В літературній мові двоїна практично занепала, проте збереглася багато де в розмовній. Наприклад: одне відро, дві відрі, три, чотири відра, п’ять (і далі) відер. Або: одне слово, дві слові, три, чотири слова, п’ять (і далі) слів. Форма іменника, яка твориться біля числівника "два" — це і є двоїна. А форма, яка твориться біля "три" і "чотири" — це наша морфологічна категорія, яка виконує функцію паукального числа, проте не є ним.Морфологічно ця різниця присутня, проте ми не дуже визнаємо її існування. Принаймні не пам'ятаємо, щоб шкільна програма на це звертала увагу. Чи це не так?У багатьох випадках ця форма або злилася з двоїною, або заступила її. Тому зараз ми говоримо: одне відро, два, три, чотири відра, п’ять (і більше) відер; одна рука, дві, три, чотири руки/руці, п’ять (і більше) рук.Чому так? Загадка ховається в історії. В давніших формах української мови "одинъ, дъва, триє, четыре" були прикметниками і функціонували як прикметники, тобто сполучалися й узгоджувалися з іменниками за родами і відмінками, а "один" навіть за числами:одинъ одьна одьни одьноодьного одьною одьнѣхъ одьногодъва брата,дъва сыны,дъвѣ женѣ,дъвѣ словесѣтриє брати,четыре сынове,три жены,три словесаА от числівники від "п’яти" були іменниками і, відповідно, узгоджувалися з іншими іменниками як іменники. Тому наше “паукальне число” — це радше цікавий збіг через особливості давньоукраїнської морфології, аніж справді окрема граматична категорія. Бо ж коли ми кажемо “двадцять три сороки” чи “п’ятдесят чотири ночі” — форма іменника зберігається від десятка до десятка.Крім цього, в нас є ще одна множина — неозначена. Зазвичай вона формально збігається з однією з інших форм множини, але може відрізнятися наголосом. Наприклад: одне серце, два, три, чотири се́рця, п’ять (і більше) серде́ць, мн. серця́; одна рука, дві, три, чотири руки́/руці́, п’ять (і більше) рук, мн. ру́ки.Отож, паукальне число — це те, що стоїть між двоїною і множиною і має позначати "кілька", три-чотири. Але ми вже з'ясували, що в українській воно трошки псевдо-паукальне число, бо не є повноцінною граматичною категорією. Отака от математична лінгвістика! Не губіться серед множинних множин!