Воскресіння мамонтів! Ні, слони поки що не перетворюються на мамонтів, але вчені вже на порозі відродження вимерлих видів. У майбутньому такі знакові тварини, як шерстистий мамонт, тасманійський тигр чи додо, можуть знову пройти Землею завдяки так званим компаніям і вченим, які займаються «відродженням вимерлих».Процес відродження починається з ДНК зразків втрачених видів. Іноді це повний геном, іноді вчені вмонтовують окремі гени в геном живих тварин. Потім, у процесі, відомому як перенесення ядра, дослідники імплантують ці гени в яйцеклітину, взяту у близькоспорідненого виду, видаливши з неї оригінальну ДНК. В результаті народжується тварина, генетично подібна до вимерлої.Вчені вже змогли воскресити щонайменше два види. У 2003 році в Іспанії таким способом народився дитинча піренейського козла букардо, який, на жаль, помер через дефект легень. А у 2013 році вдалося створити ембріони південних жаб-блукачів за допомогою перенесення ядра.Попри труднощі, науковці не зупиняються і працюють над відродженням інших ссавців. Яку тварину відродили б ви?Детальніше
Повітря проти пластику?Можливо, вирішення глобальної проблеми пластику лежало просто у повітрі. Дослідники розробили простий метод розкладання поліетилентерефталату (ПЕТ) — найпоширенішого пластику в упаковках та тканинах — за допомогою вологи з повітря. Процес починається з використання дешевого та нетоксичного каталізатора на основі молібдену. Він розриває хімічні зв’язки в ПЕТ, а потім у справу вступає звичайне повітря. Достатньо лише слідів вологи, щоб пластик перетворився на терефталеву кислоту (ТПА) — цінну сировину для виробництва нових матеріалів. Метод швидкий, екологічний і ефективний: за 4 години вдається відновити 94% ТПА, без жорстких хімікатів чи високих температур. Дослідники випробували технологію на пляшках, тканинах та змішаних пластикових відходах — і вона працювала навіть з кольоровим пластиком, перетворюючи його на чисту, безбарвну сировину. "Замість агресивних розчинників ми використали водяну пару з повітря. Це набагато елегантніший підхід до проблеми переробки пластику", — пояснює один із авторів дослідження Йосі Кратіш. Якщо цей метод вдасться впровадити у промисловість, пластик може перестати бути сміттям і стати ресурсом, який легко повертати у виробництво. Детальніше
Сила та незламність«Милі наші дівчата, вітаємо вас зі святом весни та жіночності!» — знайомо? Для багатьох жінок України 8 березня починається саме так.Однак такі слова не відображають найосновнішої суті цього свята — свободи. Волі жінок думати, розвиватись, учитись, керувати своїм життям так, як їм самим цього хочеться. Ці базові права були надані жіноцтву вперше лише трохи більше, ніж століття тому, уявляєте? Навіть у 2024 році нам лишалось близько 134 років до того, як кожна зможе їх реалізувати!Досі мільйони жінок потерпають від обмеження прав на власні тіла та якісне медичне обслуговування, недостатнього доступу до предметів першої необхідності, заборон на освіту та політичну думку та стирання їхніх досягнень. І це точно необхідно виправляти!Наші любі читачки! Ви неймовірні та можете все! Перед вами відкриті всі дороги світу! Боріться за себе та працюйте наполегливо! Найголовніше завжди вірте в себе! Ви заслуговуєте на найкраще!Найпалкіші вам вітання від команди UkrTeenScience!Світлина: 📸
Чи можуть тварини вивчити "мову" інших?Світ тварин сповнений спілкування. Слони махають вухами й гуркочуть, коли вітаються, кашалоти змінюють свої клацання залежно від ситуації, а колонії голих землекопів навіть мають власні "акценти". Але чи здатні тварини зрозуміти – або навіть "вивчити" – мову іншого виду? Дослідження показують, що деякі види можуть не тільки розпізнавати сигнали інших, а й використовувати їх у своїх цілях. Наприклад, дрозди можуть навчитися імітувати чужі тривожні сигнали, а перелітні птахи орієнтуються на поклики інших видів. Африканський вилохвостий дронго (Dicrurus adsimilis) довів це до рівня мистецтва. Він полює не сам, а слідує за сурикатами, чекаючи моменту, коли можна вкрасти їхню їжу. Якщо сурикати ігнорують його власний сигнал тривоги, дронго починає імітувати їхній власний, змушуючи їх панікувати й ховатися. Так він без зусиль отримує свою здобич. Чи усвідомлюють дронго свою хитрість, чи просто діють за рефлексами? Це питання поки залишається відкритим.Детальніше
Ніяких мам!У 2023 році японські вчені вперше створили мишей із двома біологічними батьками, використовуючи клітини шкіри. Тепер дослідники з Китаю пішли іншим шляхом і не просто повторили експеримент, а й допомогли краще зрозуміти гени, що впливають на розвиток. Команда використала незрілі яйцеклітини самок мишей, видалила з них ДНК і ввела сперму одного самця, щоб створити стовбурові клітини. Потім ці клітини разом із спермою іншого самця ввели в другу яйцеклітину, що врешті дало мишеня з двома батьками. В якості вирішального кроку вчені ввели 20 генетичних змін в ДНК стовбурових клітин. Ці налаштування змінюють активність генів імпринтингу, унікальність яких полягає в тому, що нащадки успадковують дві копії — одну від мами й одну від тата, — але для роботи їм потрібна лише одна копія. Помилки в цьому процесі можуть викликати серйозні порушення розвитку, як-от синдром Ангельмана у людей. Ці дослідження допомагають розібратися, чому створення потомства без участі матері є таким складним.Детальніше
Канзас та Колорадо проти теорії еволюції У 1999 році Ігнобелівська премія в галузі наукової освіти була присуджена Управлінню освіти штату Канзас та Управлінню освіти штату Колорадо за їхню спробу виключити теорію еволюції з навчальних програм, пропонуючи дітям не вірити в неї так само, як і в інші наукові теорії. Цей випадок став каталізатором для дебатів навколо наукової освіти в США. Виключення еволюційної біології з навчальних програм створило небезпечний прецедент, який може вплинути на широкий спектр освітніх стандартів. Наслідки цього рішення для учнів могли включати недостатнє розуміння основних біологічних процесів, що в свою чергу може призвести до відсутності критичного мислення та наукової обізнаності в суспільстві.Наукове співтовариство та освітні експерти почали систематичний аналіз викладання науки в школах. Премія привернула увагу до необхідності уточнення навчальних планів, які засновані на наукових фактах і дослідженнях, а не на ідеологічних або релігійних мотивах.#ignobel
Віктор Амброс та Гері Равкан в цей понеділок отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за відкриття мікроРНК та опис її ролі в посттранскрипційній регуляції генів.У 1993 році Амброс виявивпершу мікроРНКlin-4 у нематоди C. elegans, яка стала відома як новий механізм пригнічення експресії генів на рівні РНК. У 2000 році Равкан знайшов другу мікроРНК let-7 і підтвердив, що цей механізм регуляції присутній не лише у нематод, але й у багатьох тварин, включаючи людину. Він встановив, що let-7 контролює експресію генів, відповідальних за клітинний цикл і диференціацію, та здатна їх пригнічувати через специфічне зв’язування з мРНК.Звісно таке важливе відкриття має велику наукову цінність. Воно сприяло вивченню ролі мікроРНК у клітинному циклі, старінні та розвитку захворювань таких як рак і нейродегенеративні хвороби. Сьогодні це слугує базою для нових методів терапії, включаючи використання мікроРНК як біомаркерів для діагностики та лікування захворювань.#нобелівка2024Копірайтерка: @stars_in_the_fridgeДизайнерка: @safieeil Джерела: 1, 2
Некромантія в дії!Яку користь може принести організм після своєї смерті? Добре, опустимо жарти про те, що перенаселення планети зменшиться на один! Ідея: можна пожертвувати нутрощі науці або смертельно хворим.І те, й інше — благородні справи! У першому випадку можна посприяти розвитку медицини та взяти участь у винайденні нових ліків, що допоможуть врятувати сотні життів. У другому — безпосередньо подаруєте людині шанс жити та радіти далі.Ви точно здивуєтесь, якщо дізнаєтесь, що скоро може зʼявитись іще одна можливість! У 2023 році Іґнобелівською премією з механічної інженерії відзначили команду техаського Університету Райса за те, що її учасники... підняли гігантське повстання мертвих павуків, які тепер допомагають хапати та перетягувати вантажі, що важчі за них самих майже на 130%!Бідолашні павуки, навіть після смерті змусили працювати! Як ви вважаєте, чи скоро до схожих технологій можна буде залучити і людей? Щось «Сучасного Прометея» перечитати потягнуло... #IgnobelАвторка: @yelyzaveta_tsukan
Вище неба або хоча б вище статуї Свободи - нащо людям ліхтарі на Місяці?Приватна компанія отримала фінансування від уряду США на побудову перших в історії «вуличних ліхтарів» на Місяці — високих споруд розміром зі статую Свободи, які могли б витримати жорстоку місячну ніч.Місяць може випередити Марс і стати першою заселеною зоною у космосі. Вчені хочуть побудувати постійні поселення, транспортну систему, яка літає на поверхнею, та інноваційні ядерні реактори. Та спочатку Місяцю треба світло!Один день на Місяці триває як два земні тижні, а морозні місячні ночі не коротші. Ці довгі темні ночі вже виявилися катастрофічними для місячних посадкових апаратів, які покладаються на сонячне світло як джерело енергії — і вони можуть становити ще більшу загрозу для людей-дослідників у найближчі десятиліття.Тепер компанія космічних технологій Honeybee Robotics запропонувала рішення: величезні місячні вуличні ліхтарі, які одночасно працюють як сонячні батареї. Працівники компанії стверджують, що ці ліхтарі будуть більш як 100 метрів, та будуть вищими за статую Свободи.Детальніше
Асцидії (Ascidiacea) — це клас морських безхребетних, які належать до типу хордових (Chordata).🔹Місце проживанняЖивуть у всіх океанах світу, від мілководних прибережних зон до глибоководних середовищ. Вони всмоктують воду через один отвір, відфільтровують поживні речовини і випускають воду через інший.🔸Розміри асцидій можуть варіюватися від кількох міліметрів до декількох сантиметрів. Харчуються мікроскопічними організмами, такими як планктон і бактерії, які відфільтровують з води.🔹РозмноженняАсцидії можуть розмножуватися як статевим, так і безстатевим шляхом. Статеве розмноження включає випускання гамет у воду, де відбувається запліднення, а безстатеве — шляхом брунькування.🔸КолоніальністьДеякі види асцидій живуть поодинці, тоді як інші утворюють колонії, де окремі особини з'єднані між собою.Асцидії є об'єктами досліджень через їхню здатність виробляти біологічно активні сполуки, які мають потенційне медичне застосування, зокрема в боротьбі з раком і бактеріальними інфекціями. #тваринки
