UAfantasy - Ліга АСЛР. | https://arkush.net/book/34511/31День видався чудовий. Осінь у долині Р...

https://arkush.net/book/34511/31День видався чудовий. Осінь у долині Рони зазвичай приходить із туманами та дощами, але цей день став рідкісним винятком. Туман, що вкривав луки на світанку, розтанув швидше, ніж звично, — мов срібний дим, розвіявся над виноградниками, залишивши на траві дрібні краплі роси. Повітря було дивовижно м’яким, теплим, без вітру. Сонце піднялося низько, але світило яскраво.Біля дороги, що вела до Ліону, на узліссі ховалася у тіні дерев стара стайня — з темними, потрісканими дошками, але ще міцна. Поряд з нею розташувався фургон мандрівних акторів: облуплений, з побитими колесами, але розцяцькований зблідлими малюнками — золотими масками, арфами, написами французькою, італійською і латиною. Над ним висів тонкий дим від табірного вогнища. Повітря пахло сіном, кіньми, курячим бульйоном та колісним дьогтем.Ховатись в такий день під дахом, навіть парусиновим, не хотілося нікому. Маленька майбутня трупа розташувалася навколо вогню, займаючись кожен своїми справами.Клер і Маргарита сиділи просто на траві й намагалися зшити з різнокольорових клаптів театральну завісу. Кожен стібок здавався їм кроком у нове життя — легше й світліше за все, що залишилось в минулому. Роботи ще лишалося чимало, але дівчата були поряд і їм цього цілком вистачало для щастя.Біля фургону порався з колесом похмурий Райко. Майже уся, вільна від чорної бороди, шкіра обличчя була вимазана дьогтем, так що він би міг грати диявола додатково не гримуючись. Маттео крутився поряд і робив вигляд що допомагає, чим тільки ще більше дратував старшого брата.Все ще вагітна Мірель напівлежала біля вогнища й спокійно помішувала у казанку дерев'яною ложкою.Поряд з нею відпочивав, простягнувши лапи, Урса — семимісячне цуценя італійського мастифа, який вже зараз виглядав здоровенним собакою, лишалося тільки гадати, що з нього буде далі. Його придбав Маттео, на усю свою долю за контрабандний рейс у Савойю й назад.В цілому, справа вийшла прибутковою. Райко до того ж вигідно продав затрофеєну зброю розбійників. Тому, навіть за вирахуванням компенсації, яку заплатили родині загиблого провідника, грошей вистачило на придбання старого фургона й двох витривалих конячок. Останніх Маттео пропонував просто вкрасти, але отримав стусана спочатку від брата, а потім і від Мірель, показав усім язика й пішов дресерувати Урсу.Без свого стусана від Мірель не залишився й Райко, коли вона побачила його розпанахану руку. Але він був одразу компенсований палким поцілунком і теплими обіймами.#пригоди #драма #історичний_роман #аркуш #ЛігаАнтиСопливихЛюбовнихРоманів #uafantasy