United in Blood | ‎Московський генерал Меншиков приніс на Україну всі страхіття помсти і...

‎Московський генерал Меншиков приніс на Україну всі страхіття помсти і війни. Всіх, що симпатизували з Мазепою, піддано понижуючим мукам. Україну втоплено в крові та зруйновано грабіжем, і вона представляє жахливий образ варварства переможців.Фрідріх Християн Вебер, 1720 р. 2 листопада 1708 року москальські війська під проводом безграмотного виродка Олександра Меншикова розграбували та спалили Батурин, столицю гетьмана Івана Мазепи, замордувавши залогу та всіх його жителів. Поспішаючи зустріти військо Карла ХІІ, Мазепа лишив у столиці залогу з близько семи тисяч сердюків та городових козаків, призначивши наказним гетьманом свого сподвижника сердюцького полковника Дмитра Чечеля. Попри ненайпотужніші вали, фортеця була добре укріплена, мала значні запаси провіанту, боєприпасів та близько 70-80 гармат, що було грізною силою та козиром у руках оборонців. Натомість 31 жовтня до твердині підійшов 20-и тисячний корпус Меншикова. Залога заперла Батурин з трьох боків і розібрала мости через Сейм, проте невдовзі москалі змогли навести нові, та оточили фортецю з усіх боків. Після невдалих переговорів, які ініціювало командування залоги, аби затягнути час до підходу військ Мазепи та Карла ХІІ, зранку козаки відкрили вогонь з гармат по розквартированих москалях. Оборонці сподівалися на скорий підхід союзних військ: "За день до штурму прислан к ним указ от швецкаго короля и от Мазепы, чтоб по крайней возможности держались и были б все надежны, что они со всею швецкою потугою их секундовать идут. И тот указ читан у них по извычаю всему войску и по тому де указу они учинили". Не зважаючи на всі запевнення в "безпеці" в разі здачі фортеці для козаків і старшини від Меншикова, оборонці категорично не збиралися здаватися кацапам. Посланцю Меншикова Зажарському козаки відповіли так: "...мы де здесь помрем, а президиума в город не пустим". Отримавши звістку від царя, що сили шведів та козаків прямують до Батурину, Меншиков починає 1 листопада штурм фортеці. Англійській офіцер, що був свідком штурму з московського боку, згадував, що "гарнізон захищав себе з великою упертістю і заповнив рів масою московитів". Попри поширену версію щодо зради полковника Носа, що впустив москалів до фортеці, вірогіднішою є інша. Другого листопада стрільці полковника Анненкова, використавши таємний хід з боку Сейму, про який вони знали, адже довгі роки були залогою Батурина, аби контролювати Мазепу в його гетьманській столиці, проникли до фортеці. Внаслідок удару зсередини, москалям вдалося зломити опір оборонців на стінах та переважаючі удвічі-тричі сили противника за дві години завершили навальний наступ, у такому разі козаки втратили свою головну перевагу - гармати. Увірвавшись до фортеці, москалі понапившися, розпочали криваву бійню. Рубали та кололи козаків, мешканців міста, чоловіків, жінок, дітей. Не зупинилися "православні брати" й перед розграбуванням та спаленням церков. Полонених козаків зв'язували для майбутніх катувань та показових страт. По різанині Батурин "в наказание той измены огню предали".У ході взяття Батурина та розправи над оборонцями загинуло 5–6,5 тисячі козаків, сердюків, а також 6–7,5 тисячі городян. Армія шведів підійшла до міста з великим запізненням - 10 листопада, заставши лише попелище. Шведсько-козацьке військо втратило величезні запаси провіанту, боєприпасів, пороху та гармати, що мало катастрофічний вплив на подальші бойові дії проти Петра І. Для українців ця гекатомба, одна з багатьох для українського народу, має бути наочним прикладом, що саме москальський дух, а не "більшовизм", "необільшовизм", "рашизм" чи ще якісь "-изми" зробили їх такими. Ця каша з різних народів створена як таран проти Європи й України, як її найсхіднішої частини. Батурин 1708, Галичина 1915, розправи над українцями часів ПВЗ, Буча, Ізюм, Каховка - всі ці масакри лише вираження одвічного московського азійського нутра.На рисунку схема-реконструкція Батурину початку 1700-их років.