Полковник Вінницької ронічної армії на базі.Повернуся у Вінницю і аж крила трохи розправилися. Зразу проїхався на трамваї за безнал (у мене з'явилася карточка), постригся (волосся стільки зістригли, що барани мене за свого прийняли б) і пішов збирати мєсні новості.Оказується, хтось уже хотів Замкову гору готелем забудувати (по документам клумба). Ви знаєте, було б непогано. Бо що ті вінничани з тої гори бачили?! Єрусалимку і Буг? А так можуть побачити класний новий готель, вікна металопластікові, багатих жильців у фірмєнних халатах). В принципі, прапор можна і на криші готелю повісити — так буде даже вище, ніж зараз.Рєзко почали ремонт перехрестя на Зодчих. Злі язики кажуть, що це може знищити історичну пам'ятку району — пробки. Мені здається, що так рєзко не можна, бо це ж у людей позбиваються всі графіки пересування. Наприклад, людина закладувала на проїзд Поділлям 40 хв, а буде 20. Що робити потім ці 20 хвилин? Розгублено топтатися на місці? З Гройсманом знову зустрітися не вийшло. Зайнятий. Чи на городі щось саджає, чи дерева прискає. Відчуття, як наче уникає зустрічі зі мною...Може, через те що у мене акаунт в інсті забанили і думає, що не дай бог і його блокнуть. До Сергія Анатоліча не заходив, хоч вікна в міськраді світилися. Не хотів відволікати від роботи. Теж мабуть вдень на городі, а по ночам документи підписує чи книжки читає про Вінницю.Що ще. Вчора відійшов у вічність мій хомяк Сігізмунд. Помер від старості. Це був славний хомяк, прожив довге хомяче життя у Вінниці. Пропонував йому евакуюватися у Польщу після початку повномасштабного вторгнення — відмовився. Каже: — я у Вінниці народився, у Вінниці і помру. Пом'янув його еспресо без молока. Яскравої тобі подорожі у інших світах, друже!Отакі справи, якщо коротко. Ви як?