрових заводи на рік закриваються, внутрішні ціни за інформацією профільної асоціації просіли за рік на 35%. А тут давлять фактори України і угоди про вільну торгівлю з країнами MERCOSUR. Тому простих перемовин не буде. І чи домовляться по аграрці до кінця року взагалі - під великим питанням. Але, так як Президентка Єврокомісії оголосила цю угоду "головним пріоритетом", то баталії протягом року будуть серйозними.
Доброго ранку або ж про долю майже 400 млрд.євро. Коментувати кожен вислів Трампа не бачу сенсу, як вже і писала раніше, тут білого шуму буде стільки, що треба утримувати холодну голову і орієнтуватись на дії. Перемовини в Ер-Ріяді – це дії, наприклад. Але знову ж, поки що без реальних результатів (ну окрім закінчення дипломатичної ізоляції країни-терориста).А я поки що про аграрне європейське. Буквально вчора ввечері на заході з колегами з Експертного Клубу Crowe Mikhailenko та Українського Інституту Майбутнього говорила про те, що наші перемовини про вступ до ЄС попадають в цікавий період реформи політик в самому ЄС. І тут зранку бачу чергову новину про те, що чутки про скасування окремого бюджету для Спільної Аграрної Політики ЄС з 2028 року вже не є чутками, а дійсно планом Єврокомісії. Коли президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оприлюднила свої ідеї щодо реорганізації бюджету ЄС у жовтні 2024 року, реакція на них була критичною. Однак офіційне повідомлення Європейської Комісії про структуру Багаторічної фінансової програми (БФП) з 2028 року підтвердило найгірші побоювання минулого тижня: незалежний аграрний бюджет ЄС буде скасовано. Нагадаю, бюджет САП ЄС на період 2021-27 роки склав 386.6 млрд. євро. Або 32% від загального бюджету ЄС.Що пропонується? Зокрема, Єврокомісія пропонує розділити багаторічні фінансові рамки на три великі блоки: 1. Для кожної країни-члена буде розроблено національний бюджет з програмою реформ та інвестицій. Економічна, соціальна та територіальна згуртованість буде одним з центральних пунктів програми. От схоже на те, що підтримка аграрного сектору підпадатиме під цей бюджетний блок. 2. Другий блок - це новий Європейський фонд конкурентоспроможності. Він підтримуватиме стратегічні сектори та технології, що мають відношення до конкурентоспроможності економіки ЄС, а також дослідження та інновації. 3. Третім блоком буде переглянуте фінансування зовнішньої політики.Зрозуміло, що більшість аграрних асоціацій ЄС проти, це ще буде хвиля протестів, буде штормити, будуть сльози і розповіді про складну долю, але, думаю, цей план буде втілюватись. Ну і да: «Експерти також розглядають можливий вступ України до ЄС як стресовий фактор для бюджету САП. Оскільки вступ до кінця наступного бюджетного періоду в 2034 році принаймні не можна виключати, необхідно провести відповідну підготовку.» (с)Я ж кажу, протягом десяти років ми там. Ну, якщо не накосячимо, і втримаємо суверенну державу з правом самим вирішувати свою долю.
Доброго недільного!Рідкісноземельні метали, рідкісноземельні метали....Тим часом Washington Post:"Один високопоставлений український чиновник пожартував, що лідери країни розглянуть майже все, щоб зберегти підтримку США, включаючи, за його словами, експорт українських яєць. Країна має надлишок яєць, і її лідери знають про їхню високу вартість у Сполучених Штатах."Це було б епічно, якби наша аграрочка врятувала США від остаточного йобу. Але в цій же статті є ще одна значима цитата:"У суботу Зеленський зізнався, що відчуває стрес через підхід адміністрації Трампа до його країни.Відповідаючи на запитання після виступу на публічному форумі в Мюнхені, чи відчуває він, що Трамп і Венс розуміють ставки в боротьбі України з Росією, Зеленський сказав: «Чесно кажучи, я відчуваю: «Я буду чесним. Ми повинні працювати над цим. Всім нам треба, не тільки мені».Аудиторія міністрів і дипломатів вибухнула шокованим сміхом від його відвертості, оскільки лідери на його посаді зазвичай прагнуть згладжувати розбіжності."Тому всім псевдоекспертам, хто продовжує впевнено віщати про те, що Трамп просто афігєнний ділок і має хітрий план, і підтримує Україну і все розуміє, можете щиро радити завалити писок. Оцінювати все в цьому білому шумі заяв і заяв про заяви варто лише по діях і практичних кроках: зустрічах, допомозі і т.і.Ну і не забувати старе правило: якщо крякає як качка, плаває як качка, виглядає як качка, то це качка. (І точно не наш Тарас Андрійович).
Колеги з Ukraine Facility Platform підкинули цікавий матеріал про успіхи Австралії в сфері агротехнологій і стартапів в галузі АПК. Переповідати матеріал не буду, але скажу від себе, що у нас багато спільного з Австралією як раз в цій сфері: 1) досить масштабний АПК і велика його роль в національній економіці, 2) високий ступінь експортоорієнтованості сектору, 75% агропродовольчої продукції Австралії експортується, 3) відчутні зміни клімату і необхідність на них реагувати, 4) низький рівень держ.підтримки порівняно з США чи ЄС, який спонукає фермерів бути більш інновативними, адаптивними. Ну тіко у нас сусід припорошений і війна. На другому графіку - динаміка зростання вартості агросектору Австралії за останні років 20-25 (аграрний ВВП). В Україні сукупна вартість продукції АПК зараз десь 36 млрд.дол.США. Чи можемо ми за рахунок AgTech подвоїтись за 20 років? Так. Ми маємо всі шанси бути таким собі європейським AgTech хабом. Щоправда, є "але": передбачувана аграрна політика і верховенство права)
Доброго суботнього або коли вордінг має значення і про багатостраждальну угоду про вільну торгівлю між ЄС та країнами MERCOSUR (Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай, Болівія). Щоб якимось чином пом'якшити позицію фермерського лоббі європейських країн і деяких національних урядів на кшталт польського ЄС розглядає можливості запровадження страхового фонду в рамках імплементації цієї угоди про вільну торгівлю в розмірі 1 млрд.євро. Ну тобто, якщо щось піде не так і угода зашкодить європейським фермерам, то можна буде використати цю суму як гарантійний механізм/відшкодування збитків. І тут почалось: а цей мільярд євро це буде фонд чи резерв? Думаєте, да богі, да яка різниця? А не скажіть. В світлому бюрократичному світі ЄС різниця величезна. От наприклад, фінансування аграрної політики ЄС в семирічний юджетний період включає в себе два основних фонди: Європейський фонд гарантій сільського господарства (EAGF) в 291 мільярд євро на різні схеми підтримки доходів, і Фонд розвитку сільських територій з бюджетом у 95,5 мільярдів євро на ті ж сім років. І це проактивні гроші, це гарантовані виплати фермерам, фактично no matter what. А ще САП включає річний сільськогосподарський резерв у розмірі 450 мільйонів євро, який активується лише у виняткових випадках. І от це є ключовим: виняткові випадки, кризи, треба ще довести, що криза дійсно була, критерії, оцінка і оце все. Може отримаєте, а може і не може. Відчуваєте різницю? От і польські і французькі фермери відчувають) І хвилюються. Але, відверто кажучи, я б взагалі зараз заявила Єврокомісії: не треба вам той MERCOSUR і проблеми з фермерами. Україна закриває купу позицій з того, що ви імпортуєте з Південної Америки. Прискорьте наш вступ до ЄС, і всім буде краще). І ви ще і з Дональдом зможете потягатись. А без нас - не факт, не факт))Apropos Mr.Trump. Як я і казала, потрібно дещо зважено ставитись до всіх гарячкових гучних заяв перших днів. При всій могутності США, Трамп діє не в вакуумі. Наприклад, пишуть, що Мексика відмовилась прийняти літак з депортованими нелегальними мігрантами у себе. А ось свіжа розмова з Прем'єром Данії щодо Гренландії була "жахливою". І по тарифах з КНР вже не так все швидко відбувається. Та і чи відбудеться взагалі...
#можливостіФАО спільно з урядом Угорщини відкрили прийом заявок на стипендійну програму на 2025-2026 навчальний рік!🌍 Ця програма створена для студентів із країн, що розвиваються, та країн із середнім рівнем доходу, і дає можливість вступити на одну з двох магістерських програм в галузі аквакультури та механізації тваринництва.Навчання проходитиме в Угорському університеті сільського господарства та наук в Геделле та у Дебреценському університеті. Програма повністю фінансується урядом Угорщини, включаючи:✅ вступ та оплату навчання✅ забезпечення основними підручниками✅ проживання в гуртожитку✅ компенсацію добових витрат✅ медичне страхування📅 Крайній термін подання заявок – 28 лютого 2025 року.За більш ніж 15 років програми близько 400 молодих фахівців із різних країн стали її випускниками. Стипендійна програма не лише розширює знання, а й об’єднує студентів у глобальну мережу професіоналів, готових змінювати майбутнє сільського господарства.📌 Докладніше про умови участі та подання заявки – за посиланням: https://bit.ly/40udEj9
Колеги з УКАБ добре написали про вчорашню частину форуму:⚡ Сьогодні, 16 січня, в межах “Зеленого тижня” в Берліні розпочався Глобальний форум продовольства та сільського господарства (GFFA), який зібрав лідерів, експертів та інноваторів з усього світу для обговорення ключових викликів та можливостей сталого розвитку агросектору й харчової промисловості. УКАБ із представниками української делегації бере активну участь у цьому важливому заході, сприяючи міжнародному діалогу та презентуючи бачення України.✅ Цьогоріч наскрізною темою форуму є формування сталої біоекономіки. Залежність світової економіки від викопних ресурсів призводить до вичерпання природних запасів, загострення кліматичної кризи та загроз продовольчій безпеці. Перехід до біоекономіки, яка базується на відновлюваних ресурсах, може стати ключем до побудови стійкої та інноваційної економічної системи.👥 Одна з панелей GFFA 2025 була присвячена взаємозв’язку між конфліктами в Європі та світі, змінами клімату та продовольчою безпекою. Учасники обговорили, як кліматичні ініціативи та програми боротьби з голодом можуть стати платформою для співпраці навіть у регіонах, охоплених конфліктами. 🟨 Ключовим меседжем панелі стали слова федерального міністра аграрної політики Німеччини Джема Оздеміра про те, що інтеграція України та її аграрного сектору стане найбільшим стабілізуючим фактором продовольчої безпеки ЄС. Водночас, німецький уряд, німецькі політсили демократичного спрямування повинні докладати особливих зусиль, щоб переконати німецьку громадськість, фермерів у перевагах розширення ЄС та інтеграції України. При цьому, вони змушені протидіяти масовій дезінформації та “фейковим” новинам, які поширюються про нібито загрози від українського аграрного сектору та агроекспорту для місцевих фермерів. Завданням німецьких демократичних сил є протидія цій часто інспірованій ззовні дезінформаційній кампанії, і водночас - ефективна адаптація спільної європейської аграрної політики до прийому України та інших країн-кандидатів. 💬 Під час панелі Анне Беате Твіннірейм, Міністр міжнародного розвитку Норвегії, також наголосила: “Війна в Україні та інших частинах світу показала, що голод може бути використаний як зброя. Ми стали свідками стрімкого зростання цін на харчові продукти після вторгнення в Україну, що вплинуло на сотні мільйонів людей, особливо в Африці. Це ще раз підтверджує необхідність масштабних інвестицій у продовольчу безпеку, інфраструктуру та стійкість до кліматичних викликів”. ЇЇ тези підтримав Міністр Оздемір, який підкреслив, що найбільш ефективним методом протидії нелегальній міграції є вирішення її причин, а саме допомога країнам Глобального півдня адаптуватися до викликів кліматичних змін, інвестиції та допомога аграрному сектору цих країн та мінімізація торговельних бар'єрів у агроторгівлі.https://www.facebook.com/share/p/19tzSuT6nA/
