Я жива, просто все ще не в ресурсі робити контент — навіть текстовий чи скріншотний.Бачила, що ви в чаті переживали через те, що я відключила спонсорство на ютубі.Це тому що останнє відео вийшло рівно 100 днів тому, і я, як бачите, все ще не поспішаю робити нових.Знаю, ви скажете, що вам не накладно підтримувати мене гривнею навіть поки на каналі так тихо, бо ви говорили так раніше. Але хочу, щоб ви розуміли — накладно буде мені. Ніяково, що ви підтримуєте і чекаєте, а у мене все ще ця творча імпотентність. Тому що я так не можу — вважаю це нечесним.Ви чудові, терплячі і підтримуючі. Ви не давите. Але все ще, я відчуваю, що МАЮ робити щось для вас. Бо фінансова підтримка викликає у мене оце відчуття, наче я зв'язана обов'язком. А я цього не хочу, бо те відчуття нічому хорошому не сприяє.Дякую за всю вашу підтримку в ці місяці без контенту — ви навіть не уявляєте, як сильно я ціную це. Не гроші, а сам той факт, що ви все ще підтримуєте і чекаєте мене. Навіть коли воно ось так.Я не у своїй наступній "більше ніколи не хочу займатися цим"-ері. Я хочу. Бо люблю. Просто... Не хочу, щоб це відчувалося обов'язком перед вами, навіть якщо ви таким його не бачите.Тож ось, нічого драматичного не трапилось. Лише перерва. Перерва, за яку я не хочу, щоб ви платили. Люблю вас, блін