Сьогодні минає рік відтоді, як від нас пішов Володимир Мороз – мій колега, представник 59-го округу Донеччини і просто дуже світла людина. Роковини цієї важкої втрати…Володимир був справжнім Народним Депутатом і людиною дії. Переселенець, який втратив рідний дім, але зберіг добре серце. Ми назавжди запам’ятаємо, як він на власних руках виносив поранених дітей після вибухів у Марʼїнці. Він невтомно боровся за права своїх земляків, переселенців, захищав енергетиків та шахтарів, відстоював права вірян Української Православної Церкви. Його серце щиро вболівало за Донбас і людей – і, на жаль, рік тому воно раптово не витримало.Так символічно і світло склалося, що сьогодні ж – Радониця. Це день особливого поминання покійних рідних та близьких, який завжди настає на 9-й день після Світлого Христового Воскресіння. У цей день ми не сумуємо безнадійно, а розділяємо радість Великодня з тими, хто вже перейшов у вічність, вірячи у життя після смерті.Царство Небесне усопшому рабу Божому Володимиру…У цей день поминання всіх спочилих нехай Господь дарує йому та всім нашим близьким, кого вже немає на цьому світі, Царство небесне!Памʼятаємо.
Щодо надання права на вогнепальну зброю цивільним громадянам. У заяві міністра Клименка я бачу явний дисонанс. З одного боку, він каже, що психічний стан нападника був нестабільним, але при цьому підтверджує, що той мав дозвіл на носіння зброї. І далі міністр заявляє, що після цього жодних масових перевірок власників зброї не буде.Це просто нонсенс. Це перше, що потрібно зробити негайно. Скільки ще таких неврівноважених людей прямо зараз легально мають зброю?Те, що ми бачимо сьогодні на вулицях України – це катастрофа. Люди перебувають на межі. Психіка зірвана.За таких обставин надавати цивільним право на вогнепальну зброю – це вкрай сумнівна ініціатива. Всі ми чудово розуміємо, як у нас «робляться» медичні довідки, необхідні для отримання права на носіння зброї. Саме з наведення жорсткого ладу в цій системі треба починати.Люди, безумовно, повинні мати право на захист. Право пересуватися безпечним містом. Але гарантувати цю безпеку має поліція. Іноді вона про це забуває.Держава не повинна перекладати цей свій прямий обовʼязок на плечі цивільних. І взагалі, дуже важко говорити про якусь справжню безпеку, поки триває війна. Ми маємо чітко розуміти: кожен день затягування війни лише збільшує шанси на повторення таких кривавих драм. Війну треба закінчувати. Дипломатія повинна працювати, і це має стати пріоритетом номер один.P.S. Коли поліція розбігається при перших же пострілах від нападника, як ми всі це бачили на відео, вкрай сумнівно вважати, що непідготовлені цивільні діятимуть інакше.
Щодо повернення виплат дітям ВПО. Пам'ятаєте, писала про те, як Мінфін штучно блокував 3000 гривень компенсації для дітей-переселенців? Тоді ми з колегами підняли це питання на рівні прем’єрки. Проблема полягала в урядовій постанові №390, яка висувала абсолютно нереалістичні умови. Наприклад, щоб отримати виплати, родина мала документально довести, що її житло на тимчасово окупованих територіях знищене або пошкоджене. Але як це зробити людям, які ледь вирвалися з окупації? Фактично десятки тисяч дітей ставали заручниками бюрократії і залишалися без допомоги.І ось маємо перші позитивні зрушення! Нарешті вдалося домогтися внесення змін, які частково виправляють цю несправедливість:✔️ Відтепер для отримання виплат на дитину не потрібно підтверджувати знищення житла на окупованих територіях (адже всім зрозуміло, що це фізично неможливо).✔️ Термін подачі заяв до Пенсійного фонду для поновлення виплат (починаючи з лютого) подовжили на місяць – до 1 червня.Але є недоліки. Досі не врегульовано питання дітей, які перемістилися у 2014–2022 роках. Плюс дітей фактично змушують переходити до школи за новим фактичним місцем проживання. Тобто, якщо дитина навчається онлайн у своїй рідній школі виплати не повернуть. Це абсурд!Наприкінці хочу щиро подякувати за Ваш зворотній звʼязок. Завдяки якому вдається тримати руку на пульсі та підштовхувати Уряд до виправлення помилок.
Історія про "реанімацію і кому" після зустрічі з ТЦК має... продовження. Пам'ятаєте історію Сергія Кустодєєва з Дніпра? Я неодноразово піднімала її на ефірах. Так от. Дружина потерпілого розповідає, що справу «зливають». Вона стверджує, що тепер слідство вважає, що Сергій «самостійно впав», а потім «добровільно сів в автобус ТЦК», щоб поїхати до «лікарні» за адресою військкомату. На запити адвокатів не реагують, а з дружиною взагалі відмовляються говорити.Більше того, вона стверджує, що тепер з'явилася начебто підроблена довідка про наявність алкоголю в крові! І тепер через справу намагаються закрити як «нещасний випадок».Як я вже казала на останніх ефірах, це просто свавілля. Які висновки ми маємо з цього зробити?Це повна руйнація довіри. Про яку мотивацію ми говоримо? Як ми можемо очікувати, що наші чоловіки повертатимуться з-за кордону, якщо вони бачать – тебе можуть покалічити посеред вулиці, а потім назвати це нещасним випадком.Якщо винні у цій трагедії не понесуть жорсткого кримінального покарання, а система їх покриватиме, ми отримаємо ще більше збурення в суспільстві.Нам обіцяють "оновлення ТЦК" та "нові підходи". Але поки людей заганяють у буси методами полювання, жодна реформа не спрацює. Нам необхідні кардинальні зміни як в ТЦК, так і в самій армії.Виїжджати виключно на силовому примусі ми не зможемо. Ми однозначно маємо захищати державу, але не ціною беззаконня проти власних громадян. Винні у тому, що сталося з Сергієм, повинні сидіти у в'язниці. А паралельно ми маємо включати весь прагматизм та шукати дипломатичні шляхи до миру, бо інакше ми просто знищимо себе зсередини.Продовжую тримати цю ситуацію на особистому контролі.
Щодо ризику обвалу саркофага на ЧАЕС і сьогоднішньої публікації звіту "Greenpeace Україна". Перше і головне – немає жодної причини зараз кричати про “обвал саркофага”. Ці гучні заголовки в ситуації, коли рівень стресу в суспільстві й так зашкалює, не є добре.Так, дійсно, удар російського дрона по Новому безпечному конфайнменту (НБК) в лютому 2025 року та, загалом, війна, окупація ЧАЕС – усе впливає разом на терміни демонтажу старого саркофага. Без термінового ремонту самого конфайнменту безпечний демонтаж споруди, яку будували після аварії на ЧАЕС, дійсно ускладнюється.Але, керівництво ЧАЕС чітко вказує – на сьогодні пошкоджень несучих конструкцій не зафіксовано. Об’єкт «Укриття» продовжує виконувати свої функції (його експлуатаційний термін офіційно встановлено до 31 жовтня 2029 року). Новий безпечний конфайнмент, попри втрату повної герметичності, і далі забезпечує ізоляцію зруйнованого енергоблока. Виходу радіоактивних речовин за межі встановлених норм не зафіксовано, радіаційний фон перебуває в межах контрольних рівнів, системи моніторингу працюють штатно.Все це підтверджує й постійна моніторингова місія МАГАТЕ. Таким чином, ще раз: не варто розганяти паніку. Зараз задача – невідкладні ремонтні роботи, міжнародна технічна підтримка і пріоритет держави та партнерів на відновленні цілісності конфайнменту. Ця робота вже ведеться. В межах парламентського нагляду триматиму це питання на постійному контролі.
Чому програв Орбан і як це вплине на Україну. Вибори в Угорщині чітко показали, що стратегія, побудована на нищівній критиці Євросоюзу, зазнала краху. Адже cправжня політична боротьба на цих виборах розгорталася по осях «США – ЄС» та «РФ – ЄС», де тісно переплелися інтереси багатьох країн. І зараз абсолютно очевидно: перемогу на цьому етапі здобула саме Європа. Чи це не піррова перемога – покаже час. Попереду в нового уряду чимало викликів.Вважаю, угорці зробили прагматичний вибір, тверезо оцінивши наслідки та прорахувавши стратегічні переваги того чи іншого шляху. Результат промовистий – опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром не просто перемогла, а здобула конституційну більшість.Що це означає для України? Чи означає це миттєве покращення? Будемо реалістами – ні. Угорці й надалі будуть жорстко захищати власні національні інтереси. Ми маємо формувати наші взаємовідносини виключно прагматично, поважаючи одне одного.І щойно Петер Мадяр дав велику прес-конференцію, яка розставила всі крапки над «і». Його тези повністю підтверджують – Будапешт діятиме максимально прагматично.Ключове з його заяв коротко:1. Розблокування €90 млрд для України. Мадяр чітко дав зрозуміти, що не блокуватиме цей кредит від ЄС.2. Мадяр вважає неможливим вступ країни, що перебуває у стані війни, до ЄС та прогнозує, що процес не завершиться в найближчі 10 років, а зрештою Угорщина проведе референдум щодо підтримки нашого членства.3. Будапешт не відмовляється від російських енергоресурсів миттєво, але бере курс на диверсифікацію енергетичного балансу.Таким чином, не варто сподіватися, що наш шлях до ЄС буде швидким. Нам доведеться системно і важко працювати. Однак принципова різниця в тому, що відтепер усі ці гострі питання з Угорщиною стануть предметом нормальних двосторонніх перемовин та аргументів. Зник ефект «глухого кута», розблокована життєво необхідна макрофінансова допомога. А там, де є конструктивний діалог, завжди можна знайти взаємовигідні рішення.
Про піар і реальні результати. Сьогодні в Раду завітали переможці Паралімпійських ігор. Нуль штучного піару чи самомилування, на відміну від виступів окремих наших олімпійців нещодавно в Раді. За трибуною стояли люди, які посіли 7 місце у світовому медальному заліку, виборовши для України 19 нагород – 3 золоті, 8 срібних та 8 бронзових. Уявіть собі шок іноземців, коли в один із днів на п'єдесталі підняли одразу ТРИ українські прапори одночасно! Ми зайняли і перше, і друге, і третє місця. Про це сьогодні з трибуни нагадав президент Паралімпійського комітету Валерій Сушкевич. Поруч із ним були Олександра Кононова (5 медалей!), Тарас Радь (4 медалі!), Олександр Казік та його гайд Сергій Кучерявий (3 медалі!). Найголовніше – перемога цих людей сьогодні потрібна всім українцям. Водночас просто аплодувати в залі – замало. Під час виступу від імені збірної пролунав чіткий запит: Західний реабілітаційно-спортивний центр у Карпатах потребує нашої уваги, фінансування та розширення. Там тренуються і відновлюються наші спортсмени, і місця вже критично не вистачає.Це наше пряме домашнє завдання як народних депутатів: менше піару — більше реальної підтримки тих, хто гідно представляє нашу державу на світовій арені. Це справжні народні дипломати, які роблять значно більше, ніж деякі представники дипломатичних представництв України.Особлива подяка пану Сушкевичу, який протягом кількох десятиліть активно підтримує паралімпійців та людей з інвалідністю, а також керівництво збірної, тренерів, механіків і кожного спортсмена.
Щодо підвищення тарифів – дозволю собі знову відреагувати на прогнози експертів. Перше і головне – підвищувати тарифи, не створивши працюючої системи соціального захисту сьогодні – абсолютно недоречно. Ще раз – варто думати не про те, на скільки відсотків підняти тариф, а про те, як захистити людей, які не зможуть його сплатити. Друге – я чую чимало аргументів, які на перший погляд звучать логічно – водоканали у збитках, система теплопостачання тримається на чесному слові. Але чи вирішує просте підвищення цифр у платіжках реальну проблему? Звісно, ні. Минулий опалювальний сезон ми ледве “проповзли на брюсі”. І це в умовах мораторію. Яку проблему вирішить підняття тарифів сьогодні, якщо у людей просто немає грошей їх оплачувати? Це абсолютно соціально несправедливо. Чому найвразливіші верстви населення мають зі своїх мізерних пенсій покривати борги системи?Якщо ми дійсно хочемо зберегти житлово-комунальне господарство, держава має діяти інакше. По-перше, розібратися з боргами водоканалів та підприємств теплокомуненерго на державному рівні. Усі ці підприємства повинні отримати кошти, які їм заборгувала держава через механізм «різниці в тарифах». По-друге, необхідно ретельно проаналізувати втрати підприємств ТКЕ, спричинені занедбаним станом мереж. Люди не повинні сплачувати за «підігрів асфальту». Якщо підприємства ТКЕ нарешті отримають кошти через механізм відшкодування різниці в тарифах, вони зможуть розпочати хоча б частково ремонт мереж. У результаті передусім виграють споживачі. По-третє, варто змінити підхід до нарахування субсидій – вони мають бути доступними і реальними, а не існувати лише на папері. Третє – думати про готовність до наступної зими, а не лише про цифри. Бо зараз мене найбільше турбує – що буде восени, коли почнеться новий опалювальний сезон. І на це питання наразі відповісти найважче.
Те, що нині відбувається на вулицях під виглядом мобілізації, викликає відвертий сором. І очевидно, що армію потрібно поповнювати, але силові "пакування" людей в буси проблему тільки загострюють.Минулого тижня у Дніпрі після “зустрічі” з ТЦК 35-річний Сергій Кустодєєв опинився в реанімації і вже десяту добу перебуває в комі. Це мобілізація? Ні, це більше схоже на злочин, за який винні мають нести сувору кримінальну відповідальність.І це в той час, коли ВЛК працює як конвеєр, визнаючи придатними людей, які мають серйозні вади здоровʼя.Очевидно, що держава повинна діяти інакше. По-перше, припинити силовий терор на вулицях і реально карати тих, хто перевищує повноваження. По-друге, переглянути сам підхід до мобілізації, її мотиваційну складову. По-третє, вибудувати справжню систему ветеранської підтримки, переглянути ставлення до поранених. Ще раз – необхідно вже зараз думати не про те, як будь-якою ціною загнати людей до ТЦК, а про те, як забезпечити мотиваційну складову, гідне лікування та демобілізацію тим, хто віддав своє здоров'я. А паралельно – шукати шляхи до миру в Україні.Виїжджати виключно на силовому примусі власних громадян – це шлях у нікуди.
Щодо дієздатності Ради. Сьогодні ми звільнили мешканців зруйнованого та пошкодженого житла від несправедливих нарахувань за комуналку. Це рішення підтримало понад 300 депутатів – конституційна більшість. Відтак усі спекуляції про те, що Рада недієздатна – нісенітниця. Усі притомні законопроєкти, які доходять до сесійної зали, особисто я завжди підтримую. Так сьогодні ми ухвалили ще дві важливі ініціативи:✅ Захистили майнові права неповнолітніх (№12254 – в цілому) Відтепер відчуження цінного майна, яким володіє дитина, потребує обов'язкової нотаріальної згоди батьків та дозволу органу опіки. Це убезпечить від шахрайських схем.✅ Розширили державну підтримку в освіті для дітей військових, ВПО та дітей із територій бойових дій (№14104 – за основу).Але відверто – так буває не завжди. Бо не завжди на голосування виносять дійсно відпрацьовані та критично необхідні людям проєкти законів.Наприклад, досі не винесені в зал надважливі ініціативи, які ми розробили разом із колегами Мусою Магомедовим та Сергієм Магерою. Чинний механізм компенсації за житло вимагає проведення обов'язкового обстеження знищеного майна. Проте як це зробити, якщо будинок знаходиться на тимчасово окупованій території або там, де точаться запеклі бої? Саме тому ми подали на розгляд Ради законопроєкт №14352, який має розв'язати цей гордіїв вузол. Але його чомусь досі не ставлять у порядок денний. І таких прикладів чимало.Парламент може і вміє працювати ефективно, коли розглядає реальні проблеми українців. Продовжуємо тиснути, щоб наші ініціативи для захисту людей нарешті потрапили до сесійної зали і були ухвалені!
TGLIST.COM.UA
