Wienна літературній резиденції у Віднія тільки те й робила, що ходила по музеяхтакий собі детокс від реальностібачте, кажуть: споглядання краси розвиває надивленість що ж тоді розвинули споглядачі вєлікай рускайвлаштовуючи дронове сафарі на людей у Херсоні але повернемось до прекрасногопоміж Пікассо, Моне, Деги та Клімта ми дійшли до кімнати «російського авангарду»і я помітила до болю рідне«Це картина Казимира Малевича — кажу пошепки новій приятельці — українського художника» з запалом починаю розповідатипро знищені музеїрозкрадені колекціївбитих і репресованих ніби хочу довестивіденському музеюєвропейському містубайдужому світущо тут виникла помилкаМалевича не повинно бути в цій кімнатіне з цими людьмизгадую все, що вичитала у Вікіпедії:«Казимир Малевич — українець, тікав від репресій.Малював картини про Голодомор.Надихався народним мистецтвом.Українським»хочеться інстинктивно захистити його від російської гідрищо привласнює вседо чого дотягується розповісти правдувідновити справедливістьнехай у місті, далекому від війнив музеї, що не зазнав прильоту одній людині, що розуміюче киваємоя нова знайома зізнається: мало знає про Малевичаале добре розуміє почуття до росіїв першу нашу зустріч розповідаєяк з мамою тікали від війни в Ічкеріїта знайшли притулок тут у другу —я вибачаюсь, що ми довго вірили російській пропагандіпро визволення росією Чечні від терористіві не назвали це окупацієюми говоримо різними мовамиале маємо спільний досвідокупацію Ічкеріїокупацію частини Україниокупацію Малевичаросійським авангардом у Відні