11 років тому, у ніч з 20 на 21 січня 2015-го, розгромною поразкою українського війська завершились багатомісячні бої за Донецький аеропорт, якими керував начальник штабу АТО Василь Грицак, більше відомий у народі як «Вася-їбанько». Видатний полководець, удостоєний президентом Порошенком звання генерала армії, Василь Сергійович організував ще чимало звитяжних перемог, зокрема створення «Донецької народної республіки» та Іловайський і Дебальцевський котли. Але битва за Донецький аеропорт настільки оспівана штатними пропагандистами СБУ, що досі ніхто навіть не замислився – а навіщо, взагалі, було битись за напівзруйнований термінал і диспетчерську вежу? І чому «ополченці», вибивши бійців Грицака з аеропорту, не пішли в наступ далі? Все дуже просто. Насправді 5 вересня 2014 року на переговорах у Мінську представники Служби безпеки України (а переговори з терористами, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», може вести тільки СБУ, тому, до речі, Віктор Медведчук був включений 23 грудня 2014 року до складну Тристоронньої контактної групи саме наказом керівництва СБУ) підписали секретний протокол, підтверджений меморандумом від 19 вересня, про лінію розмежування. Відповідно до цього протоколу Донецький аеропорт мав відійти «ополченцям». Але з так званих політичних міркувань оголосити про передачу української території терористам Грицак не наважився й тому тримав бійців АТО в аеропорту, аж доки «мінські домовленості» не були виконані, так би мовити, природнім шляхом. Усього тоді в Донецькому аеропорту загинуло понад 100 військовослужбовців, переданих під оруду СБУ для проведення Антитерористичної операції, і ще біля 440 були поранені.Ось текст таємного протоколу, відповідно до якого Донецький аеропорт переходив «ополченцям».«Вікіпедія» описує виконання 21 січня 2015 року Грицаком «мінських домовленостей» наступним чином: «Протягом двох днів, не дочекавшись транспорту, під лютою загрозою смерті бійці 90 окремого аеромобільного батальйону вирішили покинути руїни диспетчерської вежі. Щоб відволікти й заставити бойовиків припинити вогонь вони викликали на себе РСЗВ Град, під залп якого вони вибігали з вежі, надалі рухаючись маршрутом «Доктора Хаоса» кіборги покинули диспетчерську вежу Донецького аеропорту. В період з 1-ї до 3-ї години ранку кількома групами новий термінал донецького аеропорту залишили ще 13 вцілілих Кіборгів. Останнім вийшов приблизно 5.30 ранку боєць 90 окремого аеромобільного батальйону з позивним «Fly». Це були останні герої, які захищали будівлі Міжнародного аеропорту «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва».Зазначу також, що за наслідки «Антитерористичної операції» (яка, звісно ж, такою не була – насправді мала місце загальновійськова операція під проводом Васі-їбанька) президент Порошенко не несе ніякої юридичної відповідальності й, взагалі, жодним боком не причетний до проведення АТО. За всі військові злочини, загибель мирних мешканців та здачу території відповідають лише чотири людини, які очолювали Антитерористичний центр при СБУ впродовж 2014 – 2017 років: Віталій Циганок (який свою причетність до АТО заперечує), Василь Крутов, Василь Грицак і Віталій Маліков. У цьому, власне, і полягала причина того, що на окупованих територіях і в зоні бойових дій не був запроваджений воєнний стан, а військова операція називалась «антитерористичною» – щоби не створювати ставку Верховного Головнокомандувача, не передавати ведення бойових дій під управління Генштабу й не робити президента Порошенка відповідальним за наслідки того, що коїться на Сході України, натомість перетворити Васю-їбанька на «цапа відбувайла» .Втім, до сьогоднішнього дня Грицаку навіть не повідомлено про підозру.
⚖️ Київський апеляційний суд оприлюднив мотиви застосування до нардепа Нестора Шуфрича альтернативного запобіжного заходу у виді застави в 33,3 млн гривень.Колегія суддів не погодилась із висновками першої інстанції, що лише безальтернативне тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.Шуфрич утримується в ізоляторі СБУ більше 2 років, а судовий розгляд фактично не розпочатий. До дослідження доказів ще досі не розпочали.Прокурор не наводить нових ризиків, не повідомляє про збільшення ступеню наявних ризиків. І в такому разі безальтернативне тримання під вартою не може вважатися виправданим і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.4 грудня ЄСПЛ прийняв скаргу Шуфрича щодо надмірної тривалості тримання під вартою. Суд повідомив уряд про можливість надати зауваження по скарзі до 2 квітня 2026 року та звернув увагу на можливість розгляду справи по процедурі дружнього врегулювання.Київський апеляційний суд вважає, що дружньому врегулюванню скарги Шуфрича може сприяти застосування до нього альтернативного запобіжного заходу в виді застави. Таке врегулювання може попередити негативні наслідки для України від задоволення ЄСПЛ скарги Шуфрича — виплати компенсації і підрив авторитету держави на міжнародному рівні.Шуфрича судять за державну зраду і фінансування дій із метою зміни меж території або державного кордону України. Він провину категорично не визнає.💬@ABleaks_bot💕Долучитись☑[email protected]
Продовження. Початок отут.Але на цьому фарс не закінчився. Детектив НАБУ звернувся у ВАКС з клопотанням про обрання запобіжного заходу підозрюваній Тимошенко, не подавши жодних доказів скоєння нею бодай якогось правопорушення. Точніше, єдиним «доказом» є уривок розмови Тимошенко з Копитіним невідомо про що. При цьому самого народного депутата Копитіна сторона обвинувачення не тільки не викликала в суд для надання свідчень щодо предмету розмови з Тимошенко, а, взагалі, зашифрувала його в роздруківці розмови під псевдонімом «Мазур».Але й це не все: за браком доказів до клопотання про обрання запобіжного заходу Тимошенко детектив НАБУ долучив вирок судді Кірєєва від 11 жовтня 2011 року, яким Тимошенко була засуджена до 7 років позбавлення волі. У такий спосіб детектив НАБУ вирішив довести, що підозрювана є закоренілою рецидивісткою й може переховуватись від слідства. Ухвалу судді Дубаса, який частково задовольнив клопотання про обрання Тимошенко запобіжного заходу, я навіть коментувати не буду – Віталій Михайлович як був податковим інспектором, так ним і залишився.І наостанку. НАБУ та Верховна Рада України – це різні гілки влади. Якими б не були народні депутати, переслідування представника законодавчої влади представниками виконавчої влади лише за його політичну діяльність (а залучення голосів з іншої фракції та дії, спрямовані на розвалення монобільшості, – це, безсумнівно, політична діяльність Тимошенко) у цивілізованих країнах вважається неприпустимим. Більш того, залучення членів парламенту як агентів правоохоронних органів у більшості країн прямо забороняється. І в жодній цивілізованій країні жодний правоохоронний орган не став би ганьбитись кримінальним переслідуванням політика лише на підставі записаної розмови (а в даному випадку – ще й записаної незаконно) без реальної передачі грошей.Єдине, що мене радує – так це те, що в цьому ганебному фарсі не бере участь старший детектив НАБУ Родіон Геннадійович Бірюков. Бо я б цього не пережив.Підписатися на «Записки пасквілянта»
До уваги любих друзів і шановних читачів пропоную одним pdf-файлом мою дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя стосовно судді ВАКС Віталія Дубаса. Віталій Михайлович вже пише пояснення з приводу того, як він у закритому (!) судовому засіданні розглянув мою заяву про відвід детектива Родіона Бірюкова й встановив, що Родіон Геннадійович скопіював для адвоката Сергія Рокуня матеріали кримінального провадження та виніс ці матеріали з НАБУ. Але нічого протизаконного суддя Дубас у цьому не побачив.Ось кілька фраз з дисциплінарної скарги для розуміння того, про що йдеться:«Ухвалою від 11.09.2025 у справі №991/7732/2925 суддя Дубас В.М. констатував, що детектив НАБУ Бірюков Р.Г. вступив у змову з адвокатом Рокунем С.В., який раніше працював на посаді старшого детектива НАБУ, та скопіював і видав Рокуню С.В. матеріали кримінального провадження №52024000000000420 від 12.08.2024. При цьому адвокат Рокунь С.В. не має жодного відношення до зазначеного кримінального провадження, а копії матеріалів йому були потрібні для надання допомоги клієнту, який є підозрюваним у зовсім іншому кримінальному провадженні, що розслідується в Територіальному управлінні ДБР, розташованому у м.Києві. …Таким чином, для реєстрації адвокатського запиту Рокуня С.В., доставки запиту Кривоносу С.Ю., розгляду запиту Кривоносом С.Ю., доставки запиту старшому детективу Бірюкову Р.Г., розгляду запиту Бірюковим Р.Г., копіювання протоколів допиту Новікова О.Ф. та Ситника А.С., підготовки відповіді й доставки відповіді в канцелярію НАБУ знадобилось 4 (чотири) хвилини. При цьому в супровідному листі старший детектив Бірюков Р.Г. не зазначив, що він забороняє Рокуню С.В. розголошувати дані досудового розслідування.Оскільки за Бірюковим Р.Г. не помічено здібностей до пересування зі швидкістю світла, а за Рокунем С.В. – здібностей до телепортації, появу в Печерському районному суді копій протоколів допиту Новікова О.Ф. та Ситника А.С. слід приписати не ефектам загальної теорії відносності, а позапроцесуальному спілкуванню між Бірюковим Р.Г. і Рокунем С.В. з метою допомогти підозрюваному Шабуніну В.В. уникнути кримінальної відповідальності за шахрайство та ухилення від військової служби».
Оце опудало – народний депутат України Людмила Буймістер, фракція «Батьківщина», яка фіктивно рахується на військовій службі. Представляє у Верховній Раді Сергія Таруту й Ріната Ахметова. Людмила Анатоліївна заробляє, де тільки може. Зокрема, вона є активісткою псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» і 11 березня 2025 року в Печерському районному суді Києва намагалась взяти на поруки колишнього командира 207 окремого батальйону ТрО підполковника Юшка – того самого Юшка, який фіктивно оформив на військову службу Шабуніна та Шерембея, обклав особовий склад батальйону грошовими поборами, торгував довідками форми №6 про безпосередню участь у бойових діях і примусив мобілізованих солдатів будувати собі хатинку у Фастові.А ще кажуть, що саме Буймістер і була тією «крисою», яка допомогла НАБУ викрити Юлію Тимошенко в роздачі грошей народним депутатам з інших фракцій за голосування. Але ми в це не віримо. Хіба може військовослужбовець зрадити свого прямого командира?Підписатися на «Записки пасквілянта»
Під рубрикою «Новини шабунінгу».Друзі, ви пам’ятаєте такого собі Олександра Лємєнова – спортсмена, професійного «громадського активіста» та реформатора прокуратури? Здається, є всі підстави допомогти Олександру Валерійовичу опинитись на лаві підсудних у кримінальному провадженні №12024111030003880 від 06.12.2024, розгляд якого 21 квітня 2025 року був зупинений у Білоцерківському міськрайонному суді (справа №357/2292/25) у зв’язку з тим, що обвинувачений перебуває на фронті. Нагадаю суть справи. Громадянин Лємєнов, 26.07.1989 народження, будучи офіцером запасу, після повномасштабного вторгнення не тільки не з’явився в Білоцерківський РТЦК та СП для отримання мобілізаційного розпорядження, але упродовж двох з половиною років переховувався від мобілізації. У грудні 2023 року мав місце кумедний випадок, який широко висвітлювався в медіа – співробітники Білоцерківського РТЦК та СП доставили повістку Лємєнову додому, але професійний «громадський активіст» забарикадувався в квартирі (допомогла спортивна підготовка), через вікно перебрався до сусідів і втік.6 грудня 2024 року молодший лейтенант запасу Лємєнов був затриманий нарядом поліції Печерського РУ ГУ НП в м.Києві в гей-клубі… перепрошую, в кальян-барі «Хмара» під час перевірки документів відвідувачів. Щодо Лємєнова був складений адмінпротокол за ухилення від мобілізації, а сам він доставлений до Білоцерківського РТЦК та СП, де отримав бойову повістку та направлення для проходження служби в навчальний центр на території Закарпатської області. Але Лємєнову вдалось втекти, у зв’язку з чим до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №12024111030003880 від 06.12.2024 за статтею 336 КК України, а сам Лємєнов оголошений у розшук. 18 грудня 2024 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надав згоду на затримання Лємєнова та доставку його до суду для обрання запобіжного заходу. Лємєнову було повідомлено про підозру та 27 грудня 2024 року обрано запобіжний захід. По завершенні досудового розслідування обвинувальний акт щодо Лємєнова направлений для розгляду до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Щоби уникнути кримінальної відповідальності та продовжити жити в Києві, Лємєнов домовився з київським градоначальником, що Кличко влаштує його на фіктивну службу в 112 окрему бригаду ТрО, яка дислокується у Вишгородському районі Київської області. Але це не допомогло – після того, як я про це довідався, командир бригади полковник Косенко, щоби зам’яти скандал, був змушений призначити Лємєнова заступником командира роти з психологічної підтримки персоналу 128 окремого батальйону ТрО й у березні 2025 року відправити на Куп’янський напрямок. Після чого розгляд справи в суді, власне, і був зупинений.Але вже в травні 2025 року Лємєнов перевівся в Київ і тепер вдень «захищає Батьківщину» на канцелярській посаді в управлінні психологічного забезпечення Департаменту кадрової політики Міністерства оборони, а по вечорах показує свої бойові рани в кальян-барі «Хмара» на Хрещатику.Відтак, підстав не розглядати в Білоцерківському міськрайонному суді кримінальне провадження по обвинуваченню Лємєнова немає жодних. Тим більше, що в середині лютого 2026 року Шабунін, який зараз живе в наметі на полігоні, завершить проходження курсу базової військової підготовки й цілком зможе замінити Лємєнова на Куп’янському напрямку.Принагідно зазначу, що і Лємєнова, і Шабуніна, і Шерембея і десятки інших ухилянтів перевів з бойових підрозділів на фіктивну службу в Міноборони попсуй-міністр Умєров – колишній народний депутат з фракції «Голос».Підписатися на «Записки пасквілянта»
Передаю палкі вітання старшому детективу НАБУ Родіону Бірюкову, про чий інтелект і професійні навички вже складають пісні, саги та анекдоти.Родіоне Геннадійовичу, я розумію, що Вас неможливо відучити від звички виносити з НАБУ та передавати адвокату Рокуню матеріали кримінальних проваджень. Але невже Ви не можете, нарешті, вивчити Кримінальний процесуальний кодекс? Бо люди ж сміються.Скажіть, як Ви додумались внести у ВАКС клопотання в кримінальному провадженні №42025000000000706 від 19.08.2025 про надання згоди на арешт майна народної депутатки Скороход, попрохавши слідчого суддю здійснити розгляд цього клопотання в закритому судовому засіданні без виклику самої Скороход? Про те, що суддів ВАКС набрали по оголошенню – це всім відомо. Тож нема нічого дивного, що Ваше клопотання було задоволено, а його розгляд відбувся без відома народної депутатки. І це при тому, що є спеціальна норма – ч. 2 ст. 482-2 КПК України – якою встановлено, що клопотання про проведення будь-яких слідчих дій стосовно народного депутата України, окрім проведення НСРД, розглядається слідчим суддею за обов’язкової участі народного депутата України.І ось тепер маємо: придурок у мантії Ваше клопотання задовольнив і в закритому судовому засіданні арештував майно Скороход, не викликавши в суд народну депутатку. А Апеляційна палата ВАКС ухвалою від 23.12.2025 у справі №991/12712/25 ухвалу слідчого судді, цілком природно, скасувала. Бо треба ж КПК України читати, Родіоне Геннадійовичу.Якщо Ви не знаєте законодавство – у Вас є я й Ви ж завжди можете зателефонувати мені та проконсультуватись. Причому – безкоштовно. Користуйтесь, доки я не відправив Вас на лаву підсудних слідом за Шабуніним.Підписатися на «Записки пасквілянта»
Читацька громадськість цікавиться, чому немає новин про розгляд у Печерському районному суді Києва кримінального провадження по обвинуваченню Шабуніна в шахрайстві та ухиленні від військової служби? Насправді, новини є.Нагадую, що обвинувальний акт стосовно колишнього солдата 207 окремого батальйон ТрО Шабуніна та колишнього командира цього батальйону Юшка надійшов у Печерський райсуд ще 29 жовтня 2025 року. 5 листопада 2025 року суддя Константінова відкрила підготовче засідання, але Шабунін заявив Константіновій відвід судді на тій підставі, що вона раніше обирала запобіжний захід голові правління «Укренерго» Кудрицькому і через те Шабунін, бачте, не вірить у неупередженість Константінової.Суддя Гридасова задовольнила заяву Шабуніна про відвід судді Константінової. При цьому Гридасова в ухвалі зазначила, що жодних підстав для відводу судді Константінової немає. У зв’язку з цим я направив до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу стосовно судді Гридасової, з якою широкі народні верстви мають можливість ознайомитись ось тут.Після повторного авторозподілу обвинувальний акт надійшов на розгляд судді Соловйова, який призначив попереднє засідання в справі на 14:00 22 січня 2026 року.У зв’язку з цим я подав дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя, оскільки вважаю, що суддя Соловйов порушує розумні строки. Ось два абзаци зі скарги:«За таких обставин суддя Соловйов О.Л. з метою збереження авторитету правосуддя та задля уникнення дискредитації Збройних Сил України зобов’язаний був вжити заходи для своєчасного розгляду обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023100130002015 від 15.12.2023, за обвинуваченням Шабуніна В.В. і Юшка В.В. та розглянути нагальні питання – зокрема щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим, які систематично порушують покладені на них судом обов’язки, продовжують займатись протиправною діяльністю та своєю поведінкою деморалізують особовий склад Збройних Сил України. Окрім того, суддя Соловйов О.Л. має врахувати, що Шабунін В.В. одночасно є обвинуваченим ще в одному кримінальному провадженні, яке розглядається Дніпровським районним судом м.Києва під головуванням судді Козачук О.М. (справа №755/1329/18) по обвинуваченню в насильстві щодо журналіста. Будучи обвинуваченим у двох кримінальних провадження, Шабунін В.В. продовжує протиправну діяльність і публічно відмовляється виконувати свій конституційний обов’язок із захисту Батьківщини».Зрозуміло, що ВРП не покарає суддю Соловйова лише за те, що він на місяць затягнув розгляд справи (тим більше, що Соловйов за цей час ще й був у відпустці та на лікарняному). Але пояснення судді доведеться написати. І, взагалі, «його честь» тепер знатиме, що він під контролем, за кожним його кроком я буду слідкувати й при щонайменшому порушенні процесуальних норм подаватиму дисциплінарну скаргу.Докладаю повний текст дисциплінарної скарги щодо судді Соловйова одним pdf-файлом.Підписатися на «Записки пасквілянта»
Друзі, ви помітили, що вже тиждень, як у соцмережах немає того смороду, який раніше щодня випускав з себе старший сержант Шабунін – військовослужбовець, призваний за мобілізацією, 43 окремої механізованої бригади (військова частина А4698)? Останній його допис був 2 січня 2026 року (на фото), коли Шабунін оприлюднив погрози на адресу командира 43 омбр полковника Сергія Рижова, який, бачте, не дозволяє Шабуніну «проходити службу» в Києві, натомість відправив цю жертву злочинного режиму вішати антидронові сітки в с.Куп’янськ-Вузловий.Так ось, після публічних обіцянок притягнути комбрига Рижова, якого Шабунін назвав «мій командир», до кримінальної відповідальності, вже тиждень як Шабунін нічого не пише. І, взагалі, зник з радарів, навіть відосики з Ніколовим не знімає. Маю підозру, що старший сержант Шабунін вже усвідомив, що його начальником є не командир бригади, а командир взводу. І що навіть до командира роти, не кажучи вже про командира батальйону, старший сержант Шабунін може звертатись тільки через взводного. Мовляв, «прошу Вашого клопотання перед вищим командуванням…» і т.д.Сподіваюсь, що за цей тиждень Шабунін і антидронові сітки повісив, і в туалетах у місці дислокації підрозділу (с.Коробчине Чугуївського району Харківської області) поприбирав, і зброю почистив, і в охороні командного пункту постояв, і Статут внутрішньої служби ЗСУ напам'ять вивчив. І, взагалі, узнав, що таке військова служба рядового та сержантсько-старшинського складу в умовах воєнного стану.Ще півроку такого виховного процесу – і Збройні Сили України отримають чемного, культурного та добросовісного військовослужбовця. Якщо, звісно, до того часу суддя Печерського районного суду Соловйов, який зараз розглядає кримінальне провадження по обвинуваченню Шабуніна в шахрайстві та ухиленні від військової служби, не поміняє цьому воїну запобіжний захід на тримання під вартою. Підписатися на «Записки пасквілянта»
Під рубрикою «Дембельський альбом».Червень 2022 року. Миколаївський напрямок (неподалік с.Прибузьке). На позицію нашого взводного опорного пункту любили приїздити артилеристи – постріляти з причепних гармат чи «Граду» й швиденько з’їба…, перепрошую, уїхати. Після чого по нас добряче прилітало.За це артилеристів ми не любили й намагались їх прогнати. Виняток становив лише розрахунок американської гаубиці М777, який нам залишав тубуси від відстріляних снарядів. У цих тубусах (вони доволі герметичні) ми зберігали солярку, яку вдавалось урвати в Миколаєві.Палива в батальйоні майже не було, але на заправках у Миколаєві, коли з’являлись солярка чи бензин, військовослужбовцям в обмін на фотографію військового квитка безкоштовно видавали 30 літрів в руки. У таких випадках ми брали тубуси й колективом у 5-6 чоловік під орудою командира взводу Федоровича їхали в Миколаїв поповнювати запаси.Фотографії зроблені в точці з координатами 46°46'22.0"N 32°01'28.4"E#дембельський_альбомПідписатися на «Записки пасквілянта»
