UkrTeenScience🇺🇦

#дайджест новин за тиждень 🩸«Дуже небезпечно мати незмінні ідеї. З ними завжди знайдеш спосіб переконатись у власній правоті» — Атле Сельберг 🔢Будьте гнучкими у своїх поглядах! Серед сьогоднішніх іменинників — автор цих слів, аналітик чисел Атле Сельберг, а також астрономи Нілаканта Сомаяджі та Йоганн Іле, фізик Шарль Кулон, хіміки Іда МакЛін і Джон Неф, психіатр Алоїз Альцгеймер, нобелівські лавреати Карл Ландштайнер і Джеймс Блек і програміст Маттіас Еттріх.Цього дня Чарльз Беббідж представив різницеву машину, почався перший трансатлантичний переліт, у космос полетіла перша мавпа, у США відкрилась перша щоденна монорейкова залізниця, «Mariner 5» полетів на Венеру, заснували Шенгенську зону й астероїд 2002 MN пролетів повз. Розширюйте свій світогляд — будьте в курсі сучасності!💧Через видобуток вод ґрунт просідає🐘 У слонів найбільше генів нюху🩸Хвороби крові лікуватимуть in vivo🍖 Розкрили перекуси давніх римлян🌳 Назвали найкращі місця для відновлення лісів🎙️Дешеві мікрофони прослуховуються

Фастфуд по-давньоримськиАрхеологи давньоримської вуличної їжі: у сміттєвій ямі поблизу залишків римського “фастфуду” на острові Мальорка виявили кістки дрібних птахів — і це були співочі дрозди. Науковці стверджують, що ці птахи й досі іноді з’являються на місцевих столах, а на смак — ближчі до перепілки, ніж до курки.Дрозди були знайдені біля античного міста Поллентія, заснованого після римського завоювання Балеарських островів у 123 р. до н.е. Це був жвавий порт з форумом, храмами, крамницями — і, схоже, маленькими тавернами. В одній із таких, археологи знайшли стільницю з вмонтованими амфорами й поруч — глибоку яму зі сміттям.Саме ця яма виявилась справжнім археологічним меню: уламки посуду, залишки риби, ссавців — і пташині кістки. Найбільше — саме дроздових. У ямі знайшли черепи й грудини дроздів — а от м’ясистих лап і крил майже не було. Це натякає, що м’ясо з пташок знімали ще до викидання решток, а отже, дроздів активно готували й їли, і, ймовірно, саме тут — просто на вулиці, у римському фастфуді.Детальніше

Новий метод лікування генетичних захворювань кровіВчені з Інституту генної терапії Сан-Раффаеле-Телетон у Мілані виявили постнатальний період, коли стовбурові клітини крові можна вводити за допомогою генної терапії в організм. Це сприяє розробці нових методів лікування генетичних захворювань крові без використання трансплантації стовбурових клітин або хіміотерапії.Дане дослідження демонструє альтернативний підхід введення лентивірусних векторів у кровотік (терапія in vivo). Було виявлено, що у новонароджених мишей і до 2 тижнів після народження – у кровообігу набагато більше гемопоетичних стовбурових і прогениторних клітин, ніж у кровообігу дорослих тварин. Відповідно це дозволяє переносити гени завдяки ін'єкції, що призводить приживлення і вироблення кількох типів клітин крові.Було протестовано цей метод лікування генетичних захворювань (ADA-SCID, аутосомно-рецесивний остеопетроз і анемія Фанконі) на моделях мишей. Таким чином, перенесення генів in vivo призвело до значних терапевтичних переваг, тим самим продовжуючи життя.Детальніше

#дайджест новин за тиждень ❤️‍🩹«Ніхто, ніхто не перестане дихати, поки я тут!» — Вірджинія Апгар 👼Боріться за життя! Цьому нас учила анестезіологиня Вірджинія Апгар, чия шкала рятує немовлят і нині! Сьогодні у неї, а також у нобелівських лавреатів Філіппа фон Ленарда та Роберта Маллікена, антрополога Кнуда Расмуссена та психолога Карла Лешлі день народження! Також цього дня стався катастрофічний землетрус на Ямайці, утворився Ватикан, протестували Douglas DC-4E, сталась пожежа в Університеті Алжиру, декрминілізували використання контрацепції подружжями, Sony випустили свою першу відеокасету та вивергнувся вулкан Пінатубо. Тож турбуйтесь про себе й інших — ваша підтримка найцінніша!🚬 U-цигарки небезпечніші за електронні🦈 Великі білі акули не виживуть в акваріумі🐟 Омега-3 сповільнює старіння🦠 ВІЛ навчились знаходити у мРНК🗺️ Склали найбільшу мапу Всесвіту🤖 ШІ перевірятиме соцмережі на ввічливість🚶Японська ходьба подовжує життя🤫 Назвали три мотиви вірити в змови🧲 Виміряли магнетизм мюонів

Ультразвукові цигарки набагато небезпечні, ніж електронні Вчені з Каліфорнійського університету в Ріверсайді виявили, що U-цигарки (ультразвукові цигарки), які наразі позиціонують як безпечна альтернатива традиційним вейпам, насправді мають негативний вплив шляхом виділення шкідливих металів: миш'яку, нікелю і селену. Ці метали здатні спричинити захворювання легень і сприяти онкогенезу.В ультразвукових цигарках шкідливі метали містяться як в рідині, так і в парі, яку вони виробляють. У них замість нагрівальних спіралей, як у звичайних електронних сигаретах, наявні високочастотні ультразвукові коливання для перетворення рідкої суміші, що містить нікотин, ароматизатори та основу (наприклад, пропіленгліколь або рослинний гліцерин) на пару, яку можна вдихати. У дослідженні було продемонстровано наявність 16 різних елементів в одному зразку рідини або пари, використовуючи скануючу електронну мікроскопію та оптичну емісійну спектроскопію. Таким чином, U-цигарки мають вищу концентрацію металів, порівнюючи з вейпами. Підвищені рівні миш’яку і селену, які перелічені у Списку шкідливих та потенційно шкідливих складових FDA, викликали хвилювання та занепокоєння у дослідників.Детальніше

Чи можуть пінгвіни впливати на клімат? Так — своїм послідом.Антарктида — не лише крига й вітер. Там, серед снігів і тиші, мешкають колонії пінгвінів. І виявляється, вони не лише симпатичні. Їхнє гуано (послід) — справжній кліматичний гравець.Як це працює? Гуано виділяє аміак — газ, що допомагає утворювати хмари. У повітрі він з’єднується з кислотами, які виробляють мікроводорості океану, — і формуються частинки, довкола яких з’являються краплі. Тобто — хмари.Усе це дослідили поблизу аргентинської станції Марамбіо. Там поруч гніздяться пінгвіни Аделі — і ґрунт буквально вкритий гуано. Дослідники зафіксували кількість аміаку в тисячу разів більше, ніж у місцях без птахів. А коли вітер ніс повітря від колонії — концентрація частинок у повітрі зростала в десятки тисяч разів.І навіть коли пінгвіни вирушили у міграцію — ефект не зник. Грунт лишився "удобреним", і ще місяць потому аміаку було в сто разів більше за норму.Підсумок? Пінгвіни — не лише мешканці Антарктиди, а й мимовільні архітектори її хмарності. І, можливо, мікроохолодження, яке вони спричиняють, — це ще один спосіб, як природа намагається балансувати кліматДетальніше

Шимпанзе, які лікують одне одного: ще один доказ, що ми не такі вже й унікальніКоли шимпанзе в лісі Будонго в Уганді поранилися, допомога іноді приходила не від людей, а від інших шимпанзе.30-річні спостереження показали: ці тварини не лише доглядають за собою — витирають рани, прикладають листя чи кору — але й, у деяких випадках, допомагають іншим. І не лише родичам. Один самець, наприклад, звільнив самку, яка заплуталася в пастці. В іншому випадку молодий шимпанзе ризикував заразитися, коли облизував рану товариша.Деякі з них навіть, здається, вчаться лікувати. Один шимпанзе приклав до пораненого коліна розжовану кору, а молодший уважно спостерігав. Інша — юна самка — бачила, як її мати доглядала за раною, і згодом повторила той самий рух: приклала листя до ураженого місця.Ці дії не випадкові — вони вимагають уваги, співпереживання й, можливо, елементарного розуміння болю. І хоча більшість поранених шимпанзе залишаються без допомоги, саме поодинокі випадки турботи показують: основи медицини й емпатії з'явилися задовго до того, як ми стали людьми.Детальніше

Чому ми позіхаємо, коли бачимо, як хтось інший це робить?Ти точно це помічав: хтось поруч позіхнув — і тобі вже важко втриматися. Це явище називається заразним позіханням. І, цікаво, що воно не обмежується лише людьми — деякі тварини теж "підхоплюють" позіхання.Вчені підозрюють, що причина — в дзеркальних нейронах. Це клітини мозку, які активуються, коли ми бачимо, як хтось інший виконує певну дію — наприклад, позіхає. Так наш мозок ніби "віддзеркалює" чужу поведінку.Цікаво, що ми частіше позіхаємо у відповідь на позіхання близьких, а не сторонніх людей. Це називається "упередженість до знайомих". І вона спостерігається навіть у собак: у дослідженні 2013 року собаки частіше позіхали, коли бачили, як позіхає їхній господар, а не незнайомець.Цікаво, що не всі схильні до заразного позіхання однаково. В середньому лише 40–60% людей автоматично позіхають у відповідь. А ще — люди з високим рівнем психопатичних рис (як-от емоційна холодність чи маніпулятивність) значно менш чутливі до чужого позіхання.Детальніше

Що ви знаєте про карму?Багато хто з нас вірить у карму – ідею про те, що божественна справедливість покарає тих людей, які чинять погані вчинки, і винагородить тих, хто чинить добрі. Чи насправді все так?Згідно з новим дослідженням, опублікованим Американською психологічною асоціацією у журналі «Психологія релігії та духовності», дана віра діє по-різному для одних та інших людей. Дослідники висунули гіпотезу, що наше бажання вірити у справедливий світ, де погані вчинки відповідно караються, спонукає нас зосереджуватися на кармічному покаранні. Але кожна людина більш схильна зосереджуватися на доказах доброї карми в особистому житті.Експеримент проводився за участі більше ніж 2000 учасників, де їх просили написати про кармічні події у їхньому житті або в житті інших. Потім ці відповіді оцінювали, щоб визначити, чи стосувалися вони позитивної чи негативної кармічної події. Таким чином, 59% всіх учасників написали про позитивний досвід, який був зумовлений доброю кармою. Водночас серед 14% учасників, які писали про кармічний досвід іншої людини, 92% писали про щось негативне.За словами Вайта: "Дослідження показує, як люди стратегічно застосовують вірування в надприродне, щоб допомогти собі осмислювати переживання у своєму повсякденному житті та відчувати себе добре щодо них".Детальніше

Багатодітний батько Врятувати вид від вимирання — це завжди складне завдання. Але у випадку гігантської черепахи вирішенням став один особливо наполегливий самець на ім’я Дієго.Ці черепахи, що мешкають на острові Еспаньйола в архіпелазі Галапагос, майже повністю зникли до 1960-х років через масове винищення та знищення середовища існування. Усього залишилося 15 особин — 12 самок і лише 3 самці.Один із них, Дієго, жив у зоопарку Сан-Дієго і не підозрював, що належить до останніх представників свого виду. У 1970-х роках генетичні тести підтвердили його походження, і черепаху повернули на батьківщину — долучити до програми розмноження.За наступні 40 років Дієго став батьком приблизно 900 черепашенят. Разом із двома іншими самцями він допоміг збільшити популяцію до понад 2 300 особин. У 2020 році програму завершили — вид став самодостатнім.Цікаво, що попри всю славу Дієго, більшість нащадків (близько 60%) народилися від іншого, менш помітного самця на ім’я E5. Але разом ці черепахи зробили неможливе — повернули свій вид із межі вимирання, повільно, крок за крокомДетальніше