👨‍👩‍👧‍👦 Сімейне втручання після набутої травми мозку або спинного мозкуУ Journal of Rehabilitation Medicine опубліковано рандомізоване дослідження, яке заслуговує уваги лікарів ФРМ. Автори не лише перевірили клінічний ефект сімейного втручання після набутої травми мозку або травми спинного мозку, а й оцінили його вартість і ймовірну економічну доцільність. У дослідження включили 157 учасників: 73 осіб із травмою і 84 членів їхніх родин. Учасників залучали через 4 місяці – 2 роки після виписки зі спеціалізованого нейрореабілітаційного відділення. Інтервенція була у вигляді 8 щотижневих 90-хв. сесій, які проводили навчені нейропсихологи. Програма поєднувала психоосвіту, когнітивно-поведінкові підходи, елементи сімейної терапії із фокусом на комунікацію, емоційне регулювання, розв’язання проблем і сімейну згуртованість. Групою порівняння була психоосвітня група, яка отримала одну 2-годинну сесію. Було два головні питання: 1. Чи є предиктори кращої відповіді на втручання? Аналізували тип травми (набута травма мозку чи спинного мозку), час від отримання травми, формат проведення (очно чи онлайн), хто саме бере участь (сама людина з травмою чи член родини). 2. Чи є втручання економічно доцільним з позиції платника медичних послуг? Головний результатУсі 4 предиктори мали незначний або малий вплив на результат лікування. Інакше кажучи, це сімейне втручання виглядало приблизно однаково корисним при травмі мозку і при травмі спинного мозку, у більш ранні й пізніші терміни після травми, в очному й онлайн-форматі, як для самої людини з травмою, так і для члена її родини. Що з економікою?Додаткова вартість сімейного втручання порівняно з психоосвітою становила приблизно €798,16 на учасника/сім’ю. Але при цьому через 2 місяці додатковий виграш за Mental Component Summary становив 5,64 бала. Автори показали, що при готовності платити €300 за додаткову одиницю виграшу ймовірність того, що втручання є економічно доцільним, становила 99,8% для Mental Component Summary через 2 місяці, 97,2% для цього ж показника через 8 місяців. Для шкал тривоги і депресії ймовірність економічної доцільності для GAD-7 і PHQ-9 була нижчою на 2му місяці й зростала на 8-му.Це дослідження дуже добре лягає в сучасну логіку реабілітації:1. Реабілітація — це не лише пацієнт, адже після травми змінюється життя всієї родини.2. Сімейне втручання не виглядає “нішевим”. 3. Онлайн-формат — не обов’язково компроміс, автори не виявили, що дистанційне проведення погіршує результат, і прямо зазначають, що телереабілітаційний формат може навіть зменшувати витрати та покращувати доступність, особливо для сімей із віддалених регіонів. Стаття сильна, але не без слабких місць: • Розмір вибірки для пошуку предикторів відносно невеликий. • Предиктори аналізували окремо, а не як складні взаємодії між собою. • Економічний аналіз проводили лише на горизонті 8 місяців, без врахування інших соціальних наслідків (повернення до праці, навантаження на інші служби тощо). • Групою порівняння була активна психоосвітня група, тому реальний виграш у рутинній практиці може виглядати інакше. ВисновокЦе дослідження дає дуже корисний сигнал для реабілітаційної медицини: сімейне втручання після набутої травми мозку або спинного мозку має широкий потенціал застосування і є економічно доцільним, тому що психічне здоров’я сім’ї після тяжкої травми занадто дороге, щоб його ігнорувати.Джерело:https://medicaljournalssweden.se/jrm/article/view/44691@usprm_official#УТФРМ #USPRM #RehabHubUA #RehabTeamUA #PRMinUkraine