Що це означає? Принципове формулювання: Патріарх вживає саме вираз «надання автокефалії Церкві України». Це ключова канонічна формула, що підкреслює: автокефалія стосується Церкви України як цілості, а не «ексклюзивного права» окремої групи. Звідси — логіка інклюзивності: у руслі позиції, озвученої Патріархом у нещодавньому інтерв’ю France 2, автокефалія не є ексклюзивним продуктом для вибраних, вона стосується всіх православних в Україні. Україна для Його Всесвятості — одна з пріоритетних тем. Вселенський Патріархат констатує особливу увагу до України у двох вимірах — політичному та церковному. Тобто ситуацію розглянуто в контексті, а не фрагментарно. Морально-історична рамка. Поруч зі згадкою Голодомору як злочину тоталітарного режиму — чітка оцінка сучасної війни РФ проти України, з акцентом на депортації українських дітей (приблизно 20 тис.): це вибудовує історичний ланцюг насильницьких практик, від яких Україна потерпає впродовж століття. Канонічна логіка автокефалії. Нагадування про численні прохання з українського боку та право на церковну незалежність від Москви пояснює, чому 2019 року було ухвалено саме рішення про надання автокефалії. Вселенський Патріарх послідовно заступається за багатостраждальний український народ та його Церкву — позиція, яка викликає особливу вдячність з українського боку. Про що ще говорили (окрім України) і чому це важливо: • Християни в Туреччині. Попри утиски та історичні втрати, Вселенський Патріархат продовжує свідчення віри в Константинополі вже понад 1700 років. Наголошено на малій чисельності християн у країні. • Близький Схід. Звернено увагу на критичне скорочення християнської присутності у Святих Місцях: без зміни тенденції багато святинь можуть перетворитися на «музеї» без живих громад. • Свобода віри та освіти — Халкі. Триває відновлення Богословської школи на Халкі (комплексні роботи; орієнтир — прийом перших студентів у вересні 2026 року, якщо умови дозволять). Школа подана як символ свободи церковної освіти та реальних гарантій прав релігійних меншин. • Екуменічний діалог з Римом. Поряд із богословським діалогом підкреслено «діалог любові»; анонсовано листопадовий візит Папи Лева XIV (Нікея—Стамбул) у ювілейному контексті Нікеї — як знак взаємної відкритості та пошуку єдності в правді й любові. • Турбота про створений світ. Підтверджено екологічне служіння Вселенського Патріархату; у межах візиту — Премія Темплтона за «зелене» апостольство та виступи в університетах Нью-Йорка.»