Valley_Books 📚

— Дякую, — гучним голосом сказала я. — Але чесно, Раффо, я не можу прийняти навіть половину цього. Я просто не зможу тобі повернути гроші.— І не треба, — просто сказав він, опускаючи руку. Він відступив, і я відчула водночас полегшення та роздратування від цієї дистанції.— Ти сам казав, що мій батько мудрий чоловік, бо вчив мене не мати боргів, — нагадала я.— Si, certo, — погодився він. — Але я мав на увазі, що ти повернеш мені борг не чимось таким безглуздим, як євро.Я вперла руки в боки й кинула на нього холодний погляд.— Я не повія.Стримана посмішка торкнулася його губ.— Не ображай нас обох. Я мав на увазі лише те, що наступної п’ятниці в палаццо Пітті я проводжу благодійний вечір, і в мене немає пари. Якщо ти готова витерпіти цю нудьгу, це й буде платою — твоє товариство.Я пирхнула, забувши про нерви й потяг через абсурдність його прохання.— Ой, та годі тобі. Ти — це ти. Впевнена, ти можеш отримати будь-яку дівчину в Тоскані за одним клацанням пальців.Він повільно підняв руку між нами й клацнув пальцями.— О, дивись. Це єдина дівчина в Тоскані, яку я хочу."Моя темна казка" - Джиана Дарлінг ♥️перекладаєтьсяНа публікацію книги ✨

Напруженість — ось чого я шукала в Мічигані, чого прагнула все своє юне життя. У мене був ненаситний апетит до життя, який спонукав розривати його голими руками й висмоктувати сам мозок, несамовито й жадібно. Це була та первісність, яку мені завжди доводилося приборкувати вдома.Саме так цей італійський незнайомець дивився на мене зараз.Як на страву, яку йому кортить з’їсти до останньої кісточки.— Ох, — вирвалося в мене мимохіть. — Ви вродливий.Його виразні брови грізно зійшлися на переніссі.— Чоловік не буває «вродливим».— А ви — так, — наполягала я. — І не як хтось із картин Ренесансу. Швидше... як ангели Данте, можливо.— У мені немає нічого небесного, — знову заперечив він, схрестивши руки на грудях, але тінь усмішки в кутиках вуст видавала, що йому це до вподоби.Я була йому до вподоби.— Полеглий ангел, — виправила я.— Полеглі ангели у Данте мають потворний вигляд, — відбив він. — Твоя юність видає тебе. Ти бодай читала «Божественну комедію»?— Так. — Я скривилася. — Можна списати це на можливий струс мозку?"Моя темна казка" - Джиана Дарлінг ♥️перекладаєтьсяНа публікацію книги ✨

— Ти згадала, що хтось намагався... скривдити тебе, — сказав він так похмуро, що вздовж мого хребта пробіг холодок. — Де це сталося?— Через поле. — Невизначено махнула рукою в бік чорної безодні поруч із нами. — Я залишила там машину, багаж, паспорт... усе.— Ніщо не варте твого життя чи розуму, — заявив він, наче мої матеріальні статки та єдина можливість виїхати з країни були дрібницями, про які не варто й згадувати. — Ти кажеш, що тобі не щастить, але, як на мене — ти маєш дякувати своїм щасливим зорям.— І чому ж це? — запитала я, шкутильгаючи до машини, аби він був змушений стати на світло. Після всього, що сталося за вечір, мені було некомфортно з безликим незнайомцем.Спершу він не повертався, розглядаючи відірваний ремінець моїх босоніжок у своїх великих руках. Коли ж нарешті повернувся, світло різко впало на його обличчя, виділяючи кожну рису.Я зойкнула і відступила на крок.— Тому що, — промуркотів вродливий чоловік переді мною, — сьогодні мені хочеться побути героєм, а не лиходієм."Моя темна казка" - Джиана Дарлінг ♥️перекладаєтьсяНа публікацію книги ✨

Усмішка, яка не злазила з обличчя мого молодшого брата від самого початку, стала ще ширшою. Він практично підстрибом побіг до тактичної дошки тренера Рея. Підкотив її до нас і перевернув іншим боком — усі схеми гри зникли, а замість них з’явилося щось інше. Це був список. Я завмер у німому жаху, читаючи заголовок угорі.«Операція Шрек»?— Ми навряд чи могли назвати це «Операція Прекрасний Принц»... — зареготав Паркер.Пробігаючи очима вниз по списку, я зрозумів, що назва — це найменша з моїх проблем.Операція Шрек1. Тюнінг. Вдягайся краще і підстрижися.2. Роби їй компліменти — але не переборщи.3. Фліртуй із нею — але не будь кріповим.4. Покажи свою чутливу сторону — якщо її немає, зобрази!5. Торкайся її — покажи, що між вами є хімія!6. Будь чарівним — ну, принаймні спробуй.7. Цікався її хобі.8. Будь менш схожим на Грейсона.9. Не будь занадто нав’язливим або занадто добрим.10. Якщо нічого не допоможе — просто скажи їй про свої почуття.— Ось як ми витягнемо тебе з френдзони, — гордо заявив Паркер. — Тобі треба показати їй, що ти можеш бути кимось більшим, ніж просто другом."Буркотливий Дарлінг" - Александра Муді🏒перекладається

— То де наш Буркотунсон?— Нагорі. І, будь ласка, не називай його так. Він не буркотун.— Можливо, не з тобою.— Зі мною він такий самий, як і з усіма.— Тху. Ну звісно.— Я серйозно. Те, що хтось мало посміхається, не означає, що він нещасний.— Означає, якщо це Грейсон.Хоч як би я не захищала Грея, люди рідко погоджувалися зі мною — навіть його молодший брат. Тиха вдача часто змушувала інших думати, що він похмурий або навіть злий. Він зазвичай таким і був, коли поруч був Паркер. Той точно знав, на які кнопки натискати.Паркер був не єдиним, хто помилявся щодо нього. Через розміри й силу Грейсона часто сприймали як грубіяна. Але варто було лише зазирнути в його очі..там найдобріша душа. Я знала це з першої зустрічі, коли нам було по сім років. Ми були в міському басейні, і я побачила, як хлопчик рятує бджолу з води. Він виловив її, а потім я допомогла йому знайти безпечне місце в кущах троянд. Вже тоді мені стало ясно, що Грей — особливий, і мені пощастило бути його другом.Чи бував він іноді в поганому настрої? Звісно. А хто ні? Мабуть, не допомагало й те, що він часто відчував біль через стару травму коліна. Я зробила своєю особистою місією намагання викликати посмішку на його обличчі якомога частіше — ну, наскільки він міг видати. Я не була на сто відсотків впевнена, що губи Грея взагалі знають, як вигинатися вгору до кінця.— Думаю, ти єдина людина, яка може його терпіти, — вів далі Паркер. — Якщо ти не вийдеш за нього заміж, то він усе життя буде самотнім.— Не кажи дурниць.— Твоя правда. — Він кивнув. — Вже пізно — Грейсон і так поводиться, ніби йому вісімдесят.— Паркере!"Буркотливий Дарлінг" - Александра Муді🏒перекладаєтьсяНа публікацію книги ✨

Коли ми вийшли в коридор, вона зупинилася і повернулася до мене.— Вони ж були не такі вже й смачні, правда?Раптом я зрадів тому, що моє обличчя має емоційний діапазон золотої рибки.— Не розумію, про що ти. Мені дуже сподобалося.Технічно це була правда. Я любив усе, що було пов’язано з Пейдж, навіть її паскудні мафіни. Очевидно, кохання було не лише сліпим, а ще й абсолютно позбавленим почуття смаку.Вона засміялася і похитала головою.— Я знаю, що ти кажеш це лише з ввічливості. Але не хвилюйся, наступна порція буде кращою. Я мушу опанувати куховарство, якщо хочу викреслити його зі свого списку.Я щось промугикав на знак згоди. Існував великий шанс, що я не переживу наступну порцію, але мені не хотілося розчаровувати Пейдж. Вона придумала це влітку, коли схиблені на роботі батьки тиснули на неї, вимагаючи нарешті вирішити, що вона хоче робити зі своїм життям. Спочатку список складався з речей, які Пейдж планувала колись перетворити на кар’єру. Але тепер він мав значно ширший фокус. Там точно були пункти, які ніколи не принесуть грошей. Хоча я не знав напевно, що саме вона туди вписала, бо ніколи не бачив повністю.Вона завжди тримала цей рожевий аркуш паперу в шкільному щоденнику і зберігала його в таємниці навіть від мене. Це було дивно, враховуючи, що вона втягувала мене практично в усе, що пробувала. Тягала від одного заняття до іншого. Одного тижня вона в’язала нам усім рукавиці, наступного — малювала наші портрети. Тепер ось кулінарія. Хто знає, що буде далі."Буркотливий Дарлінг" - Александра Муді🏒перекладаєтьсяНа публікацію книги ✨

"Моя темна казка" - Джиана ДарлінгСерія: Мій темний мафіозний роман # 1Коли таємничий чоловік рятує її від майже неминучої смерті, молода жінка опиняється у полоні темного й небезпечного роману, що нагадує похмуру казку. Тут панує насолода, але щасливий фінал нікому не гарантований.ГвіневраВсе життя Італія кликала мене так само сильно, як батько забороняв мені туди їхати. Та тепер я обираю власний шлях і проводжу літо на його батьківщині, перш ніж прийняти життя, яке спланували для мене батьки.Усі ці плани руйнуються в ту саму мить, коли я зустрічаю його. Раффаеле Романо.РаффаелеУсі знають мене як capo dei capi Каморри — горезвісного мафіозі Північної Італії. Але вона змушує мене згадати, ким я був до того, як перетворився на це чудовисько. Заради неї я міг би стати кимось більшим, але вона ніколи не повинна дізнатися правду про те, хто я насправді.Вона закохується в мене, але якби вона дізналася, на що здатний цей монстр і що саме я скоїв… вона б назавжди перестала вірити у щасливе «довго і щасливо»На публікацію книги ✨

— Не фліртуй з нашим персоналом, Бексі, якщо не хочеш, щоб їхня смерть була на твоїх руках.— Він стільки років з вами, — пирхаю я, повертаючись до нього.Його рука вилітає вперед і хапає мене за горло. Я дозволяю. Я могла б ухилитися, ми обоє це знаємо, але я цього не зробила. Його ніздрі розширюються, коли він закидає мою голову назад. Голос тихий і смертоносний:— І я сумував би за ним, але все одно вбив би. Пам’ятай про це наступного разу. Ти не граєшся з тим, що належить нам, а ти — наша. — Відпустивши мене, він збирається пройти повз, і в мені спалахує роздратування.Я не дозволю їм витирати об мене ноги. Я ніколи більше не буду належати іншій людині. Я мушу нагадати йому про це, тому різко б’ю ногою під коліна, застаючи його зненацька. Чую, як його охоронці ахають, але ніхто не рухається, щоб мене зупинити. Я чула чутки, але тепер знаю, що це правда: їх попередили, що якщо хтось із них зачепить мене або навіть не так подивиться, на нього чекає жахлива смерть. Видно, Саї налаштовані мене захищати, але вони забувають, що мені не потрібен захист.Схопивши Нео за волосся, я смикаю його голову назад, поки його холодні очі не зупиняються на мені — тепер я височію над ним. У їхній крижаній глибині палає вогонь, сповнений жаги та одержимості. Жоден чоловік не повинен так дивитися на жінку через руйнівний ефект такого погляду, але його, здається, не хвилює, хто за нами спостерігає. Він дивиться на мене так, ніби чекає, коли я його поглину, і збирається насолоджуватися кожною секундою.У мене волосся стає дибки. Скільки разів М’ясник називав мене своєю «іграшкою» і заявляв на мене права таким чином? Можливо, тому я це роблю, а можливо, мені просто подобається доводити їх до межі.Нахилившись нижче, я міцніше стискаю його волосся і бачу, як його очі розширюються, а губи розмикаються у важкому диханні.— Бекс, — хрипить він, і це скорочене, фамільярне ім’я лише змушує мене ще більше звузити очі.— Думаю, тобі варто нагадати, хто кому насправді належить. — Відпускаю його, він смикається вперед, а потім розвертається до мене, поки я відступаю на пару кроків. Я схрещую руки на грудях. — Чому б тобі не показати їм? Я не твоя, Саї, це ти — мій. Приповзи до мене, і я це прийму. Приповзи, і я впущу тебе у своє ліжко на стільки, на скільки захочу, поки мені не стане нудно. Якщо ж ти зараз встанеш і підеш геть, я більше ніколи до тебе не торкнуся.Я чекаю, поки він вивчає мене, в його очах проносяться тисячі думок. Він знає, що я серйозно. Я не кидаю слів на вітер. Я відчуваю його братів за спиною, але ігнорую їх. Це його вибір. Або він поступиться і виконає принизливе завдання, яке я поставила, або більше ніколи мене не отримає.Він робить крок до мене, але завмирає, коли я роздратовано клацаю пальцями.— Я сказала «повзи», а не «йди», — наказую я.Він — один із братів Саї. Можливо, не голова сім’ї, але він керує цим містом, і всі це знають. Він один із трьох найвпливовіших і найнебезпечніших чоловіків у регіоні. Люди зникали й за менше, а я наказую йому повзти до мене. Будь-хто інший вже був би мертвий, але я не «будь-хто».Я нетерпляче тупаю ногою. — Зараз.Його очі приковують мене до місця, перетворюючи це на щось інтимне. Коли Нео опускається на коліна, я борюся з власним шоком, але він це помічає — його губи ледь помітно сіпаються в задоволенні, коли він стає на карачки й починає повзти до мене. Попри те, що він там, на колінах, ми обоє знаємо, хто тут насправді головний, і це дратує мене ще більше.— Відверніться! — різко гавкає Кейн, і я чую, як охоронці відвертаються, але ні Нео, ні я не звертаємо на них уваги. Ми замкнені в битві волі, поки він не досягає моїх ніг. Зрештою руки ковзають по моїх стегнах, коли Саї піднімається на коліна, його голова тепер на рівні мого живота. Потім він відводить погляд, навмисно підкоряючись і програючи.Заради мене."Карма" - К.А. Найт 🖤перекладається

— Можна приєднатися? —шепоче темний, спокусливий голос. Я дивлюся вбік і бачу Нео. Я хмурюся, не розуміючи, як це має виглядати, поки ми зупиняємося, і він стає позаду мене. Його руки лягають мені на стегна, і ми знову починаємо рухатися. Цього разу вони обоє ведуть мене танцмайданчиком. Вони кружляють мене без жодних зусиль.Від того, що я затиснута між ними, у мене на загривку піднімається волосся, але я силоміць проганяю страх і спогади, відмовляючись дозволити їм зіпсувати цей момент. Розслабляюся в їхніх руках, дозволяючи їхньому теплу і силі оточити мене, відчуваючи, як це — бути просто нормальною дівчиною і насолоджуватися дотиками чоловіків, не думаючи про те, як швидко я змогла б перерізати їм горлянки. Я розчиняюся в цьому і в музиці, яка стає повільною. Руки Нео сильніше стискають мої стегна, ми сповільнюємося, просто погойдуючись посеред залу. Мої руки на шиї Зейна, його погляд темний від хтивості та щастя, поки він спостерігає, як я спираюся спиною на його брата.— Ви зараз спровокуєте скандал, — попереджаю я, танцюючи між ними.— Думаєш, нам не плювати? — шепоче Зейн мені на вухо, а потім кусає за шию."Карма" - К.А. Найт 🖤перекладається

Підходжу до столу, вибираю собі кілька «іграшок» і розпихаю по кишенях. Спостерігаю, як Кейн намотує ланцюг на одну руку — виглядає це до біса сексуально. Він помічає мій погляд і шкіриться. Я відвертаюся і продовжую обшук. Знаходжу три пістолети: два забираю собі, один пропоную Кейну.— Чому тобі два? — бурчить він, перевіряючи патронник.— Хто знайшов, того і річ, — знизую плечима, підходячи до дверей і визираючи назовні.Він притискається до моєї спини, його губи торкаються мого вуха.— Я знайшов тебе. Це означає, що ти тепер моя?Я б’ю його, і він з оханням відступає.— Дитинко, це Я знайшла ТЕБЕ, а не навпаки.— Тоді ти збираєшся мене залишити собі? — продовжує він фліртувати.— Як щодо того, щоб відкласти це до моменту, коли ми виберемося? — відказую я, ховаючись за двері, бо в цей момент всередину влітає ще один охоронець.Кейн викидає руку з ланцюгом, вдаряючи охоронця прямо під підборіддя і ламаючи йому шию. Той падає, а Кейн спокійно змотує ланцюг назад. Він навіть не подивився на вбитого — його очі були прикуті до мене.— Я можу робити кілька справ одночасно. Хочеш побачити? — його погляд ковзає по моєму тілу.Виходячи за двері, я стискаю в руці електрошокер — мою вкрадену іграшку.— Знаєш, якби я не знала краще, то сказала б, що удар ножем був для тебе прелюдією. Але ж подейкують, що старший брат Саї — найадекватніший з усіх.— Це лише те, що всі думають, — дражнить він, ідучи слідом і дозволяючи мені вести.З-за рогу на нас із криком вибігають двоє. Кейн штовхає одного мені, а іншого хапає сам, легко ламаючи йому шию. Я пригинаюся під ножем, яким розмахує мій охоронець, і всаджую електрошокер йому прямо в яйця. Його крик обривається, він здригається й обпісяється. Коли він падає, я вганяю шокер йому в око, спостерігаючи, як горить шкіра, поки тіло корчиться в конвульсіях. Готово. Відкинувши волосся з обличчя, я зиркаю на Кейна — він стоїть, спершись на стіну, і спостерігає за мною.— Мені личить образ розсудливої людини, чи не так? — Він нахиляє голову, посміхаючись. — Завжди личив. Ніхто, крім моєї сім’ї, не знає, наскільки я насправді божевільний, особливо коли йдеться про те, що я вважаю своїм.Я націлюю на нього шокер.— Я не твоя, Саї. Забий собі це в голову. Я нікому не належу.— Невже? — Він проводить язиком по губах, роблячи крок до мене. — А як щодо того, щоб належати одразу трьом?"Карма" - К.А. Найт 🖤перекладаєтьсяНа публікацію ✨