вимбачте, але виходжу зі своєї копірайтерської депресії і дуже хочу поділитись думками ще і про цей кейс від мережі закладів Escobar.«Монстри – це не страшно, а незакриті збори – так» ❤️‍🩹пост тутодразу скажу: мені подобається! не знаю, чи то мені так «пощастило», але я бачила дуже багато негативу на цю комунікацію з меседжем: «спекуляція на війні». тому хочу поділитись, чому я вважаю цей кейс крутим:👉 як і казала у попередньому пості, я взагалі не прихильниця святкування Геловіну. вважаю, що це «свято» не несе ніякої користі і не розумію його феномену. ну хоча б феномену в Україні. відтак, якщо робити якусь комунікацію, то вже краще бавитись з сенсами і «перекручувати» контекст хорору.тут чудово попрацювали з тим, а що ж зараз реально страшно в Україні. зараз страшно, що буде завтра. а завтра залежить від нашого усвідомлення і кількості донатів.з таким сенсом мені згадалась ще комунікація з 2022 року від двох українок, що розвісили у Оттаві листівки з текстом «Helloween is not scary. The war is». вона і лягла в основу меседжу від Escobar👉 чому це робить мережа закладів? та тому що може! тому що нам усім пора звикнути, що українські бренди ( чи то одягу, чи аромапаличок, чи заклади) — це нові медіа. і зараз абсолютно недостатньо просто продавати. бренд або щось говорить, або зникає. сьогодні це зробили вони, а завтра хтось інший. також нам усім варто звикнути до того, що під час війни завжди народжувався і народжується креатив. і у 2024, він такий — діджитальний. під час другої світової малювали постери, наприклад. і якщо це не переходить межі і не перетворюється у сет суші «Байрактар», то що у цьому поганого?👉 бренд досягнув ключової цілі. збори побачили! десятки медіа це опублікували, сотні українців в коментарях звернули увагу на свої відкриті збори. тема актуальності та проблеми з закриттям зборів піднялась в черговий раз. про сухі цифри та аналітику вже навіть і не говоримо.що думаєте ви? дуже цікаво обговорити у коментарях👇