📖☕️ Несподівано, під чайок прочиталося 150 сторінок «Темного спадку» (з 400). Книжка читається дуже легко, якщо зацікавить сюжет, то взагалі супер. Думаю, що у авторки є неабиякий хист до захопливих історій, у неї дуже драйвове письмо. Міркування мої такі: 👣 це легке читання про підлітків у вигаданій школі, і це чудово. 👣 я майже не читаю фентезі і тому мені все ок, але для фанатів жанру, можливо, тут вигадки малувато. Все, що було фантастичного наразі — це напівпорожній Інтерсіті і вивих ноги, який сприймається, як «нічого страшного». 👣 діалоги. Не те щоб прям погані, але я люблю більш живе спілкування замість старанних мовних конструкцій. Може так треба для жанру, ну я просто їх читаю і все, емоцій не викликають. 👣 герої це просто функції, вони як фішечки рухаються полями у грі. Хтось (я) назве це браком психологізму, але з іншого боку, це робить книжку легкою і розважальною. 👣 постійні натяки на те, що скоро у всіх тут буде секс мене ще не задовбали, але вже близько. Але для когось це плюс, тож недоліком не вважаю. 🤌 Загалом, це читається на мінімумі концентрації, дія відбувається лінійно, є інтрига, і з такою базою, на решту, в принципі, пофіг.