УП. Кляті питання | Що змінилось у владі Зеленського після протестів?На превеликий жаль дл...

Що змінилось у владі Зеленського після протестів?На превеликий жаль для президента і для країни, провальний бліцкриг проти антикорупційних органів спричинив цілу лавину подій і тектонічних зсувів у політичному середовищі. Які наслідки насправді матиме "перша корупційна війна" для президента, його команди, Верховної Ради й нового Кабінету міністрів? З'ясовуємо в тексті: 1. Десакралізація Зеленського стала головним наслідком атаки на антикорупційні органи. Для Верховної Ради питання "сакралізації" ніколи й не стояло – вона завжди була зручним об'єктом для критики. Навіть у цій ініційованій ОПУ атаці на НАБУ і САП крайньою намагаються зробити саме Раду. 2. У "Слузі народу" багато ображених – на керівництво фракції, на ОП, на самого Зеленського. Головна претензія – їх "використали втемну". Скандальний закон з'явився пізно вночі, і ніхто з ініціаторів нічого не пояснював пересічним депутатам: ні що саме в законі прописано, ні до чого він призведе. 3. Поки що лише один депутат-мажоритарник, Дмитро Костюк, офіційно вийшов із фракції. Своє рішення він пояснив тиском і залякуванням перед першим голосуванням щодо НАБУ-САП. Насправді депутатів, які обурені та серйозно замислюються над подальшими діями – десятки.4. Формально у фракції "СН" залишаються 230 депутатів. Якщо виключити затриманого на хабарі Олексія Кузнєцова, їх стане 229. А це означає, що для втрати більшості достатньо, щоб п'ятеро мажоритарників вийшли з фракції. Для Зеленського це буде зовсім інша реальність – реальність політичних домовленостей, а не одноосібного роздавання завдань. Втрата більшості означає перезапуск уряду. Щонайменше.5. Новопризначена прем'єрка та віцепрем'єр з євроінтеграції Тарас Качка мусили з перших годин пояснювати розлюченим міжнародним партнерам, що відбувається. Водночас Свириденко в перші ж тижні почала пропонувати ідеї на кшталт поліграфа для переможця конкурсу на керівника БЕБ. Власне, в цьому і полягає її головне політичне вміння – вигадувати непоказні, компромісні рішення, які дають змогу рухатись далі і досягати свого.6. Свириденко змогла те, що не вдалося Шмигалю – зібрала цілу свою команду в уряді. Очевидно, що станом на зараз прем'єрка навряд чи буде проявляти свою суб'єктність і робити щось наперекір президенту чи главі ОПУ. Однак усі попередні рази, коли прем'єр отримував такий ресурс впливу, то рано чи пізно він починав ним користуватись.