Автор: Вадим ІвахнюкВ рамках челенджу від Ліги АСЛР я взявся за Берсеркер від Verdis QueІ, скажу відверто, це не був той випадок, коли ти просто легенько почитав перед сном. Ця книга брутальна, жорстока й липка, мов чорна нафта. Вона чіпляється за тебе і твою свідомість, мов смола, і тягне у своє прогниле нутро, де неон відкидає тіні бруду і жорстокості.Автор вкотре довів, що вміє візуалізувати світ так, що ти ніби сам бродиш цими вулицями нижнього сектору Блакитного міста-титана. Неон, кров, мізки на асфальті, дешеві клони, імпланти, та люди давно стали деталями системи. Бойові сцени соковиті, жорсткі та деталізовані. Без спроб зробити це "героїзовано" чи “гарно”!Персонажі бачаться реалістично. Вони побиті долею , виснажені й зламані . Особливо Ельна Вард. У перших стрічках я відчув її втому від прогнилого світу, який автор створив навкруг сюжетної лінії. Але книга не без (моїх) суб'єктивних мінусів. Подекуди автор надто захоплюється описами, і текст починає душити читача потоками технічного “візуалу”. Деяким сценам, як на мене не вистачає простору чи повітря. Іноді хочеться, аби історія рухалась трохи швидше, а пояснень було менше. Але знову таки це лише моє суб'єктивне враження, оскільки я не завжди був готовий до такого змістовного навантаження.Чи це моя улюблена книга автора? Ні! Але точно і не найслабша! Це міцна кіберпанкова фантастика, не стерильна і не ідеально вивірена. Цим, як на мене, вона і бере!Підсумок: жорсткий й атмосферний кіберпанк, який точно заслуговує уваги любителів важкої фантастики!Сюжет — 8/10Атмосфера — 9,5/10Персонажі — 9.5/10Візуалізація світу — 10/10Загальна оцінка — 8.5/10https://arkush.net/book/36014#uafantasy #рецензії