ВАЛКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

Чорна звістка про смерть воїна Сергія Олеговича Гамана облетіла Ков’яги і пекучим щемом відгукнулася в серцях жителів нашої громади.Гірко і боляче щораз, коли війна забирає таких молодих, щирих, відданих синів України.Народився Сергій у перший літній день 2001 року в Ков’ягах. Був єдиним сином у батьків – їх гордістю, надією, їхнім сонцем. Тато й мама з дитинства навчали сина поважати працю, любити рідну землю, допомагати тим, хто поруч.Навчаючись у Ков’язькому ліцеї, Сергій поєднував шкільну науку з безліччю захоплень й інтересів. Але особливе місце в його житті займала музика. Саме тому він став ще й учнем Валківської школи мистецтв. Здобув якісну музичну освіту, котра дала можливість юнаку вступити на навчання до Харківського музичного фахового коледжу ім. Лятошинського та навчатися по класу гітари. І Сергій справді володів цим музичним інструментом віртуозно – гітара в його лагідних руках вміла плакати і сміятися, розмовляти і викликати у слухачів щирі емоції.Вирісши на землі, Сергій розумів, що може приносити користь не лише мистецтвом. Тому й вирішив здобути ще одну – практичну, потрібну для сільського жителя професію, ставши студентом Харківського національного аграрного університету ім. Василенка.Проте отримати диплом не встиг. У серпні минулого року Сергій Гаман за власним бажанням підписав контракт і став військовослужбовцем Збройних сил України. Він не міг бути осторонь, бачучи, як ворог плюндрує нашу землю і забирає життя військових та цивільних.Після проходження навчання військовій справі молодий боєць був направлений для виконання бойових завдань на Вовчанський напрямок - один з найгарячіших відтинків фронту на Харківщині.Нашого земляка поважали командири, любили бойові побратими – за вірність обов’язку, щирість, надійність. Маючи добру, чуйну вдачу, Сергій разом із тим люто ненавидів окупантів, що зазіхнули на нашу землю. Тому бився з ворогом гідно, відважно. За виявлені мужність, витримку, вірність військовому обов’язку неодноразово отримував подяки та відзнаки. Бойові побратими говорили про нього: «Такий як Сергій – це серце взводу».Світлий, добрий, відкритий, товариський – наш захисник мав багато друзів і вдома, і за місцем служби, бо вмів дружити по-справжньому, по-чоловічому.Нещодавно він приїздив у відпустку до рідних Ков’яг, зустрічався з рідними, товаришами. Як і часто це робив раніше, - пригощав смаколиками, жартував, надихав оптимізмом. Бо вірив у нашу Перемогу – щиро, без тіні сумніву. Ділився своїми планами на мирне життя: жити, творити, любити, працювати.Та тільки, на жаль, цим мріям збутися не довелося.Третього травня під час виконання бойового завдання в районі Вовчанська Сергій зазнав тяжких поранень і отримав значні опіки. До останнього за життя Сергія Гамана боролися кращі медики одного з Харківських шпиталів, куди доставили нашого бійця. Увесь час поруч були рідні, друзі, допомагали, всіляко підтримували, були готові віддати все, аби врятувати життя Сергію.Але невблаганна смерть виявилися сильнішою. 7 травня серце нашого захисника зупинилося навіки…Сергію Гаману назавжди залишиться всього 23. Його ім’я віднині назавжди вписане в історію Ков’яг, нашої громади, України.Він прожив таке коротке життя, багато чого не встиг зробити з того, про що мріяв, але встиг стати Героєм.Валківська міська рада висловлює щирі співчуття рідним і друзям нашого захисника. Разом із вами розділяємо біль непоправної втрати сина, друга, патріота України.Вічна шана і пам’ять воїну-захиснику Гаману Сергію Олеговичу…

Ще шість стел з портретами наших загиблих захисників встановлено на Алеї Пам’яті у ВалкахЇх імена назавжди вписані в героїчну історію нашої громади:НОВІК Сергій Володимирович,ЛЯХ Михайло Михайлович,ВАНЮХІН Ігор Васильович,КІМ Олександр Геннадійович,ЧУМАК Євген Іванович,МАНДИЧ Денис ЛеонідовичУ цьому сповненому болю, сліз і глибокої шани заході разом із рідними й близькими воїнів участь взяли міський голова Валерій Скрипніченко, члени громадської організації "Валківська спілка ветеранів війни", молодіжної ради громади, валківчани.Серця кожного торкнулися проникливі авторські віршовані рядки радника міського голови з питань підтримки військовослужбовців та членів їх сімей Андрія Корсуна і добірка тематичних пісень.Дуже дорогою ціною – життів і непоправних втрат – платимо ми за відносний спокій і мирне небо над нашою громадою.Тож ідучи повз це святе місце, а також щодня о 9-ій ранку знайдіть хвилинку, щоб зупинитись, подякувати бійцям, які віддали свої життя за нас, і вшанувати їх світлу пам’ять.

З болем, почестями і незламною вірою в нашу перемогу Валківщина проведе в останню путь ще одного воїна-захисника – Мандича Дениса Леонідовича.Народився і виріс Денис в грузинському селі Земо-Кеді мальовничого Кахетинського краю. Проте доля юнака склалася так, що професійну освіту він здобував на Харківщині – у Люботинському професійному ліцеї залізничного транспорту. Із 1993 року Денис – мешканець с. Заміського Валківського району. Працював слюсарем тракторної бригади в місцевому ПСП «Зоря». Потім - водієм одного з приватних підприємств м. Харкова. Після повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ в Україну Денис Мандич, як справжній чоловік і воїн, у серпні 2022р. вступив до лав Збройних сил України для захисту держави від ворожої навали. Разом зі своїми бойовими побратимами Денис Леонідович брав участь у найжорстокіших боях на території Донецької області: Зайцеве, Бахмут, Авдіївка, Нью-Йорк, Серебрянка.За бойову звитягу, хоробрість, патріотичний дух і бездоганне виконання поставлених військових цілей Денис Мандич у 2024 році був нагороджений відзнакою «За службу державі», а в березні 2025-го – медаллю «За незламність духу».У жовтні минулого року, під час кровопролитних боїв неподалік Серебрянського лісу, наш захисник, виконуючи бойове завдання, отримав тяжке поранення. Лікування воїна було складним і тривалим. Увесь цей час його дружина Ольга, рідні, друзі не втрачали надії на одужання Дениса. Проте невблаганна смерть, на жаль, виявилася сильнішою – 21 березня 2025 року серце водія стрілецького батальйону солдата Мандича Дениса Леонідовича зупинилося назавжди.Валківська міська рада висловлює щирі співчуття рідним і друзям нашого загиблого Героя. Разом із вами розділяємо біль непоправної втрати сина, брата, чоловіка, патріота України.Вічна шана і пам’ять воїну-захиснику Мандичу Денису Леонідовичу…

Перший Центр життєстійкості на Харківщині - рік діяльності:здобутки та перспективи Рік томуу Валківській громаді запрацював перший в Харківській області центр життєстійкості, створений Харківською обласною військовою адміністрацієюспільно з Міністерством соціальної політики України за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). «Центр життєстійкості – це простір, де люди отримують підтримку, допомогу у подоланні стресу та важливі знання для покращення якості свого життя. За рік роботи центр став важливою частиною громади, надаючи необхідні соціальні та психологічніпослуги» - зазначив міський голова Валерій Скрипніченко у вітальному слові колективу ЦентруФахівці Центру життєстійкості надали за цей час підтримку 4,5 тисячі особам - дітям і дорослим, провели 375 групових занять та надали 352 індивідуальні психологічні консультації. Особлива увага приділяється роботі зтими, хто переживає кризові ситуації, втрати або труднощі у спілкуванні. «У центрі працюють соціальний менеджер, психолог та 4фахівці із соціальної роботи, які мають високу кваліфікацію та навички наданняпершої психологічної допомоги. Протягом року вони взяли участь у 30 тренінгах із ключових напрямів роботи: позитивне батьківство, психосоціальна підтримка, найкращі інтереси дитини, альтернативні форми виховання, кейс-менеджмент, ненасильницькеспілкування. Також у центрі працює фахівець із супроводу ветеранів і демобілізованихосіб та їхніх родин» - розповів директор КЗ «Центр надання соціальних послуг» Володимир Дараган. Центр життєстійкості — це місце, де родини отримують не лише підтримку,а й інструменти для подолання життєвих викликів. Тут діти розвивають свої навички, знаходять друзів, а батьки — впевненість і натхнення. «Центр життєстійкості — це безбар’єрний простір, відкритий також і для волонтерських ініціатив. Це місце, куди може звернутися кожен мешканець громади і знайти підтримку. Приходьте до нас за адресою: м. Валки, вулиця Харківська, 7В, і ми радо вам допоможемо» - додала завідувачка Центру життєстійкості Марина Остапенко.Вітаємо колектив та відвідувачів Центру життєстійкості з першим роком успішної діяльності та бажаємо подальших успіхів задля підтримки і допомоги мешканцям нашої громади.

Валківщина проведе в останню путь ще одного захисника –Абрамова Дениса Яковича.Більша частина життя Дениса пов’язана з Харковом. Тут віннародився 23 вересня 1981 року, закінчив школу, був призваний на строковувійськову службу. До рідного міста Денис повернувся і після демобілізації. Працювавна Харківському підшипниковому заводі, у колективі якого його поважали яквідповідального, дисциплінованого робітника.Після одруження з коханою дівчиною Олею щиро раділинародженню синочка, якого назвали Даніілом, виховували його у любові й турботі,раділи першим крокам, першим словам свого первістка, будували плани на майбутнєжиття. Але їх змінив холодний ранок 24 лютого 2022 року.Менше, ніж за три місяці після початку широкомасштабноговторгнення російських окупаційних військ в Україну – 11 травня - Денис Абрамовзнову одягнув військовий однострій, взяв до рук зброю, щоб разом із такими ж,як сам мужніми патріотами-побратимами захищати від російських зайд рідну землю.Воював з окупантами на території Донецької, Луганськоїобластей, нищив ворога на рідній Харківщині.Командир бойової машини, старший сержант Абрамов ДенисЯкович, до останньої хвилини свого життя залишаючись вірним військовій присязі,виявивши стійкість та мужність, загинув 08 лютого 2025 року під час виконанняслужбових обов’язків із забезпечення оборони України, захисту безпеки населеннята інтересів держави у районі населеного пункту Піщане Куп’янського району.За рішенням рідних поховають воїна у Костеві, на Валківщині,де навіки спочив його тато.Валківська міська рада висловлює щирі співчуття рідним іблизьким загиблого Героя-захисника. Вічна шана і пам’ять мужньому воїну Абрамову Денису Яковичу.

«Сьогодні в багатьох одне питання: що буде далі з допомогою від Америки?Я доручив міністру оборони України, керівникам наших розвідок, дипломатам звʼязатись зі своїми відповідниками в Сполучених Штатах Америки і отримати офіційну інформацію. Люди не повинні здогадуватись. Україна й Америка заслуговують на поважний діалог, на чітку позицію одне одного. Тим більше коли йдеться про захист життів у час повномасштабної війни. Звісно, ми в Україні не один тиждень отримували різні сигнали, і вже був прецедент зупинки допомоги. Була зупинка гуманітарної допомоги, енергетичної допомоги. Також була вже й зупинка військової допомоги – наприкінці січня, але тоді все вдалося швидко відновити. Ми бачили ризики. Тому наші служби – і військові, і спеціальні служби – встигли напрацювати алгоритми дій за будь-якого розвитку ситуації. Зараз не 2022 рік. Зараз наша стійкість вище. Ми маємо засоби захисту. Але для нас важливі нормальні, партнерські відносини з Америкою для реального закінчення війни. Ніхто з нас не хоче нескінченної війни».Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1105-го дня війни.

​​‼️Питання розвитку місцевої та добровільної пожежної охорони обговорили на апаратній нараді у Харківській обласній військовій адміністрації🔸У Харківській обласній військовій адміністрації відбулась апаратна нарада під головуванням начальника ХОВА Олега Синєгубова.🔸Серед основних тем обговорення — розвиток пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони.🔸Начальник Головного управління ДСНС України у Харківській області Артем Астахов повідомив, що згідно з Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014р. № 333-р., одним із основних повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня є забезпечення гасіння пожеж. Крім того, відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад щодо створення відповідно до законодавства пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони. 🔸Водночас, лише у 2024 році на території Харківської області створено 12 нових підрозділів місцевої та добровільної пожежної охорони. Протягом минулого року підрозділами місцевої (добровільної) пожежної охорони ліквідовано 717 пожеж. 🔸Робота у напрямку створення та розвитку підрозділів місцевої та добровільної пожежної охорони триває й надалі, що є важливим аспектом для забезпечення належного рівня безпеки громадян. 🔸Олег Синєгубов зауважив на необхідності розробки органами місцевого самоврядування Плану створення протягом 2025-2027 років підрозділів місцевої (добровільної) пожежної охорони і Центрів безпеки та вжиття дієвих заходів щодо його реалізації.

Україна повернула тіла 757 загиблих воїнівВ Україну вдалося повернути тіла 757 воїнів, які загинули, захищаючи Батьківщину від російських окупантів.Про це 24 січня повідомив Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими.Оборонці полягли під час бойових дій проти загарбників на східних та південних ділянках фронту.Зокрема, з Донецького напрямку вдалося репатріювати тіла 451 оборонців. Також повернули 71 загиблих воїнів із бахмутського напрямку.Ще 51 тіло репатріювали з вугледарського напрямку. А з луганського вдалося забрати 13 тіл загиблих оборонців.Також 137 тіл полеглих репатріювали із запорізького напрямку. А з моргів на території росії вдалося повернути 34 загиблих.Представники Збройних сил України перевезуть тіла та останки до визначених державних установ.Після цього представники правоохоронних органів та судово-медичні експерти встановлять особи загиблих. Після ідентифікації тіла оборонців України передадуть родинам для гідного поховання.Полеглих захисників повернули завдяки взаємодії співробітників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з Об’єднаним центром СБУ, МВС України, а також інших представників державних органів і структур Сектору безпеки та оборони України.Окрема подяка висловлюється Міжнародному комітету Червоного Хреста за сприяння поверненню.

Сьогодні нашу громаду з робочим візитом відвідала Олена Урсу – очільниця команди Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні за напрямком «Демократичне врядування».Уже більше року за підтримки ПРООН та фінансування Уряду Японії в нашій громаді реалізується довгостроковий проєкт, результатом чого стала розробка Плану відновлення та розвитку Валківської МТГ - стратегічного документу, що передбачає всебічний розвиток нашої громади. Завдяки йому Валківська міська рада уже стала учасницею трьох масштабних довгострокових проєктів Міжнародної організації з міграції (МОМ), що триватимуть до 2027 року.Під час зустрічі з керівниками і фахівцями структурних підрозділів міської ради та комунальних підприємств громади Олена Урсу ознайомила учасників зустрічі з напрямками діяльності ПРООН в Україні.Міський голова Валерій Скрипніченко, проаналізувавши ключові проєкти, що увійшли до Плану відновлення та розвитку громади, подякував партнерам за співпрацю і висловив надію на подальше її продовження.

Ще одна непоправна втрата у нашій громаді – пішов з життя наш захисник Гергель Ігор Іванович з Баранового.Ігор Іванович народився 6 квітня 1972 року в Полтаві. У цьому сусідньому з Харківщиною обласному центрі промайнули його дитячі і юнацькі роки. Після закінчення школи Ігор здобув професію будівельника в профтехучилищі. Працював слюсарем, кабельником-спаювальником на підприємствах Полтави. Після звільнення за скороченням штату подався на заробітки за кордон, де також знадобилися його вмілі руки і професійний досвід.На Валківщину життєва стежинка привела Ігоря після одруження у 2001 році з Ольгою - жителькою Баранового. В цьому селі й оселилося молоде подружжя. Доля подарувала Гергелям двох діток – сина Віталія та донечку Еліну. Ігор багато працював, щоб забезпечити родину всім необхідним, а вільний час присвячував дітям, дружині, яких безмежно любив.Коли російські війська повномасштабною війною вдерлися в Україну, Ігор Гергель довго не роздумував – з грудня 2022 року він добровольцем пішов захищати рідну землю. Воював на Харківщині, був контужений, але продовжив військову службу. Останні півроку учасник бойових дій водій-санітар медичного пункту механізованого батальйону Ігор Гергель виконував місію, яка до снаги не кожному – евакуював з поля бою і перевозив поранених та тіла вбитих побратимів. Тих страждань, болю мабуть і не витримало серце солдата – Гергель Ігор Іванович помер 9 січня 2025 року в н.п. Петропавлівка Синельниківського району на Дніпропетровщині - в місці тимчасового розташування медпункту.Валківська міська рада висловлює щирі співчуття дружині нашого померлого захисника Ользі Юріївні, сину Віталію Ігоровичу, котрий також воює з ненависними окупантами за свободу і незалежність України, доньці Еліні та всім рідним, друзям Героя.Вічна і шана пам’ять воїну Гергелю Ігорю Івановичу...