Valley_Books 📚

— Не фліртуй з нашим персоналом, Бексі, якщо не хочеш, щоб їхня смерть була на твоїх руках.— Він стільки років з вами, — пирхаю я, повертаючись до нього.Його рука вилітає вперед і хапає мене за горло. Я дозволяю. Я могла б ухилитися, ми обоє це знаємо, але я цього не зробила. Його ніздрі розширюються, коли він закидає мою голову назад. Голос тихий і смертоносний:— І я сумував би за ним, але все одно вбив би. Пам’ятай про це наступного разу. Ти не граєшся з тим, що належить нам, а ти — наша. — Відпустивши мене, він збирається пройти повз, і в мені спалахує роздратування.Я не дозволю їм витирати об мене ноги. Я ніколи більше не буду належати іншій людині. Я мушу нагадати йому про це, тому різко б’ю ногою під коліна, застаючи його зненацька. Чую, як його охоронці ахають, але ніхто не рухається, щоб мене зупинити. Я чула чутки, але тепер знаю, що це правда: їх попередили, що якщо хтось із них зачепить мене або навіть не так подивиться, на нього чекає жахлива смерть. Видно, Саї налаштовані мене захищати, але вони забувають, що мені не потрібен захист.Схопивши Нео за волосся, я смикаю його голову назад, поки його холодні очі не зупиняються на мені — тепер я височію над ним. У їхній крижаній глибині палає вогонь, сповнений жаги та одержимості. Жоден чоловік не повинен так дивитися на жінку через руйнівний ефект такого погляду, але його, здається, не хвилює, хто за нами спостерігає. Він дивиться на мене так, ніби чекає, коли я його поглину, і збирається насолоджуватися кожною секундою.У мене волосся стає дибки. Скільки разів М’ясник називав мене своєю «іграшкою» і заявляв на мене права таким чином? Можливо, тому я це роблю, а можливо, мені просто подобається доводити їх до межі.Нахилившись нижче, я міцніше стискаю його волосся і бачу, як його очі розширюються, а губи розмикаються у важкому диханні.— Бекс, — хрипить він, і це скорочене, фамільярне ім’я лише змушує мене ще більше звузити очі.— Думаю, тобі варто нагадати, хто кому насправді належить. — Відпускаю його, він смикається вперед, а потім розвертається до мене, поки я відступаю на пару кроків. Я схрещую руки на грудях. — Чому б тобі не показати їм? Я не твоя, Саї, це ти — мій. Приповзи до мене, і я це прийму. Приповзи, і я впущу тебе у своє ліжко на стільки, на скільки захочу, поки мені не стане нудно. Якщо ж ти зараз встанеш і підеш геть, я більше ніколи до тебе не торкнуся.Я чекаю, поки він вивчає мене, в його очах проносяться тисячі думок. Він знає, що я серйозно. Я не кидаю слів на вітер. Я відчуваю його братів за спиною, але ігнорую їх. Це його вибір. Або він поступиться і виконає принизливе завдання, яке я поставила, або більше ніколи мене не отримає.Він робить крок до мене, але завмирає, коли я роздратовано клацаю пальцями.— Я сказала «повзи», а не «йди», — наказую я.Він — один із братів Саї. Можливо, не голова сім’ї, але він керує цим містом, і всі це знають. Він один із трьох найвпливовіших і найнебезпечніших чоловіків у регіоні. Люди зникали й за менше, а я наказую йому повзти до мене. Будь-хто інший вже був би мертвий, але я не «будь-хто».Я нетерпляче тупаю ногою. — Зараз.Його очі приковують мене до місця, перетворюючи це на щось інтимне. Коли Нео опускається на коліна, я борюся з власним шоком, але він це помічає — його губи ледь помітно сіпаються в задоволенні, коли він стає на карачки й починає повзти до мене. Попри те, що він там, на колінах, ми обоє знаємо, хто тут насправді головний, і це дратує мене ще більше.— Відверніться! — різко гавкає Кейн, і я чую, як охоронці відвертаються, але ні Нео, ні я не звертаємо на них уваги. Ми замкнені в битві волі, поки він не досягає моїх ніг. Зрештою руки ковзають по моїх стегнах, коли Саї піднімається на коліна, його голова тепер на рівні мого живота. Потім він відводить погляд, навмисно підкоряючись і програючи.Заради мене."Карма" - К.А. Найт 🖤перекладається

— Можна приєднатися? —шепоче темний, спокусливий голос. Я дивлюся вбік і бачу Нео. Я хмурюся, не розуміючи, як це має виглядати, поки ми зупиняємося, і він стає позаду мене. Його руки лягають мені на стегна, і ми знову починаємо рухатися. Цього разу вони обоє ведуть мене танцмайданчиком. Вони кружляють мене без жодних зусиль.Від того, що я затиснута між ними, у мене на загривку піднімається волосся, але я силоміць проганяю страх і спогади, відмовляючись дозволити їм зіпсувати цей момент. Розслабляюся в їхніх руках, дозволяючи їхньому теплу і силі оточити мене, відчуваючи, як це — бути просто нормальною дівчиною і насолоджуватися дотиками чоловіків, не думаючи про те, як швидко я змогла б перерізати їм горлянки. Я розчиняюся в цьому і в музиці, яка стає повільною. Руки Нео сильніше стискають мої стегна, ми сповільнюємося, просто погойдуючись посеред залу. Мої руки на шиї Зейна, його погляд темний від хтивості та щастя, поки він спостерігає, як я спираюся спиною на його брата.— Ви зараз спровокуєте скандал, — попереджаю я, танцюючи між ними.— Думаєш, нам не плювати? — шепоче Зейн мені на вухо, а потім кусає за шию."Карма" - К.А. Найт 🖤перекладається

Підходжу до столу, вибираю собі кілька «іграшок» і розпихаю по кишенях. Спостерігаю, як Кейн намотує ланцюг на одну руку — виглядає це до біса сексуально. Він помічає мій погляд і шкіриться. Я відвертаюся і продовжую обшук. Знаходжу три пістолети: два забираю собі, один пропоную Кейну.— Чому тобі два? — бурчить він, перевіряючи патронник.— Хто знайшов, того і річ, — знизую плечима, підходячи до дверей і визираючи назовні.Він притискається до моєї спини, його губи торкаються мого вуха.— Я знайшов тебе. Це означає, що ти тепер моя?Я б’ю його, і він з оханням відступає.— Дитинко, це Я знайшла ТЕБЕ, а не навпаки.— Тоді ти збираєшся мене залишити собі? — продовжує він фліртувати.— Як щодо того, щоб відкласти це до моменту, коли ми виберемося? — відказую я, ховаючись за двері, бо в цей момент всередину влітає ще один охоронець.Кейн викидає руку з ланцюгом, вдаряючи охоронця прямо під підборіддя і ламаючи йому шию. Той падає, а Кейн спокійно змотує ланцюг назад. Він навіть не подивився на вбитого — його очі були прикуті до мене.— Я можу робити кілька справ одночасно. Хочеш побачити? — його погляд ковзає по моєму тілу.Виходячи за двері, я стискаю в руці електрошокер — мою вкрадену іграшку.— Знаєш, якби я не знала краще, то сказала б, що удар ножем був для тебе прелюдією. Але ж подейкують, що старший брат Саї — найадекватніший з усіх.— Це лише те, що всі думають, — дражнить він, ідучи слідом і дозволяючи мені вести.З-за рогу на нас із криком вибігають двоє. Кейн штовхає одного мені, а іншого хапає сам, легко ламаючи йому шию. Я пригинаюся під ножем, яким розмахує мій охоронець, і всаджую електрошокер йому прямо в яйця. Його крик обривається, він здригається й обпісяється. Коли він падає, я вганяю шокер йому в око, спостерігаючи, як горить шкіра, поки тіло корчиться в конвульсіях. Готово. Відкинувши волосся з обличчя, я зиркаю на Кейна — він стоїть, спершись на стіну, і спостерігає за мною.— Мені личить образ розсудливої людини, чи не так? — Він нахиляє голову, посміхаючись. — Завжди личив. Ніхто, крім моєї сім’ї, не знає, наскільки я насправді божевільний, особливо коли йдеться про те, що я вважаю своїм.Я націлюю на нього шокер.— Я не твоя, Саї. Забий собі це в голову. Я нікому не належу.— Невже? — Він проводить язиком по губах, роблячи крок до мене. — А як щодо того, щоб належати одразу трьом?"Карма" - К.А. Найт 🖤перекладаєтьсяНа публікацію ✨

— Ти збираєшся стирчати тут усю ніч? Ти відлякуєш клієнтів.— Невже? — мурчу я. — Скажи мені своє справжнє ім’я, і я піду.— Хочеш дізнатися моє ім’я? — заграє вона, проводячи рукою по моїй долоні на столі. — Навіщо? Щоб вигукувати його?— Плануєш змусити мене кричати? — підхоплюю я гру.— Не в тому сенсі, про який ти думаєш. — Вона невинно кліпає. — І ніякого імені. Я не даю інформацію задарма. Тобі варто було б знати: у цьому світі нічого не буває безкоштовно, а інформація — це влада.— Що ти хочеш натомість? — питаю я. З якоїсь причини мені необхідно це знати — не просто щоб зрозуміти, хто вона така, а щоб мати можливість називати її на ім’я.— Нічого з того, що ти можеш запропонувати, — мурчить вона.— У мене достатньо грошей, щоб купити весь світ десять разів поспіль, більше землі, ніж у Господа Бога, і більше людей, ніж можна порахувати. У мене є все. Назви ціну.— У тебе є все, але не я. — Вона посміхається. — І не моє ім’я. Це єдина річ, яку твій статус, гроші чи влада не можуть купити. Я не продаюся.— Усе продається, — заперечую я. — Різниця лише в ціні. То яка твоя?Діставши револьвер — один із багатьох пістолетів, які вона, безсумнівно, має при собі, — вона кладе його на стіл переді мною.— Ось. Натисни на гачок і перевір, помреш ти чи ні. Якщо виживеш — я назву своє ім’я.Коли я не рухаюся, вона шкіриться.— Я так і думала. Ти готовий ризикувати землею та грошима, але не життям. Як для чоловіка, який виглядає як невдала пародія на «Хрещеного батька» і через два роки почне лисіти, не дивно. Очевидно, у мене в штанах більше яєць, ніж у тебе.Мені доводиться стримувати посмішку. Чому її образи здаються такими достобіса милими?Але я не можу дозволити їй так про мене думати. З якоїсь причини мені хочеться довести, що вона помиляється.Взявши пістолет, я зустрічаюся з нею поглядом і без вагань притискаю його до своєї голови."Карма" - К.А. Найт 🖤перекладаєтьсяНа публікацію ✨

— Отже, якщо ви не користуєтеся своїм тілом чи зовнішністю, значить, обираєте послуговуватися серцем. Обираєте м’який, делікатний підхід. — Його очі звузилися. — Коли справа стосується чоловіків, ви знаходите їхню слабкість і намагаєтеся полагодити те, що зламано, чи не так? А щойно настає «зцілення» — якщо це взагалі можна так назвати — сподіваєтеся, що вони стануть тими, кого ви собі нафантазували. — Він посміхнувся. — Але цього так ніколи і не стається… правда?Я була настільки приголомшена, що лише прошепотіла:— Я медсестра.Він відкинув голову назад і розсміявся:— А я, бляха, геній.Я притиснула руку до грудей, чекаючи, поки дихання вирівняється.— Гаразд, генію. Поясни тоді, чому я зараз розмовляю з тобою? Бо ти не схожий на людину, яку треба лагодити. Принаймні не так, як я звикла.Він посміхнувся, і боже, це було прекрасно.— Чоловік, який по сорок хвилин на день витріщається на твою дупу, фантазуючи про всі способи, якими він хоче довести тебе до екстазу — це не той, кого треба лагодити. Я — той, хто хоче змусити тебе, бляха, кричати.Від його слів у мене по спині пробігли мурашки. Справжній мороз по шкірі.— Чоловіки, які були у тебе раніше, не знали б, як тебе трахнути, навіть якби ти дала їм покрокову інструкцію. Я? Я б довів тебе за лічені секунди. Різниця між тими хлопцями й ось цим, — він постукав себе по грудях, — ось що тебе вабить. Ось що змушує підриватися з ліжка, коли дзвонить будильник, а не тиснути на «повтор». — Він підняв обидві руки й зчепив пальці за шиєю. — Якщо я помиляюся, то побіжу назад, звідки прийшов, і ти мене більше ніколи не побачиш.Мільйон разів «так» - Марні Манн💸перекладається

— Тобі варто припинити так на мене дивитися, Елайджо. Ми більше цього не робимо, пам’ятаєш? Відтоді як ти переїхав до власної спальні.Вона шепоче кілька слів, і хоча їхній зміст не дає жодної надії, сам звук влучає прямо в пах. Одна її присутність збуджує мене, але це висловлювання — наче відро крижаної води на голову. Цей різкий контраст змушує мене похитнутися. Я ненавиджу той факт, що хочу її. І ще більше ненавиджу те, що вона про це знає.Господи дай провалитися мені на місці. Я ненавиджу це все. Хотів би я, щоб вона не мала наді мною такої влади. Ембер сидить поруч, абсолютно незворушна, тоді як я відчуваю, що божеволію. Я сп’янілий від її близькості, від цього легкого дотику її подиху, від її стегна всього за кілька дюймів від мого. Це навіть не просто фізика — було б легше, якби справа була в ній.Це вся Ембер. Тіло, розум і пошматована душа. Я не розумію, як можна досі кохати жінку, яка, здається, ненавидить мене. Яка не виносить перебування поряд із моєю родиною і карає мене щоразу, коли я припускаюся помилки. Нейтан постійно торочить мені, щоб я поклав цьому край, знайшов іншу, але ніхто з моїх братів не розуміє: якби я хотів іншу, все було б просто — але вона та сама, яка завжди була тією єдиною.[...]Чи можливо, що цей романтичний момент розтопив крижану брилу, яку Ембер тримає там, де мало б бути серце? Вона виглядає справді розчуленою цією солодкою сценою, але я занадто добре її знаю, щоб піддатися. Як вона сама сьогодні нагадала, ця жінка могла б отримати «Оскар» за вміння грати роль. Вона з таким самим успіхом могла б водночас й планувати масове вбивство й захоплюватися сукнею нареченої — вираз обличчя не змінився б.Я трохи опановую себе і накриваю пальці Ембер своїми. Можливо, вона і королева удавання, але я вчився у найкращої. Тож підношу її руку до губ і, ігноруючи ледь помітний опір, м’яко цілую долоню. З боку це виглядатиме так, ніби я зворушений моментом, коли Елоді підходить до свого нареченого, що ледве стримує сльози. До біса цю комедію. Я не безпорадний дурник, якого вона може мучити щоразу, коли їй заманеться зірвати на комусь злість.— Я б не ліг з тобою в одне ліжко, навіть якби ми були посеред Арктики і я був абсолютно голим, — шепочу, нахиляючись впритул. — Я навчився не хотіти речей, які для мене шкідливі, люба."Рикошет" - Седі Кінкейд 💔редагується

Тільки після смерті батьків, я дізналася про дар, який успадкувала від матері. Дар, який змінив усе, що я знала про себе та свою родину.Іноді мені навіть вдається забути про свої нові здібності, аж поки не торкнуся чогось — будь-чого — і на мене не навалиться шквал спогадів. Я не можу просто відсахнутися від протягнутої руки брата, коли він передає мені коробку, тож одразу внутрішньо готуюся і здригаюся, коли мене бомбардують його думки та образи.«Цікаво, чи будуть там гарячі дівчата?»«Хотілося б, щоб Саллі розмовляла зі мною, як раніше».«Сподіваюся, у цій штуці вистачить бензину, щоб проїхати хоча б пару годин на північ».Коли він думає про машину, у моїй голові спалахує картинка того дня, коли батьки привезли цей пікап на його шістнадцятиріччя. Тільки я бачу і відчуваю все з погляду Сема. Я навіть бачу власне сяюче, усміхнене обличчя на задньому плані.З моїх грудей виривається зойк, і я різко відсмикую руку, потираючи долоні, щоб позбутися залишків видіння. Вони витікають з моєї пам’яті, як пісок у пісочному годиннику, і я знову фокусуюся на стурбованому обличчі Сема.— Ей, ти в порядку?Я ненавиджу це запитання. Мені ставили його тисячу разів з тієї ночі, як ми втратили батьків. Тому я різко випалюю: «Я в нормі», — з більшою силою, ніж потрібно. Я миттєво шкодую про це, коли бачу, як його обличчя похмурніє. Мені хочеться перепросити, але слів не залишилося.Як мені сказати йому, що зі мною сталося? Як це зробити й при цьому не здатися божевільною?Перш ніж я встигаю щось пояснити, він гупає задніми дверима і заскакує на водійське сидіння. Я зітхаю і прибираю густе каштанове волосся з плечей.Я з нетерпінням чекаю прохолоднішої погоди в Індіані.Коли брат від'їжджає від узбіччя будинку, де ми провели все своє життя, я не зводжу очей з обрисів, що зменшуються в дзеркалі заднього виду. Шкода, що мені не дали владу над часом замість… того, що я маю. Принаймні це дозволило б мені зробити щось корисне. Наприклад, врятувати батьків.Замість цього в мене є лише спогади. Видно, усі одразу. Неважливо, чи це людина, чи неживий предмет. Якщо я торкаюся, то бачу все. Це як урок історії, який я хотіла б проігнорувати так само легко, як заняття в одинадцятому класі.Не дивно, що мама була так дивно «налаштована» на нас."Потерпи мого ведмедя" - Ніколь Бланшар 🐻перекладаєтьсяНа публікацію ✨

"Між її сторінками" - Ніколь РоузСерія: Книга кохання #2Книжкові чоловіки – це на все життя. Як і привабливі сусіди.ОлівМій новий сусід, Мейсон Гадсон, переслідує мене.Можливо, у нього ще й когось утримують у підвалі.Принаймні саме це я й сказала поліції.На свій захист скажу — я чула крики.Звідки мені було знати, що це його божевільна дівчина?Тепер я виглядаю ненормальною, а Мейсон ходить навколо, ніби все це дуже смішно.Я була шокована тим, що, врешті-решт, він запросив мене на побачення.І не відмовила.Будь-який чоловік, який охоче проводить час у книгарні, є підозрілим… і привабливим. Я хочу відповідей.А натомість отримую чоловіка, який закохується набагато сильніше, ніж показує.Це мало бути просто цікавістю.А не спокусою.І точно не серйозними почуттями.МейсонМене звинувачували у переслідуванні, у тому, що я тримаю когось зв’язаним у підвалі, і в тому, що я серійний вбивця.А це лише вівторок.І лише одне з цих тверджень правда.Але не можна звинувачувати чоловіка за те, що він стежить за своєю сусідкою, коли вона виглядає як Олів Медлок. Вона прекрасна, розумна і неймовірно кумедна. Я закоханий.Я не очікував, що мене викриють.І навіть сподіватися не міг, що вона погодиться на побачення.Тепер мені залишається лише переконати її — і її дикого песика — що я не є загрозою.Я — її майбутнє.Про серіюХорошим дівчатам потрібні гарячі книжки. Принаймні така філософія у цієї книгарні в маленькому містечку. Книголюбки, для яких ця крамниця стала другим домом, ніколи не очікувала, що якісь пристрасні чоловіки будуть готові впасти їм до ніг... або що вони підуть на все, аби забезпечити собі щасливе майбутнє.Тепер вони по вуха в цьому, і єдиний досвід, який вони мають у справах кохання, походить із книг, які вони читають.«Книга кохання» — це серія романтичних комедій, події яких розгортаються у маленькому містечку у регіоні Вайн-Кантрі. У ній багато пристрасті та мінімум драматизму.На публікацію ✨

НА МОМЕНТ ПУБЛІКАЦІЇ ДОПИСУ 🔵Рикошет - Седі Кінкейд -  зібрано 95%🔵Мільйон разів «так» - Марні Манн - зібрано 48%🔵Моя абсолютно несправедлива угода - Вітні Г. - зібрано 0%🔵Лотерея поцілунків - Ілса Медден-Міллс - зібрано 0%🔵601 Сутінкова алея - Кет Бекстер - зібрано 10%🔵Карма - К.А. Найт - зібрано 55%🔵Моя - Кліо Еванс - зібрано 4%ЦІ КНИГИ ПЛАНУЮТЬСЯ НАЙБЛИЖЧИМИ ДНЯМИ 🔵Секстинг із татуйованим бунтарем - Дженна Кук - зібрано 34%🔵Принцеса мафії - E.Д. Кроу - зібрано 6%🔵 Потерпи мого ведмедя - Ніколь Бланшар - зібрано 0%НАГАДУЮ ‼️З огляду на те, що зараз трохи сповільнюється робота каналу, швидкість публікації, було вирішено дещо змінити. Тепер в  дописах з'явиться кнопочка "На публікацію". Ви зможете збирати ціль протягом усього часу роботи над книгою і якщо вона буде закрита, то допис з перекладом  буде з'являтися щойно я закінчу (без звичного допису "Переклад книги завершено"), якщо ні, то працюватиме звичний для нас механізм.ВАЖЛИВО‼️Якщо вирішуєте тицнути на кнопочку, то вказуйте в коментарі за   яку це книжечку.✨

"Секстинг із татуйованим бунтарем" - Дженна КукФіктивні стосунки. Одне неправильне повідомлення. І десятиліття напруги, що ось-ось вибухне.КейСем Воллес був моїм першим коханням, помічником на ранчо мого батька і хлопцем, який розбив не лише татову старовинну вантажівку.Десять років тому він зник, залишивши мені лише розбите серце та питання без відповідей.Тепер він повернувся. Старший, брутальніший. Я не хочу мати з ним нічого спільного… доки не опиняюся в місцевому барі, обіймаючи його за талію і називаючи своїм хлопцем.Це лише хитрий хід, щоб роздратувати мого колишнього. Але коли одне пізнє повідомлення перетворюється на низку пекуче гарячих листів, я усвідомлюю, що писала  інтимні повідомлення не тому чоловікові.СемЯ покинув це місто, спаливши за собою всі мости.А потім повернувся з шрамами та татуюваннями, рішуче налаштований виправити ситуацію. Починаючи з Кей, милої дівчини з маленького містечка, яку я ніколи не міг забути, як би не намагався.Вона думає, що ці фальшиві стосунки — лише гра на одну ніч. Я підіграю їй, обов’язково позначивши свою територію перед її нікчемним колишнім хлопцем. Але для мене це аж ніяк не гра.Бо я роками прагнув її. Мріяв про неї. Набивав на шкіру нагадування про те, що не сказав. І тепер, коли вона знову в моїх обіймах, я її не відпущу.Правда в тому, що Кей уже моя. Просто вона ще цього не знає.На публікацію ✨