В 2007 році я потрапив на Opener в Гдині, в якийсь захмарний лайн-ап.Бйорк стрибала з хором людей з флагштоками, а чуваки з MÜM грали їй на сенсорному столі хвильовими модулями, з Muse ми звісно тікали бо попса, я пив пивко з Лораном Гарнье. Читайте інтерв'ю.А Beastie Boys дали два концерти, один з хіточками на великій сцені, а другий – в критому ангарі, бо справа взагалі на закинутій авіабазі. Другий виступ був присвячений виходу їх компіляції інструменталів, назва якого взята з епохального релізу Перрей і Кінслі 'The Sound From The Way Out'. Головним в бенді виявилися не тріо шалопаїв, а Money Mark, який і керував партіями, а потім взагалі зробив сальто через клавіатуру. Звісно, знайшлися пʼяні дебіли, що після кожного номеру волали "Са-бо-о-таж", і вони, брудні, отримали версію, хоча навряд чи її впізнали. Це я щось пригадав про цю платівку, коли отримав привітку від джин-майстерні NeverDry, що надіслала мені трийку релізів, оріджинал, лімон, і малину. Якось будуть і результати, а поки – інтро.