А чи був ти отам, в окопі?А чи чув ти молитви там?Як стоять там, за тебе, хлопці Молоді і у старших літах?Як у небо летять благанняЩоби вижити в пеклі цім...Просять сили, щоб захищатиВсіх, для серця хто дорогий.І за нас, що для них чужі є,Там стіною вони стоять.А із серця і вуст молитвиВсе до Бога від них летять...А чи був ти отам, під снігом,Коли палить лютий мороз?Чи у спеку, чи коли зливаЗаливає увесь окоп?Та стоять воїни там сміло,Все ж стоять там за нас усіх.А чи ми стоїмо в молитвах Перед Богом отак за них?Щоби кулі їх оминали,Щоб життя їм Господь зберіг.Щоб живі додому вертались До дружин, до дітей своїх.Постояв ти хоча б годинуПеред Богом за них в мольбі,Щоб ніхто із них не загинув,Як хранять там життя тобі?А вони стоять не годину,День, та ніч...місяці...роки...Як багато із них загинули,Як багато в полон пішли.А чи плаче, за них, твоє серце,Як від болю плачуть вони,Як залізо у тіло вп'ється,Як уже без руки, без ноги...Ти побудь з ними там, в окопі...Ти молитвою обгорни.Хоча б так допоможеш, хоч трохиПережити їм біль війни. Л. Шпак