Вокс Україна/VoxUkraine

Дефіцит кадрів став однією з головних проблем для українського бізнесу. Водночас в Україні є потужний внутрішній резерв робочої сили — жінки, які хочуть працювати, але залишаються поза ринком праці.У новому дослідженні, підготовленому командою «Вокс Україна» за підтримки Українського Жіночого Фонду, ми проаналізували, що стримує жінок від виходу на ринок праці, який економічний ефект може мати їхнє працевлаштування та які рішення можуть допомогти державі, роботодавцям і громадам змінити ситуацію.Кілька ключових висновків:▪️ 73,2% економічно неактивних жінок хотіли б знайти роботу або відкрити власну справу. Це близько 3,5 млн потенційних працівниць.▪️ Якщо всі жінки, які планують працювати, знайдуть роботу, це може забезпечити близько 8 відсоткових пунктів приросту ВВП уже в перший рік.▪️ Серед головних перешкод і вимог до роботи — невисока зарплата, тривалий час на дорогу та необхідність поєднувати роботу з доглядовою працею▪️ Майже 71% жінок, які хочуть працювати, готові навчатися або перекваліфіковуватися, якщо це допоможе знайти роботу.📌 Детальніше про результати, економічні розрахунки та рекомендації — у дослідженні «Від неактивності до продуктивності: економічний ефект інтеграції жінок у ринок праці».✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

📑 49 реформ за три місяці. Якими були головні зміни на початку 2026 року?У першому кварталі 2026 року експерти «Індексу реформ» зафіксували 49 реформаторських рішень. Дев'ять із них отримали +2 бали й більше — тобто належать до суттєвих реформ.Серед найважливіших змін — закон про засади житлової політики, нові правила підтримки відновлюваної енергетики та два євроінтеграційні закони.Найактивніше на початку року просувалися реформи у сфері врядування. Головним драйвером змін став Кабінет Міністрів, на рахунку якого 32 реформаторські ініціативи. У першому кварталі жодне рішення не отримало оцінки антиреформи.📌 Докладніше про головні реформи першого кварталу 2026 року — в огляді Вікторії Виговської.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraineМатеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

🎓📊 Українські студенти не провалюють вступні іспити до магістратури через обстріли — вони дедалі частіше просто не приходять на них.Саме неявка, а не гірші результати тестування, виявилася головним наслідком війни для вступу до магістратури. Аналіз майже 469 тисяч записів про складання вступних іспитів за 2019 та 2021–2024 роки показав, що чим інтенсивнішими були атаки напередодні іспиту, тим вищою ставала ймовірність, що вступники не з'являться на тестування.Один із прикладів — Харківська область. Після 46 атак за день до іспиту із загальної навчальної компетентності у 2022 році ймовірність неявки зросла приблизно на 16 відсоткових пунктів. Через це результати тих, хто все ж складає іспити, можуть не відображати реального впливу війни на майбутніх магістрантів.Повномасштабна війна змінила не лише явку на вступні іспити, а й склад вступників до магістратури. Зокрема, у 2024 році різко зросла кількість чоловіків старшого віку серед зареєстрованих учасників, а серед рекомендацій для освітньої політики — розширення кількості дат проведення іспитів, щоб один день масованих обстрілів не позбавляв студентів можливості вступити.📌 Більше про те, як війна змінює вступ до магістратури та які наслідки це має для системи вищої освіти, — у статті Дмитра Терновенко.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

У новому випуску «Індексу реформ» експерти оцінили 11 регуляцій, а загальне значення індексу становило 1,2 бала проти 0,8 бала у попередньому раунді.Найвищу оцінку експертів — 2 бали — отримали одразу три рішення. Одне з них змінює правила забудови приватних ділянок: таунхауси більше не можна оформлювати за спрощеною процедурою, а для приватних будинків площею до 200 кв. м спростили погодження будівництва на період воєнного стану.Ще 2 бали отримали оновлені ліцензійні умови для фармацевтичного ринку. Компанії повинні підтвердити відсутність зв’язків із державою-агресором, а також забезпечити доступність своїх приміщень для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Крім того, безрецептурні ліки дозволили продавати на АЗС за визначених умов.Таку ж оцінку отримала постанова про обов’язкове створення наглядових рад у державних і комунальних медзакладах. Із 2027 року ця вимога діятиме для великих багатопрофільних лікарень, а з 2028-го — для всіх закладів спеціалізованої медичної допомоги.До випуску також увійшли рішення про відновлення вимог до формування банками буферів капіталу, будівництво укриттів, спрощення екологічних процедур для бізнесу, оновлену воєнно-медичну доктрину та інші зміни.📌 Докладніше — у статті аналітикині Вікторії Виговської. ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraineМатеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Інформаційні атаки працюють не лише через фейки. Їхня головна зброя — страх.Страх війни, втрати національної ідентичності, недовіра до власної армії чи відчуття, що країна занепадає, — саме такі емоції сучасні інформаційні кампанії часто використовують для впливу на суспільні настрої. Про це говорили учасники панельної дискусії на конференції GlobalFact 2026 у Вільнюсі.Заступниця виконавчого директора «Вокс Україна» Світлана Сліпченко разом із колегами з Литви, Грузії та Нігерії обговорила, як росія використовує страх, мережі впливу та інформаційне перевантаження для просування своїх наративів і чому сучасні інформаційні атаки давно вийшли за межі окремих фейків.Під час дискусії говорили:🔹 як росія використовує інформаційний ефект від ракетних ударів, щоб посилювати страх і впливати на підтримку України;🔹 як підроблені скриншоти новин намагаються підірвати довіру українців до військових;🔹 як у Грузії внутрішня пропаганда експлуатує страх війни та так званої «українізації»;🔹 чому навіть у країнах Балтії, які вважають стійкими до дезінформації, російські наративи продовжують впливати на суспільні настрої.📌 Зібрали ключові тези дискусії ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🤖 🔬 Чи може штучний інтелект допомогти перевіряти якість наукових статей?У 2026 році МОН оновило правила формування Переліку наукових фахових видань і переоцінило журнали категорії «Б». За результатами перевірки до оновленого переліку не потрапило близько 7% журналів, що подали заявки. Водночас у списку залишилося близько 1300 видань, а якість значної частини публікацій у них, на думку авторів статті, залишається сумнівною.Валентин Гацко, Ксенія Бородай та Даниїл Каракай перевірили, як ШІ впорається з рецензуванням українських статей та визначенням їхніх типових проблем. Для цього вони проаналізували 92 статті з 15 українських соціологічних журналів категорії «Б» за допомогою Claude Opus 4.6 та набору критеріїв оцінювання досліджень.Аудит виявив системні проблеми, що повторюються у багатьох статтях незалежно від журналу й автора: автори не враховують спосіб формування вибірки, не включають до аналізу контрольні змінні, не публікують дані й код для відтворення аналізу, а в якісних дослідженнях не рефлексують власної позиції.📌 Як працювала методика оцінювання, що показав аудит та чому автори вважають, що ШІ може за лічені дні перевіряти великі масиви наукових статей на ознаки слабких досліджень — читайте у статті. ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Що відбулося з бюджетом у травні?У травні 2026 року до загального фонду державного бюджету надійшло 318,7 млрд грн — на 29,1% більше, ніж планувалося. Основна причина перевиконання — надходження другої половини прибутку НБУ в обсязі 73,1 млрд грн.Водночас податкові надходження не виконали план. До бюджету надійшло на 6,3 млрд грн менше податків, ніж очікувалося. Недовиконання зафіксували за внутрішнім та імпортним ПДВ, акцизним податком, митом і рентною платою.Фактичні видатки загального фонду становили 450 млрд грн, що на 4% більше від оновленого плану. За оцінками авторів, дефіцит бюджету у травні міг становити 130,4 млрд грн.Серед ключових ризиків на наступні місяці — воєнні загрози, атаки на енергетичну та виробничу інфраструктуру, нестабільність на світових ринках нафти й можливе зростання бюджетних видатків.📌 Докладніше читайте у «Бюджетному барометрі» від аналітиків Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Kyiv School of Economics.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Підтримка реформ у Верховній Раді залишається, але голосів для їхнього ухвалення дедалі частіше доводиться шукати за межами монобільшості.Після завершення 14-ї сесії парламенту кількість депутатів, яких можна віднести до реформаторів, зросла майже вдвічі. Водночас Верховна Рада ухвалила найменше реформаторських законів за весь час роботи ІХ скликання, а число депутатів, які не підтримали жодної реформи, продовжує збільшуватися.Серед реформаторів сьогодні є представники майже всіх парламентських фракцій і груп, а для ухвалення важливих рішень дедалі більшого значення набуває єднання поза межами монобільшості.📌 Що це означає для майбутніх реформ та як змінилася політична карта парламенту — у картках👇Більше – у статті. Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🏛️ 📊 Третина народних депутатів належать до реформаторів, а кількість парламентарів із нульовою підтримкою реформ продовжує зростати.Під час 14-ї сесії Верховна Рада ухвалила 14 реформаторських законів, а середній кумулятивний ККД депутатів — показник підтримки реформ — залишився на рівні 64%. Після завершення сесії 33,2% народних депутатів належать до реформаторів, 46,3% — до поміркованих реформаторів, а 20,4% — до антиреформаторів.До групи реформаторів увійшли представники майже всіх парламентських фракцій і груп, окрім «Батьківщини» та «Європейської солідарності». «Слуга народу» залишається політичною силою з найвищим рівнем підтримки реформ — середній ККД фракції становить 79%, а 51% її депутатів належать до реформаторів.Кількість депутатів із нульовою підтримкою реформ зросла з 16 до 24. 📌 Хто очолив рейтинг реформаторів, чому зростає кількість депутатів, які не підтримують реформи, та які фракції найчастіше голосують за зміни — читайте у статті.👇✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraineМатеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.#ISAR_Ednannia #Askold&Dir #StrongCivilSocietyUkraine #Norad #Sida

🏥 📋 Чи змінила війна доступ українців до первинної медичної допомоги?Опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у травні 2025 року, показало, що 80% респондентів не мали труднощів із доступом до лікаря первинної медичної допомоги на четвертому році повномасштабного вторгнення, а майже чотири з п’яти залишилися задоволеними останнім візитом.Близько половини пацієнтів, які користувалися державними медичними закладами протягом останнього року, повідомили щонайменше про одну проблему. Найчастіше йшлося про тривалий час очікування, неофіційні або неправомірні платежі, неповажне ставлення персоналу та відсутність лікарів.Дослідження також показало відмінності між різними групами населення. Внутрішньо переміщені особи, безробітні та мешканці сходу рідше користувалися державними медичними послугами, ніж інші респонденти.📌 Як українці оцінюють якість первинної медичної допомоги на четвертому році повномаштабного вторгнення та з якими труднощами найчастіше стикаються пацієнти державних медзакладів — читайте у статті.✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine