Canal Веселий піп - @veseliy_pip - №12069
Ілона Соколовська:«Чесно зізнаюсь — вже декілька днів ні настрою, ні особливих сил щось писати немає.Після чергового «пастирського благословіння» від «московського гаспадіна» Київ по 13 годин без світла (у нас на Лівому березі — майже 40 годин), інтернет і зв’язок падають, у квартирах +10. Але — дякувати комунальникам — пішла вода. Знаю, що подібна ситуація зараз у багатьох регіонах України.Молоді, активні, відносно здорові — тримаємося. Іноді навіть жартуємо, бо гумор — теж форма виживання.Але є ті, кому справді страшно й важко: старенькі, важкохворі, лежачі, люди на діалізі, які буквально застрягли на 14–22 поверхах без ліфтів. Для них ці випробування — не про дискомфорт, а про питання життя.Тому особливо втішно і так важливо, що ми — молоді й активні — робили рейди: носили термоси з гарячою їжею, підіймалися цими нескінченними сходами, несли тепло, турботу і, по суті, світло Різдва тим, хто особливо його потребував.Вчора на «ВІЧЕ» ми говорили. З життєрадісним дяком з Одеси — о. Андрієм Пальчуком — і священником зі Львівщини — о. Діонісієм Буренком.Говорили знову і знову. Усвідомлюючи, що потрібні кроки. Пам’ятаючи: за мовчання тих, від кого ці кроки залежать, кричатиме каміння.І чомусь ієрархи УПЦ впевнені, що це не про них.Два різні регіони.Різний темперамент.Різний досвід.Різна реальність життя УПЦ — в Одесі й на Львівщині.Але одна країна.Один ворог.І одне бажання — щоб цей ворог був розбитий і впав у власній кровожерливій пихі, як колись упав Голіаф, що зневажив і Бога, і народ.І от що важливо.У розмовах з десятками священників УПЦ — з абсолютно різних регіонів — я все частіше чую одне й те саме:«Потрібно терміново відновлювати євхаристійне спілкування з Вселенським Патріархом».У цьому ефірі це теж прозвучало.Без лозунгів. Але дуже чітко.Пам'ятаю, як казав владика Сильвестр у відомому подкасті (який, на жаль, так і не став жаданим проривом):....А ви опитування проводили? А ви людей питали?То от — людей питають.Я читаю сотні коментарів.Спілкуюся зі священниками, які щодня говорять зі своїми парафіянами, громадами, селами й містами.І люди хочуть реальних кроків на розрив із москвою.Люди хочуть бути в єдності з Вселенським Православ’ям, а не з Московським патріархатом.Скільки ще «геніальних орєшників» має впасти на українські міста,щоб прозріли ті, хто давав обітниці Христу,брав відповідальність за українську паствуі присягався бути з українським народом та Україною?Один із коментарів під ефіром дуже точно підсумував те, що сьогодні болить у серцях багатьох мирян:«Ми, православні люди України, повинні бути всі разом. Ми єдині у Христі. Церква — це Тіло Христове, а не корпоративна структура. Амбіції й пихатість мають бути знищені. Наша Церква потребує змін».Дякую отцям за гаряче серце в ці холодні, темні дні...»
2020
26-01-11 20:02