Estadísticas de telegram channel - @volyn_pohuist

Я все частіше згадую шлях який пройшов, людей яких на ньому зустрічав. Листопад 23 рік, Ворзель, учєбка ТрО. Нас звезли з різних областей в основному добровольці-контрактники абсолютно різні люди, різного віку. Кидалося в очі що з Волинської, Рівненської і Одеської областей майже нікому не було 25 років, усі малалєтки, багато кому тільки, тільки 18 виповнилося. Були хлопці і дівчата, в кожного своя історія, свій життєвий досвід, студенти, хіпстери, наркомани, селюки, дворова гопота, хтось повернувся з закордону, хтось від проблем з законом утік, багато з нас були ідеалістами а інші взагалі не зрозуміло що тут робили. Через декілька днів нас відправили в Дніпропетровську область на полігон. У маршутці я познайомився з пацанами які неповнолітніми брали участь в бойових діях, а тепер після повноліття офіційно оформлялися в армії. По прибуттю, нас розподілили по взводам. Згадую зараз цих чудових людей зі свого взводу з якими я разом проходив підготовку, своїх товаришів - студента філософського факультету Масла який добре шарив за Гачімучі, фашика Фріца з яким у нас ідентичні підписки в телеграмі, Боровика який повернувся з Іспанії єбать, з яким можна було поговорити про все на світі, Француза з яким я досі служу в одному підрозділі та інших не менш цікавих людей, усі як я молоді, усі не побоюсь цього слова - ідеалісти. Таких рідко зустрічаєш в повсякденному житті, Цвіт Нації, тому і не дивно що війна витягнула в участь саме таких. Я згадую їх, а ще згадую побратимів по добробату. Згадую і тих чудових людей з інтернетної інтелігенції з ким я спілкувався в телеграмі до 22 року чиїх я не лише імен не знаю, але і нікнеймів їх не згадаю, з ким я дискутував і просто срався на політичні і інші гуманітарні теми. Я згадую усіх цих чудових людей з добробату, учєбки, мережі. Їх усіх хто довів вірність своїм переконанням участю в цій проклятій війні, поплатившись здоров'ям чи життям. Ти згадуєш їх, і просто серце кров'ю обливається, відчай, лють, ненависть, бо багато кого і з них немає в живих, поранені, покалічені, зламані морально, очі пусті, вже не горять. Війна забирає найкращих, калічить і знищує фізично, вбиває душу, а після пустота, всередині і зовні. Я згадую їх сидячи в підвалі з сигаретою, згадую що сам досі живий, цілий, з руками, з ногами, і що від мого ідеалізму нічого і не лишилось, проклинаю себе, не можу знайти собі місця і придумати як блядь закінчити цю розповідь. В якуж ми катастрофу попали.

Найбільш позорний день для української держави. Збройні Сили під командуванням Залужного виявились відірваними від реальності. Війська на ключовому напрямку – Південному – виявилися абсолютно не боєготові в час Ч. Це пов'язано з психічними та інтелектуальними обмеженнями Залужного, котрий вважав, що війна буде тривати навколо Донбасу, а на Півдні відбуваються відволікаючі дії. В спішці, сапери на напрямку підривали себе разом з мостами, поки Залужний сидів в стриптиз клубі, а угруповання в Маріуполі опинилося в котлі. Біль, агонія оточення та окупації – все це на руках цих деятєлєй з числа кадрових дегенералів.Міністерство Оборони під керівництвом некомпетентного дебіла Резнікова, котрого придуркуватий мегаломан як завжди поставив за особисту лояльність, панічно закликало цивільних стрибати з вилами під траки танків. Не оцінюючи коректно ризики, воно підбурювало істерію щодо ДРГ й почало неконтрольовану роздачу зброї, що призвело до хвилі атак на Сили Оборони в тилу в найважливіші дні. В Києві горіли колонни, розстрілювалися авто цивільних, вбивалися сім'ї з малолітніми дітьми через скакуасну паніку колишніх представників шоу-бізу, що дорвалися до кормушки.Героїчний день для українського народу. Сотні тисяч українських добровольців зробили цю війну вітчизняною. Віддані під керівництво дебілам, котрим задачі нарізали інші дебіли, вони рятували жопу цих дегенератів й майбутнє цієї держави. Й робили це, поки їх не вбили й не покалічили в м'ясних накатах на укріплені рубежі чи іншу ахінею, а багато хто продовжує робити на спільне благо й досі. Їх чин утримав нас в ті моменти, але використати його в повній мірі не змогли – жадібні до особистої слави шути олігархів саботували мобілізаційні дії до етапу, коли СОУ, що мали перемоги через перевагу в особовому складі, перетворились на горстку сточених батальйонів й армії дезертирів.Тепер тим, хто залишився, треба довести це до перемоги й звільнити з пекла окупації тих, хто цього чекає. Після цього вирішити головне питання: довічне, чи вища міра покарання?

Всі вже бачили відео з пройобаним нами ксп в Гуляйполі? На фото полковник Шуляк С.С. Командир 102 ОБрТРО, чиє КСП і було закинуте. І да канєшна там сидів якийсь штаб батальйону, а не бригади. Але дуже хотів би поцікавитись у Сергія Степановича як нацик нацика. Пане Полковнику, да як так то. Ну блять вам не соромно за цю хуйню? Втім я розумію що ні. Це не просто ганьба, це зрада, злив оперативних даних цілого напрямку підорам, покинуті знамена підрозділу, незаблокована дскшна техніка, радєйки, журнали (все з бірками!), і ні одного трупа бійців які захищали це КСП. Вони просто з'їбались роняючи кал. Хтось давав наказ на цей відхід. Хтось погодився виконати злочинний наказ.19 грудня 102 бригада спростовувала "фейки про втрату управління і саботаж", але як бачимо шось не дуже схоже на фейки. Військова частина яка втрачає свій бойовий прапор - має бути розформована. Це правило і армійська традиція. Якщо бойовий прапор бригади, з офісу комбата забирають без бою - це як на мене абсолютно достатня причина шоб розпустити цю шарашку нахуй, а весь штаб батальйону посадити. Ми в Сєвєрі відстріляли все що не могли винести на собі в бік підорів, а склад бк і КСП підірвали. Це виходячи по офіційному наказу з оточення. Тут люди навіть не змогли вилить каністру бензину і чиркнуть сірником. Я як діючий військовослужбовець і ветеран вимагаю (канєшна всім буде похуй) щоб відповідними органами були проведені перевірки стосовно управління 102 ОБрТРО, винні були покарані, і запущений механізм розформування частини з подальшим розподілом о/с в інші підрозділи. Це ганебно і недостойно самого поняття війська. Якщо комбати і штаби батів тікають навіть не спробувавши нашкодити ворогу, чи мінімізувати втрати - їм не можна довіряти людей. Поширьте по можливості, цю історію ніяк не можна залишати непокараною, бо вони ж так попройобують ще сотні нп.

Приклад Риму. Спочатку Рим був селом, яке всі ображали. Але доволі рано римляни виробили свій основний принцип: «роби, що належить і хай буде як буде».Вони не зважали на труднощі, на розмір і силу ворогів і не замислювалися щодо перемирʼя. І так Рим запанував в Італії. Але тут зʼявився Ганібал (на відміну від путіна і герасімова, великий полководець) і карфагеняни розбили римлян і захопили майже всю Італію. Ганібал бачив стіни Риму і очікував, що римляни підуть з ним на переговори і погодяться на капітуляцію. Але римляни відмовилися від переговорів і зібрали нову армію. Ганібал знищив цю армію в битві при Каннах. Він очікував на перемовників. Але римляни зібрали нову армію, поставили в стрій підлітків і продовжили оборону. Ганібал лишався в Італії більше, ніж десять років. Весь час тривала війна і він перемагав. Він був згоден на часткову капітуляцію римлян. Але вони жодного разу не пішли з ним на переговори. Ганібал був готовий прийняти почесну капітуляцію Риму. Але Рим був готовий до смерті, а до переговорів - ні. А потім була друга пунічна війна. Бойові дії розпоширилися на море. Римляни жодного разу не пішли на переговори. А потім вони знищили Карфаген, який був готовий на переговори. А потім вони ловили Ганібала по всьому Середземноморʼю. Але він встиг вкоротити собі віку, перед тим, як вони майже вполювали його. А потім Рим став великою імперією. «Роби, що належить і хай буде як буде».Корчинський | Співпраця | Мерч

Подумалося. От був раніше телевізор, було там умовно 10 основних каналів на політтематику. Канали у власності в потрібних людей, через них вливають хупцу для гоїв, одні про духовні скрєпи, інші про соціальну справедливість, треті ще якусь хуйню, але всі вони в одній ліберальній системі просто різні угруповання, чим створюють ілюзію вибору, однак усеодно всім якби норм. Усе контролюється, в ефірі сидять представники інтересантів, несистемні спікери теж допускаються для ілюзії демократії, але журнашлюшки завжди організують усе так що позасистемного виставлять тупим/людоєдом/клоуном, тому їх взагалі можна не боятися, професіонали все зроблять, загрозу ліквідують. Усе працює всі хто в тємі - щасливі, хупца гоям успішно толкається, бабло заробляється, і на додачу під шумок успішно реалізуються власні дегенеративні ідеї.Але тут з'являється інтернет, так щей як засіб ЗМІ а не просто розваги. Несподівано виявляється, що вєщать на аудиторію можна "як діди" тобто без великих фінансових ресурсів, достатньо розуму і таланту, взяв створив канал в ТГ і ти вже - редактор революційної газети. Наслідки уже є, а обов'язково будуть ще і ще. Цей світ нас не переживе, ми будемо в новому.

​​​​Жах охоплює, коли подумаю про відносини у В(еликій) Україні. Був я тут на кількох більшовицьких фільмах: просто морально розбитий вийшов. Адже в цьому царстві хамів і злиднів доведеться при українській владі вдатися до методів Петра В(еликого): терором треба буде їх вчити поважати людську гідність, терором впаювати на повазі до людської «я» (що за парадокс), терором вводити чистоту та порядок, і т.д., навіть видавати державні розпорядження про носіння комірців, способі поведінки, харчування і т.д. Одну диктатуру треба буде замінити іншою... Страшну спадщина залишать нам більшовики!<...> Видно таки з раба зробити людину вільною не можна інакше, як за допомогою палиці. Для блага того ж нещасного народу треба бити його батогом, бо інакше він до кінця століття не прийде до тями і не покине свого хомута. Треба нам самим замінити ворогів, треба нам, українцям (частини), стати «варягами» над самими собою (в цілому), інакше не позбудемося чужих «варягів». <...> Чого гріха таїти: терором і насильством над власним народом слід добувати йому свободу.Володимир Мартинець, 1929 рік.#ідеологія_ОУН

США пропонують обміняти наші запаси коштовних металів на допомогу Україні. «Ми кажемо Україні, що у вас є цінні рідкоземельні метали, я хочу, щоб Україна дала нам рідкоземельні метали» - сказав Президент США. Нам обіцяли НАТО? Хто? Коли?Нам обіцяли ЄС? Хто? Коли?Ми добровільно віддали ядерну зброю, бо були незрілою дитячою державою.Ми вписали курс на ЄС та НАТО в Конституцію. Але ЄС і НАТО не вписали нас в свій план.Ми прийняли на тіла українців ураган, мегатонни радянського заліза - склади РФ спустошені, особовий склад армії РФ поніс величезні втрати. Союзники ж скинули нам сотні одиниць старої зброї. Та трохи новітнього озброєння, для тестування та бойового випробування. Байден брехав. Політики брехали. Виступали з пустими заявами, за якими були напівміри «ну, щоб ви не померли, ми дамо вам шось».Трамп тепер відкинув усю патетику. Прямі слова, прямі дії, прямі умови.РФ не піде в наступ на Польщу та Балтію. РФ втратила Сирію. РФ втратила суттєві сили для північного полюсу. РФ сточила себе об Україну. Ми захистили Захід. Ми теж дуже побиті.Тепер настає час використовувати нашу слабкість. До РФ ми вже не доєднаємося, шантажувати цим Захід неможливо. Ми добровільно захистили Захід - без належної підтримки, ціною власних солдатів, власних громадян, власних ресурсів, власної землі.Тепер же у нас ще відторговують додаткові ресурси.Захід і США уміють в прагматику. Повчальний урок.Окрім агентури РФ ви тепер можете інакше поглянути на ціну для України дій західної агентури.Пам’ятаєте усіх цих лібеоальних політиків, грантожерів та візіонерів, які закликали ввести тут іноземців «покерувати Україною»? Які казали, що інтереси США = інтересам України?Надійно зафіксуйте в пам’яті ці імена.Сьогодні Трамп чесно і прямо констатував, що всі, хто був лоббістом та агентурою західних фондів та розвідок - підводив Україну до угоди дешевої кривавої втрати наших ресурсів.Жорстко. Але як є.Обміняємо, звісно. Куди нам діватися. Все ще можна відіграти в майбутньому. Потенціал країни величезний. Але лише за умови, якщо далі курс держави будуть визначати самостійні діячі.Бий московитів. Вішай агентуру. І Україна розквітне. Зрадник - це зрадник інтересів України. На кого б він не працював.

Сьогодні ми згадуємо події одного з найтрагічніших періодів нашої історії — часу, овіяного втратою незалежності, глибокими суспільними помилками та незліченними людськими жертвами.Народи живуть своєю історією та волею, і в цьому полягає їхня правда. Для нас правда — це не лише біль втрат, але й усвідомлення причин і витоків цієї трагедії. Проте що таке пам’ять? "Історичні" люди пам’ятають трагедії, а "над-історичні" — виклики.Голодомор був не лише соціально-політичною катастрофою, а насамперед популяційною трагедією. Забуття цього аспекту послаблює нас перед обличчям власної історії. Юрій Липа слушно зазначав, що під час голоду основний ресурс віддавали жінкам, розуміючи критичну важливість збереження репродуктивного потенціалу, — репрезентація цього наразі у нас відсутня.Чи можна назвати сучасну історичну рефлексію про Голодомор збалансованою? Ні. Цю подію потрібно розуміти передусім у популяційному контексті, а не лише як геополітичне протистояння. Росія, як була для нас чужою і ворожою, так і залишилась.Іншими словами, ми не можемо дозволити Росії визначати зміст нашої пам’яті. Вони повинні отримати відплату, але варто робити фокус більш глобальним. Не можна визначати себе лише через антитезу: там, де помста, там і розуміння важливості популяції. Голодомор мав би ініціювати створення культу розмноження, збільшення та зміцнення популяції, бо ми втратили мільйони людей та за весь цей час тільки продовжували втрачати. Цей день нагадує про жахи й слабкість, про нашу вразливість — про те, що в цей самий час Захід торгував із СРСР, який забезпечував імпорт за рахунок конфіскованого. Все це створює необхідність непереборної концентрації на нашому минулому, бо інакше не створити життєтворчого виміру в житті нашого народу.

🤔Чому Україна просить зброю за кордоном? Невже у нас немає власних ракет? А що, не виробляють? - Виробляють. Але якою ціною...😳🚀Керівники українських оборонних підприємств б'ють на сполох. Вони просять владу захистити їх від атак аудиторів та правоохоронців. Прискіпливі перевірки буквально паралізують роботу підприємств, а про сталий розвиток та планування залишається тільки мріяти👀🔎📝Підставою всіх цих перевірок стала "помилка" у постанові Кабміну №335 від 20 березня 2022 року, що мала спростити і пришвидшити оборонні закупівлі. В пункті, що описує процедуру формування ціни на українську зброю забули додати слово... "прибуток". Втім, чи була це "помилка"? 🤡В перекладі із душно-правової на українську, "Якщо в тексті постанови прибуток компаній-виробників не згаданий, його не має бути взагалі". Саме так вирішили і державні аудитори, що накинулися на підприємства разом із правоохоронцями🗒📈Так, весь прибуток, що отримують оборонні підприємства, аудитом вважається "збитками держави". Так, це буквально кримінал і підстава для відкриття провадження.🤦‍♂️Втім, на цьому театр абсурду не закінчується. 18 липня 2023 року Кабмін визнав згадану постанову нечинною і ухвалив нову. В ній прямо прописаний прибуток, як частина ціни на зброю. Але так як в Україні нормативно-правові акти не мають зворотної дії, період з 20 березня 2022 року до 21 липня 2023 перетворюється на анал-карнавал для підприємств оборонного комплексу.😬А так як суди з аудиторами, фактичне блокування роботи українських зброярів і неможливість усунення правової колізії через Конституцію суттєво впливають на зміцнення обороноздатності країни, єдиним виходом із ситуаціє є визнання Держаудитом своїх висновків як помилкових. Втім робити це вони не спішать☝️😆У команді президента у розмові з ВВС Україна розповіли, що розібратись у ситуації вже попросили міністра оборони Рустема Умєрова і очільника Мінстратегпрому Олександра Камишина. “Ситуація складна, треба розбиратись”, - вказує близький до президента співрозмовник.

Всім 🙋‍♂️ ! Я рідко на щось публічно збираю, але потрібно дуже ваша допомога. Оскільки ми отримали певну кількість західної техніки, яка є сучасною, але все ж не з «салону», необхідна велика кількість розхідників, яких на жаль, на складах ЗСУ немає, це і олива для роздаток, олива для заміни в потужних двигунах, фріон для кондиціонерів (дуже важливо оскільки повністю броньована антимінна машина - це консервна банка в якій при погоді +28 в повному екіпі втрачається свідомість за 10-15 хв руху), ролики, ремені та сальники. Дуже багато західної техніки на жаль роками простояла на складах, вона може мати мінімальний пробіг, але пересохші сальники і відповідно звідти витікає все, що там було. Ціна одного літра деякого дуже потрібного мастила коливається в районі 500 грн. Одного фріона в одну з машин треба залити 3.5 літрам при ціні 100 грам - 150 грн. Я мовчу за дороговартісні розхідники, які мусять туди ставитись тільки тих фірм, які передбачені ттх машини. Сума на яку ми збираємо - це частина, іншу частину ми закриваємо з своїх доходів, оскільки тільки коли разом всі доклались, тоді і буде перемога! На Західну ТехнікуВсім привіт! Я рідко на щось публічно збираю, але потрібно дуже ваша допомога. Оскільки ми отримали певну кількість західної техніки, яка є сучасною, але все ж не з «салону», необхідна велика кількість розхідників. 🎯Ціль: 70 000.00 ₴🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/78QNdqMZww💳Номер картки банки5375 4112 0730 1669